Правова система Європейського союзу

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2011 в 15:54, реферат

Описание работы

Європейський Союз – це інституційна структура того, що ми зазвичай називаємо європейською інтеграцією, яка, в свою чергу, є тривалим процесом розбудови «ще тіснішого союзу між народами Європи». Природа його є унікальною і не має ніяких прецедентів в сфері міжнародного права та міжнародних відносин. Сучасний ЄС є результатом поступового розвитку та перетворення з суто економічної організації на структуру, що нагадує державу з федеральним устроєм.

Работа содержит 1 файл

Правова система Європейського союзу.doc

— 56.50 Кб (Скачать)

     5. Принцип солідарності

     Найкраще  цей принцип сформульовано в  статті 10 [5] Римського Договору: „Країни-члени  вживатимуть усіх заходів загального чи приватного характеру, щоб забезпечити виконання зобов'язань, що випливають з цього Договору чи з дій, виконаних інституціями Спільноти. Ці країни будуть сприяти виконанню завдань Спільноти. Вони повинні утриматися від будь-яких дій, які могли б поставити під загрозу досягнення цілей цього Договору“.

     Принцип солідарності з одного боку означає, що країни-члени не можуть не виконувати права Спільнот, думаючи про свої національні інтереси, а з іншого - мусять робити все можливе, щоб постанови права Спільнот реалізувати якнайкраще.

     6. Принцип Субсидіарності

     Принцип субсидіарності окреслює поділ повноважень  між країнами-членами та Спільнотою, що є сформульовано в ст. 5 [3b], доданій  до Римського Договору Маастрихтським Договором: Спільнота діє в рамках своїх повноважень, визначених цим договором, та поставленими тут перед нею цілями. У сферах, які не підпадають під її виключну компетенцію, Спільнота діє відповідно з принципом субсидіарності. Тоді, коли цілі пропонованої дії не можуть бути досягнуті в достатній мірі країнами-членами, то беручи до уваги масштаби та результати пропонованої дії, можуть бути більш успішно досягнуті Спільнотою. Будь-які дії Спільноти не можуть провадитися далі того, що є необхідним для досягнення цілей цього Договору.

     Простіше  кажучи, принцип субсидіарності означає, що справи, до яких Спільнота не має  виключної компетенції, не можуть реалізовуватися , поки країна-член може самостійно досягти  дану ціль, принаймні так само добре, як би це могла зробити Спільнота.

 

Висновок

     Отже, Європейським судом були сформульовані  та визнані джерелом права ЄС такі принципи:

     1) принцип відповідальності Європейського  Союзу за шкоду, спричинену  діями або рішеннями його органів  або посадових осіб;

     2) принцип "пропорційності": дії та рішення Європейського Союзу повинні бути своєчасними й необхідними, спрямованими на досягнення мети Союзу, а спричинені цими діями або рішеннями негативні наслідки не можуть виходити за межі рівня, необхідного для досягнення поставленої мети;

     3) принцип "захисту законних сподівань": оскільки громадяни й організації на території Союзу планують свою діяльність на основі законодавства ЄС, то суттєві зміни в ньому не повинні мати зворотної сили за винятком тих випадків, коли існує нагальна необхідність вдатися до таких дій;

     4) принцип "ne bis in idem" (правило,  що забороняє подвійне покарання  за одне порушення): при прийнятті  органами ЄС будь-якого рішення  про застосування санкціій слід  ураховувати всі прийняті раніше  з цього питання рішення національних органів про накладення санкцій;

     5) загальні права та свободи  людини.

 

Список  використаної літератури

  1. Кернз В. Вступ  до права Європейського союзу: Навч. посіб: Пер. З англ. – К.:Т-во „Знання”, КОО, 2002. –381 с.
  2. Служити Європі. Популярно про установи Європейського Союзу Пер. з англ. - К.: К.І.С., 2000. - 40 с.

Информация о работе Правова система Європейського союзу