Економічна стратегія підприємства

Корпорація "ROSHEN" займає на українському кондитерському ринку найбільшу частку – 22,5%, лідируючи з помітним відривом від інших гравців. (Рис.2.2.)

 

 

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.2. Розподіл часток ринку кондитерської галузі України, %

 

 

Головна причина її успіху - першопочатково обрана стратегія підтримки вітчизняного виробництва і традиційних, відомих  ще з радянських часів кондитерських  марок (торт "Київський", цукерки "Барбарис", "Білочка", шоколад "Театральний", "Чайка" і т.д. ). "Коли інші займалися снікерсами, ми продовжували виробництво усім відомих виробів за тими ж рецептами і технологіями, - розповідає В'Ячеслав Москалевский. - Після кризи дев'яносто восьмого року, коли попит на імпортну кондитерську продукцію різко упав, споживач відразу переключився на наші традиційні солодощі. Цей рік можна назвати найбільш значимим в історії нашої компанії".  
           Ще одна конкурентна перевага "ROSHEN" - широта асортименту продукції. Так, якщо інші лідери ринку домінують у тому чи іншому окремому сегменті (наприклад, компанія АВК стала лідером з виробництва і продажу глазурованих шоколадних цукерок, "Крафт Фудз Україна" посідає міцні позиції на ринку плиткового шоколаду, "Світоч" - на ринку шоколаду в цілому), то "ROSHEN" упевнено почуває себе у всіх сегментах, а на ринку цукерок на вагу й у коробках є абсолютним лідером.[11]

Визначимо складові мікросередовища, що мають безпосереднє відношення до самої компанії "ROSHEN" і її можливостей, та фактори макросередовища, які чинять опосередкований вплив на діяльність фірми із задоволення потреб споживачів найбільш ефективним способом.

Складовими мікросередовища є: постачальники, посередники, клієнтура, конкуренти.

Для компанії "ROSHEN" постачальниками є:

• швейцарська компанія Taloca -какао-боби;
• ТМ "Златогор", ТМ "Французький бульвар", Одеський вино-коньячний завод - виробники і постачальники алкогольної продукції;
• Bears (Київ), "Есаром-Україна" (Харків), "Лев" (Дніпропетровськ), "Аромат" (Хмельницький) - харчові добавки (ароматизатори);
• "Світ Юніон" (Київ), "ЗІМ" (Рівне), "Ін-Вайс" і - какао-порошок;
• Полтавський цукрозавод - цукор;
• Австралія - рослинні жири (для начинки);
• Польська компанія „Пемпакс” - сухе молоко;
• Німецька компанія „Vita+” - емульгатори, ванілін.

Посередниками підприємства є:

• магазини харчової промисловості, кав’ярні - на етапі реалізації;

спеціалізовані фірми та установи - поставка напівфабрикатів, пакувальних  предметів;

• транспортні організації - займаються доставкою продукції до місця її реалізації;
• фінансові установи - при реалізації продукції на ринку.

Типи клієнтів:

ринок споживачів - все населення;

ринок виробників - компанія "ROSHEN" реалізує свою продукцію переважно установам харчування: кав’ярнями, кафе, барами, ресторанами, їдальнями.

Безпосередніми конкурентами ТМ "ROSHEN" є всі фірми, що виробляють аналогічну продукцію в Україні ("Світоч", "АВК", "Крафт Фудз Україна", "MILLENNIUM").

Отже, розглянувши складові мікросередовища, які прямо чи опосередковано впливають на стратегію розвитку цільового ринку, можна сказати, що ТМ "ROSHEN" співпрацює з різного роду посередниками та типами клієнтів. Така співпраця дає змогу швидко та ефективно здійснювати реалізацію продукції.

Опосередкований вплив на діяльність фірми здійснюють також і фактори макросередовища.

• Природні фактори. Фабрика "ROSHEN"в певній мірі залежить від цих факторів, оскільки велике значення має відстань експорту сировини.
• Екологічні фактори. Технологія, що використовує фабрика "ROSHEN" не є екологічно брудною, отже, крім законодавчо визначених екологічних платежів фабрика не здійснює.
• Науково-технічні фактори. Фабрика уважно стежить за технологічними новинками у виробництві шоколаду, постійно здійснює пошук нових видів сировини та обладнання, які б забезпечили мінімум витрат та придбає їх.
• Політичні фактори. Для фабрики "ROSHEN" найбільш характерним є те, що Україна вступила до світової організації торгівлі в зв’язку з чим їй необхідно рівнятися на європейських товаровиробників: удосконалювати постійно якість, системи та методи збуту продукції, щоб бути гідним конкурентом.
• Економічні фактори. Особливих пільг фабрика "ROSHEN" не має, а традиційні фактори (наприклад, подорожчання енергії, девальвація національної валюти, інфляція і багато інших) вона постійно враховує.
• Демографічні фактори. Фабрика максимально намагається враховувати побажання споживачів з вимогами якості, асортименту, доступності товару.

