Вірогідні заходи вдосконалення організації управління страховою компанією

Дата добавления: 05 Апреля 2015 в 12:05
Автор: k*************@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (75.24 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

курсова.docx

  —  77.66 Кб

   -  відносні показники для страхових компаній, що займаються майновим страхуванням, поділяють на чотири групи: загальні показники, показники прибутковості, показники ліквідності, рівень резервів.

Узагальнюючи аналіз різних підходів до побудови системи оціночних показників фінансової стійкості страхової організації доцільно наголосити, що успішне вирішення цієї проблеми можливе за умов:

— вдосконалення інформаційного забезпечення системи оцінки фінансової стійкості та впровадження адекватних страховому бізнесу форм фінансової звітності;

— адаптації передового зарубіжного досвіду оцінки фінансової стійкості організації до вітчизняних умов;

— вдосконалення рейтингової системи оцінки страхових організацій України;

— створення можливостей для прогнозування та управління фінансовою стійкістю страховика;

— створення в організаційній структурі компанії відповідних підрозділів фінансового аналізу, спеціалісти яких займалися б моніторингом та оцінкою фінансового стану страховика (фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності, фінансових результатів) та надавали відповідні рекомендації щодо його покращення.

Тільки за умов забезпечення стійкості фінансового стану страхові компанії зможуть реалізувати свої потенційні можливості щодо інвестування. Щоб правильно обрати страхову компанію, а також, щоб відстежити фінансовий стан того страховика, з яким уже укладений договір страхування, в окремих методиках пропонується проводити аналіз за такими показниками, як:

— розмір і якість активів (основний індикатор рівня і ліквідності страховика);

— структура страхового портфеля страховика (перевага одного типу страхових ризиків у страховому портфелі значно підвищує ймовірність здійснення значних страхових виплат, у підсумку призводить до фінансової нестійкості такого страховика);

— розмір статутного фонду і власного капіталу страховика та перспективи їхнього зростання (у Законі України "Про страхування" введені нові вимоги до мінімального розміру статутного фонду)[1];

— прибутковість діяльності страховика, що дає можливість оцінити ефективність його роботи;

— поточні балансові показники страхової компанії та темни їхнього зростання;

— співвідношення страхових платежів страхової компанії і страхових виплат;

— фінансові показники страховика, що істотно впливають на його діяльність (досвід роботи на ринку, основні корпоративні клієнти, власники страховика, кадрова політика, регіональна мережа, основні перестрахувальники, аудитор, участь у державних і муніципальних програмах тощо).

Більшість із наведених показників подається у фінансовій звітності, зокрема, балансі (форма № 1), звіті про фінансові результати (форма № 2) та примітках до фінансової звітності. Наведемо характеристику найбільш важливих із них для оцінки діяльності страховика.

Показник "Актив" характеризує розмір коштів страхової компанії, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, рахунки та депозити в банках, інші матеріальні цінності та права вимоги. Джерела цих коштів — статутний та резервний капітал, технічні резерви, сума нерозподіленого прибутку та інші пасиви. Співвідношення суми коштів у вигляді інвестиційних вкладень і грошових коштів до загальної суми активів повинно бути якнайближче до коефіцієнта 1. Співвідношення суми коштів у вигляді інвестиційних вкладень і нових коштів до розміру страхових резервів визначає ступінь розміщення коштів, за рахунок яких покриваються страхові зобов'язання страховика. Показник співвідношення повинен дорівнювати або бути більше 1.

Показник "Основні засоби" характеризує розмір залишкової вартості (різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу) власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів за відповідними положеннями (стандартами).

Показник "Довгострокові фінансові інвестиції" характеризує розмір фінансових інвестицій на період більше одного року; всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, а також включають фінансові інвестиції, які за відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

Показник "Поточні фінансові інвестиції" характеризує розмір фінансових інвестицій на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Показник "Грошові кошти та їх еквіваленти" характеризує розмір коштів у касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Показник "Власний капітал" — це сума капіталу, вільного від зобов'язань страховика і виконання, що є додатковою гарантією при відхиленні їхнього розміру від розрахункових величин. До складу власного капіталу входять: статутний фонд, додатковий капітал, нерозподілений прибуток, резервний фонд та інший капітал за винятком несплаченого та вилученого капіталу. Значне перевищення власного капіталу над статутним фондом вказує на прибуткову діяльність страховика, у тому числі можливість здійснення виплат дивідендів, а також проведення реінвестування капіталу. Перевищення статутного фонду над власним капіталом свідчить про збитковість у діяльності страховика або вилучення частини статутного фонду чи наявність значної заборгованості засновників щодо сплати статутного фонду. Значний розмір сплаченого статутного фонду доводить зацікавленість власників у подальшому розвитку страховика.

