Сновні принципи та положення інформаційної логістики.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

ЛОГІСТИКА

(назва дисципліни)

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

Виконавець:

Студента V-го курсу,

заочної форми навчання

на базі середньої освіти

фінанси та кредит

(спеціальність)

 

Уманця Сергія Петровича

                  (прізвище, ім’я по батькові)

 

Викладач:

Старший викладач

Громова Ярослава Андріївна

(вчений ступінь, прізвище, ім’я по батькові)

 

 

КИЇВ-2012

 

План:

1. Мета і завдання інформаційної логістики.
1. Основні принципи та положення інформаційної логістики.
2. Особливості створення сучасних логістичних інформаційних систем.
3. Новітні інформаційні технології в логістиці
2. Порядок проведення АВС-аналізу.

2.1 Поняття «АВС-аналіз».

2.2 Сфера застосування.

2.3 Комбінація АВС – і XYZ – аналізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета і завдання інформаційної логістики

 

Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має грунтуватись на таких принципах:

1) Розгляд руху матеріальних  ресурсів від первинного джерела  до кінцевого споживача в якості  єдиного матеріального потоку, що  передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування  і зберігання матеріалів.

2) Впровадження організаційно-управлінських  механізмів координації дій спеціалістів  різних служб, що беруть участь  в управлінні матеріальним потоком.  Результат залежить від того , наскільки успішно вдається зв'язати  в систему здійснення комплексу  заходів щодо раціоналізації  тари, уніфікування вантажних одиниць,  удосконалення складування, оптимізації  розміру замовлень і рівня  запасів, вибору найвигідніших  маршрутів переміщення матеріалів  тощо.

Під матеріальним потоком  розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які надходять  від постачальників у вигляді  предметів праці до виробничих підрозділів  і , перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять  до споживачів. Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування  продукції незавершеного виробництва  в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення товарів завершеного  виробництва за межі підприємства у  сферу їх споживання. Розгляд цих  формально різнорідних, а за змістом  єдиних процесів як цілісного комплексу  має важливе значення.

Очевидно, функції, пов'язані  з формуванням матеріального  потоку промислового підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання  економічно залежні. Це означає, що зміни  в одному з видів діяльності впливають  на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших  можуть зумовити зростання сукупних витрат.

Ще кілька років тому основними  для творців логістичних систем були проблеми стосовно фізичних потоків  товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного логістичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лише супроводжувальну інформацію. У міру розвитку й поширення логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми.

Формування інформаційної  системи - складний і багатоплановий процес, у якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної  технології, новітні комп'ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне  керівництво виробничими процесами  через використання адекватної інформаційної  техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед організаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичних принципів, вимагають від них створення такої інформаційної інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати інформацію відповідно до встановлених завдань. Успішний процес функціонування виробництва неможливий без ідентифікації, стандартизації джерел інформації, її обробки та передачі, тобто без створення комп'ютерної мережі виробництва. Про можливості такої мережі свідчать досягнення комунікаційних мереж західноєвропейських філіалів ІВМ. Наприклад, усі виробничі підрозділи фірми ІВМ в Німеччині об'єднані для інформаційного забезпечення через комп'ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи PR OFS (Professional Offise). Ця система дає змогу кожному , хто підключився до неї, зв'язатися з будь-яким підрозділом фірми. Виробнича мережа поряд із системою PR OFS створює інфраструктуру для всього інформаційного потоку фірми.

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного її забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем, працювала б як єдине ціле. Головним при цьому є об'єднання усіх підрозділів через створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його іншим суб'єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства.

Інформаційна логістика  дає нові можливості для організації  необхідної інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція  якої - одержання, обробка та передача інформації згідно з поставленими перед цією системою завданнями. На думку авторитетних спеціалістів деяких західних компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і в усій фірмі на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ, відповідного програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Проте, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної логістичної системи, і успішне її функціонування можливе лише в разі переходу всього виробництва на логістичні принципи. У свою чергу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподілу абсолютно неможливий без інформаційної системи.

Основними положеннями комерційної  логістики є :

1.Реалізація принципу  системного підходу, тобто оптимізація  матеріального потоку у межах  як підприємства, так і його  підрозділів. Однак максимальний  ефект можливий тільки при  оптимізації або сукупного матеріального  потоку від первинного джерела  сировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм.

2. Відмова від випуску  універсального технологічного  та підйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання обладнання, що відповідає конкретним умовам роботи, можлива лише у разі випуску і масового використання широкої номенклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівня науково-технічного розвитку.

Серед різноманіття пошуків  шляхів розвитку ринку, засобів виробництва, нових напрямків діяльності комерційно-посередницьких організацій і підприємств викликають значний інтерес наукові дослідження  і практичні новації, поєднувані поняттям логістики.

Протягом останнього років  бурхливо розвиваються засновані на інформатиці нові логістичні технології. Інформаційні системи займають у  цих технологіях центральне положення. Підприємство є відкритою системою, що матеріальним і інформаційним  потоками зв'язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і транспортними  організаціями. При цьому виникають  труднощі подолання місць стику  між інформаційними системами підприємства й інших організацій. У місцях стику матеріальний чи інформаційний  потік переходить через границі  правомочності і відповідальності окремих підрозділів чи підприємства через границі самостійних організацій. Забезпечення плавного подолання місць  стику є однією з важливих задач  логістики.

