Організація рослинництва і перспективи його розвитку в Дослідному господарстві «Еліта»

Отже, ми бачимо, що у плановому році в даному господарстві на загальний обсяг робіт 1450 ет. га. буде потрібно 5 тракторів та 5 комбайнів.

Таблиця №20

Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів

Отже, ми бачимо, що у плановому році в даному господарстві на загальний обсяг робіт 1450 ет. га. буде потрібно 35020,75 ц. палива на суму 140,08 тис. грн.

2.3. Планування трудових ресурсів.

Важливою умовою, яка забезпечує високі темпи розвитку сільсько­го господарства є широке застосування прогресивних форм наукової організації праці, скорочення витрат робочого часу, всемірна активність людського фактору.

Потреба у трудових ресурсах планується пісня розробки виробничих про­грам по рослинництву, тваринництву, допоміжних виробництвах, визначення необхідних технічних засобів, насамперед тракторів, комбайнів. Основою для визначення чисельності робітників є технологічні карти по вирощуванню сільськогосподарських культур і показники виконання робіт незавершеного виробництва.

Планування потреби в трудових ресурсах в рослинництві визначає загальні затрати праці на вирощування сільськогосподарських куль­тур. Потребу в робочій силі на 1 га беремо з технічних карт вирощування сільськогосподарських культур. Чисельність працівників у рослинництві визначають шляхом ділення загальних витрат на річний фонд робочого часу одного працівника.

Річний фонд робочого часу одного працівника складає:

(365-52-24-10)*7 год. = 1953 год.

Чисельність працівників в рослинництві без врахування коефіцієнта сезонності становить:

122062.5/1953 = 62.5 (чол.)

Враховуючи коефіцієнти сезонності 1,36 потреба в працівниках у рослинництві складатиме:

62.5* 1,36 =80 (чол.)

Таблиця № 21

Баланс праці на 2006 рік у Дослідного господарства «Еліта»

З вище наведеної таблиці, зрозуміло :що галузь рослинництва у господарстві забезпечена працівниками на плановий період, навіть 8 працівників є зайвими.

2.4 Планування собівартості та реалізації сільськогосподарської Продукції рослинництва.

Собівартість являє собою вираз затрат праці матеріальних ресурсів на виробництво продукції та її реалізацію Зниження собівартості про-дукції - одне з головних джерел збільшення прибутку. Тому при плануванні необхідно врахувати резерви зниження витрат по кожній культурі.

В основу калькуляції собівартості на плановий рік період повинні бути розрахунки по кожному виду продукції. Для правильного визначення собівар-тості продукції велике значення має суворе дотримання певної послідовності розрахунків як по галузях і видах продукції, так і по статтях витрат. Спочатку складають технологічні карти по кожній культурі або групах культур з однорідною технологією під урожай майбутнього року.

Науково обґрунтована технологічна карта являє собою важливий доку-мент планування виробництва, в якому передбачається не тільки сучасна передова технологія виробництва продукції рослинництва, а й формування всіх прямих витрат, пов'язаних з умовами і характером виробництва. її зміст, розробка та виробниче впровадження спрямованості на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зростання продуктивності праці, зниження витрат на 1 га посівної площі та зниження собівартості продукції.

Вказані та розраховані в технологічній карті затрати праці і коштів на її оплату, амортизація, кількість і вартість витраченого насіння, внесених добрив, пестицидів, засобів захисту рослин, послуг автотранспорту та інші затрати заносять у відповідні розділи плану економічного розвитку господарства або розрахункові таблиці. Визначимо собівартість 1 ц зерна на 2005 рік у радгоспі-комбінаті.

Таблиця № 22

Витрати на виробництво зерна озимої пшениці на 2006 рік у дослідному господарстві «Еліта»

Таблиця № 23

План реалізації зерна озимої пшениці У дослідному господарстві «Еліта»

Бачимо що у плановому році прибуток від реалізації продукції очікується отримати у розмірі 1095386.9 грн., а рівень рентабельності становитиме при цьому 64%.

