Інвестиційний потенціал України та перспективи його розвитку

     Результати  роботи промисловості за І півріччя 2010 року дозволяють позитивно оцінювати перспективи розвитку реального сектору економіки у поточному році, оскільки промисловий комплекс демонструє високі темпи зростання обсягів виробництва - 12 відсотків.

     Закріплення позитивної динаміки у поточному році остаточно засвідчило вихід економіки України з фази рецесії та перехід до фази активного відновлення виробництва. Причинами пожвавлення виробництва стали не тільки покращення світової кон’юнктури, а і поступове покращення внутрішньої економічної ситуації.

     Окремо  слід відзначити суттєве зростання виробництва у машинобудуванні (на 30,1 відсотка) – виду промислової діяльності, який орієнтований на виробництво продукції з високої часткою доданої вартості.

     Отже, результати роботи промисловості за перше півріччя 2010 року дозволяють з оптимізмом очікувати перспективи розвитку реального сектору економіки у поточному році.

     Водночас  скорочення обсягів споживчого кредитування (у січні-червні – на 19,1 млрд. грн. або на 8,1 відсотка) з одного боку відіграє роль стримуючого фактора інфляції, а з іншого - не забезпечує стимулювання розвитку виробництв.

     До  позитивних індикаторів  стабілізації, а також до стримуючих інфляцію факторів, слід віднести:

     (1) зростання внутрішньої пропозиції  на споживчому ринку; 

     (2) поступове відновлення довіри  вкладників до банківської системи  
(із відповідним зростанням депозитів населення);

     (3) відносна стабільність на валютному ринку. 

     Отже, поступове відновлення вітчизняного промислового виробництва та нарощування  обсягів у сільському господарстві, покращення ситуації на ринку праці, поступове покращення ситуації у  зовнішній торгівлі демонструє міжнародним експертам та іноземним інвесторам здатність України вже найближчим часом закріпити позитивну динаміку економічного зростання.

     Потенційно  наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних європейських реципієнтів інвестицій другого десятиліття 21 століття. Україною успадкована потужна інфраструктура виводу добутої сировини, металів, хімічних добрив та зернових на світові ринки. Це нафто- і газопроводи, портове господарство, залізниця тощо. Країна здатна абсорбувати додатковий капітал, маючи, по-перше, людські ресурси (трудові, управлінські, адміністративні), що володіють навичками, необхідними для перетворення інвестиційних засобів (заощаджень) у реальні інвестиції, по-друге - ефективний платоспроможний попит на продукцію, вироблену в результаті інвестицій.

     Водночас, починаючи з 2008 року, спостерігається продовження негативних тенденцій динаміки залучення інвестицій в економіку України.

     Так, за даними Держкомстату станом на 01.07.2010 в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1,8 млрд.дол.США прямих інвестицій, що становить 66,0% від надходжень І півріччя попереднього року.

     У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці  країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо за І півріччя  
2010 року становив 495,8 млн.дол.США, що складає 21 % від рівня відповідного періоду попереднього року.

     Разом з тим у цілому статистичні дані свідчать, що Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні.

     Отже, спад темпів приросту прямих іноземних  інвестицій в економіку України починаючи з другого півріччя 2008 року найбільшою мірою пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу.

     Крім  того, додатковим бар’єром для залучення іноземних інвестицій у першому півріччі 2010 року стало прийняття змін до Закону України “Про режим іноземного інвестування” згідно з положеннями Закону України № 1533 від 24.11.2009 “Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи”. Зазначені зміни не узгоджувались із чинним порядком реєстрації іноземних інвестицій, крім того, потребували прийняття Національним банком України окремого порядку державної реєстрації іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей.

     Відсутність у першому кварталі 2010 року порядку  державної реєстрації іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей унеможливлювала взагалі внесення прямої іноземної інвестиції в економіку України у грошовій формі. Водночас ця складова у структурі прямих іноземних інвестицій найбільша (90,7%).

     Отже, серед основних причин низького рівня інвестиційної  активності у першому півріччі 2010 року слід виокремити:

     відсутність порядку державної  реєстрації іноземних  інвестицій у вигляді валютних цінностей;¹

     наявність ризиків дестабілізації на валютному ринку;

     збереження  складної ситуації у  банківській сфері, зокрема недостатні обсяги довгострокового  кредитування вітчизняної  економіки;

     обмежені  можливості доступу  до фінансових ресурсів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

     незадовільна  кон’юнктура зовнішнього ринку за традиційними товарними групами українського експорту;

     зниження  рівня прибутковості українських підприємств;

     вузький спектр сфер інвестування по галузям для  середніх інвесторів;

     обтяжливі регуляторні процедури, зокрема: складність адміністрування податків, кількість та складність отримання дозволів, технічне регулювання (сертифікація та стандартизація); перевірки органів державного нагляду. 

     Тому  актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

     

       Якщо аналізувати розподіл іноземних інвестицій за галузями економіки показав, що найбільш популярними є  харчова промисловість, та торгівля.

     У регіоні ж значні прямі іноземні інвестиції у конкретну галузь найчастіше пов`язані з упровадженням довгострокового інвестиційного проекту . Також на надходження прямих іноземних інвестицій у конкретний регіон впливає його географічне розташування. (Додаток А).

