Управління конкурентоспроможністю підприємства

З часом відбуваються різні зміни, як у внутрішньому середовищі, так  і у зовнішньому середовищі підприємства. Зміни, що відбуваються, можуть як позитивно, так і негативно впливати на конкурентоспроможність і конкурентостійкість підприємства.

Під конкурентостійкістю розуміється  спроможність підприємством збереження своїх конкурентних позицій на ринку. Конкретний компонент зовнішнього  або внутрішнього середовища підприємства, що впливає на конкурентоспроможність підприємства, називається фактором конкурентоспроможності. Дія деяких змін факторів конкурентоспроможності виявляється відразу і впливає на конкурентоспроможність підприємства, змінюючи його конкурентну позицію. Результат дії інших змін виявляється з часом. Дія факторів на підприємство відбувається безперервно. Джерелами таких змін є процеси виникнення нових тенденцій в розвитку економіки і суспільства, прискорення науково-технічного прогресу, процес переходу України до ринкових умов господарювання і ін. Технологічні зміни, можуть відбуватися як еволюційно, шляхом переходу на досконаліший рівень технології, так і в результаті повної зміни колишньої технології новою. Під впливом технологічних змін трансформуються ринкові вимоги (споживацькі очікування, структура попиту, і ін.), що призводить до зниження структурної привабливості ринку і руйнуванню існуючих конкурентних переваг. Там, де є висока динамічність середовища, що обумовлена дерегуляцією і проведенням нової політики державою, а також споживацькими і технологічними змінами, що відбуваються, “правила” конкуренції змінюються, і це слід враховувати сучасним підприємствам. Якщо раніше підприємства могли планувати майбутнє з достатнім ступенем передбаченості і стабільності, то в подальшому невизначеність приведе до того, що стабільність і визначеність втрачатимуть свій рівень. А це означає, що підприємства вимушені будуть справлятися з невизначеністю, що росте, шляхом розробки гнучких стратегій, здатних звести до мінімуму дію несподіваних змін і що дозволяють ефективніше реагувати на їх прояв.

Підприємство, що працює в активному  зовнішньому середовищі, відчуває на собі вплив факторів прямої дії, що роблять безпосередній і негайний вплив на діяльність підприємства і  його конкурентоспроможність зокрема, а також вплив факторів непрямої дії – факторів, що можуть не робити прямої негайної дії на підприємство, але з часом позначаться на його конкурентоспроможності. Такі фактори  можуть погіршувати конкурентостійкість  підприємства, що приведе до зниження його конкурентоспроможності в певний момент в майбутньому.

Підприємство завжди балансує між  адаптацією і стабілізацією. Тому, слід відмітити, що на підприємстві повинен підтримуватися баланс факторів конкурентоспроможності. Негативні фактори створюють не тільки загрозу конкурентоспроможності підприємства, але й обумовлюють розвиток підприємства, примушують до активних дій з підвищення своєї конкурентоспроможності. Вплив позитивних факторів несе в собі загрозу відсутності необхідності постійних змін, розвитку, що також може призвести до втрати своєї конкурентоспроможності з часом. Оптимальним, за правилом «золотої пропорції» буде співвідношення негативних і позитивних факторів конкурентоспроможності підприємства, як один до трьох, які забезпечуватимуть як стійке конкурентне положення, так і спроможність до його зміни, тобто підвищення своєї конкурентоспроможності.

Таким чином, фактори, що впливають  на підприємство, можуть впливати на сприятливі зміни, з одного боку, і з іншого, можуть створювати руйнуючу дію на стійкість досягнутого стану, стабільність. Підприємство буде конкурентостійким, якщо фактори внутрішнього і зовнішнього  середовища, що впливають на нього, не знизять рівень його конкурентоспроможності на тривалому терміні його функціонування.

Висновок

На основі аналізу даної  роботи можна зробити наступні висновки:

1. Конкурентоспроможність  – це потенціальна або реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів. Також конкурентоспроможність підприємства включає в себе такі чинники як: конкурентоспроможність персоналу, конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність персоналу, що є невід’ємними складовими конкурентоспроможності підприємства в цілому.
2. Конкурентоспроможність підприємства має ряд визначних показників, від яких певним чином залежить саме рівень конкурентоспроможності підприємства у конкурентному середовищі. Для визначення факторів, які впливають на ставлення споживачів до фірми та її продукції, проводиться аналіз конкурентоспроможності підприємства. Прикладами таких факторів може бути імідж, якість товару, технічне обслуговування та ін. Це робиться для того, щоб визначити негативні фактори впливу та змінити систему їх забезпечення для підвищення конкурентоспроможності.

Розглянуті фактори являють  собою систему,  що забезпечує конкурентоспроможність продукції і,  відповідно,  організації  в цілому. Значення кожного окремого фактора різне залежно від  ринку, характеру конкуренції,  стадії життєвого циклу продукції тощо. При цьому слід зазначити наявність  певного синергетичного ефекту взаємовпливу розглянутих факторів. Впливаючи  на конкурентоспроможність продукції,  фактори приводять до зміни один одного.

