Етап другий. Підготовка
і подача документів. Запитальник
є одним з ключових документів
в розслідуванні, зокрема, на
його підставі розраховується
демпінгова маржа і розмір
заподіяних збитків, тому відповідати
на нього потрібно дуже акуратно.
Не менш важливим документом
є коментар про завданий збиток.
У ньому надається інформація
про економічний стан заявників,
рівні їх виробництва і продажів,
обсязі прибутку. На підставі
цієї інформації робиться висновок
про негативний вплив імпорту
на внутрішніх виробників.
Етап третій. Введення
попередньої мита. Всі надані
документи перевіряють аудитори,
які при бажанні навіть можуть
відвідати підприємство. Попереднє
рішення може бути прийнято
на підставі наданих документів
в строк від двох до шести
місяців з початку розслідування.
Після того, як документи будуть
перевірені, протягом 60 днів компетентний
орган приймає попереднє рішення.
У разі прийняття несприятливого
рішення, необхідно проаналізувати
всі подані і розглянуті документи
і спробувати знайти помилки,
як власні, так і опонентів.
Свої помилки необхідно спробувати
виправити, а помилки супротивників
треба використовувати для досягнення
своїх цілей. Крім того, необхідно
ще раз перевірити інформацію
про завдані збитки. На цьому
етапі можна підписати мирову
угоду про припинення розслідування,
в якому будуть зафіксовані
деякі поступки як з боку
експортера, наприклад, добровільне
обмеження поставок, так і з
боку заявників (відмова від
продовження розслідування). У цей
період не завадить політична
підтримка, в розумних межах,
з боку держави.
Етап четвертий. Прийняття
рішення про введення мита. Як
правило, рішення приймається
на строк до п'яти років і
тягне за собою введення високих
мит. Легальних можливостей чинити
опір рішенням практично немає,
окрім як переглянути прийняті
рішення через рік.
ВИСНОВОК
У найближчі роки
торговельні суперечки стануть
одним з найвпливовіших чинників
світової торгівлі. Тому для кожної
країни дуже важлива підготовка
до таких спорах. Стрімке зростання
обсягів випуску та експорту
української металургійної продукції
викликав негативну реакцію з
боку закордонних виробників
металу. Наступні антидемпінгові
розслідування проти українських
виробників металургійної продукції
викликані рядом причин: Україна
не є членом ГАТТ / СОТ, визнання
України країною з неринковою
економікою, відсутність внутрішнього
ринку збуту і різке зростання
експорту металургійної продукції,
відсутність відповідних розслідувань
проти країн, що збуджують розслідування
проти українських виробників, відсутність
чіткої протекціоністської політики,
новизна законодавства щодо захисту
національного виробника, відсутність
досвіду і висококласних фахівців
в області торгових суперечок.
Негативний вплив зробило й
те, що при збуті продукції
українські підприємства зробили
упор на зниження ціни, а не
на підвищення якості продукції.
Для запобігання подальших антидемпінгових
розслідувань проти українських суб'єктів
ЗЕД, необхідно здійснити ряд заходів,
найважливіші з яких:
1) вступ України до ГАТТ
/ СОТ та регіональні торговельні
союзи, підготовка двосторонніх
угод;
2) застосування антидемпінгового
законодавства в якості відповідних
санкцій на розслідування проти
українських підприємств;
3) включення в тексти
контрактів положень, які передбачають
відшкодування покупцями витрат
на послуги адвокатських фірм
в разі порушення антидемпінгових
процедур за фактом поставок
за даним контрактом;
4) координація певних комерційних
та інших інтересів і зусиль
великих трейдерів і споживачів
українського металу в країнах-споживачах,
організація системи лобіювання
інтересів українських підприємств
на макрорівні;
5) залучення крупних інвесторів
з країн-споживачів нашої металопродукції
до участі в проектах з модернізації
та приватизації металургійних
підприємств, сприяння просуванню
вітчизняного. капіталу на ринки
країн-імпортерів;
6) налагодження механізму
постійного кваліфікованого моніторингу
та маркетингу металопродукції
на різних регіональних ринках
збуту з висуненням на перший
план завдання вивчення місцевих
конкурентів, відстеження процесів
модернізації підприємств, пуску
нових потужностей, аналізу галузі
та прогнозування обсягів виробництва,
споживання, експорту і, отже, можливого
імпорту , в т.ч. і з Україною;
7) погодження зусиль вітчизняних
підприємств в організації постійної
присутності їхніх торговельних
представників на певних ринках
збуту з залученням до цього
можливостей державних інститутів
по організації широких зв'язків
з місцевими державними та
недержавними структурами, проведення
рекламних кампаній, симпозіумів,
зустрічей тощо;
8) координація обсягів
по ставок на певні географічні
ринки збуту спільними зусиллями
вітчизняних виробників і трейдерів;
9) створення та практичне
застосування системи державної
підтримки стимулювання експорту
(в т.ч. - створення системи страхування
кредитів, цільове кредитування
експорту, зниження транспортних
тарифів, тощо);
10) необхідно по ставити
на наукову основу прогнозування
виникнення антидемпінгових процедур,
що можливо прораховувати шляхом
аналізу динаміки внутрішнього
виробництва, попиту, споживання, експорту
з урахуванням даних про потужності
і номенклатурі продукції будуються
і вступають в експлуатацію
металургійних підприємств, розглядаючи
все це у взаємозв'язку з
прогнозами розвитку світової, регіональної
та галузевої економіки.
Список використаних
джерел
1. Дюмулен І. Торгово-політична
система ГАТТ: принципи, правові
норми, правила / / Зовнішня торгівля
- 1993. - № 7-8.-С.39-50.
2. Зовнішньоекономічна діяльність.
Збірник наукових праць. Донецьк:
КП "Регіон", 1998 -292 с.
3. Кірєєв А.П. Міжнародна
економіка. В 2-х ч. - ч.1.Международная
мікроекономіка. Уч. посібник для
вузів. - М.: 1997. - 416 с.
4. Крамар В. Світлий
рік чорного металу. / / Метал і
лиття Україні. 1997. - № 4. - С.21-27
5. Мухіна Т., "Базар на
зовнішньому ринку" / / Підсумки, №
28 (214), 30 жовтня 2001
6. Про зовнішньоекономічну
діяльність: Закон України от16.04.1991
/ / ВВР 1991, № 29
7. Про захист національного
товаровиробника від демпінгового
імпорту: Закон України від
22 .12.1998 / / Урядовий кур `єр. - №
31-32.-18 лютого 1998 року.
8. Про захист національного
товаровиробника від субсидованого
імпорту: Закон України від
22 .12.1998 / / Урядовий кур `єр. - №
31-32.-18 лютого 1998 року.
9. Про застосування остаточних
антидемпінгових заходів щодо
імпортних поставок ламп електричних
в Україну походженням з Російської
Федерації: Наказ Міністерства
економіки України від 1 червня
2001 року N 117 / / Урядовий кур'єр №
56 от17.06.2001г.
10. Про продовження терміну
застосування попередніх спеціальних
заходів щодо імпорту в Україну
харчової соди походженням з
Російської Федерації: Рішення
Міжвідомчої комісії з міжнародної
торгівлі від 10.05.2002 N СП-39/2002/52-46 /
/ Урядовий кур'єр № 40 от17.05.2002г.
11. Поручник А.М. Інтеграція
України в світове господарство.
-К.: КГЕУ, 1994.
12. Про застосування остаточних
антідемпінговіх заходів Щодо
експортний поставок електроенергії
до Болгарії, РЕСПУБЛІКИ Молдова,
РЕСПУБЛІКИ Польща, Румунії, Словацької
РЕСПУБЛІКИ, Чеської РЕСПУБЛІКИ
та Угорської РеспублікіРішення
Міжвідомчої комісії з міжнародної
торгівлі № АД-12/2000/52-45.
13. Рибалкін Міжнародні
економічні відносини. - М., 1997 р.
14. Сиваков Д., "Майбутнє
сталевого бізнесу", Експерт, №
43, 19 листопада 2001
15. "The Economic Effects of Antidumping and
Countervailing Duty Orders and Suspension Agreements", US International
Trade Commission
16. http://www.cato.org
17. http://www.me.gov.ua
18. http://www.rada.kiev.ua