Абревіації у сучасній пресі

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Апреля 2013 в 12:55, курсовая работа

Описание работы

Мета роботи – дослідити основні засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної англійської преси, вказати на особливості вживання абревіатур на досліджуваному матеріалі.
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
- дослідити найяскравіші мовні тенденції і явища на лексико-семантичному рівні: використання абревіатур;
- дослідити літературу по даній темі та проаналізувати матеріал дослідження;
- виявити найбільш вживані типи абревіацій в досліджуваному матеріалі.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Інтралінгвальні функції абревіацій…………………………………...5
1.1. Причини виникнення абревіацій…………………………………………….....5
1.2. Типи абревіатур………………………………………………………………....8
1.2.1. Структурна класифікація……………………………………………...8
1.2.2. Класифікація В.В Виноградова……………………………………….9
1.2.3. Графічні абревіації……………………………………………………..9
1.2.4. Латинські абревіації…………………………………………………..12
РОЗДІЛ 2. Функції абревіацій у сучасній англійській пресі…………………… 14
2.1. Абревіатури у сучасній англійській пресі…………………………………….14
2.2. Сфери використання абревіатур……………………………………………….17
2.3. Специфіка використання різних видів абревіацій на матеріалі сучасної англійської преси……………………………………………………………………19
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………24
SUMMARY…………………………………………………………………………..26

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Word-1.doc

— 160.00 Кб (Скачать)


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МУКАЧІВСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ ТА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З «Англійської філології»

на тему:

«Абревіації в  сучасній пресі»

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 6.020303 «ФІЛОЛОГІЯ (АНГЛІЙСЬКА)»

ОКР – БАКАЛАВР

 

 

Виконавець: Орсагош Д. В.

студентка ІV –го курсу ДНФ

групи ФА – 41

 

 

Науковий керівний: викладач

Герцовська Н. О.

 

 

 

МУКАЧЕВО – 2011

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Інтралінгвальні функції абревіацій…………………………………...5

1.1. Причини виникнення абревіацій…………………………………………….....5

1.2. Типи абревіатур………………………………………………………………....8

1.2.1. Структурна класифікація……………………………………………...8

1.2.2. Класифікація В.В Виноградова……………………………………….9

1.2.3. Графічні абревіації……………………………………………………..9

1.2.4. Латинські абревіації…………………………………………………..12

РОЗДІЛ 2. Функції абревіацій у сучасній англійській пресі……………………  14     

2.1. Абревіатури у сучасній англійській пресі…………………………………….14

2.2. Сфери використання абревіатур……………………………………………….17

2.3. Специфіка використання  різних видів абревіацій на  матеріалі сучасної         англійської преси……………………………………………………………………19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………24

SUMMARY…………………………………………………………………………..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Дана робота присвячена дослідженню утворення та використання абревіатур у сучасній англійській мові на прикладі друкованих видань. На наш погляд, це тема актуальна, тому що словник постійно поповнюється новими словами, а отже, і скороченнями, що дозволяє мові залишатися живою. Аналіз типів абревіацій та принципів використання скорочень в мові викликає зростаючий інтерес сучасних зарубіжних і вітчизняних лінгвістів.

Дослідники окреслюють абревіацію як потужне джерело творення нових слів у мові сучасних англійських мас-медіа. Абревіаційні утворення належать до тих інновацій, які відображають динаміку суспільно-політичного та економічного життя, тому важко підлягають словниковій кодифікації.

 Кількість абревіатур на даний час все більше зростає. Тривалість їхнього мовного життя залежатиме від стабільності економічних, політичних, соціокультурних структур, які вони номінують. З одного боку, їх уживання економить мовні засоби та дає змогу ощадно використовувати газетну площу, а з іншого – зловживання ними "робить текст штучним, незграбним, важким до сприймання" 
          Актуальність дослідження визначається рядом чинників: по-перше, зростанням ролі газетної мови в житті суспільства, і значущості соціального та мовного впливу на формування ціннісних орієнтацій; по-друге, відображенням у мові газет сучасних мовних тенденцій та явищ, які особливо яскраво виявляються протягом останнього десятиріччя; по-третє, відсутністю фундаментальних досліджень зображальних засобів інтенсифікації виразності газетного мовлення.

Об'єктом дослідження є абревіатури сучасної англійської мови.

Предметом дослідження є специфіка використання абревіатур у мові сучасної преси.

