Аналіз виробництва продукції рослинництва

  Таким чином, на ефективність виробництва продукції рослинництва впливають безліч факторів, які можна об'єднати в такі групи: природно-кліматичні, організаційно-економічні та технологічні, включаючи агротехніку. Системно взаємодіючи в процесі здійснення виробничої діяльності, вони значною мірою визначають її результативність. Їх вплив на формування продуктивності і окупність ресурсів проявляється в розмірах вкладення грошових коштів і праці, основних і оборотних фондів на одиницю угідь, тобто в інтенсифікації виробництва.

Інтенсифікація сільського господарства не виключає можливості залучення в оборот нових земель в тих випадках, коли виникає необхідність задовольнити попит зростаючого  населення в продуктах харчування і коли є зручні для освоєння земельної  площі. Але при цьому слід враховувати, що екстенсивне освоєння земель відбувається на базі нової техніки, новітніх досягнень системи землеробства. Завдяки впровадженню досягнень науково-технічного прогресу збільшення виробництва продукції на колишній площі ефективніше в порівнянні з освоєнням нових важкодоступних земель. 
Інтенсифікація виробництва продукції рослинництва базується на тому, що підвищується родючість землі при правильному її використанні і тому можна отримувати все більшу кількість продукції з кожного гектара за рахунок додаткових вкладень праці і коштів. Проте інтенсифікація передбачає не просте збільшення витрат, а перетворення техніки. Щоб більше й ефективніше вкладати кошти в розвиток сільського господарства, потрібні нові машини, системи рільництва, способи утримання худоби тощо, тобто процес інтенсифікації сільського господарства спирається на використання досягнень НТП.

   Важливим напрямком НТП є хімізація. Хімізація виробництва продукції рослинництва дає можливість найбільш раціонально використовувати землі, грає помітну роль у підвищенні родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарських культур. У загальній кількості факторів, що визначають приріст виробництва сільськогосподарської продукції, на частку засобів хімізації в даний час припадає 50-60%.

  Основними показниками, що характеризують рівень і ефективність хімізації сільського господарства, є: постачання та внесення мінеральних добрив - всього, за видами на одиницю площі, під окремі культури, питома вага концентрованих і складних добрив в загальному обсязі поставки; застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин від хвороб, шкідників та бур'янів; ефективність застосування хімічних речовин в сільському господарстві.

Стосовно до нинішнього етапу розвитку проблема підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва може успішно вирішуватися лише при оновленні парку машин, виділення грошей на сортооновлення насіння, своєчасному кредитуванні для поповнення оборотних коштів: покупки палива, засобів хімізації і добрив. Тому залишається відкритим питання - де взяти кошти для закупівлі техніки, технологічного обладнання та необхідних матеріальних ресурсів з метою прискореного впровадження високоефективних технологій. На сучасному етапі розвитку необхідно задіяти власні кошти підприємства у поєднанні з джерелами, характерними для ринкової економіки: іпотечний кредит, лізингові надходження, приватні вкладення інвесторів .

 

 

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження по ПОП «Урманське» можна зробити такі висновки.

Отже, ПОП «Урманське» є середнім за розмірами господарством з середньою спеціалізацією, але найбільшу частину у виробництві сільськогосподарської продукції займає жива маса ВРХ і молоко.

Для підвищення ефективності виробництва продукції  рослинництва господарство повинно  застосовувати оптимізацію сівозмін, що поліпшить використання земельних  ресурсів, і дасть змогу уникнути виснаження земель.

На мою думку  було б непогано налагодити систему  зрошування. Відремонтувати фрегати  та канали подачі води на поля значно поліпшить  догляд за досить специфічним ґрунтом.

Дане господарство знаходиться у сприятливих кліматичних  умовах для вирощування  зернових . Дана культура є провідною у загальному обсязі виробництва продукції рослинництва.

Докорінне перетворення економічних відносин в агропромисловому секторі має узгоджуватися з комплексом заходів щодо застосування досягнень науково-технічного прогресу, соціальної перебудови села, поліпшення умов праці та побуту сільських трудівників господарювання, який має встановити насамперед залежність оплати праці від розмірів госпрозрахункового доходу господарства.

Резервами збільшення обсягів виробництва продукції  рослинництва у ПОП «Урманське» є:

Зростання обсягів  виробництва за рахунок:

а) перспективних  сортів;

б) удосконалення  структури посівів;

в) ліквідації втрат  при збиранні врожаю;

Ці резерви  не потребують додаткових вкладів.

До резервів, які потребують незначних вкладень:

а) застосування добрив;

б) застосування засобів захисту рослин;

в) застосування ефективних форм організації оплати праці;

г) підвищення якості продукції, що виробляється.

Резерви, що потребують значних фінансових вкладень:

а) поліпшення земельних  угідь ;

б) комплексна механізація;

в) зміцнення  матеріально-технічної бази;

Сучасна аграрна  політика спрямована на підвищення економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення економічних відносин між галузями в системі агропромислового комплексу. Це передбачає насамперед створення системи цін на продукцію агропромислового комплексу, яка б орієнтувала всі його ланки на високі кінцеві результати і створювала умови для роботи сільськогосподарських та переробних підприємств на принципах господарського розрахунку і самофінансування.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Андрійчук  В.Г. Економіка  аграрних підприємств : Підручник.  – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: КНЕУ, 2002. – 624с.

2. Долинський В.П. Аналіз  господарської діяльності сільськогосподарських  підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – 164с.

3. Іващенко В.І. Економічний  аналіз господарської діяльності. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. – 204с.

4. Ковальчук  М.І.  Економічний  аналіз діяльності підприємств  АПК: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005. – 390с.

5.Савчук В.К.  Аналіз  господарської діяльності сільськогосподарських  підприємств. – К.: Уражай, 1995. –  328с.

6.Семенюк Н.А., Петренко  В.Г. Економічний аналіз : Навч. - метод.  Посібник. К., 2004. – 222с.