Структура державного бюджету України

Дата добавления: 29 Октября 2013 в 15:17
Автор: V******@ukr.net
Тип работы: лекция
Скачать полностью (47.71 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

STRUKTURA_BYuDZhETU.doc

  —  213.00 Кб

    Надходження від інших доходів, як правило, не  перевищують 1 % від загального обсягу доходів бюджету. Для мобілізації  додаткових  коштів до бюджету починаючи з 1995 року вилучались вільні  залишкі  позабюджетних фондів, що свідчить про все більше загострення проблем з фінансовими ресурсами держави.

     Запозичені  кошти та грошова емісія використовуються  для фінансування видатків держави  в умовах недостатніх коштів  від  податкових і неподаткових  надходжень. Вони  є  джерелом  фінансування  дефіциту бюджету,  тобто перевищення видатків над доходами. Проблема  покриття дефіциту бюджету виникла починаючи з 1991 року. Оскільки в цей період сума доходів бюджету в порівняних цінах почала  зменшуватись,  що було наслідком початку економічної кризи, а сума видатків - збільшуватись перш за все за рахунок  проведення необгрунтованої соціальної політики. В умовах відсутності  цивілізованих  методів  фінансування дефіциту за рахунок випуску державних  цінних  паперів,  перевищення видатків над доходами було покрито за рахунок емісійних кредитів Hаціонального банку України. Hаслідком  цього  стали  величезні  темпи інфляції. Тільки починаючи з 1994 року  фінансування дефіциту бюджету було частково здійснено за рахунок  іноземних кредитів, а з  1995 року - і за рахунок розміщення державних  цінних  паперів (таблиця     ).   Hайвищим дефіцит бюджету був у 1992 році - 13,5 %  ВВП. В подальшому бюджетна політика була направлена на поступове  зменшення  дефіциту,  так в  1998 році дефіцит становив 2 % ВВП.

     Які можна  зробити висновки щодо системи доходів  бюджету  Украіни? Склад і структура доходів бюджету постійно змінюються, що  є  наслідком як постійних перетворень в податковій системі України, так  і  намагань держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З цієї ж причини питома  вага податкових доходів є  дуже високою. Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого  фінансового ринку України відбувалось за рахунок емісійних кредитів Hаціонального банку України, внаслідок чого  інфляція досягла дуже високих темпів. Тільки з 1995 року на ринку з"явились державні цінні папери, що свідчить про поступове наближення до  прийнятих в світі механізмів фінансування бюджетного дефіциту. Таким чином,  становлення і розвиток системи доходів бюджету, яка  б відповідала розвитку ринкових відносин, відбувається досить повільно. Але все  ж таки з кожним роком прогресивних перетворень в бюджетній системі  стає  дедалі більше.

 

Таблиця

СТРУКТУРА ДОХОДІВ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ  УКРАЇНИ

        ( без фондів  цільового призначення)

в %            

 

 

 

 

ВИДИ ПОДАТКІВ І ДОХОДІВ

 

 

 

1992

 

 

 

1993

 

 

 

1994

 

 

 

1995

 

 

 

1996

 

 

 

1997

 

 

 

1998

               

1. ПОДАТКОВІ ДОХОДИ,

55,5

70,4

65,3

65,9

68,4

67,1

80,3

             в тому числі:

             

непрямі податки:

30,6

37,0

29,3

27,3

30,0

31,3

35,9

податок на додану вартість

27,1

31,4

25,4

23,8

25,6

25,2

27,7

акцизний збір

  3,3

  4,6

  3,3

  2,1

  2,6

3,8

4,8

мито

  0,2

  1,0

  0,6

  1,4

  1,8

2,3

3,4

прямі податки

24,8

33,1

35,4

37,5

36,6

33,74

40,8

податок на прибуток (доход)

