Шпаргалка по "Инновация"

Люблінська унія

Окупувавши  західноукраїнські землі, польська шляхта на цьому не заспокоїлася. Вона мріяла про всю Україну, захоплену Литвою. Остання ж з поч. XVI ст. опинилася перед наростаючою небезпекою ззовні, насамперед з боку Московського князівства та Кримського ханства. Московія, маючи під своєю зверхністю майже весь Північний Схід та в 1489 р. практично скинувши вікове монголо-татарське іго, сама почала зазіхати на чужі землі. Поширення московської експансії викликало необхідність виправдовувати її. Так постала доктрина т. зв. третього Риму. Водночас князь московський Іван III прибрав собі титул «государя всієї Русі» (січень 1493 р.) і проголосив, що всі землі колишньої Київської Русі мають тепер належати Москві. Відповідно до цього й діяли московські правителі. Вони підтримували сепаратистські тенденції, що мали місце у Великому князівстві Литовському, зокрема князівську змову 1481 р. та повстання князя Михайла Глинського (1508). У результаті Литва втратила сіверські землі. У 1500— 1503 pp. велася литовсько-московська війна. У 1522 р. Москва відібрала у Литви Чернігів і Стародуб.Становище Литовської держави ускладнювалося й появою на півдні нової загрози — Кримського ханства, яке у 1449 р. відокремилося від Золотої Орди, а в 1478 р. визнало себе васалом Туреччини. У 1482 р. за намовою Івана НІ кримські татари напали на Україну, спаливши Київ. Відтоді кримчаки майже щороку нападали і нищили українські землі (з 1450 по 1556 р. орди кримських татар вчинили 86 великих грабіжницьких нападів па. українські землі).У сер. XVI ст. наростаюча криза у Великому князівстві Литовському сягнула критичної межі. В 1549 та 1552 pp. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. В 1558 — 1583 pp. Литва ув'язла в нову тривалу війну з Московією — т. зв. Лівонська війна. Виснажені величезними воєнними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі за допомогою. Поляки погодилися, але поставили головною умовою об'єднання в одне політичне ціле Польщі і Литви, яких до цих пір пов'язував спільний монарх.Навколо питання про нову унію розпочалася гостра й драматична боротьба. Проти виступили великі литовські магнати, які погоджувалися на об'єднання тільки за умови існування окремого сенату і сейму Великого князівства Литовського. Проте польський сейм, використовуючи підтримку литовської й української шляхти, що була невдоволеною пануванням великих землевласників у князівстві та намагалася одержати такі ж права як і польська шляхта, санкціонував акти короля Сигізмунда II Августа про відторгнення і приєднання до Польщі українських земель — Підляшшя, Волині, Брацлавщини і Київщини. Українці схилялися до об'єднання з Польщею також через необхідність пошуку надійного захисту своєї землі, позаяк протидія Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських орд була неефективною.Тиск шляхти, невдачі Литви у Лівонській війні та прагнення отримати військову допомогу від Польщі в боротьбі з Московською державою змусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів. 1 липня 1569 р. було затверджено, окремо польським і литовським сеймами, Люблінську унію, яка передбачала: 1) об'єднання Польщі й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту; 2) на чолі об'єднаної держави стояв монарх, який титулувався королем польським і великим князем литовським, обирався на спільному польсько-литовському сеймі і коронувався в Кракові; 3) спільними для Полиці та Литви були сейм і сенат, запроваджувалася єдина грошова одиниця; 4) Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі закони — Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; 5) під юрисдикцію Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні — Білостоцьке, Люблінське та Варшавське воєводства Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина (Східне Поділля) та Київщина; 6) українська шляхта зрівнювалася у правах із польською та литовською.

