Зміст взаємодії працівників міліції з професійно – технічними навчальними закладами, у правовиховній та профілактичній роботі

2. Крадіжка ,вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до шести років.

4.  Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -  карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 186. Грабіж.

1. Відкрите викрадення чужого майна(грабіж) – карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми  років.

4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, -  карається позбавленням волі на строк від семи до десяти  років.

5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 190. Шахрайство.

1.Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою(шахрайство) - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, карається обмеженням волі на строк до п’яти років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електро–обчислювальної техніки -  карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4.Шахрайство,вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

      А тепер декілька слів про адміністративну відповідальність.

  Стаття 9.Поняття адміністративного правопорушення.

      Адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність ,яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Стаття 12. Вік, з якого може наставати адміністративна відповідальність.

      Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Стаття 13.Відповідальність неповнолітніх.

      До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24 – 1 КУпАП.

      У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 – 127, частинами першою та другою статті 130, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190 – 195 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб(за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 ) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 – КУпАП. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок.

        З аналізу питань кримінально – правової проблематики правоохоронної діяльності й боротьби зі злочинами, що посягають на безпеку населення, випливає, що зазвичай ці злочини скоюються з використанням загально небезпечних предметів або з метою заволодіння ними.

     Окремі питання стосуються загальної небезпечності злочинів, передбачених ст. 236 – 244, 251 – 253, 255 – 270, 305 – 327, 333 ККУ. Ця небезпечність визнається реально існуючою загрозою заподіяння шкоди населенню. Загальна безпека - система гарантії правової охорони життя і здоров’я, правове забезпечення спокою і впевненості населення.

      В житті кожної людини відбуваються різні події та ситуації, в яких може опинитися кожна людина. На сьогоднішній день найчастіше кримінально – адміністративні правопорушення здійснюють підлітки. Що ж  спонукає дітей до цих порушень? А спонукає те, що на даний час підлітки не отримують відповідних правових знань та основних положень ККУ та КУпАП. Тому працівники правоохоронних органів здійснюють рейди перевірки навчальних закладів, проводять виховні бесіди, лекції, тренінги. Вживають заходи впливу, щодо учнів які здійснюють проступки, спираючись на допомогу вчителів та батьків, тримаючи надію, що в майбутньому з цього підростаючого покоління виростуть чесні громадяни України.