Управління резервами страхової компанії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

Коледж інформаційних  технологій та землевпорядкування

Національного авіаційного  університету

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Фінанси страхових організацій”

на тему:

„ Управління резервами страхової компанії ”

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка IV курсу

                  спец. „Фінанси”

                  групи БФ-42

                  Костюк Я.В.

Перевірив: Козельська М. О.

Оцінка:

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

ПЛАН

 

Вступ

Теоретична  частина

Розділ 1. Сутність та необхідність страхових резервів.

1.1 Склад та порядок створення страхових резервів.

1.2 Страхові резерви, їх складові.

Розділ  2. Сутність і принципи управління страховими резервами.

2.1 Сутність управління страховими резервами.

2.2 Принципи управління страховими резервами.

Аналітична  частина

Розділ  3. Характеристика страхової компанії.

3.1 Характеристика  ПАТ «Страхова компанія «Статус».

3.2 Результати діяльності ПАТ «Страхова компанія « Статус».

3.3

Висновки 

Список  використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Страхові  резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх  виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів  страхування (перестрахування).

Страхові  резерви в обсягах, що не перевищують  технічних резервів, утворюються  у тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями, і обліковуються  окремо по кожній валюті.

Страхові  зобов'язання приймаються рівними  обсягам наявних технічних резервів. Страхові зобов'язання, передані перестраховикам, відображаються в активі балансу страховика як права вимоги до перестраховиків.

Страховики, які займаються видами страхування, іншими, ніж страхування життя (далі - страховики), зобов'язані формувати  страхові резерви (технічні резерви) і  вести їх облік за видами страхування.

Страховий резерв - це грошові кошти, що утворюються  страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум  і страхового відшкодування страхувальником  залежно від видів страхування (перестрахування), шляхом відрахувань  до 50 % від страхових платежів з  цих видів страхування та доходів, одержаних від розміщення тимчасово  вільних коштів. Страхові компанії можуть утворювати резерви для фінансування заходів із запобігання нещасних випадків, втрат та пошкоджень застрахованого майна шляхом відрахування від страхових  платежів.

Мета контрольної  роботи – розкриття теоретичних  аспектів управління резервами страхової  компанії.

 

 

 

 

1. Сутність та необхідність страхових резервів.

1.1 Склад та порядок створення страхових резервів.

Страхові  резерви передбачені для забезпечення майбутніх виплат страхових сум  та страхового відшкодування.

Резерви створюються  страховиками шляхом відповідних відрахувань  від надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), а також від доходів, отриманих  від розміщення тимчасово вільних  коштів.

До складу резервів входять:

• технічні резерви - страхові резерви, які створюються для
• забезпечення виконання страховиками взятих зобов'язань за підписаними
• договорами страхування;
• вільні резерви - страхові резерви, які виконують функції додаткового забезпечення платоспроможності страховиків, і не пов'язані конкретними зобов'язаннями за підписаними договорами страхування.

Страхові  резерви поділяють на технічні резерви  і резерви зі страхування життя (математичні резерви).

Формування  резервів зі страхування життя, медичного  страхування і обов'язкових видів  страхування здійснюють окремо від  інших видів страхування. Страховики зобов'язані:

— вести  облік договорів страхування  і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить  отримання інформації, необхідної для  врахування при формуванні страхових  резервів. Державна комісія з регулювання  ринків фінансових послуг України може встановити порядок та форму ведення  обліку договорів страхування і  вимог (заяв) страхувальників щодо виплати  страхової суми або страхового відшкодування; — формувати і вести облік  таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

а) незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

б) збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Величину  резервів незароблених премій на будь-яку  звітну дату встановлюють залежно від  часток надходжень сум страхових  платежів (страхових премій, страхових  внесків), які не можуть бути меншими 80% від загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) з відповідних  видів страхування у кожному  місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період), і обчислюють у такому порядку:

— частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;

— частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;

— частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;

— одержані добутки додаються.

У цьому разі останній місяць розрахункового періоду  буде складатися з кількості днів на дату розрахунку[7, c. 118-119].

Страховики  можуть прийняти рішення про запровадження  з початку календарного року, згідно з встановленою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України методикою формування і ведення обліку, таких технічних  резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя:

— резерв незароблених премій;

— резерв заявлених, але не виплачених збитків;

— резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

— резерв катастроф;

— резерв коливань збитковості.

Страховики  зобов'язані письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України про запровадження  формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку  календарного року.

Кошти резервів зі страхування життя не є власністю  страховика і мають бути відокремлені від іншого його майна. Страховик  зобов'язаний обліковувати кошти резервів зі страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий  облік.

Окремий перелік  резервів по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та обліку може визначатися відповідними нормативно-правовими актами.

Страховики  зобов'язані створювати і вести  облік таких резервів зі страхування  життя:

— довгострокових зобов'язань (математичні резерви);.

Кабінет Міністрів  України може змінювати перелік  страхових резервів та порядок їх розрахунків[2, c. 319-321].