 

Говорячи  про позицію української еліти  на Люблінському сеймі, треба зазначити, що її вимоги були мінімальними; збереження станових привілеїв та руської мови в офіційному діловодстві, свобода віросповідання. Вона практично не мала можливостей для маневрування. Де був час прогресуючого занепаду Литовської держави, що й ставило шляхту українських земель перед необхідністю вибору між Польщею й Московією. На відміну від самодержавної Москви, Польща була країною з досить прогресивним державним устроєм, обмеженою королівською владою, гарантованими політичними свободами та становими привілеями, відносною релігійною толерантністю, що не могло не приваблювати українську суспільну еліту. Однак, як показало майбутнє, ці надії не виправдалися. Чи не єдиним позитивним наслідком Люблінської унії для України було об'єднання більшості її земель у складі однієї держави — Польщі. (Решта українських земель перебували під владою інших іноземних держав: Чернігово-Сіверщина — Московського князівства, а з 1618 р. — Речі Посполитої; Закарпаття — Угорщини, а з 1526 р. — Туреччини та австрійських Габсбургів; Буковина — Молдавського князівства, аз 1514р. — Туреччини; Берестейщина й Пинщина залишалися у складі Великого князівства Литовського.)

2 Тести

1. Скільки років тривало монголо-татарське  поневолення народу України  ;

1. 300 років;
2. 120 років;
3. 200 років.

2. Коли почала діяти Українська  Повстанська Армія (УПА)  :.;січень 1943 р.

3. Коли було підписано Брестську мирну угоду для України :9 лютого 1918 p.;

4. Бій під Крутами відбувся:16 січня 1918 р.;

5. Коли було створено Харківсько-Київське  таємне товариство  :1856 p.;

Приватиза́ція — політика чи процес продажу або передачі державної чи суспільної власності (особливо націоналізованої промисловості) у руки приватних інвесторів.

Велике  переселення народів — у вузькому сенсі під В.п.н. в сучасній історіографії розуміють рух племен і народів у 4-6 ст. н. е. в різних напрямках Європи, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Imperium Romanum в 375 році н. е.

Коломацькі  статті 1687 - міждержавний договір, укладений 25.7.1687 на р. Коломаку (тепер Харківська обл.) між новообраним гетьманом України І. Мазепою й козацькою старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого. Договір складався з 22 пунктів (статей)

Шля́хта (пол. Szlachta) — провідний суспільний привілейований соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та Русі у 14 — 18 століттях.

Гайдамацький  рух - це національно-визвольний і суспільно-політичний рух прoти польського гніту на правобережній Україні на прикінці 18-го на початку 19-го ст, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет №19

 

1. Соціально-економічні і політичні процеси в Західній Україні після Другої світової війни. Боротьба ОУН-УПА проти тоталітарного режиму.

2 Тести

1. Творцем ідеології інтегрального націоналізму бувб) Д.Донцов;

2. Коли почалася Велика Вітчизняна  війна радянського народу проти німецько-фашистських загарбників  :22 червня 1941 p.;.

3. Коли проголошено Радянську  владу на Україні  :.;25 грудня 1917 р.

4. Які галузі промисловості України  розвивалися найбільш швидко  на початку XX ст.  :

1. видобувні;
2. виробництво засобів виробництва;
3. виробництво засобів споживання.

5. Хто автор першої в Галичині "Граматики" української мови  :І.Могильницький;

Глобальні проблеми людства (глобальні проблеми, глобальні проблеми сучасності) - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т.д.). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.

Шля́хта (пол. Szlachta) — провідний суспільний привілейований соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та Русі у 14 — 18 століттях.

Воєво́да  — «той, хто веде воїв», воєначальник, голова військового загону, правитель воєводства — військового округу, міста на Русі з Х ст.; часто згадується у літописах. До XV ст. так називали командира княжої дружини, або керівника народного ополчення.

Малоросійська колегія — центральна установа Російської імперії, утворена в 1722 році замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет №20

1 Культура України XIV — першої половини XVII ст.

