Аналіз виробництва продукції рослинництва

За ступенем охоплення  аналізованих об'єктів аналіз поділяють  на суцільний і вибірковий. При  першому досліджують усю діяльність підприємства за рік, при другому - окремі її види.

За часом проведення аналіз може бути попередній (перспективний), оперативний (поточний) та заключний. Перший проводять до початку господарських операцій. Він пов'язаний із прогнозуванням, вибором та обґрунтуванням найкращих варіантів поточних і перспективних показників й управлінських рішень. Оперативний аналіз проводять у міру здійснення господарських процесів. При цьому аналізують роботу підприємств та їх виробничих підрозділів за зміну, добу, наростаючим підсумком за місяць. Заключний аналіз є завершальною стадією дослідження розвитку підприємства. Його проводять на підставі даних виробничо-фінансових розрахунків, річного звіту і заключного балансу. При цьому оцінюють виробничу і фінансову діяльність підприємства за рік.

За способом оформлення результатів аналіз поділяють на безтекстовий і текстовий.

Усі види економічного аналізу тісно взаємопов'язані. Для  виконання завдань, поставлених перед аналізом, використовують ряд способів та прийомів, які в сукупності становлять його методику. Способи і прийоми, які застосовують для обробки інформації при проведенні аналізу, поділяють на три групи: кількісні (порівняння, обчислення відносних і середніх величин, побудова рядів динаміки, індекси, коефіцієнти); структурні (поділ цілого на частини, узагальнення та обчислення у процентах); факторні (елімінування, групування, балансове зіставлення, корекція, лінійне програмування, графічний спосіб).

Зараз найбільш розвинутим і важливим є наступний аналіз. З тими або іншими застереженнями до нього можна включити шість видів.

Фінансово-економічний  аналіз здійснюється після завершення  кварталу  або  року  на   підставі   відповідного звіту підприємства. Головний наголос в цьому аналізі робиться на вивченні і оцінці ключових результативних та фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку й рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану. Інші виробничі показники та затрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв'язки з даним підприємством: фінансові і банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

Техніко-економічний  аналіз на відміну від фінансово-економічного є більш змістовним і різнобічним. Його ще називають внутрішньогосподарським. Крім економічних показників він значну увагу приділяє вивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства. Для цього аналізу використовують дані первинного бухгалтерського обліку та інші джерела інформації. Техніко-економічний аналіз звичайно має значну галузеву специфіку, в той час як методика ФЕА аналізу однакова для всіх підприємств.

Статистико-економічний  аналіз — вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, галузей і в цілому народного господарства країни. Основним інформаційним джерелом може бути статистична звітність відповідних господарських одиниць, статистичні збірники та обстеження. У методиці цього аналізу провідну роль відіграють статистичні методи дослідження й обробки інформації.

Порівняльний  або міжгосподарський аналіз так, як і статистичний, використовує для своїх потреб більший обсяг інформації, ніж перші два. Проте він обмежується даними кількох споріднених підприємств. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтуючись на показники кращих підприємств у галузі, він дає змогу одержати більш зважену оцінку роботи підприємства, яке докладно аналізується. Більш просто і надійніше при цьому можна вишукати і резерви. У зв’язку з цим порівняльний аналіз іноді характеризують як найкращий засіб пошуку та обґрунтування внутрішньогосподарських резервів виробництва.

Функціонально-вартісний  аналіз – порівняно новий вид аналізу, і тому його методика ще недосконала. Предмет його вивчення в більшості випадків пов'язаний не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Такий підхід крім традиційної виробничої інформації потребує значних обсягів даних щодо експлуатаційних характеристик виробів. Впровадження функціонально-вартісного аналізу виправдовується в тому разі, якщо він займається вивченням ефективності відносно дорогої техніки з достатньо великими обсягами її виробництва. Цей аналіз концентрує увагу на показниках використання продукції, ефективності її роботи у користувачів. Головні резерви такий аналіз вбачає в удосконаленні конструкції виробу, оптимізації його окремих функцій, виявленні слабких або навіть зайвих функціональних можливостей технічного устрою. Скорочення зайвих функцій виробу, спрощення конструкції та інші технічні заходи дають змогу налагодити виробництво високоефективної техніки і при цьому скоротити витрати на її виробництво.

Системний аналіз уперше використали військові фахівці під час опрацювання десантної операції в Нормандії у Другій світовій війні. Аналіз застосовують для досліджень складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів. При цьому вивчення економічних аспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічних і національних проблем, екологічних і політичних умов тощо. Для забезпечення всебічного розгляду проблем аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузей знань, що забезпечує зважене комплексне розв'язання складних питань.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для цього аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.

Отже, завданням  оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й  сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідки роботи підприємства.

Інформацію для  оперативного аналізу в основному  отримують каналами автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на персональних комп'ютерах. Незважаючи на великі технічні можливості комп'ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а звідси і зменшують обсяг інформації, яку збирають. Проте таке обмеження безпосередніх об'єктів аналізу не повинне погіршити якість висновків і рекомендацій, зменшити їх цінність для управління.

 

 

РОЗДІЛ II

АНАЛІЗ  ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

2.1 Природо-економічна характеристика  підприємства

    Приватно-орендарне підприємство «Урманське» розташоване в південно-східній частині Бережанського району Тернопільської області. Господарство поєднує в собі 3 населених пункти, а саме : село Урмань,де розташована центральна садиба, села Пліхів та Краснопуща. Підприємство знаходиться на віддалі 15 кілометрів від районного центру м. Бережани та 62 кілометри від обласного – м. Тернополя.

