Проблеми та перспективи розвитку економічного потенціалу Центрального економічного району

Дата добавления: 03 Марта 2013 в 15:33
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: реферат
Скачать полностью (43.23 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

22рег реферат мой.doc

  —  171.00 Кб

  Міністерство освіти і науки України

   НТУУ „КПІ”

 

  Факультет мененджменту та маркетингу

     кафедра міжнародної економіки

 

 

                                       Реферат

 

              З регіональної економіки на тему:

 

      „Проблеми та перспективи розвитку економічного

        потенціалу Центрального економічного району”

            

 

 

Виконала:

Студентка групи УС-81

Сільвестрова Дар’я Дмитрівна

 

Перевірив:

                                                                            Асистент кафедри міжнародної економіки

                                                             Антонюк Катерина Іванівна

 

 

 

 

 

 

                          

                                       

 

                                          Київ- 2009

                                           Зміст

 

 

 

Вступ........................................................................................................3

 

1.Економіко-географічне положення району......................................4

 

2. Природно-ресурсний потенціал (природні умови та ресурси)......5

 

3. Населення............................................................................................6

 

4. Характеристика промисловості:.......................................................7

 

    а) галузеві спеціалізації промисловості,..........................................................7

    б) центри промисловості та промислові вузли...............................................10

   

5.. Транспорт.........................................................................................12

 

6. Ввіз та вивіз продукції (економічні зв'язки)..................................12

 

7. Проблеми та перспективи розвитку...............................................13

 

8.Розвиток міжнародного  співробітництва........................................15

 

9. Суть та умови науково-технічного розвитку.................................15

 

10.Висновок..........................................................................................18

 

Список використаної літератури........................................................20

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Вступ

 

     Територія Центрального економічного району відноситься до давньоосвоєних. Ще племена полян в VI – VIII ст. заселяли дану територію. Надалі вона ввійшла в склад Київської Русі; поштовхом до розвитку було розташування регіону на шляху “із варяг у греки”. З X – XI ст. відомі такі населені пункти, як Звенигородка, Канів, Корсунь, Черкаси. Водночас, це була прикордонна територія, яка постійно зазнавала нападів кочових племен з півдня і південного сходу. В період середньовіччя територія мала назву: "Дике поле" і входила до земель війська запорізького з відповідним для того часу адміністративним поділом (паланки). На той час припадає заснування низки міських населених пунктів, які відігравали роль адміністративних одиниць та торговельних центрів – це Городище, Жашків, Сміла, Тальне, Умань, Христинівка, Чигирин (Черкаська область). Найголовніші козацькі полки формувались у Черкасах, Корсуні, Чигирині, Каневі, Кропивні, Умані. Тут зародилися державотворчі процеси, які сприяли утворенню в середині XVII століття української козацької держави, першою столицею якої став Чигирин. Це місто було і резиденцією гетьмана України Б.Хмельницького.

     У різні часи ці землі були центром боротьби проти поневолення з боку Литви, Польщі, Туреччини, чисельних селянсько-козацьких повстань, в тому числі під керівництвом К.Косинського, С.Наливайка, Т.Федоровича, Я. Остряниці.

     16 травня 1648 року під Корсунем відбулася одна з визначальних битв народно-визвольної війни українського народу 1648-1654 років проти шляхетської Польщі під проводом Б.Хмельницького. Разом з ним діяли Іван Богун, Максим Кривоніс, Нестор Морозенко, Филон Джалалій.

     Територія сучасної Черкащини та Кіровоградщини була одним з основних районів формування гайдамацьких загонів в Україні та розвитку гайдамацького руху, який досяг найбільшого піднесення у 1768 році і ввійшов в історію під назвою “Коліївщина”.

     Саму Черкащину по праву називають Шевченковим краєм. Великий пророк незалежності України народився в с. Кирилівка (Моринці) Звенигородського району. Похований на Чернечій горі поблизу Канева. З метою вшанування його пам’яті створені Шевченківський заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” і національний заповідник у м. Каневі.

    Нещодавно центральний економічний район було теріторіально змінено. До нього приедналася Київська область(раніше вона належала до поліського ек. регіону). Такі зміни відбулися через спільності в спеціалізації Київської області і центрального ек. району.

 

 

 

 

 

                 1. Економіко-географічне положення району

 

     Центральний економічний район займає центральну частину України. До складу району входять Черкаська та Кіровоградська області.Площа району - 45,5 тис. км2 (7,5% від усієї площі України).Населення - 2,8 млн. чоловік (5% від усього українського населення). За територіально-адміністративним устроєм в межах району налічується 41 район, 28 міст, 41 смт та 1843 сільських населених пунктів. За площею,населенням і промисловим потенціалом даний економічний район знаходиться на восьмому місці серед дев’яти економічних районів країни.