Показник "Статутний фонд" визначає розмір сплаченого статутного фонду страховика та характеризує виконання ним вимог Закону України "Про страхування".

Показник "Страхові премії" характеризує розмір коштів, отриманих страховиком за договорами страхування, а також коштів, отриманих за договорами перестрахування, укладеними з іншими страховиками.

Показник "Темпи зростання страхової премії" характеризує динаміку розвитку страхової компанії. При стабільній діяльності страхової компанії зміна надходжень страхової премії знаходиться в межах 25%. Різке збільшення темпів зростання страхової премії означає зростання зобов'язань страховика, що повинно бути підкріплено достатнім обсягом власного капіталу. Значне зниження темпів зростання страхової премії порушує збалансованість страхової діяльності, що може негативно позначитися на фінансовому стані страхової компанії.

Показник "Страхові виплати" характеризує розмір коштів, фактично виплачених страховиком за страховими випадками. При цьому:

— страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків;

— страхове відшкодування, яке виплачується за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник або третя особа.

Показник "Страхові резерви" характеризує забезпечення страховиком майбутніх страхових виплат і розділяється на резерв незароблених премій,  резерв збитків, резерви страхування життя.

Показник "Забезпеченість власними коштами" визначається як співвідношення показників власного капіталу та технічних резервів. Він відображає ступінь покриття власними коштами страховика страхових зобов'язань на випадок перевищення фактичних страхових зобов'язань над розрахунковими. Оптимальне значення показника більше 28 %. Достатня наявність власних коштів страховика, вільних від зобов'язань, є чинником його фінансової стійкості.

Показник "Рівень покриття інвестиційними активами страхових резервів" визначається як співвідношення розміру інвестиційних активів та грошових коштів до страхових резервів (резервів незароблених премій). Він визначає ступінь розміщення коштів, за рахунок яких покриваються зобов'язання страхової компанії, в інвестиційних активах і коштах. Інвестиційні активи і кошти повинні відповідати чи перевищувати розмір страхових резервів. Наявність протилежної тенденції може означати розміщення засобів у неліквідних активах або високий ступінь ризику (дебіторська заборгованість, нематеріальні активи, устаткування і матеріали).

Показник "Частки страхових платежів, належні перестраховикам" характеризує ступінь участі страхової компанії у такій системі забезпечення стійкості страхової діяльності, як перестрахування ризиків. Оптимальне значення показника знаходиться в межах від 5 до 50 % від валових показників страхових платежів. Значення нижче запропонованих меж може вказувати на практичну відсутність такого фактора забезпечення фінансової стійкості, як перестрахування; значення вище запропонованих меж може вказувати на високий ступінь залежності надійності страхової компанії від партнерів по перестрахуванню.

Показник "Регіональна мережа" характеризує можливості страховика здійснювати страхову діяльність через страхових посередників, а також через відокремлені підрозділи (філії та представництва).

Філія страховика — це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, що повинна використовуватися згідно з положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика в повному обсязі або з обмеженнями.

Представництво страховика — це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, діє відповідно до положення про представництво, не має права займатися страховою, а також будь якою підприємницькою діяльністю. Представництво виконує функції і завдання сприяння організації і здійсненню статутної діяльності страховика, виступає від імені страховика та фінансується останнім.[10]

Отже, аналіз фінансового стану:

   * охоплює усі сторони  та види ділової активності  компаній, посідає важливе місце  в забезпеченні їх ефективної  діяльності;з

   * за підсумками  фінансового аналізу оцінюється  вклад у фінансовий результат  діяльності страхової компанії: аналізується динаміка надходження  страхових премій, страхових виплат, співставляються темпи зростання витрат на ведення справи з динамікою надходжень;

   * фінансовий аналіз  в розрізі окремих видів страхування  дозволяє виявити найбільш і  найменш прибуткові та збиткові, що є початковою інформацією  для розробки управлінських рішень(дій).

 

      1.2 Особливості актуарних  розрахунків  у  страховій організації

 

Аналіз фінансового стану страхової компанії потребує застосування математичних методів розрахунку ймовірності настання страхового випадку, визначення ймовірної суми виплат, врахування страхових ризиків та розрахунку страхових премій для кожного з видів ризику. Механізм утворення та ймовірного витрачання страхового фонду у довготермінових страхових операціях органічно включає врахування статистичних закономірностей і теорії ймовірності. Вказані та інші системи математичних та статистичних методів розрахунків, що використовуються страховим бізнесом, визначають рівень тарифних ставок і резервних внесків у кожному договорі страхування, а, головне, забезпечують ефективність діяльності страхової компанії. У світовій практиці страхування поширене застосування розрахунків на основі математичної статистики і теорії ймовірності називається актуарними розрахунками. В Україні актуарні розрахунки, що започатковані положеннями Закону України «Про страхування», потребують кваліфікованого та науково обґрунтованого опрацювання.

