Тенденції розвитку транспортних терміналів та вантажних розподільчих центрів

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра торговельного підприємництва

 

 

 

Доповідь на тему: 

 «Тенденції  розвитку транспортних терміналів  та вантажних розподільчих центрів»

 

 

 

Студентки 4 курсу

10 групи ФЕМП

Денної форми навчання

Манойло Наталії

Науковий керівник Кочубей  Д.В.

 

 

 

Київ-2012

 

Вступ

      Багатопрофільність діяльності сучасних підприємств призводить до ускладнення процесів  постачання та  збуту.  Саме тому  на ринку  України постійно збільшується   потреба у послугах  PL-провайдерів, а організаціям, для забезпечення ефективності своєї роботи необхідно володіти високим рівнем знань з логістики, які на сьогоднішній день можуть стати ключовими факторами успіху.

    Нарощення потреб підприємств у наданні їм логістичних послуг призвело до диференціації останніх від традиційних (транспортно-експедиційних, складських) до формування комплексних пропозицій із обслуговування логістичними посередниками бізнес-процесів підприємства (в рамках 3PL і її подальших модифікаціях).

    Щоб бути успішним у сучасних умовах, транспортне підприємство поступово повинне перетворитися в так званого логістичного оператора. Наявність і розвиток логістичних функцій у оператора є своєрідним індикатором утворення й розвитку логістичних систем і фактором забезпечення їхньої стабільності й надійності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

    Особливістю роботи транспортних підприємств у нових умовах конкуренції на ринку транспортних послуг стає розробка політики комплексного рішення транспортних  проблем на якісно високому рівні. Така політика приносить успіх, якщо вона базується на надання нових додаткових послуг. Для того, щоб бути успішним у сучасних умовах транспортне підприємство поступово повинне перетворитися в так званого логістичного оператора.[1]

Логістичні  провайдери, або провайдери (оператори) логістичних послуг  - це комерційні організації, які надають послуги в сфері логістики, виконують окремі операції або комплексні логістичні функції (складування, транспортування, управління замовленнями, фізичний розподіл і пр.), а також здійснюють інтегроване управління логістичними ланцюжками підприємства-клієнта.[2]

Основним  завданням логістичного оператора стає безпосередньо керування всім

логістичним ланцюжком клієнта, чітка координація дій всіх залучених  у процес сторін, контроль якості надаваних послуг відповідно до раніше погодженого з компанією-клієнтом стандартами. Такий оператор несе всю відповідальність за дії своїх підрядників. А за рахунок підписання з кожним окремим постачальником логістичних послуг персонального контракту, що чітко описує всі умови (як правило, у цифрах), він строго контролює необхідний рівень сервісу.[1]

Чим відрізняються  логістичні оператори від  транспортних компаній ?

 Транспортні компанії надають вузькоспеціалізовані послуги,а саме :транспортування, складське зберігання, декларування (митні послуги), підготовка експортно-імпортної документації, послуги зі зв’язку із закордонними постачальниками тощо . Навідміну від транспортних компаній, логістичні   оператори надають комплекс послуг своїм клієнтам. При цьому вони укладають угоди, в основному, на середньо- та довгостроковий період та намагаються бути основним (єдиним) виконавцем для свого замовника. Логістичні оператори готові делегувати своїх окремих спеціалістів на підприємство-замовник для максимально ефективної координації їх спільної діяльності. [3]

Чому саме вигідно користуватися послугами логістичного оператора?

      По-перше, логістичний оператор володіє більш широкими можливостями, досвідом і може запропонувати більш повне рішення в порівнянні з логістичними компаніями. Це обумовлено тим що, будь-який логістичний оператор володіє великою кількістю складських приміщень, причому вони можуть розташовуватися як в різних частинах міста, так і в різних містах. При цьому складські приміщення досить якісні, персонал  кваліфікований.

     По-друге,потреби компанії в тому чи іншому регіоні необхідно варіювати, звернувшись до оператора цю проблему можна вирішити. Така ж проблема може бути і з транспортом. Виразно логістичний оператор може мати як власний транспорт, так і широку базу субпідрядників, які через великий обсяг перевезень можуть видавати цілком конкурентно здатні ціни.