У XIV—XVI ст. українські магнати поступово сполонізувалися. Селянство, потрапивши в кріпацьку  неволю, було неспроможним захистити національну культуру. Єдиними, хто вів нерівну боротьбу із загарбниками за розвиток рідної школи, православної церкви, мови, письменства, мистецтва, були міщанство і дрібне боярство. Завдяки їм зросла зацікавленість українців своєю історією, культурою, наукою. Пробудження національної самосвідомості доповнювалося поширенням ідей гуманізму епохи Відродження. їх вели українці, які навчалися в закордонах університетах.Зокрема, в Краківському університеті вихідці з України студіювали з часу його заснування. Лише в XV—XVI ст. тут здобули освіту 800 українців. Училися вихідці з українських земель у знаменитій паризькій Сорбонні, університетах Німеччини та Італії. Так, у списках Падуанського університету XVII ст. було понад 2 тис. українців.Здобувши належну освіту, вихідці з України ставали відомими вченими, педагогами, медиками, митцями. Так, Юрій Дрогобич (Котермак) був доктором філософії та медицини у Болонському університеті, читав там у 1478—1482 рр. лекції з математики, очолював факультет медицини. Викладачами Краківського університету були Лукаш з Нового Града, автор відомого підручника з епістолографії, та Павло Русин з Кросна.Навіть за несприятливих умов іноземного панування в Україні виникали школи грамоти. Там навчали дітей письма, читання, початків арифметики, молитов, співу.Першим вищим навчальним закладом в Україні стала Острозька академія, яку бл. 1576 р. відкрив князь К.-В. Острозький у м. Острог. Цей заклад згодом піднявся до рівня тогочасних європейських академій. У ньому викладали найкращі українські та іноземні вчені.Культурному піднесенню в Україні наприкін. XVI — на поч. XVII ст., зокрема розвиткові освіти, сприяли братства. При кожному з них було засновано братські школи. Першу з них відкрили наприкін. 1585 р. у Львові. У братських школах навчалися діти заможних міщан, козаків, нижчого духовенства, дрібної шляхти, старшин, а також сироти. Вихованці шкіл мандрували Україною, поширюючи знання.На поч. XVII ст. центром освіти й науки в Україні знову стає Київ. Тут у 1615 р. була відкрита Київська братська школа я групувалися визначні вчені — І. Борецький, який переїхав зі Львова та став ректором, Є. Плетенецький, 3. Конистенськнй, М. Смо-трицький, К. Сакович та ін. Митрополит П. Могила також заснував школу при Києво-Печерській лаврі. У 1632 р. школи було об'єднано в Києво-Могилянській колегіум, що став на рівень західноєвропейських університетів.

Науковими центрами в Україні були Острог, Львів і  Київ, де зосереджувалися навчальні  заклади. Учені, які групувалися  в Острозі, написали низку наукових праць з філософії, мовознавства, астрономії тощо. Професори Києво-Могилянського колегіуму сприяли розвиткові слов'янського мовознавства, української мови, розробляли проблеми філософії, логіки, психології та інших наук. Й. Кононович-Горбацький створив "Підручник логіки", а І. Гізель написав "Загальний нарис філософії".Заслугою членів Львівського братства є започаткування книгодрукування, бо саме завдяки їхнім старанням і матеріальній допомозі найпершою друкарнею на українських землях стала друкарня, яку заснував у 1573 р. Іван Федорович (Федоров), який переїхав в Україну з Москви. 1574 р. вийшла його перша книжка — "Апостол". Переїхавши через матеріальну скруту до Острога, І. Федорович заснував там на кошти князя К.-В. Острозького другу друкарню, в якій, серед іншого, видав "Буквар" (1578) та "Острозьку Біблію" (1581). Остання стала першим повним виданням Біблії слов'янською мовою.