Мета роботи – дослідити основні засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної англійської преси, вказати на особливості вживання абревіатур на досліджуваному матеріалі.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

- дослідити найяскравіші  мовні тенденції і явища на  лексико-семантичному рівні: використання абревіатур;

- дослідити літературу  по даній темі та проаналізувати  матеріал дослідження;

-  виявити найбільш вживані типи абревіацій в досліджуваному матеріалі.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу , двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У вступі сформульовано актуальність дослідження даної теми, об`єкт та предмет дослідження, мету, завдання дослідження при вивченні даної теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ІНТРАЛІНГВАЛЬНІ  ФУНКЦІЇ АБРЕВІАЦІЙ

 

1.1. Причини виникнення абревіацій

 

Лексика мови безпосередньо відображає реальну дійсність зміни в розвитку суспільства, науки, техніки і т. д. Основне призначення лексичної одиниці - функція найменування, номінації. Кожне нове явище, відкриття в науці, винахід тих чи інших машин, транспортних засобів, ліків, предметів домашнього вжитку - все це отримує свої найменування, при цьому або створюються нові слова і словосполучення, або використовуються колишні слова в новому значенні.  
Нові слова створюються не тільки під впливом змін до навколишньої дійсності (екстралінгвістичні чинники), часто вони створюються під впливом внутрішньомовних чинників, як, наприклад, службові слова і частки.  
Зміни в лексиці мови виражаються крім того в старінні і зникнення з ужитку слів, що також обумовлюється екстралінгвістичними і внутрішньомовними чинниками.  
Для створення нових лексичних одиниць у мові використовуються різні способи словотворення.

До самих основних і найбільш продуктивних способів словотвору належать такі:  
1) суфіксація: нове слово виникає в результаті додавання суфікса до певної основи. 
2) префіксація: нове слово виникає в результаті додавання префікса до вихідного слова. 
3) конверсія: нове слово утворюється шляхом переходу вихідного в іншу частину мови. 
4) складання - це спосіб утворення нової лексичної одиниці з двох окремих слів. 
5) абревіація - спосіб словотворення на базі поєднання слів або (рідше) одного.      Різні дослідження показують, що абревіація вважається одним з найбільш широко поширених і продуктивних способів словотвору в сучасній англійській мові. Термін походить від латинського слова «brevis» – короткий і означає скорочення, що складається з перших літер слова або з частин кількох слів.

Абревіація як спосіб словотворення вивчається порівняно  недавно. Важливу роль у її становленні відіграли дослідження Ф. Ф. Фортунатова, в яких він розробив концепцію розмежування формисловозміни і словотворення.  
Абревіація активно взаємодіє з іншими способами словотворення. Від абревіатур можуть утворюватися нові слова за допомогою традиційних способів словотвору:  
-словотворення;  
-словоскладання;  
-конверсії.

Взаємодія абревіації і словоскладання призвело до створення в сучасній мові нового структурного типу частково скорочених слів. Незважаючи на те, що похідні слова реєструються в англійській мові давно, об'єктом наукових досліджень ці лексичні одиниці стали зовсім недавно і робіт, присвячених вивченню цього питання, поки що не так багато. [ 3. – 288 c. ]

В останні роки з`явилася криза перенасичення мови ініціальними абревіатурами, незручними для вимови і важкими для запам'ятовування.

Але мова впоралася з цією кризою внутрішніми засобами: посилилася тенденція лексикалізації абревіатур, в результаті чого з'явився якісно новий спосіб абревіації - омоакронімія, під якою розуміється створення скорочених одиниць, що збігаються за своєю фонетичною структурою із загальновживаними словами.  
Абревіація як спосіб словотворення представляє складне, багатогранне явище, що йде своїм корінням в далеке минуле. Поширення абревіатур пов'язують з появою в реальній дійсності складних денотатів, що вимагають для свого позначення словосполучень чи складних слів.

Функція абревіатури в процесі  комунікації полягає в більш  економному вираженні думки та усунення надмірності інформації. У абревіатурах інформація передається меншим числом знаків, тому "ємкість" кожного знака більше, ніж у відповідних вихідних одиницях, що дає підставу розглядати абревіації як один з видів оптимізації мовного повідомлення.

Актуальність абревіації визначається потребою в найменуванні нових понять і об'єктів. Подальший розвиток абревіації представляється перспективним напрямком.