15,5

26,4

27,9

25,5

22,1

18,9

22,3

прибутковий податок з громадян

  8,4

5,3

6,6

8,4

10,7

10,9

13,6

податок на промисел

    -

0,004

0,008

0,01

0,02

0,04

0,04

плата за землю

0,9

1,4

0,8

3,3

3,3

3,3

4,2

податок з власників транспортних засобів

0,02

0,04

0,08

0,3

0,5

0,6

0,7

інші податки і обов”язкові  платежі

0,13

0,27

0,59

1,07

1,83

2,1

3,6

2. НЕПОДАТКОВІ ДОХОДИ

5,97

15,73

11,71

14,33

16,87

12,36

11,6

в тому числі:

             

платежі за ресурси:

0,47

0,53

0,71

4,63

8,97

4,6

3,0

рентна плата за нафту і природний газ, що видобувається в Україні та різниця в цінах на природний газ

 

 

     -

 

 

     -

 

 

     -

 

 

3,9

 

 

7,6

 

 

3,1

 

 

1,5

лісовий доход

0,04

0,01

0,04

0,03

0,07

0,1

0,2

плата за спеціальне використання водних ресурсів

 

0,03

 

0,02

 

0,04

 

0,1

 

0,3

 

0,6

 

0,5

відрахування на геологорозвідувальні роботи

 

0,4

 

0,5

 

0,6

 

0,5

 

0,8

 

0,6

 

0,6

плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин

 

 

      -

 

 

    -

 

 

0,03

 

 

0,1

 

 

0,2

 

 

0,2

 

 

0,2

3. ДЕРЖАВНІ ПОЗИКИ

     -

    -

2,0

5,0

11,4

20,5

8,1

4. ЕМІСІЙНИЙ ДОХОД

38,5

13,9

21,0

14,8

3,3

-

-


 

 

 

 

2.2. Система видатків бюджету

 

2.2.1. Класифікація видатків  та форми бюджетного фінансування

 

Видатки бюджету – це розподіл централізованого фонду фінансових ресурсів держави і їх використання за галузевим, цільовим і територіальним призначенням. Матеріальну основу видатків бюджету складають грошові кошти, які направляються державою на фінансування народного господарства, соціальної сфери і соціальних потреб населення, на державне управління, оборону та інші загальнодержавні потреби.

Кожний з видатків бюджету має  як кількісну, так і якісну характеристику. Кількісне визначення пов'язане  з величиною виділених бюджетних  коштів. Якісна характеристика дає  уяву про економічну природу і  суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків.

У видатках бюджету знаходить свій прояв фінансова політика держави  у сфері державного регулювання  і стимулювання виробництва, фінансового  забезпечення соціального захисту  населення, розвитку науково-технічного прогресу, зовнішньополітичної діяльності. Тому перелік витрат, їх склад і структура постійно змінюється залежно від конкретної економічної ситуації.

З метою забезпечення управління процесами  розподілу і використання бюджетних  коштів видатки бюджету систематизують і групують за певними економічними ознаками залежно від галузевого і організаційного спрямування, від рівня державного управління. Класифікація видатків бюджету здійснюється за економічними ознаками та галузевим розподілом коштів. За економічними ознаками передбачається розподіл видатків залежно від їх ролі у відтворенні виробництва та відповідно до їх суспільного і цільового призначення.

За роллю у відтворенні виробництва видатки бюджету діляться на поточні і капітальні. Поточні спрямовуються на забезпечення діяльності підприємств та установ виробничої та соціальної інфраструктури суспільства, утримання органів управління, армійських підрозділів та ін. Це видатки державного і місцевих бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об`єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків. Капітальні витрати характеризують фінансування розвитку суспільства. Видатки розвитку – це витрати державного і місцевих бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субсидії та інші видатки, пов`язані з розширеним відтворенням.

Поділ видатків в залежності від суспільного призначення характеризує фінансове забезпечення економічної, соціальної, оборонної і управлінської функцій держави. Відповідно виділяються видатки на народне господарство, соціальний захист населення та соціальну сферу, оборону, управління, зовнішньоекономічну діяльність, обслуговування державного боргу.