Кошти страхових  резервів повинні розміщуватися  з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають  бути представлені активами таких категорій:

— грошові кошти на поточному рахунку;

— банківські вклади (депозити);

— валютні вкладення згідно з валютою страхування;

— нерухоме майно;

— акції, облігації, іпотечні сертифікати;

— цінні папери, що емітуються державою;

— права вимоги до перестраховиків;

— інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

— банківські метали;

— кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування;

— готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Страхові  компанії, які надають послуги, зобов'язані  створювати наступні технічні резерви:

• резерви премій (резерви незароблених премій) - за договорами, термін дії яких ще не минув;
• резерви збитків (зареєстровані сплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників).

Страхові  компанії можуть також самостійно створювати інші резерви відповідно до прийнятої  технології формування страхового портфеля.

Страхові  резерви утворюються в тій  валюті, в якій страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Якщо резервів не вистачає для здійснення страхових  виплат, то вони поповнюються за рахунок  прибутку.

Не дозволяється використання (зменшення) обсягів резервів для будь-яких цілей, крім страхових  виплат. Якщо страхові компанії надають  послуги зі страхування життя  і медичного страхування, то вони зобов'язані створювати резерви  довгострокових зобов'язань та резерви  належних виплат страхових сум.

Резерви довгострокових зобов'язань розраховуються окремо за кожним договором[5, c. 97-99].

Страхові  резерви зі страхування життя  є оцінкою вартості грошових зобов'язань  страховика за договорами та майбутніх  витрат для забезпечення їх виконання.

Страхові  резерви зі страхування життя  поділяють на:

— резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

— резерви належних виплат страхових сум.

Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) складаються  з:

— резервів нетто-премій;

— резервів витрат на ведення справи;

— резерву бонусів.

Резерв належних виплат страхових сум складається  з:

— резерву заявлених, але не врегульованих збитків;

— резерву збитків, що виникли, але не заявлені. Розрахунок резерву заявлених, але не врегульованих збитків здійснюють за кожним чинним на звітну дату договором окремо. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюють за сукупністю договорів у цілому. Загальна величина резерву належних виплат страхових сум дорівнює сумі зазначених резервів.

Резерв заявлених, але не врегульованих збитків  є оцінкою грошових зобов'язань  страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або звітних  періодах, що передують йому, але  не були виконані або виконані не повністю на звітну дату.

Резерв збитків, що виникли, але не заявлені, є оцінкою  грошових зобов'язань страховика за ризиками нещасного випадку та (або) хвороби щодо страхових випадків, які могли статися у звітному або звітних періодах, що передують  йому, але не були заявлені на звітну дату.

Якщо протягом першого страхового року модифікований  резерв набирає від'ємного значення, вважають, що він має нульове значення.

Річна ставка інвестиційного доходу не може перевищувати 4%.

Базиси розрахунку математичних резервів за групами договорів  можуть відрізнятися.

Базис розрахунку математичних резервів повинен бути таким, щоб за кожним договором і  на будь-яку страхову річницю актуарна вартість потоку майбутніх нетто-премій була меншою, ніж 97% від актуарної вартості потоку майбутніх страхових брутто-премій, що обчислюють на базисі розрахунку резервів.

Рішення щодо формування резерву витрат на ведення  справи та резерву збитків, що виникли, але не заявлені, приймає страховик. У разі, якщо зазначені резерви  не формують, їх вважають рівними нулю.

При розрахунку страхових резервів допускають спрощення  та наближення у разі, якщо може бути обґрунтовано, що їх вплив на результати розрахунку резервів несуттєвий.

Розміщення  страхових резервів — це вкладення  коштів сформованих резервів зі страхування  життя у дозволені активи. Активи, які приймаються для представлення  коштів страхових резервів зі страхування  життя, повинні відповідати умовам щодо безпечності, прибутковості, ліквідності  та диверсифікованості.

Для представлення  коштів страхових резервів зі страхування  життя приймають активи у національній валюті України або в іноземній  вільно конвертованій валюті.

Кошти страхових  резервів зі страхування життя мають  бути представлені активами таких категорій:

1. Грошові кошти на поточному рахунку.

2. Банківські вклади (депозити).

3. Валютні вкладення згідно з валютою страхування.

4. Нерухоме майно.

5. Акції, облігації, іпотечні сертифікати.

6. Цінні папери, що емітуються державою.

7. Права вимоги до перестраховиків.

8. Інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

9. Банківські метали.

10. Кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, у межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми.

11. Готівка  в касі в обсягах лімітів  залишків каси, установлених Національним  банком України.

Для представлення  страхових резервів зі страхування  життя не можуть використовуватися  позикові кошти, кредити банків, поворотна  фінансова допомога, цінні папери із зобов'язаннями зворотного викупу, вклади (депозити) строкові (строком  менше одного місяця), помилково  перераховані кошти на рахунок страховика, суми страхових премій, які повертаються протягом наступного за звітним кварталу.