     На півночі району розташований географічний центр України - село Добровеличківка. Територія району в основному збігається з межами Придніпровської височини.

Район межує:

- на півночі зі Столичним  економічним районом;

- на заході з Подільським  економічним районом;

- на півдні з Причорноморським  та Придніпровським економічним  районом;

- на сході з Північно-Східним  економічним районом.

. Практично це є  єдиний район України, який  немає виходу в будь-якій формі  до державного кордону України.Саме центральність розташування району є основною позитивною рисою його економіко-географічного положення – регіон розташовується практично на однаковій відстані від усіх економічних районів, хоч визначальну роль на його розвиток мають столичний регіон разом з Києвом та Придніпровський соціально-економічний район. Через територію району проходять важливі транзитні шляхи сполучення.

      Вигідне економіко-географічне положення району визначається тим, що він знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Важливе значення для народного господарства має головна водна артерія — ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним районом є Поліс¬ся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими існують тісні господарські зв'язки. Важливим є те, що на території району розташована столиця нашої держави Київ з населенням 2637,1 тис. чол. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього культур¬ного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління .В загальнодержавному поділі праці район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості.

 

 

 

 

 

  2. Природно-ресурсний потенціал (природні умови та ресурси)

 

     Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Клімат помірно континентальний. Середні температури липня 20°...21°С, січня -5°...-6°С. Зима м’яка з частими відлигами, літо тепле, сухе. Тривалість безморозного періоду до 170 днів, сума активних температур близько 3000°. Середньорічна кількість опадів до 520 мм. Сталий сніговий покрив (11-16 см)встановлюється в другій половині грудня і лежить до кінця лютого – початку березня.

     Центральний економічний район розташований в межах недостатньо вологої, теплої та посушливої дуже теплої агро кліматичної зони. В цілому клімат території сприятливий для розвитку сільського господарства, зокрема для вирощування зернових – озимої пшениці, кукурудзи, з технічних – цукрових буряків, соняшнику.

     За геологічною будовою район повністю відповідає центральній частині Українського кристалічного щита – Кіровоградський та Білоцерківського блоків., з виходами на поверхню кристалічних порід. Рельєф території в основному височинний і хвилястий. Осадовий чохол поту тужністю від 150м залягає на денудованій поверхні фундаменту. На всій території в його будові беруть участь кайнозойські, лише на крайньому північному-заході – мезозойські відклади. Палеогенова система представлена пісками, бурим вугіллям, глинами, мергелями, неогенова – піщано-глинистими відкладами. Повсюдно поширені неоген-нижньоатнропогенові червонобурі відклади. Антропогенові відклади на плато представлені лісами, в річкових долинах – давнім і сучасним алювієм.

          Район характеризується одним з найкращих в Україні ґрунтовим покривом. В лісостеповій частині Кіровоградської області переважають чорноземи середньо- і малогумусні чорноземи опідзолені. Для степової частини характерні чорноземи середньо- і малогумусні. В Черкаській області переважають лісові, лучні ґрунти, а також типові малогумусні чорноземи. У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні ґрунти. Еродованість земель складає 48%.

     Загалом у ґрунтовому покриві району до 80% території зайнято родючими чорноземами, що є найбільш продуктивними для сільськогосподарських рослин. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району.

     Серед степової рослинності переважають типчак, тимофіївка, ковила, тонконіг, волошка, молочай, ромашка.

     Водними ресурсами район забезпечений недостатньо. По його території протікають річки Дніпро та Південний Буг з притоками. Пересічна густота річкової сітки складає 0,13 – 0,18 км/км2 . в районі налічується 210 річок, довжина кожної понад 10 км.; є також 100 водосховищ, 2,4 тис. заплавних озер та ставків. Тут також є Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське водосховища. На території Українського кристалічного щита є родовища лікувальних родонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам’янка). Район багатий на корисні копалини. Це пов’язано в значній мірі з розташуванням території в межах Українського кристалічного щита та особливостей геологічної будови. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Значні промислові запаси мають і розробляють родовища біля м. Олександрії та Ватутіно. Активно розробляють також Тарнавське, Козацьке родовища. Але через незначну енергетичну цінність родовища розробляються лише для забезпечення власних, місцевих потреб. Є родовища горючих сланців, найбільше в Україні (Барвисте). В долині р. Ірдинь видобувають торф.

     Район має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв’язку з наявним тут покладами уранових руд (Кіровогорадська область, м. Смоліне). У східній частині району зосереджені поклади залізистих кварцитів, у Побужжі – хромітів та нікелевих руд. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища (Клинці, Юріївське та ін.) – основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі. За даними геологів існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, міді, хрому, вольфраму та рідкісних металів.

