Важливим моментом
проведення антидемпінгового розслідування
є те, що воно здійснюється
державною мовою, що створює
проблеми відповідачу. Розслідування
може тривати до одного року
з моменту її порушення. Його
термін може бути продовжений,
але не більше ніж до 15 місяців.
Попередні заходи передбачають
запровадження попереднього антидемпінгового
мита в такому розмірі, який
забезпечує на території Україні
продаж товару, що є об'єктом
розгляду, за ціною не нижче
певної мінімальної. Тривалість
дії - 4 місяці з можливістю
продовження до 6 місяців. По суті,
антидемпінгове розслідування являє
собою якесь змагання між скаржником
(національним товаровиробником) та
відповідачами [7].
Як і у всякому
судовому процесі, сторони змагаються,
намагаючись уявити неупередженим
суддям і слідчим якомога повнішу
інформацію в якомога більш
стислі терміни.
2.2. Негативні наслідки
антидемпінгових процедур проти
українських виробників
Попередній рік видався
врожайним для українських експортерів
на антидемпінгові, спеціальні та
антисубсидиційні розслідування. "Підслідними"
виявилися в основному виробники
металургійної та хімічної продукції.
Сьогодні в 19 країнах світу
вже діють антидемпінгові заходи
проти української продукції
за 30 товарними позиціями. У минулому
році порушено і зараз проводяться
12 антидемпінгових, спеціальних
та антисубсидиційних розслідувань
по 14 товарних групах. У результаті
розслідувань України може втратити
ринки збуту своєї продукції
ще на суму близько 370 млн.длл.США.
Основні торговельні обмеження
проти українського експорту
ініціюються виробниками з США
і Росії.
За оцінками Мінпромполітики,
за останні півроку через антидемпінгових
санкцій України втратила 190 000 000
доларів США. Адже 47% валютних
коштів в бюджет країни надходить
саме від металургійної промисловості,
тому не дивно, що будь-які
спроби обмежити поставки суттєво
позначаються на доходах держави.
За міжнародними правилами торгівлі,
порушувати антидемпінгове розслідування
можна тільки в тому випадку,
якщо частка імпортного товару
перевищує 3% обсягу, спожитого в
країні. У минулому році українські
підприємства поставили в США
1400000 тонн різних видів металопродукції.
Це менше півтора відсотків
так званого видимого споживання.
Частина гарячого прокату і
зовсім невелика - 85 сотих відсотка.
Тому, говорити про демпінг з
боку Україна, за великим рахунком,
неправильно. У січні 2001 року
США встановили антидемпінгове
мито на українську арматуру,
гарячекатаний прокат, феросилікомарганець.
Зараз у США триває антидемпінгове
розслідування проти української
дроту і прутків з вуглецевої
та легованої сталі, а також
залізної руди і сталевих напівфабрикатів.
Такі рішення Вашингтона є
логічним продовженням п'ятирічного
активного витіснення української
сталі з американського ринку.
[14, C.12].
На російському ринку
під обмеження в результаті
антидемпінгових і спеціальних
розслідувань потрапили українські
карамель, крохмальна патока, картопляний
і кукурудзяний крохмаль. Крім
того, уряд РФ зараз розглядає
можливість застосування антидемпінгового
мита на український оцинкований
прокат в, компенсаційного мита
на імпорт кріпильної арматури
і спеціального мита на імпорт
компресорного устаткування.
Антидемпінгові процеси
ще до сих пір сприймаються
більшістю українських підприємств
як щось надзвичайне. Насправді,
лавина захисних заходів проти
вітчизняних експортерів - нормальна
реакція світової економіки на
розростається присутність українських
товарів.
Можна виділити кілька
основних причин, які дозволяють
іноземним виробникам звинувачувати
українські підприємства у демпінгу:
1) не всі країни визнають
українські підприємства працюють
в ринкових умовах.
2) незнання українськими
експортерами законодавства країн,
які проводять розслідування,
не дозволяє кваліфіковано захищатися
без залучення адвокатських контор;
3) відмова експортерів
від участі в антидемпінгових
розслідуваннях автоматично призводить
до закриття ринків, оскільки
розмір мита розраховується, як
правило, на підставі матеріалів
заявників;
4) не завжди вчасно приходить
інформація про початок розслідування,
особливо з країн Латинської
Америки, де у нас немає торгових
представництв. В результаті ми
отримуємо інформацію про початок
розслідувань з великим запізненням,
і участь в ньому стає неможливим.
