Аналіз системи менеджменту на прикладі власної фірми-легенди ПП « Добра хата »

 

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний  університет

                             Кафедра Управління персоналом і економіки праці

  

 

 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

З дисципліни «Основи менеджменту»

На тему «Аналіз  системи менеджменту на прикладі власної фірми-легенди

ПП « Добра  хата »

 

 

 

 

 

Виконала: ст.. гр.. ГП-211                                                              Маковецька Т. А.  

Перевірив:                                                                          ст.. викл. Зубрицька Я. О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя, 2012

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………...3

1. Підприємство та його організаційно-правові  форми……………………………….6

2. Система планування на підприємстві………………………………………………..7

3. Побудова організаційної структури  на підприємстві……………………………….9

4. Системи мотивації на підприємстві…………………………………………………13

5. Система контролю на підприємстві…………………………………………………14

6. Управління комунікаціями на  підприємстві………………………………………...15

Висновок…………………………………………………………………………………19

Список використаної літератури……………………………………………………….21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В англомовних  країнах поняття «менеджмент» тлумачать  як спосіб та манеру спілкування з  людьми, владу та мистецтво керівника, вміння організувати ефективну роботу управлінського апарату, організаційну  побудову системи управління та ін.

Менеджмент (англ. manegе управляти) — вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Функціональна багатогранність менеджменту безпосередньо  пов'язана з особливостями його економічних, соціально-психологічних, правових, організаційно-технічних  аспектів.

Економічні

аспекти менеджменту реалізують в управлінні виробництвом, під час якого координується  використання необхідних для ефективного  досягнення цілей матеріальних і  трудових ресурсів.

Соціально-психологічні

аспекти виявляються в діяльності певних осіб щодо спрямування зусиль усього персоналу організації на досягнення поставлених цілей та шляхом створення  керівної структури, за допомогою якої реалізуються відносини між керівництвом і підлеглими.

Особливості такої діяльності залежать від культури суспільства, традицій, цінностей і  звичок людей.

Правові

аспекти відображають структуру державних, політичних та економічних інститутів, здійснювану ними політику, законодавство, яке регулює бізнес, трудові відносини, податкову політику тощо.

Організаційно-технічні

аспекти передбачають раціональну оцінку ситуації і систематичний відбір цілей  та завдань, послідовне розроблення  стратегії вирішення цих завдань, упорядкування необхідних ресурсів, раціональне проектування, організацію, керівництво і контроль за діями щодо реалізації цілей, мотивування й винагородження людей.

У розглянутих  аспектах виявляється зміст менеджменту  як діяльності, спрямованої на певний об'єкт.

 

Об'єкт (лат. objectus - предмет) менеджменту як діяльності — виробничо-господарська організація та її навколишнє середовище.

Вплив менеджменту  на організацію та її зовнішнє середовище опосередковується виробничими  відносинами, що зумовлює конституювання предмета менеджменту як діяльності.

Предмет менеджменту як діяльності—система виробничих відносин у процесі створення  товарів (послуг), призначених для  потреб ринку.

Менеджмент  як діяльність з управління організаціями  охоплює організацію виробництва, спрямованого на досягнення прибутку (підприємницького доходу); організацію  спільної праці людей; процеси прийняття  рішень; сукупність певних стадій процесу  управління.

Менеджментом  також вважають керівництво, яке  скеровує діяльність організації, представляє  її у зовнішньому середовищі і  діє від її імені при контактах  з державою, іншими суб'єктами ринку, громадськими організаціями тощо.

Менеджмент  постає також і як організація  спільної праці співробітників, колективу  для досягнення поставленої мети найраціональнішим шляхом. Часто, ведучи мову про менеджмент, мають на увазі  людей, які обрали управління сферою своєї професійної діяльності. У  такому розумінні 

Менеджмент  є збірним поняттям, яке відображає зміст професійної діяльності як менеджерів (керівників), так і функціональних виконавців і технічних працівників  менеджменту.

Менеджмент  асоціюється і з системою управління, яку формують певні елементи, відносини, зв'язки між якими структуровано й упорядковано. Основною оцінкою ефективності і якості її функціонування є ступінь досягнення визначених цілей у поточному періоді та у довготерміновій перспективі.

Менеджмент  у розумінні організації управління — це сукупність управлінських підрозділів, їх функцій, ієрархії та підпорядкування  органів управління, методів впливу на об'єкт управління.

Менеджментом  нерідко вважають процес прийняття  рішень, тобто розроблення і реалізацію способів виходу з конкретних виробничо-господарських  ситуацій, що склалися всередині організації  або за її межами. Аналіз інформації та прийняття на її основі управлінських  рішень утворює технологію менеджменту.

Менеджментом  часто називають і мистецтво  управління — діяльність керівника, яка залежить від його особистих  якостей організатора, адміністратора, лідера.

Менеджмент  є також системою наукових знань, теоретичною базою практики управління, яка має свій об'єкт і предмет  вивчення, проблеми, методи та підходи  до їх вирішення, забезпечує потреби  вдосконалення практики управління.

На першому  етапі становлення менеджменту  як науки основним завданням був  аналіз змісту виробничої праці та її основних компонентів. Він зробив висновки про необхідність систематичного стимулювання працівників з метою  заінтересованості їх у зростанні  продуктивності праці й збільшенні обсягів виробництва. Пізніше було з'ясовано, що резерви підвищення ефективності виробництва містяться не тільки у виробничому процесі, а й  у процесі управління. Це стало  головною передумовою виникнення теорії менеджменту.