За спостереженнями деяких сучасних лінгвістів, у складових і багатоскладових  абревіатурах використовуються специфічні елементи морфологічного характеру, – так звані "уламки морфем". Це не окремі звуки або букви, це і не цілі кореневі морфеми, але вони мають ряд ознак: семантично - розпізнавальний, фонетично - вимовний, функціонально - оптимальні структури. Цей факт підтверджує вислів відомого лінгвіста Є. Д. Поліванова, який розглядав скорочені слова в плані загальної теорії економії мовних засобів і вважав, що тенденція до виробництва абревіатур у мові настільки сильна, що в майбутньому можлива заміна деяких лексико-граматичних класів слів своєрідними морфемами, "нащадками нинішніх скорочень".

Вживання абревіатур пояснюється  ще й прагненням уникнути повторення кількаслівних назв (як правило, повна  назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі тощо).

Традиції, що склалися у творенні і вживанні абревіатур, виникли насамперед на підставі доцільності, а тому й вимагають до себе якнайбільшої уваги. Так, наприклад, усталилися межі тих понять, назви яких можуть бути скорочені. Це назви країн, міністерств, головних управлінь, вузів, науково–дослідних установ та ін.

При утворенні скорочень обов’язковою є вимога зрозумілості. Це досягається вдалим скороченням основи, за яким легко відновлюється і вся основа; скорочені основи стандартизуються (тобто зберігають свою форму в усіх новотворах).

Стандартизація поширюється й  на спеціальні позначки. Так, наприклад, у скорочених назвах машин, механізмів та інших промислових виробів  частково регламентоване вживання окремих  літер, наприклад BMW.

 

1.2. Типи абревіацій

 

1.2.1. За структурою розрізняють прості та складні абревіації. Прості абревіатури виникають шляхом відкидання кінцевого чи початкового складу основи. Наприклад, caps (capital letters), demo (demonstration), ad (advertisement).

Абревіатури, які являються вторинною  назвою предмета і існують і мові на рівні з повною формою, являються стилістично-забарвленими словами і носять не офіційний розмовно-фаміліарний характер. Можна порівняти наступні пари слів: sister – sis; doctor – doc; referee – ref; professor – prof; second – sec; difference – dif; operation – op. Якщо вихідне слово забувається або починає вживатися рідше і абревіатура стає основною, а не вторинною назвою предмета, то скорочене слово стає стилістично нейтральним: plane (з aeroplane), cab (з cabriolet), perm (з permanent wave), phone (з telephone), bus (з omnibus).

Складні абревіатури (складноскорочені слова) утворюються дією абревіацій та складенням основ і складаються із початкових букв або із поєднання їх з цілими основами. Наприклад, CND (Campaign for Nuclear Disarmament), PA system (public address system), Interpol (International police), hi-fi (high fidelity), V-Day (Victory Day).

 

1.2.2. За класифікацією В. В Виноградова розрізняють такі типи абревіатур:

  • буквено-звукова – абревіатура ініціального типу, в якій поєднуються буквена та звукова вимова;
  • звукова – абревіатура, що складається з початкових звуків;
  • ініціальна – абревіатура, що складається з початкових літер слів, які виступають твірною базою для певного похідного;
    • ініціальна буквена;
    • ініціальна звукова;
    • ініціально-цифрова;
  • комбінована;
  • літерна;
  • мішана (змішана);
  • складова;
  • словоформна – поєднання частини слова з відмінковою словоформою;
  • телескопічна – абревіатура, утворена шляхом поєднання початкової і кінцевої частин твірного слова;
  • уламкова  – поєднання в абревіатурі асемантичних частин слова;
  • усічено-словесна – абревіатура, утворена шляхом поєднання частини слова з повноцінним словом.

1.2.3. Графічні  абревіації – це знаки або символи, які позначають цілі слова чи словосполучення лише у писемному мовленні.

Найбільш вживаною формою є початкові літери чи літери, які позначають слова або словосполучення. Але з метою уникнення незрозумілості можна додати одну або дві додаткові літери. Наприклад: p. (page), s. (see), b.b. (ball-bearing), Mr (mister), Mrs (missis), MS (manuscript), fig. (figure). В усному мовленні графічні абревіації вимовляються повними словами. Щоб розпізнати множину або вищу ступінь літери часто подвоюють. Наприклад: pp. (pages).

Графічні абревіації не являються словами, а знаками чи символами які позначають відповідні слова. Лексикологія вивчає лексичні скорочення. Можна виділити два основні типи лексичних скорочень: абревіації чи скорочені слова або скорочення і початкові слова чи букви слова. Абревіації чи скорочення є результатом редукції однієї з частин слова: значення скороченого слова залишається таким як і в цілому слові. Існують різні типи скорочень (відсікань):

Информация о работе Абревіації у сучасній пресі