     В районі розвідані значні запаси нерудних корисних копалин.Площа розповсюдження бентонітових глин становить понад 1 тис. км²

     В районі поширені палигорськитові глини – універсальна мінеральна сировина. Вони застосовуються як сорбенти, осушувачі, дезодоранти, інгібітори, суспензатори, наповнювачі для приготування солестійких бурових розчинів, очищення та обезбарвлення тваринних жирів, олій, у виробництві добрив, пестицидів, фарб, фармації, для очищення питних вод від колоїдних матеріалів, як адсорбент алкалоїдів, бактерій, отрут, радіонуклідів, важких металів.Тут також розташоване одне з найбільших у світі родовищ графіту – Завалівське. Поширені різноманітні будівельні матеріали: сірий і рожевий граніт, габро, лабрадорит, кварцит, мергель.

      Отже, район є посередньо забезпечений основними видами природнім ресурсів, серед яких в першу чергу виділяються ґрунтові та агрокліматичні.

 

 

                                       3.Населення

 

      За чисельністю населення район відноситься до найменших в Україні – на 1.01.2002р. тут проживало 2,5 млн. осіб (5,3% населення України). Кількість населення в районі в останнє десятиліття зменшується, що пов’язано з природним процесом скорочення населення (впродовж 1989 – 2000рр. більш ніж на 100 тис. осіб).

     Вперше мінусові показники в народжуваності в були зафіксовані в районі ще в 1991р. Основні причини загальновідомі – кризових стан в економіці, екологічна криза, соціальна незахищеність. Кількість народжених в районі на 2002р. складала 7,6 особи на 1000 мешканців ( в 1991р. – 12,2). Смертність складала відповідно 17,7 і 17,5. Відповідно, природній приріст в районі становить – 10,1 о/о, що значно перевищує пересічно державний показник.

     Для детальнішого розгляду динаміки населення Центрального соціально-економічного району варто приділити увагу зміні чисельності населення в різних вікових групах та за статтю. Якщо порівняти в загальному кількість чоловіків та жінок, то за період 1989-2002рр. кількість чоловіків зменшилась на 40 тис. осіб, а жінок – більш ніж на 60 тис. осіб. Однією з основних причин є те, що в середині 90-х на роботу за кордон з регіону масово виїжджали жінки працездатного віку. Зміна чисельності жінок та чоловіків в районі наведена в таблиці.

    Густота населення в районі є нижчою ніж в Україні в цілому і складає 58,5 осіб/км2 . Традиційно нижчою є густота сільського населення – 247% (на Кіровоградщині – 18,6%). До найгустозаселеніших відносяться Христинівський, Звенигородський, Городищенський райони, де густота складає 83 особи/км2 . Найменш заселеною є центральна частина району – 35 осіб/км2 .

    В районі 64,7% працездатного населення зайняте в економіці, що набагато вище від пересічно українського показника. Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (75%), з них 45% – у промисловості, 12% – у сільському господарстві, 14% – у будівництві, 13% – у транспорті та зв’язку. Рівень безробіття складає 11%.

     В національному складі переважують українці – 84,1%. Проживають також росіяни (9,1%), євреї (1,1%), , молдавани (1%), поляки, серби та ін. національності. Рівень урбанізації - 56%.

 

 

                  4. Характеристика промисловості:

 

                     а) галузеві спеціалізації промисловості

 

    Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення.Вони стали передумовою для розвитку хімічної індустрії, легкої, харчової галузей, машинобудування, чорної та кольорової металургії, будівельної індустрії. . У структурі валового випуску продукції на сільське господарство припадає 32.5%, промисловість — 23.8%, транспорт і зв’язок — 9.3%, будівництво — 5.9%, торгівля — 3.7%, інші галузі виробництва — 1.9% та невиробничу сферу — 22.8%.

Страницы:1234следующая →
Описание работы
Територія Центрального економічного району відноситься до давньоосвоєних. Ще племена полян в VI – VIII ст. заселяли дану територію. Надалі вона ввійшла в склад Київської Русі; поштовхом до розвитку було розташування регіону на шляху “із варяг у греки”. З X – XI ст. відомі такі населені пункти, як Звенигородка, Канів, Корсунь, Черкаси. Водночас, це була прикордонна територія, яка постійно зазнавала нападів кочових племен з півдня і південного сходу.
Содержание
Вступ........................................................................................................3
1.Економіко-географічне положення району......................................4
2. Природно-ресурсний потенціал (природні умови та ресурси)......5
3. Населення............................................................................................6
4. Характеристика промисловості:.......................................................7
а) галузеві спеціалізації промисловості,..........................................................7
б) центри промисловості та промислові вузли...............................................10
5.. Транспорт.........................................................................................12
6. Ввіз та вивіз продукції (економічні зв'язки)..................................12
7. Проблеми та перспективи розвитку...............................................13
8.Розвиток міжнародного співробітництва........................................15
9. Суть та умови науково-технічного розвитку.................................15
10.Висновок..........................................................................................18
Список використаної літератури........................................................20