Братські  друкарні згодом виникли також у  Луцьку, Новгороді-Сіверському, Києві, інших містах. Зокрема, важливим осередком книгодрукування на поч. ХУП ст. стала Києво-Печерська лавра, де головним друкарем був Памво Беринда. Йому належить перший друкований український словник.Найбільше пам'яток зодчества XIV — поч. XVII ст. збереглося в Західній Україні, оскільки її менше спустошували татарські орди. Збереглися повністю або в руїнах замки і міські укріплення Львова, Луцька, Кремінця, Хотина, Кам'янця-Подільського, Хуста, Мукачева, Одеська та ін. Уціліли Троїцький монастир у Межиріччі, дерев'яний собор Благовіщення у Ковелі (1505), Богоявленська церква та кругла башта в Острозі (XVI ст.) тощо.У творчості тодішніх різьбярів і скульпторів переважала релігійна тематика, в якій яскраво виявлявся дух непокори іноземним поневолювачам. Митці найчастіше зображали в кам'яних, мідних та дерев'яних скульптурах святих, покровителів українського вояцтва — Михайла, Дмитра, Федора, Покрову. Найбільше таких пам'яток дійшло у вигляді дерев'яних хрестів, кам'яних і бронзових рельєфів на кахлях, дверях, фасадах будинків. У XVI ст. в Україні набула поширення надгробна скульптура.Майстри українського монументального фрескового мистецтва були знаними не лише в Україні, а й далеко за її межами. На жаль, на Батьківщині майже не збереглися фрескові шедеври, за винятком фрагментів церкви св. Онуфрія на Львівщині. У кращому стані творіння українських митців уціліли в храмах Любліна, Кракова, Висли ці та ін.Український живопис XIV—XVI ст. розвивався під животворним впливом іконопису княжої доби. Митці дбали про виразність картини, її лаконічність, простоту, ідейність змісту. Центрами живопису були Києво-Печерська лавра, а також міста Львів, Перемишль. Найчастіше трапляються ікони Юрія Змієборця, Богородиці, Архангела Михайла, Розпуття Ісуса, Таємної вечері, Різдва, Страшного суду тощо.Плідно працювали в Україні художники-графіки, які майстерно оформляли книги. Унікальним є Київський псалтир (1397), де міститься понад 200 мініатюр, виконаних художником Спиридоном. Вишуканістю відзначається оформлення Галицького (XIV ст.) і Пересопницького (1561) Євангелій, Львівського Апостола (1574), Острозької Біблії, інших книг.В умовах тотального наступу польської шляхти українська людність палко відстоювала свою мову, культуру, національну гідність. Окрім міщанства і козацтва, основна маса населення — селянство поставало як споконвічна національна берегиня, зберігало найвищі духовні цінності: мову, пісню, народні обряди, неповторну українську самобутність.

2 Тести 

1. Коли почалася друга  світова війна  :1 вересня 1939 p.;

2. Коли відбулася радянсько-фінська  війна  :листопад 1939 р.

3. Який політичний  табір мав найбільший вплив  в Україні після перемоги Лютневої  революції  :прибічників Тимчасового уряду;

4. Вкажіть період існування Гетьманату:

а) березень 1917 р.—січень 1918 р.;

б) січень 1918 р.—квітень 1918 р.;

в) квітень 1918 р.—листопад 1918 р.

5. Хто був автором  програмного документа Південного  товариства "Руська правда"  :

С. Муравйов- Апостол.

Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія - стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1659 до 1817 р. Спадкоємець стародавньої Київської Академії заснованої князем Ярославом Мудрим.

Автоно́мія — право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією.

Демокра́тія -політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обраних представників (представницька демократія).

демонстрація; 1. Мітинг, процесія, інші форми вираження суспільних настроїв. 2. Наочний метод навчання. 3. Загрозливі дії з боку певної держави. 4. Специфічні військові дії з метою виявити сили противника.

Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.

НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською  війнами.

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 21

1. Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки.

Вперше термін “козак” згадується у Початковій монгольській хрониці (1240 p.). У перекладі-з тюркських мов він означає “одинокий”, “схильний до завоювання”. Пізніше у XVI ст. цей термін зустрічається у словнику половецької мови “Кодекс Ку-манікус” (1303 p.) та в одному додатку до грецького збірника житій святих “Синаксаря”. Цікаво, що слово “козак” вживалося для позначення полярних рольових функцій: “страж” і “розбійник”.На середину XVI ст. межі заселених українцями земель були знову відсунуті до укріплень, що тягнулися вздовж північної окраїни Степу й включали Кам'янець, Бар, Вінницю, Білу Церкву, Черкаси, Канів та Київ. На південь від цієї лінії лежало так зване «Дике поле».Колонізація земель: Незважаючи на татарську загрозу, багаті незаймані землі непереборно вабили поселенців.