Цільове призначення бюджетних видатків відображає фінансування конкретних видів витрат: капітальні вкладення, капітальний ремонт, операційні витрати, заробітна плата та ін. Така класифікація дає можливість здійснювати фінансовий контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

Галузевий розподіл бюджетних коштів характеризує фінансування галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, зв`язку та ін.), соціальної сфери (освіта, культура, охорона здоров`я) та інших видів діяльності. Змінюючи пропорції в розподілі бюджетних коштів між галузями держава впливає на структуру економічної та соціальної сфер, стимулює розвиток принципово нових галузей економіки і видів виробництва. В галузевій структурі може також здійснюватись групування видатків в розрізі цільових державних програм. Воно показує конкретних отримувачів бюджетних коштів, які є відповідальними за їх ефективне цільове використання. Таке адресне спрямування бюджетних коштів особливо важливе в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

 У відповідності з рівнем бюджетної системи виділяють видатки Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету витрачаються на цілі, визначені Законом про Державний бюджет України. Кошти Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів витрачаються на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Аавтономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів.

Фінансування видатків бюджету  може здійснюватись у таких формах:

  • кошторис фінансування;
  • фінансування інвестиційних проектів;
  • державні субсидії, субвенції, дотації;
  • бюджетні кредити;
  • покриття різниці в цінах.

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно охоплює забезпечення виробничої та соціальної інфраструктури, оборони та управління. При цій формі виділення бюджетних асигнувань здійснюється на підставі спеціального документа – кошториса. В ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі оперативно-сітьових показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов`язковими і факультативними. Норми витрат є основним елементом кошторисного фінансування, бо саме вони взначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава, виходячи із своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найбільш необхідних та ефективних проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків встановлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об`єктів.

Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають дольову участь суб`єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації – це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному, вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію в тих випадках, коли їх збитки виникають внаслідок певної політики держави, наприклад, в сфері ціноутворення.

Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Це не характерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються якраз на безповоротній основі.

Покриття різниці в цінах характеризує відшкодування з бюджету збитків чи втрат прибутку, пов`язаних з обмеженням державою рівня цін на окремі товари і послуги. Масштаби застосування цієї форми визначаються сферою державного регулювання цін. Різниця в цінах виникає за рахунок обмеження як мінімальних розмірів цін придбання окремих товарів, так і максимальних цін реалізації товарів, робіт, послуг.

Форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, в яких фунукціонує  бюджетний фонд держави. Із зміною конкретних умов господарювання поволі змінюються як самі форми бюджетного фінансування, так і границі їх застосування. На сучасному етапі розвитку економіки у зв`язку з необхідністю вдосконалення всієї системи урпавління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.

При визначенні шляхів вдосконалення  діючих форм бюджетного фінансування до них не може бути застосований єдиний підхід, перспективи розвитку кожної з форм повинні пов`язуватися  з тими цілями, яким вона служить. Цілі управління можуть бути розподілені на загальні і спеціальні. Загальні цілі реалізуються за допомогою тих форм фінансування, які відповідають системі управління економікою у цілому. Такими формами виступають фінансування інвестиційних проектів та кошторисне фінансування, за допомогою яких формуються галузеві і територіальні пропорції, здійснюються структурні зміни в економіці. Спеціальні цілі пов`язані з особливими умовами господарювання, які виходять із задач економічної політики держави на певному етапі його розвитку. Звідси виникає необхідність використання таких форм, як державні субсидії, субвенції і дотації, бюджетні кредити, покриття різниці в цінах.

Описание работы
Існування будь-якої держави неможливе при відсутності коштів для здійснення функцій, які на неї покладені. При цьому існує прямий взаємозв"язок між обсягом функцій, які виконує держава і обсягом коштів: розширення функцій має наслідком необхідність збільшення доходів і навпаки, для того щоб суттєво зменшити потребу держави в коштах, необхідно переглянути функції, які вона виконує.
Содержание
содержание отсутствует