Також існує багато факторів, які впливають на формування конкурентоспроможності підприємства, але вони діють не ізольовано, кожен сам по собі, а системно, що посилює наслідки дії кожного окремо взятого чинника.

3. Для визначення конкурентоспроможності підприємства існує безліч методів. Їх поділяють на окремі групи  за певною ознакою, найчастіше такою ознакою виступає форма представлення результатів. Таким чином можна назвати такі групи методів: графічні, матричні, розрахункові, табличні та комбіновані. Кожен з цих методів має як переваги так і недоліки, таж якнайкраще використовувати їх у комплексі, щоб найточніше визначити конкурентоспроможність для певного суб’єкта господарювання.
4. Основною складовою ринкових відносин є створення та розвиток конкурентного середовища, що забезпечить певний механізм регулювання товарів та послуг для викорінення неякісної неконкурентоспроможної продукції, а разом з нею неконкурентного підприємства.

Для розробки дієвої конкурентної стратегії необхідною передумовою  є аналіз галузі, в якій буде працювати  підприємство. Метою такого аналізу  є діагностика структури і  динаміки галузі, визначення характерних  можливостей, існуючих загроз , виявлення  ключових чинників успіху галузі. З  урахуванням результатів такого аналізу необхідно розробляти стратегії  поведінки  підприємства на ринку.

5. Управління конкурентоспроможністю підприємства трудомісткий процес,  який потребує значних затрат як фізичних так і матеріальних цінностей. Процес управління конкурентоспроможність включає чотири етапи. На першому етапі реалізуються усі функції управлінської діяльності на усіх рівнях керуючої системи організації. Другий етап полягає з формування способів впливу керуючої системи на керовану. Третій етап передбачає формалізацію методів управління, які набувають виду конкретного управлінського рішення. На четвертому етапі здійснюється управлінська діяльність, яка спрямована на забезпечення реалізації функцій управління, формування методів управління, розробку і прийняття управлінських рішень. Кожен етап забезпечує управління конкурентоспроможністю підприємства. Оцінювання діяльності підприємства на кожному з етапів допомагає визначити недоліки управління та  усунути їх, збільшуючи можливості підприємства працювати на ринку конкурентів.
6. Конкурентоспроможність підприємства напряму залежить від конкурентоспроможності його продукції, саме тому необхідною умовою забезпечення конкурентних переваг підприємства, з-поміж фірм конкурентів, може забезпечити лише конкурентна продукція, яка по своїми характеристиками не поступається аналогічним товарам, які присутні на ринку. Для управління конкурентоспроможністю продукції необхідно контролювати її якість, витрати на виготовлення цієї продукції, та її обслуговування в процесі продажу та використання. Резерви підвищення якості і економії ресурсів можна збільшити за рахунок побудови системи менеджменту і використання при її розробці наукових підходів, а саме - комплексного, функціонального, відтворювального, маркетингового, інтеграційного та інших. Кожен підхід допомагає певним чином підвищити конкурентоспроможність товару, а тому і фірма матиме достатні конкурентні переваги, щоб залишатися на ринку.

Література

1. Портер М. Міжнародна конкуренція / М. Портер ; [пер. с англ. під ред. В.Д. Щетинина]. –  М. :  Міжнар.  відносини, 1993
2. Ніколаєв А.Ю.  Механізм управління конкурентоспроможністю підприємства як основа його економічного розвитку /2003.
3. Яшин Н.С.  Дослідження конкурентоспроможністі промислового підприємства Методологія та досвід /  Н.С. Яшин. – Саратов, 1997. 273 с.
4. Костін А.В. Конкурентоспроможність та її формування в перехідній економіці .А.В. Костін., 2003. – 145 с
5. Філатов О.К.  Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств /  1999.
6. С.М. Клименко, О.С. Дуброва, Д.О. Барабась, Т.В. Омельяненко., А.В. Вакуленко. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2006.
7. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. 2004.
8. Барабась Д.О. Конкурентні стратегії підприємства // Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. КНЕУ, 2000.
9. Барабась Д.О. Конкурентний потенціал і конкурентоспроможність підприємства: суть, співвідношення та етапи оцінювання // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнар. науково-практичної конференції, 25–26 травня 2001 р. – К.: КНЕУ, 2001.
10. Барабась Д.О. Конкурентні переваги та ключові фактори успіху: спільне та відмінне // Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність. Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції, 23-25 листопада 2000 р. – Київ–Дніпропетровськ, 2000.
11. Герасимчук В.И. Розвиток підприємства.Діагностика, стратегія, єфективність. К., 1995 р.,
12. Економіка підприємств : Підручник .- В 2т. \ За ред. С.Ф.Покропивного, - К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т-во Кноголюбів, 1995
13. Істірян Г.П. Конкурентоздатність: методика вимірювання та оцінки \\ Легка промисловість.-1994
14. Ігольников Г., Патрушева Е. Що розуміти під конкурентоспроможністю, інвестиційною привабливістю та економічністю підприємства\\ Екон. журнал, -1995.- №11.-
15. Ганс А  и др. Конкурентноспособность глобальных предприятий\\ Проблемы теории и практики управления.-
16. Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про економіку України)  \\ Політека і час.- 1994- №8