Охорона праці

     Фонд  соціального страхування від  нещасних випадків проводить заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, спричиненої умовами праці, у тому числі:

1) надає  страхувальникам потрібні консультації, сприяє у створенні ними та  реалізації ефективної системи  управління охороною праці;

2) бере  участь:

— у  розробленні центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;

— у  навчанні, підвищенні рівня знань  працівників, які вирішують питання  охорони праці;

— в  організації розроблення та виробництва  засобів індивідуального захисту працівників;

— у  проведенні наукових досліджень у сфері  охорони та медицини праці;

3) перевіряє  стан профілактичної роботи та  охорони праці на підприємствах,  бере участь у розслідуванні  групових нещасних випадків, нещасних  випадків зі смертельними наслідками та з можливою інвалідністю, а також професійних захворювань;

4) веде  пропаганду безпечних та нешкідливих  умов праці, організовує створення  тематичних кінофільмів, радіо-  і телепередач, видає та розповсюджує  нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;

5) бере  участь у розробленні законодавчих  та інших нормативних актів  про охорону праці;

6) вивчає  та поширює позитивний досвід  створення безпечних та нешкідливих  умов виробництва;

7) надає  підприємствам на безповоротній  основі фінансову допомогу для вирішення особливо гострих проблем з охорони праці;

8) виконує  інші профілактичні роботи.

Виконання статутних функцій та обов'язків  Фонду соціального страхування  від нещасних випадків щодо запобігання  нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видає спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади.

     Страхові  експерти з охорони праці мають  право:

1) безперешкодно  та в будь-який час відвідувати  підприємства для перевірки стану  умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

2) у  складі відповідних комісій брати  участь у розслідуванні нещасних  випадків на виробництві та  професійних захворювань, а також  у перевірці знань з охорони  праці працівників підприємств;

3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці;

4) брати  участь у роботі комісій з  питань охорони праці підприємств;

5) вносити  власникам підприємств, органам  виконавчої влади, державного  нагляду за охороною праці подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжити економічні санкції або притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

6) складати  протоколи про адміністративні  правопорушення у випадках, передбачених  законом;

7) брати  участь як незалежні експерти  в роботі комісій з випробувань  та приймання в експлуатацію  виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

Страхові  експерти з охорони праці провадять  свою діяльність відповідно до Положення  про службу страхових експертів  з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Фонд  соціального страхування від  нещасних випадків зобов'язаний:

1) вести  реєстр страхувальників;

2) письмово  повідомляти страхувальникові умовний  клас професійного ризику його  підприємства — групу галузей  (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;

3) укладати  угоди з лікувально-профілактичними  закладами та окремими лікарями  на обслуговування потерпілих  на виробництві;

4) вивчати  та використовувати досвід управління  охороною праці та страхування  від нещасного випадку в зарубіжних  країнах;

5) співпрацювати  з фондами з інших видів  соціального страхування у фінансуванні  заходів, пов'язаних з матеріальним  забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплату проводить страховик, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

6) виконувати  інші роботи, пов'язані з координацією  страхової діяльності.

     Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їхньому утриманні, а також усі види профілактичних заходів проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

     Фонд  соціального страхування від  нещасних випадків забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

     Контролює діяльність Фонду соціального страхування  від нещасних випадків Наглядова  рада. Мета нагляду — забезпечити  виконання Фондом соціального страхування  від нещасних випадків його статутних  завдань і цільового використання коштів цього Фонду.

Страховими  виплатами є грошові суми, які  Фонд соціального страхування від  нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

     Зазначені грошові суми складаються з:

1) страхової  виплати втраченого заробітку  (або відповідної його частини)  залежно від ступеня втрати  потерпілим професійної працездатності (далі — щомісячна страхова  виплата);

2) страхової  виплати у визначених випадках  одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової  виплати пенсії за інвалідністю  потерпілому;

4) страхової  виплати пенсії у зв'язку з  втратою годувальника;

5) страхової  виплати дитині, яка народилася  інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових  витрат на медичну та соціальну  допомогу.

Якщо  є факт заподіяння моральної шкоди  потерпілому, то проводиться страхова виплата за моральну шкоду. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ 

     Відповідно  до ст.ст. 1, 3, 21, 43, 46 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст  і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право  громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника тощо. Право на соціальний захист гарантується, зокрема, загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення (ч. 2 ст. 46 Конституції України).

      Реалізація  права на соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань на практиці — це забезпечення достатнього рівня добробуту громадянам держави, що відповідає міжнародним умовам, а саме:    ст. 22 «Загальної декларації прав людини» та ст. 9 «Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» від 16 грудня 1966р., з якої випливає, що держави, беручи участь у даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний захист, включаючи соціальне страхування.

     З економічної точки зору соціальне  страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.

     Соціальне страхування впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства через матеріальне забезпечення та охорону здоров'я працівників. Воно створює необхідні економічні передумови для збереження працездатності економічно активної частини населення, а в певних випадках забезпечує виплату соціальної допомоги у разі втрати працездатності внаслідок загального захворювання, нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 

1. Конституція України.
2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» № 1105-ХІІ від 23.09.1999р. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №46-47.
3. Губар О.Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні //Формування ринкових відносин в Україні.– 2003.– № 7-8. С. 155-162.
4. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми //Соціальний захист.– 1999.– №2.– С. 43-51.
5. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. – К.: Кондор.– 2004.– 464с.