Проблеми та перспективи розвитку економічного потенціалу Центрального економічного району

Дата добавления: 03 Марта 2013 в 15:33
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: реферат
Скачать полностью (43.23 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

22рег реферат мой.doc

  —  171.00 Кб

 

     З Центрального економічного району до інших районів країни надходять: сільськогосподарські машини, обладнання для легкої та харчової промисловості, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові і м'ясні консерви, борошно, крупа тощо.

      З інших районів Центральний одержує: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива — з Донбасу; гірниче обладнання, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку — з Придніпров'я; велосипеди, вантажні машини, верстати, устаткування для харчової і легкої промисловості, різноманітні прилади і комплектуючі деталі, бензин — з Північно-Східного району; прилади і обладнання, екскаватори, сільськогосподарські машини, верстати, хімічне і натуральне волокно, трикотажні і швейні вироби — з Столичного району; автобуси, інструменти, прилади, автонавантажувачі і автокрани, калійні добрива, шкарпетки, хутрові вироби — з Карпатського району. З Північно-Західного району надходять автомобілі, підшипники, торгове обладнання, високовольтна апаратура, тканини із льону тощо; з Поділля — електротехніка, бурякозбиральні комбайни, прилади, сільськогосподарські машини, технологічне устаткування для харчової промисловості, торгівлі і громадського харчування, добрива, миючі засоби, каніфоль тощо; з Причорномор'я — кукурудзозбиральні комбайни, дощувальні установки, машини і обладнання для харчової промисловості, тракторні причепи, бавовняні тканини, прилади і верстати, сільськогосподарська

техніка, кавуни, виноград, вино і виноматеріали, рибні консерви, тютюн, вироби ефіроолійної промисловості, миючі засоби.

 

             7. Проблеми та перспективи розвитку

 

     В цілому рівень розвитку регіону недостатній. Характерно, що саме цей район “розтягується” між двома більш економічно потужними соціально-економічними районами – Придніпровським та Столичним, що безумовно, негативно позначається на господарському розвитку району.

     Основні напрямки політики обласних, районних адміністрацій, виконкомів міських рад визначаються соціально-економічною ситуацією, що склалася у Кіровоградській та Черкаській областях, що входять до складу Центрального соціально-економічного району.

     На сьогодні розвиток населених пунктів цих областей характеризується значними розбіжностями в рівнях їх соціально-економічного розвитку. Спостерігається концентрація населення і виробництва у великих містах, уповільнений розвиток більшості середніх та малих міст, селищ і сіл. Це привело до погіршення демографічної ситуації, стану зайнятості, зниження якості життя населення, певною мірою зумовило занепад сільської місцевості, посилило процес депопуляції населення, чисельність якого, починаючи з 1991 року, постійно скорочується.

      Погіршується стан житлово-комунального господарства, санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуація, особливо у великих містах.

     Значна частина інженерних мереж і комунікацій перебуває в незадовільному стані. Ситуація ускладнюється ще й тим, що всі види планово-запобіжного ремонту через відсутність коштів виконуються несвоєчасно і в недостатньому обсязі.

     Розвиток населених пунктів стримується також певними негативними тенденціями розвитку економіки регіону. Зокрема, протягом 2000р. допущено спад обсягів виробництва продукції на підприємствах харчової, паливної промисловості, промисловості будівельних матеріалів у Драбівському, Корсунь-Шевченківському, Лисянському, Тальнівському, Смілянському районах Черкащини.

      Не в повному обсязі вирішено соціальні проблеми. Це стосується, перш за все, погашення заборгованості з виплати заробітної плати та поліпшення ситуації на ринку праці. Складною залишається ситуація і на фіксованому ринку праці. Протягом цього року в центрах зайнятості перебувало на обліку 86,3 тис. незайнятих громадян, що на 13,4 % більше, ніж за цей період минулого року. Збільшення чисельності безробітних відбулося у всіх районах та містах області, за винятком Христинівського, Жашківського і Черкаського районів.

      Спостерігається знижений попит населення на товари. У 2000 році на одного жителя області через усі канали обертання реалізовано споживчих товарі на 732 грн., за умови, що вартість набору життєво необхідних продуктів харчування на одного жителя в місяць становить близько 150 грн. Визначальний вплив на розвиток економіки регіону у найближчі роки буде мати обсяг залучених інвестицій. Вони забезпечать можливість збільшити купівельну спроможність населення за допомогою створення нових та відновлення роботи діючих підприємств, збільшення обсягів виробництва конкурентноспроможної продукції, розширення її внутрішніх і зовнішніх ринків збуту.