     Аналізуючи  дані Додатку А, можна зробити висновок, що іноземні інвестори охоче вкладають кошти у промислові регіони, оскільки більшість їх «цікавить» металообробка, харчова і хімічна промисловість, будівництво, транспорт. Однак з табл. 1 видно, що саме у 2008 р. приток іноземних інвестицій зменшився в усі регіони країни, а з таких областей, як Дніпропетровська, Сумська, АР Крим та м. Севастополь відбувся відток капіталу, що становив майже 500 млн.дол. США.

     Привабливість регіонів країни має тенденцію змінюватися  кожного року (Додаток Б). На це впливають різні чинники, в останній час – це світова фінансова криза.  

     ІІІ. Шляхи вирішення  проблем інвестування в Україні

     Слід зазначити, що для покращення інвестиційного клімату в Україні проектом Податкового кодексу, зокрема передбачається:

• відновлення дії вексельної форми сплати ПДВ при імпорті основних фондів, що не виробляються в Україні та ввозяться вітчизняними підприємствами для використання у господарській діяльності (розділ V Податок на додану вартість);
• запровадження спеціального режиму оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на основі енергозберігаючих, екологічно прийнятних та високих технологій, пов'язаних з модернізацією діючих та створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць (глава 3 розділу ХІV). Такий спецрежим, зокрема включає можливість надання органу митного контролю простого векселя на суму податкового зобов'язання з ПДВ, за умови імпорту нового устаткування, обладнання та комплектувальних до нього із строком погашення на 360-й календарний день.

     Постановою  Верховної Ради України від 07.09.2010 № 2495-VI “Про інформацію Кабінету Міністрів  України про стан виконання Постанови  Верховної Ради України від 08.07.2010 “Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України” та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Верховної Ради України щодо проекту Податкового кодексу України” Кабінету Міністрів України доручено подати новий проект Податкового кодексу України з урахуванням результатів всенародного обговорення.

     Окремо  слід зауважити, що сьогодні здійснюються заходи щодо розширення інвестиційних можливостей співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), як надійного джерела інвестицій в економіку України, розвиток співпраці з якими є одним з пріоритетних завдань Мінекономіки.

     Співробітництво з МФО сьогодні зосереджено на тих пріоритетних секторах та напрямах, де Україна має найбільші потреби, а досвід співробітництва з МФО є найуспішнішим, – це енергетика та енергоефективність, транспортна та муніципальна інфраструктура, а також підтримка структурних реформ та фінансування державного бюджету.

     Загальний обсяг ресурсів, які Україна може отримувати від МФО (ЄБРР, СБ, ЄІБ, ПІБ, ЧБТР) для впровадження пріоритетних проектів розвитку, може складати понад 2,5-3 млрд. дол. США щорічно, а також можливо залучати з боку донорів ресурси міжнародної технічної допомоги (МТД) в обсязі до 1 млрд. дол. США на рік.

     Крім  того, на сьогодні, в рамках надання Світовим банком ресурсної підтримки Україні через застосування механізму системних позик, триває підготовка Четвертої позики на політику розвитку, якою передбачається підтримка стратегічних реформ та фінансування Державного бюджету у розмірі 500 млн. дол. США, а також здійснюється підготовка “Другої програмної позики на реабілітацію фінансового сектору”, в рамках якої планується отримати 350 млн.дол.США для продовження впровадження заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового та банківського сектору.

     Завдяки цим діям очікується відновлення  позитивної динаміки інвестицій в  основний капітал.

     Крім  того слід зазначити про очікування щодо вагомого внеску у зростання інвестиційної активності від реалізації проектів з підготовки проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, найбільші обсяги фінансування яких припадатимуть саме на 2010-2011 роки.

     Постановою  Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 357 затверджено оновлену Державну цільову програму підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у новій редакції (далі – Програма) з останніми змінами та уточненнями, з урахуванням вимог УЄФА та прийнятих рішень щодо проектів, включених до Програми.

     Згідно  з цією постановою Державним замовником Програми визначено Національне  агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

     На  перспективу також  заплановані заходи Уряду та Президента України відповідно до програмних документів.

     Так, питання сприяння інвестиціям знайшли  своє відображення у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Зокрема, передбачається:

1. Удосконалення та підвищення ефективності системи державних видатків;
2. Створення на окремих територіях спеціальних режимів залучення інвестицій;
3. Розвиток гарантування та страхування експортних операцій;
4. Забезпечення ефективності та прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства;
5. Створення умов для розвитку саморегульованих організацій і поступове передання їм частини функцій державного регулювання й контролю.

     Крім  того, в рамках програми реформ здійснюватимуться  конкретні заходи з покращення бізнес-клімату, а саме: удосконалення дозвільної системи, ліцензування, адміністративних послуг, започаткування та ліквідації бізнесу, державного нагляду та контролю, технічного регулювання, формування митних процедур.

     Також, з метою створення сприятливих  умов для розвитку підприємництва та функціонування внутрішнього ринку, зняття зайвих адміністративних та регуляторних бар’єрів Урядом передбачається: