Контрабанда та її наслідки для економіки держави

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2011 в 21:05, курсовая работа

Описание работы

Успіх боротьби з контрабандою багато в чому залежить від гарного знання карного і карно-процесуального права, митного і зовнішньоекономічного законодавства України, умілого застосування положень криміналістики в процесі розслідування.
Аналіз розглянутих судами кримінальних справ про контрабанду показує, що розслідування такого роду справ у значній мірі специфічно, що обумовлено характером і особливостями злочинних дій контрабандистів. У той же час при проведенні дізнання по цих справах працівниками митних органів допускається ще ряд недоліків, що вкрай негативно впливає на процес розслідування і судового розгляду справи.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1. Поняття контрабанди як кримінального злочину 5


Поняття «контрабанда» у законодавстві України 5
Відповідальність за скоєння контрабанди 11

Розділ 2. Організація розслідування справ про контрабанду 15

2.1. Першочергові дії співробітників митниць при
виявленні контрабанди 15
2.2. Місця приховування, що найчастіше
використовуються контрабандистами 15
2.3. Дізнання у кримінальних справах про контрабанду 21

Розділ 3. Окремі види контрабанди та її наслідки для економіки України 33

3.1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин,
їхніх аналогів та прекурсорів 33
3.2. Контрабанда культурних цінностей 38
Висновки 40
Література

Работа содержит 1 файл

ГОТОВАЯ КУРСОВАЯ.doc

— 210.00 Кб (Скачать)

     Якщо  предмети контрабанди виявлено під  час огляду чи переогляду речей або  ж особистого огляду, при виїзді за межі України, вчинене кваліфікується за ст. 15 і 305 Кримінального кодексу України. Незаконне переміщення на територію України предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює закінчений склад цього злочину.

     Суб’єктом контрабанди може бути будь-яка фізична, осудна особа, якій до вчинення злочину минуло шістнадцять років. Ці ознаки суб’єкта контрабанди є загальновідомі і не потребують детального аналізу. Важливо лише підкреслити, що контрабанда може бути також вчинена і спеціальним суб’єктом.

     Згідно  з Кримінальним кодексом України, кримінальній відповідальності за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів підлягають як громадяни України, так і іноземні громадяни, а також особи без громадянства, які є осудними та яким до вчинення злочину минуло 16 років.

     Оскільки  цей вид контрабанди може бути скоєний не лише за попередньою змовою групою осіб, а й організованою  групою, то важливе значення для  кваліфікації вчиненого за ч. 3 ст. 305 Кримінального кодексу України має правильне визначення ознак організованої групи, відмінностей від групи за попередньою змовою. Згідно з ч. 3 ст. 28 Кримінального кодексу України контрабанда може бути кваліфікована за ознакою організованої групи, якщо в її готуванні чи вчиненні брали участь декілька осіб (троє і більше), які до вчинення злочину організувалися у стійке об’єднання і діяли після цього за єдиним планом з розподілом технічних ролей у груповому скоєнні даного злочину, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам групи.

     Суб'єктивна  сторона.

     Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів передбачає наявність умисної форми вини у виді прямого умислу. При цьому особа усвідомлює суспільну небезпеку своїх дій і прагне їх вчинити.

     Отже  при здійсненні цього діяння винний усвідомлює незаконність своїх дій по переміщенню згаданих засобів і речовин через митний кордон України поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю і бажає в обхід встановлених правил ввезти їх в Україну чи вивезти з неї.

     До кримінальної відповідальності за цей злочин притягується осудна особа з 16 років.

     Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів  карається позбавленням волі на строк  від трьох до восьми років з  конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди.

     Кваліфікуючими  ознаками злочину (ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України) є вчинення контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів:

     1) повторно;

      2) за попередньою змовою групою  осіб;

       3) якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.

     Особливо  кваліфікуючими ознаками (ч. 3 ст. 305 Кримінального кодексу України) злочин вчинено: організованою групою,  якщо предметом цих дій були наркотичні засоби, психотропні речовини їх аналоги чи прекурсори в особливо великих розмірах - карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.

     Поєднане  з контрабандою наркотичних засобів, психотропні речовин, їхніх аналогів або прекурсорів незаконне їх виробництві виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту або без такої мети, а так само їх збут, утворюють сукупність злочинів, передбачених  ст. 305 і 307 або 309 Кримінального кодексу України.

 
 
 
 
 
 

     3.2.  Конрабанда культурних цінностей

     Контрабанда культурних цінностей нерозривно пов'язана  зі станом економіки держави, стабільністю фінансів і соціально-економічних факторів суспільства. Твори мистецтва, музики, літератури, особливо минулих історичних періодів, антикваріат - найбільш важливі цінності народів, оголошуються державами національним надбанням, мають значну товарну цінність. Злочинні замахи на культурні цінності тягнуть непоправну втрату історичної й духовної спадщини націй, народу й суспільства в цілому. Тому, замах на культурні цінності це замах на національну й економічну безпеку країни.