   Земельні  угіддя даного господарства простяглися  на 8,5 кілометрів з півночі на  південь та 5 кілометрів з заходу  на схід. Підприємство межує на  півночі з Зборівським районом  на сході із Козівським, а на  південному-сході з державним  лісовим господарством.

   ПОП «Урманське» було організоване у 2000 році на базі колишньої селянської спілки «Урманська» згідно Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», сама ж селянська спілка була утворена у 1992 році шляхом реорганізації колгоспу «Комсомолець».

    Майно  господарства було розпайоване  в 1996 році. Земельний пай на  одну людину складає 2,07 гектара,  майновий пай 15 тис. грн. За  статутом дане підприємство є  юридичною особою, має самостійний  баланс, власні оборотні засоби  та оборотні кошти, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатку та штамп із своєю назвою.

   Головною  метою діяльності підприємства  є виробництво продукції рослинництва, тваринництва, її переробка та  реалізація, інші види господарської  діяльності не заборонені законодавством  України. 

    Керівництво  підприємством здійснює директор, який одночасно є його власником.  Він організовує роботу підприємства  і несе за це повну відповідальність. Директор представляє сільськогосподарське  підприємство у всіх установах,  організаціях, розпоряджається майном  та фінансовими засобами, укладає  договори та контракти.

ПОП «Урманське» має досить добрі транспортні шляхи, що сполучають населені пункти, бази здачі сировини і продукції оскільки по території господарства проходить автострада Бережани-Зборів. Валову частку виробленої продукції господарство реалізує в районному центрі.

  Господарство  знаходиться в Лісостеповій природній  зоні України, мікрокліматична  зона Придністровське Опілля, що  входить до складу Ростоцько  - Опільської природно - географічної  зони. За даними Бережанської  метеорологічної станції найбільші  морози  припадають на січень-лютий  місяці.

   Мінімальна  температура сягає 20- С, максимальна близько 30- С, і вона може спостерігатися у липні-серпні. Середньорічна кількість опадів сягає 632 мм, приблизно 75% яких припадає на вегетаційний період.

   Для даної  зони є несприятливі такі природні  умови: пізні весняні заморозки  на поверхні ґрунту, різка зміна  температури з високої на низьку, зимові дощі, влітку-град, ранні заморозки.

   Територія  господарства являє собою горбисту  місцевість порізану балками,  які відкриваються в заплаву  річки Золота Липа.

   Природно-кліматичні  умови господарства цілком придатні  для вирощування зернових, цукрових  буряків та інших сільськогосподарських  культур, а також для ефективного  розведення тварин.

   З розвитком  різних форм господарювання і  власності потрібно вдосконалювати  структуру земельних угідь. Підвищення  ефективності використання  землі  є основним шляхом збільшення  виробництва продукції, тому питання  раціонального використання землі  є надзвичайно актуальним.

 Розглянемо  склад і структуру сільськогосподарських  угідь ПОП «Урманське»

Таблиця 2.1.

Структура сільськогосподарських  угідь ПОП «Урманське»

Види угідь	2008рік		2009рік		2010рік		Відхилення (+,-) 2010р. до 2008р.
	га	%	га	%	га	%
Площа с/г угідь	949	100	888	100	888	100	-61
З них : рілля	843	88,8	799	90,0	799	90,0	-44
Сінокоси	49	5,2	49	5,5	49	5,5	-
Пасовища	57	6,0	40	4,5	40	4,5	-17

Із даних таблиці 2.1. бачимо, що площа сільськогосподарських  угідь у 2010 році порівняно із 2008 роком  зменшилась на  61 га, в тому числі  за рахунок скорочення площі ріллі  на 44 га і пасовищ на 17 га. Площа сільськогосподарських угідь у 2010 році порівняно з 2009 роком не змінилася і склала 888 га. У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 90%, сінокоси 5,5%, пасовища 4,5%.

 

Таблиця 2.2.

Склад і структура  основних виробничих фондів ПОП «Урманське»

Види фондів	2008р.		2009р.		2010р.		Відхилення (+,-)2010р. до
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	2008р.	2009р.
Основні виробничі  фонди всього в тому числі:	1015,1	100	914,4	100	918	100	-97,1	3,6
Будинки,споруди, передавальні пристрої	294,7	29,0	294,7	32,2	295	32,1	0,3	0,3
Машини та обладнання	647,3	63,8	598,1	65,4	598	65,2	-49,3	-0,1
Транспортні засоби	20,0	2,0	20,0	2,1	20	2,2	-	-
Інструменти, прилади	1,6	0,1	1,6	0,2	5	0,5	3,4	3,4
Робоча і продуктивна  худоба	51,5	5,1	-	-	-	-	-	-

 З даних  таблиці 2.2. бачимо,що за рахунок  списання зношеної техніки, машин,  обладнання обсяг основних фондів  зменшився у 2010 році порівняно  із 2008 роком на 97,1 тис. грн. Протягом  аналізованого періоду вартість  будинків, споруд, передавальних пристроїв  та транспортних засобів залишилася  незмінною. Вартість машин та  обладнання  у 2010 році порівняно  із 2008 роком зменшилась на 49,3 тис.  грн., а інструментів та приладів  зросла на 3,4 тис. грн.

    Від  рівня забезпеченості господарства  виробничими фондами і ефективності  їх використання залежить безперебійність  процесу виробництва. Узагальнюючими показниками , які характеризують забезпеченість господарств основними виробничими фондами, є фондозабезпеченість і фондоозброєність праці. Основними показниками ефективності використання основних фондів є фондовіддача і фондомісткість.

 Розрахунок  зазначених показників наведено  в таблиці 2.3.