       По-третє, перевага використання логістичного оператора в митній сфері,полягає у досить добрій обізнаності в поточних змінах і вжитті заходів по збереженню свого бізнесу. Якщо ми говоримо про обмеження місць митного оформлення то користуючись послугами логістичного оператора можна не сильно турбується з проблемами митним оформленням, так як оператор пропонує кілька митних постів на вибір, і в тому числі варіант оформлення на кордоні.

      По-четверте, конкретика у витратах на логістичні послуги. На стадії комерційної пропозиції і стадії розрахунку, клієнт логістичного оператора отримує достатньо повну картину бюджету. Бюджет може бути врахований в договорі і таким чином витрати на логістику стають очевидними [4].

       Сьогодні на світовому ринку транспортно-логістичних послуг існує загальноприйнятна класифікація, згідно якої виокремлюється п’ять типів логістичних провайдерів, кожний з який характеризується відповідним рівнем складності вирішення управлінських задач (табл. 1).

Класифікація  операторів (провайдерів) транспортно-логістичних  послуг [5].

Таблиця 1

Тип оператора	Характеристика
First Party Logistics (1PL)	Автономна логістика, всі  логістичні операції виконує власно вантажовласник.
Second Party Logistics (2PL)	Традиційна логістика, стандартний  спектр послуг по транспортуванню та управлінню складськими приміщеннями.
Third Party Logistics (3PL)	Контрактна логістика, передача основних логістичних функцій на аутсорсинг сторонній компанії.
Fourth Party Logistics (4PL)	Інтегрована логістика або  інтеграція всіх компаній-учасників  ланцюга постачання. Фактично це процес планування, управління та контролю всіх логістичних процедур одним постачальником послуг для реалізації довгострокових стратегічних цілей.
Fifth Party Logistics (5PL)	Інтернет-логістика –  система планування, управління та контролю транспортно-логістичних  процесів повного ланцюга доставки за допомогою інформаційних систем.

       Загалом, залежно від рівня інтеграції і координації логістичної діяльності виділяють такі основні види логістичного сервісу як інсорсинг та аутсорсинг. Власне,

до інсорсингу відносять  технології логістики першого рівня, тоді як аутсорсинг

передбачає залучення  посередників як третьої сторони  для часткового або комплекcного логістичного обслуговування підприємств. Розглянемо їх більш детально.

Логістика першого рівня (first party logistics, 1PL) – це внутрішня логістика, де

всі послуги з транспортування, складського зберігання, митних операцій і супутнього

сервісу зосереджені всередині  компанії-замовника. В Україні більше половини офіційного ринку логістичних  послуг зосереджено всередині компаній-замовників, і в цій частині складське  господарство має визначну роль. [7].

Логістика другого рівня (second party logistics, 2PL) – це зовнішня логістика, за

якої одна чи декілька вузькопрофільних компаній-провайдерів виконують  для 

замовника базові логістичні послуги, зокрема, транспортування, експедиційні послуги і складське зберігання. В цьому секторі знаходиться  більшість вітчизняного ринку 

логістичних послуг. Транспортна  логістика, яка часто переплітається із

експедиторським обслуговуванням, в цілому задовольняє потреби промисловості і

торгівельних компаній, проте  на складські послуги попит певною мірою перевищує 

пропозицію, і особливо це відчутно у невеликих регіональних центрах [8].

Логістика третього рівня (third party logistics, 3PL)  передбачає наявність

комплексу логістичних послуг, необхідних для ефективного просування логістичним 

ланцюгом матеріального  і супутніх потоків підприємства.  Компанія-провайдер не тільки транспортує вантаж, але й виконує всі послуги експедиції (в тому числі митні). Провайдер не лише здійснює традиційне складське зберігання досить великих і концентрованих вантажопотоків, але і, наприклад, має зобов’язання з їх проміжного зберігання , маркування, упаковування. Зазвичай 3PL-провайдер також управляє субпідрядниками, наймаючи їх для виконання послуг нижчого рівня. Можна сказати, що цей сегмент ринку логістичного аутсорсингу в Україні перебуває на стадії певного піднесення, адже формуються нові філії, представництва, складські мережі компаній в ключових регіонах, прилеглих до міжнародних транспортних коридорів, що пролягають через територію України .