5) українська продукція
об'єктивно не може продаватися
за тією ж ціною, що і продукція
економічно розвинених країн,
таких як Японія або США;
6) численні субсидії - прямі
і непрямі (хай і легальні) -
для експортних галузей економіки,
наприклад, експеримент в гірничо-металургійному
комплексі (ГМК);
7) "низькотехнологічний"
характер експорту. Найчастіше в
світі антидемпінгові процеси
порушуються проти поставок чорних
металів, хімічної продукції і
пластмас.
До того ж, Україні
ще до сих пір не перебуває
в жодній великій міжнародній
організації торгівлі. Хоча навіть
членство в СОТ, як показує
світова практика, від антидемпінгових
процесів не рятує.
Отже, з вищезгаданого
ясно, що проти України були
і будуть проводитися розслідування,
які ставлять українських виробників
у нерівне становище з місцевими
виробниками.
За великим рахунком,
відбитися від антидемпінгових
розслідувань у світі не вдається
нікому. Кращий спосіб перемогти
в антидемпінгових розслідуваннях
- це виключити причини, які
до них призводять. Для України
ця проблема як не можна
актуальна.
З даного етапу роботи
можна зробити висновок, що антидемпінгові
процедури в Україні розвиваються
за прикладом розвинених країн
на основі базових принципів
ГАТТ / СОТ. З цього випливає, що
для більш успішного участі
українських суб'єктів господарської
діяльності в антидемпінгових
розслідуваннях слід ретельно
вивчити міжнародне законодавство,
усунути суперечності у внутрішньому
законодавстві України.
РОЗДІЛ III ПЕРСПЕКТИВИ
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ захисту
вітчизняного товаровиробника
3.1. Ефективність застосування
антидемпінгових процедур з боку
українських виробників
Після прийняття цілого
пакету законодавчих актів щодо
захисту вітчизняного товаровиробника,
протягом значного періоду часу
в Україну антидемпінгові та
інші види розслідувань не
застосовувалися. Це викликано
тим, що українським суб'єктам
підприємницької діяльності та
органам державної влади був
необхідний час для ретельного
вивчення цих нормативних актів,
видання низки підзаконних актів
для практичного застосування
цих законів.
Про ефективність антидемпінгових
та інших розслідувань можна
судити як по кількості розглянутих
справ, так і кількості і
номенклатурі товарів, щодо яких
проводяться дані розслідування
та вживаються позитивні рішення.
На даний момент існує цілий
ряд рішень Міжвідомчої комісії
з міжнародної торгівлі, які спрямовані
на застосування антидемпінгових
та інших санкцій і, як наслідок,
захист вітчизняного товаровиробника.
Міністерство економіки
застосувало антидемпінгові заходи
щодо імпорту в Україну електричних
ламп російського виробництва,
встановивши на них антидемпінгове
мито Наказом Міністерства економіки
України від 1 червня 2001 року N 117 "Про
застосування остаточних антидемпінгових
заходів щодо імпортних поставок
ламп електричних в Україну
походженням з Російської Федерації".
Мито на ввезення російських
ламп потужністю до 200 Вт і напругою
понад 100 В [9].
Антидемпінгові заходи
Україні загрожують російським
виробникам ламп зниженням експортних
поставок як мінімум в два
рази. З вимогою ввести дані
антидемпінгові мита в Міжвідомчу
комісію Україні звернулося львівське
ВАТ "Іскра" (виробник низьковольтних
електроламп). Комісія провела антидемпінгове
розслідування і встановила, що
тільки в 1996-1999 роках імпорт
ламп з Росії збільшився на
392%, а їх ціна на ринку Україні
знизилася на 65%. Крім того, Україна
з 17 січня 2002 ввела спеціальну
26-відсоткове мито на імпорт
харчової соди з Росії. Рішення
про введення спеціального мита
прийняла Міжвідомча комісія
з міжнародної торгівлі України
відповідно до Закону "Про застосування
спеціальних заходів щодо імпорту
в Україну" та на підставі
проведеного Міністерством економіки
та з питань європейської інтеграції
спеціального розслідування [10].
Спеціальне розслідування
встановило, що значне зростання
обсягів імпорту в Україну
харчової соди заподіює шкоди
українському виробникові цієї
продукції. 21 червня вступили в
силу два рішення Міжвідомчої
комісії з міжнародної торгівлі.
Рішенням № АД-18/2001/52-55 від 05.06.01
р. було завершено антидемпінгове
розслідування щодо імпорту в
Україну російської лакофарбової
продукції. Проте, Комісія вирішила
не застосовувати антидемпінгових
заходів. Зате імпортерам шприців
пощастило менше: рішенням №
СП 17/2001/52-44 від 08.06.01 р. за підсумками
спеціального розслідування були
встановлені квоти. Загальний
обсяг квоти приблизно на 30% менше
торішнього імпорту.