       У регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянки, Звенигородки. Екологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.

 

     У районі швидкими темпами розвивається ерозія земель. На придолинних і прибалкових ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив і площинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо у прилеглій до Дніпра смузі (тут еродованість ґрунтів перевищує 50%). Ерозія часто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставків розвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасах Лівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені, тут також спостерігається засолення ґрунтів.

     . Великої уваги потребують раціональне розміщення підприємств з переробки сільськогосподарської продукції з переважною орієнтацією на місця її виробництва, створення у районах Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ баз відпочинку і лікування людей, туристичних центрів.

     Втілення стратегічних напрямків регіональної політики, її заходів щодо вирішення проблем розвитку Центрального соціально-економічного району, його населених пунктів пропонується за допомогою інвестиційної програми підприємництва в регіоні.

З екологічний проблем  найважливішими є захист земельних  угідь, рекультивація земель у гірничовидбувній галузі, раціональне використання води, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств  гірничодобувної, металургійної, хімічної прмисовості.

     З метою захисту ґрунтів у 1990 р. на 198,6 тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок, ставків, водойм, затерасовано понад 1 тис. га схилів. Діють 125 очисних споруд добовою потужністю 481 тис.м3. Збудовано 58 протиерозійних ставків, 397 км водорегулюючих валів.

    Основна проблема регіону — недостатній рівень розвитку промисловості, обмеженість потужностей електроенергетики. Частково цю проблему може вирішити впровадження в дію Чигиринської ТЕС та Канівської ГЛЕС. Добрі передумови промислового розвитку мають Канів, Черкаси, Золотоноша, Чигирин, Світловодськ, Кіровоград, Олександрія, Гайворон, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Тальне та інші поселення. Є всі умови для розвитку харчової промисловості.

 

           8.Розвиток міжнародного співробітництва

 

    Розвиток підприємництва і міжнародного співробітництва Центрального економічного району полягає в наступному:

– формування на базі і  в межах району територіального  ядра національного господарського комплексу України шляхом додаткових інвестицій і спеціальних економічних важелів; створення вільних економічних зон (ВЕЗ);

– структурні зрушення в  економіці, спрямовані на посилення  соціальної орієнтованості;

– прискорений розвиток машинобудівної, легкої та харчової промисловості;

– реконструкція і  технічне переоснащення підприємств  хімічної промисловості;

– пріоритетний розвиток наукоємних виробництв, створення на базі науково-технічного потенціалу м. Києва технопарків (технополісів); перетворення м. Києва у міжнародний інфраструктурний центр, придатний для міжнародної співпраці у цій сфері;

– створення потужної туристичної індустрії;

– консервація розвитку депресивних адміністративних районів  зони Чорнобильської катастрофи; обмеження розвитку економічної діяльності у цій зоні; максимальне скорочення виробництва продуктів харчування, сільськогосподарської продукції депресивних районів;

– оптимізація структури  агропромислового комплексу з урахуванням  втрати агропромислового потенціалу у депресивних районах;

– вирішення еколого-економічних  і соціальних проблем, пов’язаних з  наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС.

 

       9. Суть та умови науково-технічного розвитку

 

     Основою НТП є оновлення економічного і соціального життя. НТП змінює підходи до РПС, створює можливості для розв’язання галузевих господарських проблем, для комплексного розвитку господарства.

     Під впливом НТП з’являються нові фактори РПС, які залежать від територіально-економічної структури. При збільшенні факторів відбувається зміна їх значимості. Значно зросло значення сировинного фактора. Істотних змін зазнали транспортний та сировинний фактори. Велике значення має екологічний фактор. Сільськогосподарське виробництво значно відстає від промисловості за рівнем матеріально-технічної оснащеності. У розміщенні продуктивних сил перспективною є ідея створення науково-технічних парків і технополісів.

