Атестація робочих місць за умовами праці. Класи умов праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2012 в 03:24, реферат

Описание работы

Атестація робочих місць за умовами працi проводиться на підприємствах i в організаціях незалежно від форми власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, установки, прилади та апарати, сировина та матеріали є потенційними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як зараз, так i в майбутньому.
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або повноваженним органом i працюючим у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення ,пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Содержание

1.Загальні положення..........................................................................................3
2.Порядок проведення.........................................................................................3
3.Принципи та основи гігієнічної класифікації праці..................................4
4.Гігієнічна оцінка умов праці...........................................................................5
5.Оцінка технологічного та організаційного рівня робочого місця...........6
6.Атестація робочих місць..................................................................................7
7.Гарантії прав громадян на охорону праці....................................................8
8.Аналіз шкідливих і небезпечних чинників..................................................11
9.Шкідливі речовини .........................................................................................12
10.Освітлення.......................................................................................................13
11.Виробничий шум............................................................................................14
12.Випромінювання , що іонізують..................................................................14
13.Електробезпечність........................................................................................15
14.Висновки..........................................................................................................17
15. Задачі...............................................................................................................18
16.Список використаних джерел......................................................................19

Работа содержит 1 файл

Бжд(реферат).doc

— 121.50 Кб (Скачать)

Стаття 10. Видача працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобів

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а  також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих  температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Стаття 11. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням  здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі  втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Якщо відповідно до медичного  висновку у потерпілого встановлено  стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого  розмір одноразової допомоги повинен  бути не менше п'ятирічного заробітку  працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Стаття 12. Відшкодування моральної шкоди

Під моральною втратою  потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відшкодування моральної  шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.

Порядок відшкодування  моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 13. Перегляд розміру відшкодування шкоди

У разі зміни вартості життя порядок пов'язаного з  цим перегляду розміру відшкодування  шкоди і одноразової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір відшкодування  шкоди і розмір одноразової допомоги, що сплачуються потерпілому (або  членам сім'ї та утриманцям померлого), не підлягають оподаткуванню.

Стаття 14. Охорона праці жінок

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах  і на роботах із шкідливими або  небезпечними умовами праці, на підземних  роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Стаття 15. Охорона праці неповнолітніх

Забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з цими роботами, визначається положенням, яке затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Неповнолітні приймаються  на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні.

Стаття 16. Охорона праці інвалідів

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням  рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

8.Аналіз шкідливих і небезпечних чинників

По природі дії на організм людини небезпечні і шкідливі виробничі чинники (НВЧ і ШВЧ) підрозділяються на чотирьох групи:

· Фізичні;

· Хімічні;

· Біологічні;

· Психофізіологічні.

До фізичних ШВЧ відносяться  частини машин; гострі крайки; підвищений рівень вібрації, шуму; аномальне значення мікроклімату; підвищена запиленність і загазованість, випромінювання і т.д.

Хімічні чинники діляться на токсичні, що дратують (алергени), канцерогенні, мутагенні.

Біологічні НВЧ: патогенні  мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності; рослини; тварини; людина.

Психофізіологічні НВЧ: нервово-емоційні перевантаження; монотонність; статичне, динамічне навантаження; робота в нічну зміну і т.д.

У залежності від енерговитрат усі роботи діляться на три категорії:

· легкі;

· середньої ваги;

· важкі.

Легкі фізичні роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язані з ходьбою, але без систематичних фізичних напруг або піднять і перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легкі роботи до 120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч.

Фізичні роботи середньої  ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язані з постійною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 кілограмів (232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч).

Важка фізична робота пов'язана із систематичними фізичними  напругами, а також підйомом і переноской вагами більш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч або 290 Вт).

9.Шкідливі речовини

Ведення ряду технологічних  процесів супроводжується виділенням у повітря робочої зони шкідливих  хімічних речовин у виді парів, гази і пилюки. По ступені дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на чотирьох класу небезпеки:

· Надзвичайно небезпечні: ПДК <0,1 мг/м3;

· Високонебезпечні: ПДК  від 0,1 до 1,0 мг/м3;

· Уміренонебезпечні: ПДК  від 1,1 до 10,0 мг/м3;

· Малонебезпечні: ПДК >10,0 мг/м3.

У основу даної класифікації призначена середня смертельна концентрація (ССК) гранично припустима концентрація (ПДК).

ПДК шкідливих речовин - це концентрації, що при щоденній роботі протягом восьми часів або іншої  тривалості, але не більш 41 часу в тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або відхилення в стані здоров'я що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені терміни життя дійсних і наступних поколінь.

Засоби індивідуального захисту органів подиху. Підрозділяються на: противопильові маски-распираторы; протигазові респіратори (від пилюки і газу); противогази (що фільтрують і ізолюють).

Засоби індивідуального  захисту тіла. Для захисту тіла застосовують спеціальні костюми, халати в кислотно - полум'я - ядохимзащитном виконаннях. Для захисту рук застосовують спеціальні рукавиці, гидрофобные або гидрофильные мазі. Для захисту голови - спеціальні каски.

Засоби індивідуального  захисту очей. Для захисту очей використовуються спеціальні очки, скафандри, особисті захисні щитки.

Весь персонал, що працює зі шкідливими речовинами періодично і попередньо проходить контроль.

10.Освітлення.