Таким чином, підприємство завжди намагається  бути забезпеченим повною інформацією стосовно факторів макросередовища, які опосередковано впливають на нього. Правильна оцінка та аналіз даних факторів дозволяє розробляти ефективні кроки в напрямку розвитку.

Далі виконаємо оцінку сильних і слабких сторін діяльності підприємства, а також ринкових можливостей підприємства за шкалою 1-4 (1-майже не впливає на діяльність підприємства; 4-має великий вплив на діяльність підприємства). Ця оцінка характеризує ступінь впливу сильних і слабких сторін діяльності підприємства на перспективи використання існуючих можливостей і протидії загрози (Додаток 1.)

Отримані оцінки просумуємо по рядкам і стовпчикам.

Сильні сторони:

Можливість витрачати значні кошти  на рекламу - сума 22.

Широка відомість марки - сума 25.

Наявність розвиненої дистриб’юторської  мережі - сума 23.

Наявність постійного постачальника сировини - сума 12.

Висока якість продукції - сума 28.

Слабкі сторони:

Залежність від постачальників - сума 17.

Високі оперативні витрати - сума 13.

Слабка диверсифікація продукції - сума 18.

Можливості:

Вихід на новий ринок - сума 25.

Попит на нову продукцію - сума 23.

Попит в інших регіонах - сума 23.

Збільшення експорту - сума 25.

Загрози:

Втрата частки ринку за рахунок  появи конкурентів - сума 22.

Втрата товарів при транспортуванні - сума 9.

Наявність підробок - сума 17.

Можливе зниження цін - сума 14.

Даний аналіз вказує на високу якість продукції та широку відомість марки, що є найсильнішими сторонами діяльності підприємства. Про це свідчать високі оцінки впливу на діяльність підприємства. Що ж стосується слабких сторін, то сума оцінок 13 означає, що підприємство має високі оперативні витрати.

Також сума оцінок 25 показує, що існує  можливість для підприємства виходу на новий ринок та збільшення експорту. А сума оцінок в категорії загрози  свідчить про можливу втрату товарів при транспортуванні, що має негативний вплив на діяльність підприємства.

На основі отриманих результатів  можна сказати, що ТМ "ROSHEN" займає сильну позицію на ринку шоколаду і може обрати стратегію атаки, та конкурентну стратегію лідера. Стратегію лідера можуть обирати фірми, які мають значну частку на ринку та стійке фінансове становище.

Необхідно зазначити, що ТМ "ROSHEN" здійснює маркетингову цінову політику з метою збільшення обсягів реалізації - орієнтація на збут продукції. Ціна встановлюється на невисокому рівні, бо це зумовлює збільшення обсягів реалізації. Їх рівень може змінюватися і коливатися залежно від характеру змін і факторів, що їх зумовлюють.

Провідну роль  в діяльності будь-якого підприємства відіграє правильно  вибрана стратегія, а також ефективність, обґрунтованість, послідовність її реалізації на всіх етапах розвитку.

Для  "ROSHEN" головною стратегічною ціллю є стати найбільш успішним виробником кондитерської продукції на ринку України. Реалізацію даної стратегії забезпечують стратегії зміцнення теперішнього становища та стратегія розвитку та розширення ринку. Вони включать в себе низку заходів шляхом яких досягаються, а в сукупності забезпечують реалізацію основної стратегії:

• впорядкування та раціоналізація організаційної структури;
• збалансування постачання сировини та збуту готової продукції;
• раціоналізація асортименту продукції;
• скорочення витрат та ліквідація браку продукції;
• заміна інгредієнтів з коротким терміном зберігання;
• скорочення кількості дебіторів;
• розробка заохочувальних пакеті послуг для клієнтів;
• постійне поліпшення упаковок та їх дизайну;
• активна співпраця з клієнтами та ринками.