Розділ 3. Облік витрат і контроль в галузі рослинництва.

3.1. Первинний облік витрат і виходу продукції

Об'єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури (групи культур), а також виконані роботи у незавершеному виробництві (витрати під урожай наступного року: оранка на зяб, лущення, внесення добрив, снігозатримання чорних парів тощо).

Сільськогосподарські підприємства, в яких добре налагоджені планування і облік, можуть вести облік виробничих витрат по групах культур або в цілому по структурних підрозділах. У кінці року ці витрати розподіляють між культурами пропорційно до планово-нормативних показників.

Для обліку витрат і виходу продукції основного виробництва використовують рахунок 23 «Виробництво», субрахунок 231 «Рослинництво». Рахунок балансовий, активний, операційний, калькуляційний. За дебетом обліковують збирання витрат, а за кредитом -- вироблену продукцію.

Витрати в рослинництві обліковують за такими статтями:

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· насіння і садивний матеріал;

· добрива;

· засоби захисту рослин;

· роботи та послуги;

· витрати на утримання основних засобів;

· інші витрати;

· витрати на організацію виробництва й управління.

На статті „Витрати на оплату праці“ відображують основну і додаткову оплату праці штатних працівників, найманих і залучених осіб, зайнятих безпосередньо на вирощуванні культур і на роботах незавершеного виробництва. На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість виконаних робіт, своєчасне і якісне збирання врожаю, економію матеріальних витрат, надбавки трактористам за класність та інші доплати, які включаються до заробітної плати працівників рослинництва. За цією статтею враховують також натуральну оплату працівникам рослинництва. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 66 (81).

На статті „Відрахування на соціальні заходи“ відображують внески в установленому розмірі органам соціального страхування і до Пенсійного фонду від оплати праці працівників, зайнятих на вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур) і на роботах незавершеного виробництва. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 65 (82).

На статті „Насіння і садивний матеріал“ відображують витрати на насіння і садивний матеріал власного виробництва і куповані. Дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунок 20 (80). Витрати на підготовку насіння до сівби (протруювання, навантаження тощо) та транспортування його до місця сівби не включають у вартість насіння, а відносять на культури за відповідними статтями витрат.

На статті „Добрива“ обліковують витрати окремо на мінеральні, бактеріальні й органічні добрива, які вносять під сільськогосподарські культури. На вартість внесених добрив дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунок 20 (80). Витрати на підготовку добрив, навантаження на транспортні засоби, вивезення на поля, завантаження у розкидачі, внесення в ґрунт відносять на конкретні сільськогосподарські культури і на цьому елементі не відображують.

На статтю „Засоби захисту рослин“ відносять фактичну вартість пестицидів, протруювачів, гербіцидів та інших хімічних засобів. На їх вартість дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунок 20 (80). Витрати на обробіток посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень (обпилювання, обприскування тощо), виконані силами господарства, на цій статті не відображують, а відносять на культури (групи культур) або на багаторічні насадження за відповідними статтями витрат.

На статті „Роботи і послуги“ відображують вартість робіт і послуг допоміжних виробництв, сторонніх організацій на виробничі потреби при вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур), на виконані роботи тощо. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунки 23, 63, 68 (84). На цю ж статтю відносять вартість електро - та теплоенергії, використаної на виробничі потреби при вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур) тощо, при цьому кредитують рахунок 23.

Окремо відображують вартість нафтопродуктів (палива і мастильних матеріалів), витрачених машинно-тракторним парком, комбайнами й іншими сільськогосподарськими машинами на роботах у рослинництві, а також витрати на запчастини, використані для заміни спрацьованих деталей машин і устаткування в рослинництві під час ремонту за межами ремонтно-механічної майстерні. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 20 (80).

На статті „Амортизація“ відображується сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, які використовуються у рослинництві.