90% інформації людина  одержує через органи зору. Світло  робить позитивний вплив на  обмін речовин, серцево-судинну систему, нервово-психічну сферу. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці, його безпеки. При недостатньому освітленні і поганій його якості відбувається швидке стомлення зорових аналізаторів, підвищується травматичность. Занадто висока яскравість викликає явище осліплення, порушення функції ока.

Головні вимоги до виробничого  освітлення :

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру  зорової роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність різких тіней; розмір освітлення, постійність в часу (відсутність пульсації світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установлень повинні бути довговічні, вибухоло-пожежо-электробезпечні.

Експлуатація включає: регулярне очищення засклених прорізів і світильників від бруду; своєчасну  заміну перегорілих ламп; контроль напруги в мережі; регулярний ремонт арматури світильників; регулярний косметичний  ремонт помешкання. Для цього передбачені спеціальні пересувні візки з платформами, телескопічні східці, підвісні устрої.

Всі маніпуляції провадяться  при відключеній напрузі. Якщо висота підвісу до 5м - обслуговуються східцевими драбинами (обов'язково 2 чоловік).

Контроль освітлення здійснюється не рідше 1 разу в рік шляхом виміру освітленості або сили світла за допомогою фотометра; наступне порівняння з нормативами.

11.Виробничий шум

Любий небажаний для  людини звук, робить негативний вплив  на здоров'я і працездатність.

Захист від шуму досягається  розробкою шумобезопасної техніки, застосуванням засобів і методів  індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту діляться стосовно джерела шуму: понижуючі  шум у джерелі виникнення (найбільше ефективно); понижуючі шум на шляхах його поширення. По способу реалізації:

Акустичні - грунтуються  на акустичному вимірі помешкання і  за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушителів шуму.

Активна форма захисту - генерація шуму в противофазі до джерела. Засоби індивідуально захисту: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски.

12.Випромінювання , що іонізують

Іонізація супроводжується  порушенням молекул, як слідство розірвання молекулярних зв'язків і зміною хімічної структури з'єднань, тому що в основному тіло - це вода. Вода розпадається на вільні радикали (радіоліз води). Ці радикали дуже активні і призводять до каталітичних реакцій і окислювання, у результаті чого відбувається руйнація клітин. Відбувається гальмування функції кровотворних органів, звуження сосудів, розлад шлунково-кишкового тракту й імунної системи організму. Зовнішнє опромінення - опромінення, коли джерело радіації знаходиться поза організмом і улучення випромінювання усередину виключається - видеотерминали, рентген, із герметичним джерелом випромінювання. Ознаки опромінення: сухість шкіри, ламкість кісток, тріщини шкіри, променеві виразки. g і рентгенівське опромінення може призводити до летального виходу без зовнішніх ознак. a і b викликають шкірні поразки.

Внутрішні опромінення - відбувається при влученні радіоактивної  речовини усередину організму при  вдиханні забрудненого повітря, через  стравохід, через шкіру.

У цьому випадку людина піддається безупинному опроміненню доти, поки речовина не розсосеться або не буде виведено з організму шляхом фізіологічного обміну. Внутрішньє опромінення небезпечно, тому що уражають внутрішні органи, кров.

 

До головних мір захисту  відносяться: використання джерел із мінімальним

виходом випромінювання (захист кількістю); обмеження часу роботи (захист часом); видалення робочих  місць від джерел (захист відстанню); екранізування джерел або робочих  місць.

13.Електробезпечність

Опіки бувають: токові, контактні, дугові (супров. обвуглюванням тканин).

До загального відносять: ел удари - уражається або створюється  погроза поразки всього організму  через порушення нормальної діяльності життєважливих органів (серця, мозку, леген). 4 ступеня ел удару:

· судорожне скорочення м'язів без утрати свідомості

· судорожне скорочення м'язів із утратою свідомості, але  зі збереженою роботою серця 

· утрата свідомості і  порушення серцевої діяльності або  подиху (або і того, і іншого)

· клінічна смерть - (відсутність  подиху і кровообігу). Перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту припинення роботи серця і леген. У людини відсутні ознаки життя, розширені зіниці (мозок погано постачається кров'ю), проте життєві процеси йдуть на старому рівні (мозок ще живий). Це дозволяє шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя. Першими гинуть клітини головного мозку (нейрони), дуже вразливі до кисневого голодування. Тому тривалість коми обмежується з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами

Біологічна смерть - необоротне явище, що характеризується припиненням біологічних процесів у клітинах організму, розпадом білкових структур. Наступає після клінічної смерті.

Головні міри захисту  від поразки електричним током.

Ізоляція струмоведучих  частин з устроями контролю. Забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від поразки током. Робоча ізоляція передбачається для захисту на випадок ушкодження робочої ізоляції. Ізоляція, яка складається з робочої і додаткової - подвійна.

Поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує ту ж ступінь захисту, що і подвійна, називається посиленою ізоляцією. Контроль ізоляції може бути періодичний і постійний.

Вимірюється опір ізоляції мегометрами. Контроль здійснюється при  приймально- здавальних іспитах електроустановок після монтажу, ремонту, при виявленні дефекту ізоляції і в установлені нормативні терміни.

Нормування: найменше припустиме значення опору ізоляції нормується правилами устрою електроустановок: -для котушок, контакти, пускачі, силових щитів і освітлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм; -для повторних ланцюгів не менше 1МОм.

Постійний контроль ізоляції здійснюється спеціальними приладами, що включаються в цеп разом  з електроустановкою, автоматично  контролюють опір установки, сигналізують про зниження опору ізоляції нижче припустимого значення.

Информация о работе Атестація робочих місць за умовами праці. Класи умов праці