     Державна реґіональна науково-технічна політика спрямована на збереження та відтворення наукового, технічного й інтелектуального потенціалу реґіонів, створення сприятливих умов для його ефективного використання в загальнонаціональних інтересах. Її реалізація зумовлює потребу:

– активної державної  підтримки бюджетних науково-дослідних  та проектно-конструкторських установ, запровадження дієвих стимулів для творчої діяльности наукових працівників з метою збереження провідних кадрів;

– посилення впливу, у  тім числі фінансового, місцевих органів влади на ведення наукових досліджень та впровадження їхніх результатів  у практику господарювання;

– посилення ролі реґіональних наукових центрів Національної академії наук України в координації наукових досліджень, практичному використанні науково-технічних розробок;

– визначення пріоритетних напрямів розвитку науково-технічного потенціалу реґіонів, створення сприятливих умов для інновацій;

– сприяння нарощуванню  наукоємної продукції в реґіонах та підвищенню її конкурентоспроможности на світовому ринку.                                               

     Державна реґіональна гуманітарна політика покликана забезпечити духовний розвиток суспільства, поліпшення його морального стану і фізичного здоров’я, формування національної свідомости, відродження мови, освіти і культури українського народу, розвиток культури національних меншин та їхнє повноцінне входження в політичне, духовно-інтелектуальне та інформаційно-комунікативне життя нації, відтворення етнокультурної самобутности реґіонів.

     Головні напрями реалізації гуманітарної політики такі:

– державна та реґіональна  підтримка гуманітарної сфери, створення необхідних умов для творчих працівників, митців, діячів культури;

– активізація дій  органів влади всіх рівнів щодо відродження  історичної пам’яті, мови і культури українців як корінної нації;

– всебічне сприяння розвитку культурної самобутности національних меншин, їхнє активне залучення до державотворчих процесів;

– забезпечення гарантій прав громадян на свободу віросповідання, міжконфесійного миру і злагоди  в реґіонах;

– сприяння розбудові  національної системи освіти з урахуванням змін у всіх сферах суспільного життя та специфіки реґіонів;

– створення сприятливих  економічних умов для розвитку книговидавничої  справи, збільшення частки україномовних  видань;

– запровадження дієвих механізмів фінансової підтримки функціонування закладів культури (музеї, театри, бібліотеки);

– збереження та примноження  історико-культурних пам’яток у реґіонах, активне сприяння поверненню культурних цінностей українського народу;

– створення необхідних умов для поліпшення фізичного здоров’я населення, розширення його доступу до занять фізкультурою і спортом.

      Реалізація державної реґіональної політики передбачає поетапне досягнення її цілей та завдань. На першому етапі (до 2002 р.) потрібно ліквідувати лімітуючі чинники і створити передумови для відтворення соціально-економічного потенціалу реґіонів, активної структурної перебудови і переходу до позитивної динаміки економічних процесів.

     На другому етапі (2002-2004 рр.) політика реґіонального розвитку повинна забезпечити подолання економічної кризи і створити умови для поступового нарощування темпів соціально-економічного зростання.

     Третім етапом (2005-2010 рр.) передбачено створення умов для стабільного розвитку та збалансованого відтворення соціально-економічного потенціалу реґіонів, сформування ринкової моделі функціонування економічної системи, що забезпечить активну мотивацію до трудової та підприємницької діяльности, високі соціальні стандарти проживання населення, рівноправне партнерство у світовому співтоваристві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      Висновок

 

     До складу Центрального економічного району входять Київська область, місто Київ, Черкаська область. Вигідне економіко-географічне положення району визначається тим, що він знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Важливе значення для народного господарства має головна водна артерія — ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним районом є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими існують тісні господарські зв'язки.

Описание работы
Територія Центрального економічного району відноситься до давньоосвоєних. Ще племена полян в VI – VIII ст. заселяли дану територію. Надалі вона ввійшла в склад Київської Русі; поштовхом до розвитку було розташування регіону на шляху “із варяг у греки”. З X – XI ст. відомі такі населені пункти, як Звенигородка, Канів, Корсунь, Черкаси. Водночас, це була прикордонна територія, яка постійно зазнавала нападів кочових племен з півдня і південного сходу.
Содержание
Вступ........................................................................................................3
1.Економіко-географічне положення району......................................4
2. Природно-ресурсний потенціал (природні умови та ресурси)......5
3. Населення............................................................................................6
4. Характеристика промисловості:.......................................................7
а) галузеві спеціалізації промисловості,..........................................................7
б) центри промисловості та промислові вузли...............................................10
5.. Транспорт.........................................................................................12
6. Ввіз та вивіз продукції (економічні зв'язки)..................................12
7. Проблеми та перспективи розвитку...............................................13
8.Розвиток міжнародного співробітництва........................................15
9. Суть та умови науково-технічного розвитку.................................15
10.Висновок..........................................................................................18
Список використаної літератури........................................................20