Будь-яке  розуміння менеджменту потребує вивчення його в статиці і в  динаміці; в межах глобальної й  локальної діяльності; на поточний момент і в перспективі. Суттєвою особливістю терміна «менеджмент» є те, що його переважно використовують стосовно управління господарською  діяльністю.

 

 

 

 

1. Підприємство  та його організаційно-правові  форми

Приватне  підприємство « Добра хата»  займається виготовленням та реалізацією молочних продуктів: йогурти, сири, сиркові маси, ряжанка, кефіри та ін..

У найближчому  майбутньому планується розширити  та збільшити асортимент продукції.

Технологія  виробництва використовує спеціальні рецепти, без використання синтетичних  замінників та барвників.

Дане підприємство має дуже вигідне місце розташування.  А відсутність синтетичних замінників та барвників, забезпечують певні конкурентні  переваги.

Система менеджменту  даної фірми:

Якість.

 

 

Цінова політика

Стратегія

Персонал 

Трудова дисципліна

 

 

Центральне  місце в даній системі займає якість продукції. Завдяки  персоналу  ця схема приводиться в дію.

          Керівництво підприємства  повинне визначити  досвід та рівень підготовки  трудового персоналу, що необхідні для виконання функцій даної системи. Щоб мати можливість контролювати збут, товарообіг, продукцію керівництво повинне регулярно отримувати фінансові звіти про діяльність у сфері. Ефективність управління персоналом залежить від взаємодії, послідовних і координованих зусиль обох суб’єктів управління. В даній системі менеджменту можна виділити такі принципи управління персоналу: цілеспрямованість, послідовність процесу управління, дотримання морально-етичних норм.

 

2. Система  планування на підприємстві

Планування – це прогнозування (визначення) параметрів керуємого процесу (або результатов його діяльності) на основі зіставлення інформації про потреби зовнішньої среди в результатах діяльності цього об’єкта та його можливостей з урахуванням розвитку самого об’єкта, що направлено на досягнення поставленої перед системою мети.

Планування  – є первісною з-поміж решти  функцій управління, оскільки прийняті в процесі її реалізації рішення  визначають характер здійснення всіх інших функцій управління. 
До підфункцій планування відносяться: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування.

Планування  розпочинається з розробки загальних  цілей. Цілі організації можна класифікувати  за кількома критеріями.

Глобальна ціль – задовольнити потреби споживача, зробити продукцію доступну для  споживачів із середнім достатком.

 Місія  підприємства – виготовлення  молочної продукції з натуральної  сировини, удосконалення рецептури  та технологій приготування та  отримання прибутку.

Стратегія підприємства  « Добра хата»:

1. Стратегія  розташування: розташування закладу має бути зручним для клієнтів та вигідним для підприємства;

2. Стратегія  зростання: завоювання нових ринків  збуду та залучення нових сегментів  споживачів;

3. Стратегія  організації: суворе дотримання  правил та дисципліни, формалізована  та сувора ієрархія управління;

4. Стратегія  продажу, маркетингу і збуту:  формування клієнтської бази, активний  зворотній зв’язок зі споживачами,  якісне обслуговування, доброзичливий  персонал та активне рекламування  продукції;

5. Стратегія  менеджменту персоналу: формалізоване  підпорядкування вищому керівництву,  орієнтація на індивідуальні  здобутки та мотивації.

Завдання  підприємства «Добра хата»:

1. Збільшити  прибуток у наступному році  до 60 000 на рік;

2. У наступному  році збільшити витрати на  рекламу до 10%, за рахунок збільшення  обсягів збуту;

3. Розширити  клієнтську базу.

Орієнтири:

1. Максимілізувати прибуток у 2013 році;

2. Збільшити  витрати на рекламу до 5 %;

3. Збільшити  обсяг збуту та продажу за  рахунок збільшення клієнтури  за рахунок збільшення клієнтури  на 10-15%;

4. Відкрити  хоча б один відділ у сусідньому  районі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Побудова  організаційної структури на  підприємстві

Термін "організація" походить з грецького, та означає  поєднання, побудову, об'єднання чогось або когось у єдине ціле; приведення до строгої системи. За визначенням Б. Карлофа, "організація — це інструмент координації трудових внесків різних людей для досягнення загальної мети".

Організація — це соціальне утворення (група людей) з певними межами, що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети.

Отже, організаціями  є фірми (економічні суб'єкти), профспілки, політичні партії, університети, неприбуткові організації, державні установи чи органи місцевого самоврядування й безліч інших "одиниць координації, які  мають певні межі й функціонують для досягнення мети або кількох  цілей, що їх поділяють її члени-учасники".

Організації можуть бути формальними й неформальними. Наведене вище визначення стосується формальної організації. Неформальні ж виникають спонтанно, але тоді, коли люди досить часто вступають у стосунки між собою. Неформальні групи, організації існують майже в усіх формальних організаціях, за винятком, можливо, дуже маленьких. їх виникнення пояснюється тим, що не всі інтереси чи соціальні потреби людей можуть бути задоволені в межах формальної організації. Неформальні групи посідають особливе місце в системі відносин, яка складається у формальній організації і є предметом окремої розмови.

Організації проектуються заздалегідь, вони моделюються для формування структури, яка підпорядковується інтересам досягнення поставлених цілей. При проектуванні організації використовується уявлення про неї як про організм, що діятиме раціонально й цілеспрямовано для досягнення поставленої мети й удосконалюватиме методи її досягнення.