Латинскиские взаимствования в английском

Дата добавления: 19 Декабря 2010 в 13:01
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: реферат
Скачать полностью (19.15 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

реферат.doc

  —  80.00 Кб

Анг. A man proposes, God disposes .

Фр. L’homme propose, et Dieu dispose [9, с. 111].

Укр. Скупому  все не вистачає ( Горацій “Послання”).

Лат. Semper avarus eget.

Анг. The miser in always  in want.

Фр. L’homme avare n’est  jamais riche [9, с. 190].

Укр.З  двох бід слід вибирати меншу( Цицерон “Про обов’язки”).

Лат.Ex malis eligere  minima.

Анг. Of  two evil choose the least (lesser).

Фр. Entre deux maux il  faut choisir le moindre [9, с. 77].

Укр. Я знаю , що я нічого не знаю (Сократ).

Лат.Scio,-inquit ,-me multa nescire.

Анг. I know that I know nothing.

Фр. Je sais que je ne sais rien [9, с. 249].

Укр. Я  думаю, отже, я живу (Декарт).

Лат. Cogito, ergo sum.

Анг. I think , therefore I am.

Фр. Je pense, donc je suis [9, с. 249].

      О. В. Кунін відносить паремії до комунікативних фразеологічних одиниць, відмічаючи, що прислів’я і приказки із буквальним значенням всіх компонентів  є стійкими утвореннями фразеологічного  характеру.

      Паремії володіють низкою якостей, що відрізняють їх від фразеологізмів, але зближують з іншими утвореннями , які не входять до складу фразеології. До рис, що відрізняють паремії від фразеологічних сполучень, дослідник А.С. Мамонтов відносить різницю у лексичному і граматичному оформленні, у специфіці  їх мовленнєвого функціонування.

      Ці  вирази межують із прислів’ями і приказками. З погляду  синтаксично-семантичної структури  та емоційно експресивних відтінків фразеологічні одиниці доцільно поділити на три типи : ідіоми, фразеологічні вирази і фразеологічні сполучення [11, с. 120].

      Прислів’я і приказки виражають категорію імперативності і характер рекомендації. Паремії в образній формі вчать мудрості життя, радять як діяти розумно в тих чи інших життєвих життєвих ситуаціях, у них немає автора , їх узагальнюючо-повчальний характер звернений до узагальненого слухача, котрий впевнений, що він діє так, як вчить прислів’я.

      Дослідник О. Ю. Дубенко  пропонує тематичну  класифікацію, що на її думку, репрезентована досить широкими темами ,що надає можливість скласти уявлення про специфіку осмислення певних сфер життя і особливості стосунків між людьми , притаманні іншій культурі. У своєму дослідженні вона виділяє наступні тематичні розділи:

1. Активність.Ініціатива.

2.Багатство і бідність.

Укр.Бідність- не вада.

Лат.Paupertas non est vitium.

Анг. Poverty is not a sin.

Фр. Pauvreté n’est pas vice.

Укр. Бідний від однієї думки багатіє.

Лат. Spes  servat  afflictos.

Анг. Hope is the poor man’s  bread.

Фр. L’espérance est le pain des misérables.

Укр. Бідний, як церковна миша.

Лат. Pauperior mendacissimo homine.

Анг. As poor as a church mouse.

Фр. Gueux comme un rat d’église [9, с. 12].

3. Батьки і діти:

Укр.. Малі діти їдять кашу, а великі -  голову нашу.

Лат. Parvi liberi , parvum malum .

Анг. Children when  they are little make parents fools , when they are big  they make them mad .

Фр. Petits enfants - petite peine, grand enfansts - grande peine [9, с. 112].

4. Батьківщина.

5. Бог.Релігія:

Укр.Бог  любить трійцю.

Лат. Numero Deus  impair gaudet .

Анг. God rejoices  at odd numbers.All good things go by threes.

Фр. Toutes les bonnes choses vont par trios [9, с. 14].

Укр. З  Божою допомогою.

Лат. Deo iuvante.

Анг. With (the) God’s help.

Фр. Dieu merci [9, с. 73].

6. Виховання.Освіта. 7.Війна і мир. 8. Влада. 9. Гроші: 10. Добро і зло:

Укр. Добро  не пропадає, а зло умирає.

Лат. Bonna  causa triumphat.

Анг.A good thing will  live and a bad  one will die .

Фр. Une bonne affaire (cause) triomphe.

Укр. Доброму  скрізь добре.

Лат.Semper beatam se putat benignitas.

Анг. A kind person will always  be happy.

Фр. Les bons sont toujours heureux [9, с. 57].

11. Доля:

Укр.. Доля сміливим помагає.

Лат. Fortes  fortuna adiuvat .

Анг. Fortune favours  the bold.

Фр. Les succès  est souvent  un enfant  de l’audace [9, с. 59].

12. Дружба і ворожнеча.

13. Любов і ненависть.

Укр. Любов  сліпа.

Лат. Amor caecus.

Анг. Love is blind.

Фр. L’amour est aveugle.

14. Жінка. Дружина. 15.Закон. 16.Здоров’я.Медицина. 17.Зовнішність. 18. Їжа. 19. Істина. 20. Торгівля. 21.Біда.Лихо. 22.  Минуле і майбутнє . 23 Молодість і старість.

24. Перемога і поразка.

Укр. Перемога над собою- найбільша перемога.

Лат. Bis vincit , qui se vincit  in victoria.

Анг. Victory over myself  is  the greatest victory .

Фр. Celui  qui   gagne  sur  soi –meme gagne le double.

25. Праця і відпочинок.

Укр. Праця  – чоловіка годує , а лінь марнує .

Лат. Animos labor nutrit.

Анг. An idle brain is the devil’s workshop.

Фр. Il faut travailler qui veut  manger . Le paresseux est  les frère du mendicant.

26. Слово. Сила слова. 27.Час. Своєчасність.

Укр. Час  робить людину мудрішою.

Лат. Senis venit usus ab annis

Анг. Older and wiser .

Фр. Avec l’âge on deviant sage.

28. Чоловік і жінка .

29. Шлюб. 30.  Сім’я.

Укр. Шлюби  благословляються на небесах.

Лат. Сonubia sunt fatalia.

Анг. Marriages are made in heaven .

Фр. Les marriages sont écrits au ciel.

Дубенко виділяє ще такі тематичні розділи як  позитивні та негативні.

Укр.Мудрий змінить свою думку,а дурний –  ніколи.

Лат. Errare humanum est; stultum est in errore perseverare .

Анг. A wise  man changes his mind,  a fool never will.

Фр. Un home sage change d’avis, un sot – jamais.

      Оволодіння  прислів’ями і приказками включає  опанування словниковим складом  мови, культурою слова, а більш  глобально – вивчення культурної діяльності, культурних таксонів, архетипових  когнітивних структур, як притаманні тому чи іншому етносу, походження паремій, їх функціонування у синхронному та діахронному планах.

Страницы:← предыдущая12
Описание работы
Фразеологічний фонд латинської мови містить численні прислів’я та приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу не тільки у перекладній формі, а й як прямі запозичення із збереженням графіки та орфографії, властивих мові-джерелу. Ці влучні й дотепні вислови нерідко образно узагальнюють багатовіковий суспільно-історичний досвід народу, його культурну і мовну самобутність. Латинські афоризми – це і своєрідні слушні поради, і філософські міркування та судження щодо людського буття.
Содержание
содержание отсутствует