     В останні роки в Україні, контрабанда  культурних цінностей набула організованого характеру. Вивчена автором судово-слідча практика показує, що такі злочини вчиняються не поодинці, а організованими, відносно стабільними й згуртованими групами, спеціально створеними для заняття контрабандною діяльністю на основі розподілу ролей з використанням так званої конвеєрної основи.

     Сьогодні  за рубежем спостерігається підвищений попит на художні твори вітчизняних  художників. Вивозом таких надбань  за кордон займаються особи, які багаторазово відвідували Україну й добре орієнтуються в обстановці й кон'юнктурі ринку картин вітчизняних художників, які за кордоном оцінюються значно вище, ніж у нашій країні.

     Судово-слідча практика свідчить, що основна кількість крадіжок культурних цінностей здійснюється з музеїв і приватних колекцій Києва та обласних міст України. Викрадені або отримані в результаті інших протиправних дій предмети мистецтва надалі вивозяться за рубіж, використовуючи налагоджені канали.

     Новою поширеною формою розкрадання національного надбання є так звана нелегальна археологія. Крім незаконно проведених розкопок і розробок стародавніх поселень та поховань, які ведуться різними групами таких «археологів» в пошуках дорогоцінних металів і каменів, скарбів монет, значних масштабів набуває розкрадання предметів матеріальної культури (археологічних цінностей, включаючи антикваріат, історичних документів і інших джерел інформації, предметів палеонтології).

     Отже, слід відзначити, що відбувається масове розгарбування культурної й духовної спадщини України, а це є реальною загрозою для духовного національного розвитку нашої країни й виховання майбутніх поколінь. Такий стан вимагає якнайшвидшого вжиття адекватних організаційних і оперативно-розшукових заходів, створення окремих спеціалізованих підрозділів у найбільших митницях країни, спеціальної підготовки оперативних працівників та митників, які займаються протидією таким замахам.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

 

     Контрабанда завдає непоправної шкоди економіці  країни, вона нерозривно пов'язана з корупцією в органах влади, управління, в правоохоронних органах, банківських структурах, що утрудняє успішну боротьбу з цим негативним явищем.

     Успіх розслідування справ про контрабанду  багато в чому залежить від досвіду  і кваліфікації слідчого, знання їм всіх особливостей розслідування подібних справ, уміння грамотно і своєчасно провести невідкладні слідчі дії.

     Переважна більшість справ про контрабанду  припиняються, причиною чого є недоліки розслідування, особливо на первинному етапі при виробництві невідкладних слідчих дій. Особливо слід зазначити негативні наслідки неприйняття заходів до затримання контрабандистів. По суті цей захід процесуального примушення в даний час використовується украй рідко, адже після опиту особи, що зробила контрабанду, негайно покидає межі України, і було б дивно чекати від неї іншої поведінки. Потім починається те, що можна назвати видимістю боротьби з контрабандою. Оголошується розшук, починається листування – доручення, з одного боку, негативні відповіді на них – з іншою, у результаті кримінальна справа припиняється у зв'язку з тим, що особа перестала бути суспільно небезпечним, оскільки виїхала за межі України. Таким чином не виконується жодне із завдань кримінального судочинства, що стимулює контрабандистів до скоєння злочинів.

     Мало  уваги на місцях приділяється координації  діяльності правоохоронних органів  в боротьбі з контрабандою, саме з координації діяльності правоохоронних, контролюючих органів починається  вживання заходів, направлених на попередження контрабанди. Так само потрібна взаємодія митних і податкових органів.

     Боротьба  з контрабандою залежить і від  взаємодії всіх підрозділів усередині  митної системи: підрозділів дізнання, служб власної безпеки, митної інспекції, митної охорони, відділів контролю доставки товарів і т.д.

     Абсолютно очевидно, що від рівня боротьби з контрабандою в значній мірі залежить майбутнє країни. У зв'язку з цим важливе значення має  забезпечення високого рівня розслідування  у справах про контрабанду  і реалізація тим самим принципу невідворотності покарання за скоєне.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ЛІТЕРАТУРА

 

     1. Конституція України. Прийнята  на п’ятій сесії Верховної  Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Юрінком  Інтер, 1998.

     2. Кримінальний кодекс України:  Закон України від 5 квіт. 2001 р.  №2341-III - К.: ЕксОб, 2001.

     3. Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К:Каннон, А.С.К.,2002.

     4. Тертишник В. М. Науково-практичний  коментар до кримінально-процесуального  кодексу України. – К.: А. С.  К., 2002. (За станом на 1 серп. 1995 р.): Офіційне видання. – К.: Юрінком, 1995. – 639 с.

     5. Митний кодекс України: Закон  України від 11 липня 2002 р. №  92-IV.-К.: Атіка, 2002 .

     6. Постанова Пленуму Верховного  Суду України від 03.06.05 р. №8  “Про судову практику в справах  про контрабанду та порушення митних правил”.

     7. Закон України від 15.02.95р. №60/95 "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 10. - Ст.60.

     8. Закон України від 18.07.99р. №863-ХІУ-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів".

     9. Закон України від 15.02.95 р. №62/95 "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" // Відомості Верховної Ради України. -1995.-№10.- Ст.62.

Информация о работе Контрабанда та її наслідки для економіки держави