А також, звичайно, розвиток внутрішніх та зовнішніх ринків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Проблеми кондитерської промисловості.

 

Ринок продуктів харчування відрізняється від інших ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами його товару є всі без винятку мешканці країни. Але все таки , галузі сфери харчування мають певні проблеми. Кондитерська галузь не є винятком.

Для кондитерської промисловості проблема ефективного розвитку пов'язана з особливостями даної галузі і тими зовнішніми і внутрішніми інституційними умовами, в яких вона функціонує. Кондитерська промисловість являться галуззю яка розвивається, входить в число бюджетоформуючих галузей харчової промисловості, одночасно задовольняючи як внутрішні потреби населення так і вивіз продукції за кордон.

 Ефективність розвитку кондитерської  промисловості забезпечується  зростаючим попитом населення на кондитерську продукцію і конкурентним потенціалом в галузі в умовах жорсткої конкуренції на ринку. Виходячи з цього, першою з проблем можна вважати – демографічну. Україна належить до держав з першим типом відтворення, який характеризується низькими показниками народжуваності, смертності і незначним природним приростом населення. Ці показники постійно знижуються. Звичайно така демографічна ситуація негативно впливає на розвиток кондитерської промисловості. Зниження кількості населення та погані умови існування, неспроможність задоволення власних потреб, кличе за собою таку проблему, як перевищення пропозиції товарів над попитом на них. Хвороби, непрацездатність населення, еміграції призводять до втрат трудових ресурсів.

Загострення конкуренції на ринку  кондитерської продукції примушує підприємства більше уваги приділяти впровадженню інтенсивних технологій виробництва, освоєння нових видів продукції. Але все це потребує значних коштів. Великі компанії не відчувають значної нестачі коштів: вони постійно ширше застосовують інновації запроваджуючи ексклюзивні продуктові лінії, закуповують найсучасніше закордонне обладнання, будують нові фабрики. Проте не слід забувати і про невеликі кондитерські підприємства, більшість з них потребує модернізації: заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів. Отже, однією з головних проблем є обмеженість фінансових ресурсів.

Однією з важливих проблем при  модернізації являється проблема ризиків. Очевидно, що інноваційна діяльність, яка вносить значимі, а іноді і радикальні зміни у виробничі процеси, суттєво збільшує невизначеність динаміки і результатів діяльності організацій.

Незважаючи на підвищений інтерес інвесторів на виробництво кондитерських виробів (особливо виробництво шоколадних виробів і плиточного шоколаду) одним із заважаючи чинників на шляху реалізації інвестиційних проектів є неврегульованість важливих питань у сфері законодавства. Таким чином також існує проблема законодавчої бази  України.

Що стосується проблем експорту, то в основному продукція вивозиться до країн СНД, коли до країн далекого зарубіжжя здійснюються лише невеликі поставки. Пов'язано це з тим, що при експорті до країн Європейського союзу доводиться стикатися з жорсткою захисною політикою яка проводиться в інтересах своїх виробників (тут діють високі ставки ввізного мита). Хоча в країнах СНД теж, останніми роками, стали проводити на державному рівні політику захисту та підтримки національного товаровиробника. Яскравим прикладом є Росія глобальний наступ української кондитерської продукції на російські ринки розпочався у з 2000 року. А оскільки раніше українська кондитерська продукція не обкладалася митними зборами та ПДВ, то вартість її була нижчою на 30-40% від вартості російської продукції. Отже, врахувавши побажання вітчизняних виробників, уряд Росії ввів з 18 травня 2001 року спеціальний митний збір у розмірі 21% за 1 кг. Крім того, з виробів, що перетинають російсько-український кордон почали стягувати ПДВ (20%). Такі рішучі заходи з боку Росії негативно вплинули на обсяги виробництва українських підприємств, особливо тих, що активно експортували продукцію. Зараз практично всі виробники кондитерських виробів шукають нові ринки збуту у Європі, Середній Азії та на Ближньому Сході. Проте вони усвідомлюють, що Росія є найкрупнішим імпортером української продукції, а тому втрачати цей ринок не можна.     Крім того, є ще одна проблема, пов’язана з Росією. Зараз там діє закон про інтелектуальну власність, а отже, всі відомі назви кондитерських виробів, зокрема цукерок, які виробляли ще з радянських часів, стали власністю виключно Росії. Тому вже влітку 2001 року українські кондитери були змушені перейменовувати продукцію, втрачаючи на цьому значні кошти.