      Науковці виділяють чимало функцій, які може і повинен реалізовувати  3PL-провайдер: пряме транспортування; управління складуванням; консолідація відправлень; експедирування; оформлення платежів за перевезення; супровід вантажів; послуги митного брокера; проектування інформаційних систем; вибір інформаційного забезпечення; підтримка інформаційних систем; повернення товару; управління автотранспортом; переупакування, маркування; контрактне  виробництво; управління виконанням замовлень; консолідація відправлень; управління запасами; управління процедурами замовлень; забезпечення запчастинами тощо.[9]

      Разом з тим, подальший розвиток логістичного аутсорсингу в форматі PL призвів

до появи його нової, більш  комплексної концепції  – логістики четвертого рівня

(fourth party logistics, 4PL). Логістичний провайдер на рівні 4PL здійснює інтегроване проектування, планування, управління і контроль за всіма логістичними бізнес-процесами компанії замовника як на рівні 3PL, а також забезпечує найм і координацію роботи контрагентів інших рівнів, здійснення фінансових трансакцій  і взаєморозрахунків з усіма учасниками логістичного процесу, організовує документопотік тощо з метою налагодження довгострокових партнерських відносин і досягнення стратегічних цілей (як власних, так і компанії-замовника). Тобто,  4PL-провайдери виступають  в ролі менеджерів ланцюга постачань своїх клієнтів, оскільки вирішують логістичні завдання підвищеної складності на комплексній основі із залученням ресурсів постачальників додаткових послуг (3PL-провайдерів, ІТ-провайдерів, менеджерів бізнес-процесів та інших  виконавців). При цьому основним завданням провайдера даного рівня є формування ефективного ланцюга постачань і обмін даними між контрагентами ланцюга в реальному масштабі часу, що відбувається за допомогою сучасних комунікаційно-інформаційних систем і технологій.

До  основних організаційних структур, що відрізняють 4PL-оператора від нижчих

рівнів, відносять [10]:

• - відділ закупівель, діяльність якого охоплює весь спектр ділових контактів з

постачальниками продукції  замовника, включаючи оформлення з  ними договірних відносин, а також  займається вирішенням проблем з  сертифікацією товарів, що постачаються клієнтам, та їх митним оформленням);

• - відділ управління запасами (контроль за рівнем запасів, розробка і

впровадження оптимальних  моделей управління рівнем запасів, поповнення партій

товарів на підставі інформації від замовника, контроль рівня продажів товару через 

точки реалізації);

• - відділ з бренд-менеджменту проводить маркетинговий аналіз ринку для

коректування продажів того або іншого бренду підприємства-замовника.

5PL-провайдер - логістичний оператор , який надає весь комплекс послуг за рахунок використання глобального інформаційно-технологічного простору [11].

Оператору 5 PL є властиве:  

• надання широкого спектра послуг;
• низький рівень логістичних активів;
• глобальні масштаби діяльності

Для досягнення статусу логістичного оператора – 5PL необхідно реалізовувати  повний спектр послуг, який дасть змогу  комплексно управляти всім ланцюгом поставок.

Для здійснення логістичної  діяльності необхідні фінансові  та людські ресурси,  а також  потужності такі,  як автомобілі,  підйомно-транспортні машини та механізми,  інформаційні логістичні системи,  складське обладнання тощо –  так  звані логістичні активи.  Основними  активами логістичного оператора 5PL є  інформаційні системи та технології. Логістичний оператор 5PL може діяти  на одному або кількох ринках різного масштабу, що забезпечує йому глобальна мережа Internet,  тому потенційно цей оператор може розвивати свою діяльність в глобальних масштабах [12].

Представники  логістичних провайдерів на ринку  України:

1PL - “Орлан-транс”  у вантажоперевезеннях, “Укрвино”  і  “ТетраПак” в області складських сервісів.

2PL- “УВК-Україна”, “RN Company”, “TradeMaster” та ін. 

3PL-“Комора-С”, “Ост-Вест Експрес”, “Kuehne&Nagel”, “Maersk Line”, “РЕП-транс”, “ТБН-Логістика”, “Українські вантажні кур’єри”, “ICT”, “Raben-Україна