Насамперед, слід зазначити, що страхова діяльність  страхових  організацій, як  і  будь-який різновид  економічної  діяльності, пов'язана  з  витратами. Визначення витрат, необхідних для  страхування даного  об'єкта, називається  актуарною калькуляцією. За допомогою актуарних  калькуляцій визначають  “собівартість послуги  страховика, страхові  платежі, розмір  страхового  ризику, суму  та  питому  вагу  витрат  на  ведення  справи  з  обслуговуванням договору  страхування.”

За допомогою актуарних  розрахунків  досліджують  та  групують ризики, визначають  математичну  ймовірність  настання  страхового  випадку, математичне  обґрунтування  необхідних  витрат  на  ведення  страхової  справи, математичне  обґрунтування  необхідних  резервних  фондів  страховика, дослідження  норми дохідності  капіталу  при  інвестуванні, розраховують  залежності  між  величинами  процентної  ставки  та брутто-ставки.

А для  виконання  зобов'язань  страховика  перед  страхувальником за  підписаним договором  страхування  використовують  тарифну  ставку.

Тарифна  ставка  -  ціна  страхового  ризику  та  інших  витрат. Сукупність  тарифних  ставок  називається  тарифом. Страхова  премія (страховий  внесок) має  триаспектну  форму  прояву: математичну, юридичну й економічну. Страховий  внесок у  математичному  сенсі  виражається  як  середня  величина, тобто  як  частка, що  припадає  на  один поліс  страхового  портфеля  від  усіх  зобов'язань  страховика. Часто страхова  премія  встановлюється  в  певних  відсотках  від  страхової  суми. Величина  страхової  премії  залежить  від  ряду  чинників  і  насамперед  від  галузевих  особливостей  особистого  та  майнового  страхування.

У майновому  страхуванні  страховий  внесок  може  бути  представлений середньою  величиною, що  являє  собою  відношення між  загальним  очікуваним  розміром  платежів  страхування  за  певний  проміжок  і  загальним    числом  застрахованих  об'єктів. При  визначенні  страхових  премій  за  майновим  страхуванням  слід враховувати  вірогідність  настання  страхового  випадку, частоту  та складність  ризику, коефіцієнт  комунікації  ризику, коефіцієнт  збитковості, збитковість  страхової  суми, норму  збитковості, частоту збитків. Частота  страхових  подій  це  показник  який характеризує  кількість  страхових  подій у  розрахунку  на  один  об'єкт  страхування.

Для  визначення  страхового  внеску  за  особистим  страхуванням  важливо враховувати тривалість життя, передбачити  ймовірність  смерті  чи  ймовірність  захворювання. До того ж потрібно визначити ймовірні суми страхових виплат і страхових премій.

Описание работы
Завданням роботи є пошук напрямків для покращення фінансового стану підприємства, їх економічне обґрунтування і визначення їх впливу на показники, що характеризують фінансовий стан на даному підприємстві.
Об’єктом досліджень виступає Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”. Предметом є фінансова діяльність страхової компанії.
В процесі виконання роботи були застосовані такі методи дослідження: спостережний, розрахунково-аналітичний, монографічний, статистичного аналізу та порівняльний.
Содержание
ВСТУП………………………………………………………………..………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ…………………………………………………………...6
1.1. Економічна суть аналізу фінансового стану страхової компанії….…….6
1.2. Особливості актуарних розрахунків в страховій організації……………17
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ СТАН СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ (НА ПРИКЛАДІ СК «ОРАНТА»)…………………………………………………………….20
2.1. Загальна характеристика операційно-фінансової діяльності досліджуваної страхової компанії………………………………………………………………….20
2.2. Аналіз фінансової стійкості досліджуваного страховика………………..22
2.3. Оцінювання ефективності фінансово-економічної діяльності досліджуваної страхової компанії………………………………………………………………….33
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ………………………………………………………………………….37
3.1. Вірогідні заходи вдосконалення організації управління страховою компанією……………...……………………………………………………………37
3.2. Напрями підвищення ефективності податкового регулювання страхової діяльності……………………………………………………………………………42
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………...48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..51