29 січня 2002 Міжвідомча
комісія з міжнародної торгівлі
прийняла рішення № СП-30/2002/52-40
"Про лібералізацію спеціальних
заходів щодо імпорту в Україну
штучного хутра та полотна
ворсового походженням з Республіки
Білорусь, Китайської Народної Республіки,
Російської Федерації та Угорської
Республіки" . Антидемпінгові розслідування
стосуються не тільки товарів
народного споживання, а й такого
специфічного товару як електроенергія.
Крім перерахованих
вище товарів, антидемпінгові
процедури проводяться щодо імпорту
в Україну стрілочних переводів
з Російської Федерації, древоволокністих
плит (ДВП) з Республіки Білорусь
і ряду інших товарів. Збільшення
кількості справ, розглянутих
Міжвідомчою комісією з міжнародної
торгівлі свідчить про те, що
українське законодавство у сфері
захисту вітчизняного товаровиробника
знайшло підтримку серед українських
підприємств. І можна з упевненістю
прогнозувати зростання числа
таких розслідувань та розширення
номенклатури товарів, за якими
будуть проводитися ці розслідування.
3.2. Перспективи захисту
українського товаровиробника від
застосування антидемпінгових процедур
У зв'язку з тим,
що поки більшість потерпілих
металургійних і хімічних підприємств
намагаються компенсувати втрату
ринків збуту шляхом експансії
на Близький Схід, у Туреччину,
Китай, Латинську Америку, географія
антидемпінгових і спеціальних
розслідувань розширюватиметься
разом з українським експортом.
Серйозну загрозу для українських
металургійних підприємств представляє
і США. Зокрема, на думку
адміністрації Джорджа Буша, металургійна
промисловість США перебуває
в небезпеці через постійне
зростання імпорту сталі [16].
Постійний тиск конкурентів
зазнають також виробники хімічної,
легкої та харчової промисловості.
Розраховувати на те, що країни
- лідери світової промисловості
почнуть сприймати Україну як
рівного партнера, теж не доводиться.
Практика розслідування в іноземних
державах звинувачень українських
експортерів у демпінгу показує,
що в ряді випадків такі
звинувачення з'явилися результатом
незнання експортером умов місцевого
ринку, рівня конкуренції, рівня
світових цін, та й просто
незнання антидемпінгового законодавства
країни імпорту.
Щоб не допустити
антидемпінгових розслідувань при
експорті українських товарів,
експортеру слід спиратися на
існуючу світову практику застосування
заходів із захисту, яка в
основному зводиться до наступного
(перераховані заходи не є вичерпними):
1. При проведенні переговорів
з іноземним контрагентом-імпортером
про укладення довгострокового
експортного контракту на поставку
товарів у великих обсягах
доцільно попередньо ознайомитися
з антидемпінговим законодавством
країни ввезення даного товару.
2. При здійсненні експортних
операцій на постійній основі
експортер повинен проводити
розумну цінову політику. Не можна
допускати застосування низьких
цін, які можуть послужити підставою
для визнання демпінгу.
3. Важливим питанням є
маркетинг, тобто вивчення експортером
ринку імпортера у всій його
сукупності: загальний обсяг імпорту
даного товару в країні ввезення,
наявність конкуренції, рівень
потреби країни ввезення в
даному товарі, конкурентні ціни
(внутрішні та світові) та інше.
4. Якщо виникає загроза
антидемпінгового розслідування,
то експортеру бажано домовитися
з конкурентами і вжити необхідних
заходів, щоб не допустити розслідування.
З цією метою слід також
використовувати авторитет і
вплив імпортера, включаючи одержання
від нього необхідної комерційної
і правової інформації. Якщо проти
підприємства вже порушено антидемпінгове
розслідування послідовність дій
для мінімізації втрат від
такого розслідування можна розбити
на наступні етапи:
Етап перший. Рішення
про проведення спеціального
розслідування. Після отримання
інформації про початок антидемпінгового
розслідування необхідно прийняти
стратегічне рішення - брати участь
в ньому чи ні. Якщо свідомо
ясно проглядається програш або,
що цей ринок не є для
підприємства стратегічним на наступні
п'ять років, тоді немає необхідності брати
участь в розслідуванні. Якщо підприємство
вирішило брати участь у процесі, то потрібно
оперативно повідомити про це компетентні
органи з розслідування. Після цього підприємству
повинні надати пакет необхідних документів,
у тому числі, так званий запитальник.