Інформаційне забезпечення логістичного управління є однією з  найбільш важливих і актуальних проблем. Інформація стає логістичним виробничим фактором. Завдяки їй може скоротитися  складування (краще керування запасами, погодженість дій постачальника  і споживача, заміна складування  готової продукції складуванням напівфабрикатів  чи сировини). Завдяки  інформації вдається також прискорити транспортування (погодженість усіх ланок  транспортного ланцюжка). Недолік  своєчасної інформації викликає нагромадження  матеріалів, оскільки непевність споживача, як і непевність постачальника, звичайно викликає бажання підстрахуватися.

Інформаційна техніка  може значно сприяти виконанню вимог  ринку. Визначеного росту ефективності можна досягти і за допомогою  локальних і обчислювальних систем, а також у результаті застосування інтегрованих інформаційних і управлінських  систем, що «переступають» границі  між підрозділами підприємств.

Протягом останнього років  бурхливо розвиваються засновані на інформатиці так називані нові логістичні технології. Інформаційні системи займають у цих технологіях центральне положення. Розвиток логістики в  розвитих країнах не в останню чергу стимулюються необхідністю швидкої реакції виробників на кон'юнктуру ринку, прагненням у короткий час адаптуватися в ситуаціях, що змінюються.

Центральною ідеєю логістики  є планування, керування і контроль підприємницької діяльності, усіх матеріальних і інформаційних потоків зв'язаних з цією діяльністю. Інформаційні системи  в логістики припускають швидку адекватну реакцію на вимогу ринку, спостереженням за часом доставки, оптимізацію функцій у ланцюгах доставки і постачання й інше.

Але і тут виникають  труднощі і проблеми створення інформаційних  систем на підприємстві. Однієї з перших проблем – відсутність збору  інформації на підприємствах. В основному  інформація носить не точний, не оперативний  і не спадкоємний характер. Найчастіше компанії терплять крах через несвоєчасний, або недостовірної отриманої  інформації.

Що і говорити в нашій  країні подібні проблеми ведуть просто до хаосу в економіці. Також слабкий  розвиток комунікаційних мереж за структурою і технічним рівнем для інформаційних  систем обслуговуючих ЕОМ і відсутність  інформаційної взаємодії між  постачальниками-виробниками і покупцями-споживачами  стають наступною проблемою створення  добре налагоджених логістичних  інформаційних систем.

Що ж можна зробити  з цього приводу? Можна створити галузеві і внутрівиробничі центри, що будуть керувати одночасно інформаційними і матеріальними потоками на підприємстві. Також можна створити логістичну інформаційну систему в сфері підготовки вантажів до перевезення з застосуванням електронних перевізних документів у внутрішніх і прямим міжнародних повідомленнях (про це ми поговоримо пізніше  і докладніше). І нарешті-те налагодимо логістичну взаємодія постачальників і покупців транспорту і виробництва, створити гнучкі методи керування з орієнтацією на економію витрат ресурсів і енергії.

Наступною проблемою створення  логістичної інформаційної системи  є відсутність технічного забезпечення на підприємствах. Це відсутність ЕОМ, які б збирали, зберігали і  перетворювали інформацію, а також  полегшували сам процес керування. Адже саме за рахунок зростаючої швидкості  й ефективності реакції на керуючі  дані вигідніше зміст компьютеризованої  системи зв'язку в економічних  і виробничих структурах.

Наступна проблема, на мою  думку є проблема в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства, при подоланні  митних бар'єрів, а особливо для держав, що знаходяться в безпосередній  близькості один від одного і які  практично щодня мають зв'язок.

Для того щоб полегшити  відносини в цій області потрібно ввести єдину міжнаціональну комунікаційну  інформаційну систему. Вона буде призначена для передачі інформації про матеріальні  потоки і контроль за їхнім рухом.

Ця інформаційна система  буде поєднувати комунікаційні системи  багатьох країн і в зв'язку з  цим вона зменшить час перебування  вантажів на прикордонних станціях і  зв'язані з цим витрати. Ця система  повинна бути постійно відкрита  для користувачів із приводу обміну даними, а також для користування цією системою потрібно створити загальну мову, як єдину.

Система буде мати в наявності  самостійну комунікаційну мережу і  цю мережу, не буде залежати від інших  державних інформаційних систем. Також вона повинна забезпечувати  цілодобовий обмін інформацією  між користувачами. Крім того вона буде розвиватися при збільшенні потоків  інформації і числа абонентів.

При інформаційному забезпеченні всіх підприємств можна буде замінити деякі паперові документи – електронними аналогами, що дозволяє синхронізувати рух матеріальних і інформаційних  потоків, а також скоротяться  витрати при підготовці паперових  документів. Однак це теж буде здійснити  не завжди і не так просто як здається.

У деяких випадках виникають  зайві юридичні складності. Але для  того, щоб усе це здійснити потрібно випливати прогресивним технологіям, таким як: канали зв'язку, побудовані з використанням лазерів,  засобів  космічного зв'язку тощо, а тому що це все дуже, дуже дорого, це теж стає вагомою проблемою для багатьох підприємств.

При раціоналізації логістичних  процесів у минулому основна увага, як правило, приділялося фізичному  підйомно-транспортному процесу. Сьогодні увага усе більш звертається  на інформаційний потік, за допомогою  якого планують матеріальний потік, керують ним і контролюють  його. Поліпшення інформатики й організації  нерідко може принести більший ефект, чим технічні інновації.