Агробіологічні основи вирощування високих врожаїв соняшника

4.3. Система удобрення

         Дослідженнями біохімічної лабораторії Всесоюзного науково-дослід-ницького інституту олійних культур встановлено, що в кінці дозрівання насіння містить 75 – 82 %   фосфору від загальної кількості його в рослині. До 80 % фосфору в ядрі сім'янок представлено фітином - запасною речовиною, необхідним для живлення зародка при проростанні насіння. Основну кількість фосфору і калія рослини соняшнику споживають в період формування і наливання насіння.

         Соняшник споживає азоту в 2 рази, фосфори в 3 і калій в 10 разів більше, ніж озима пшениця, і більше, ніж інші зернові культури. Тому він чуйний на внесення органічних і мінеральних добрив. Внесення гною, що перепрів, під зяб (15 – 20  т на 1 гa) підвищує урожай насіння на  2 – 3  ц з 1 гa і робить сприят-ливий вплив на урожай подальших культур протягом 4 – 5  років. При сумісному внесенні дози органічних і мінеральних добрив наступні (на 1 гa): гною, що перепрів – 10 – 12  т, гранульованого суперфосфату – 0,75 – 1  ц, сульфату амонія – 1 – 1,25 ц і калійної солі – 1,25 ц. За даними дослідів ВНИИМК, суперфосфату (7,5 кг Р2О5 на 1 гa) при посіві (з двох сторін кубла на глибину 8 см) в середньому за 3 роки підвищило урожай насіння на 2,3 ц.

         Фосфор сприяє могутнішому розвитку кореневої системи, листя, збільшує число зачаткових квіток в кошику, а також майже удвічі знижує коефіцієнт, тран-спірування (з 654 до 366).

         Особливо важливо сумісне внесення і правильне поєднання мінеральних добрив.

         Період споживання живильних речовин у соняшнику розтягнутий, тому підгодівля збільшує урожай в середньому на 2,5 – 4,5 ц з 1 гa. При підгодівлі вносять (з розрахунку на 1 гa) 1 ц сульфату амонія і 0,75 ц калійної солі,                2 – 3 гнойової рідоти, 2 – 3 ц пташині посліди, 3 – 4 ц золу. Добрива краще вносити в рідкому виді рослинопитателями.

         Бажано проводити дві підгодівлю: першу після проріджування рослин в кублах місцевими добривами (пташиним послідом, гнойовою рідотою) або повним мінеральним добривом на глибину 8 – 10 см і на 10 – 15 см з двох сторін від ряду або кубла, другу перед утворенням кошиків фосфорно-калійними добривами в середину міжрядь на глибину 12 – 15 см.

         Органічні добрива вносять під попередню культуру, а мінеральні – під основний обробіток розкидачами РУМ-5, 1РМГ-4, РУМ-8, РУП-8 в агрегаті з тракторами МТЗ-80 і Т-150К. На полях, де восени не вносили повних норм основного добрива, мінеральне добриво вносять локально-стрічковим способом одночасно із сівбою на відстані 6 – 10 см від рядка і на глибину 10 – 12 см.

4.4. Передпосівні обробіток грунту

         Передпосівний обробіток грунту полягає у ранньому закритті вологи й наступних культиваціях (1 – 2). При правильному застосуванні поліпшеного зяблевого обробітку до весни грунт не запливає, залишається розпушеним, а поверхня його – вирівняною. В цьому випадку відпадає потреба у двох весняних передпосівних культиваціях. У посушливу весну зменшують кількість розпушувань, що сприяє меншому висиханню посівного шару грунту. Передпосівну культивацію доцільно поєднувати із сівбою.

         На чорноземах звичайних, важко суглинкових, безструктурних і солонцюватих грунтах, схильних до ущільнення і утворення товстої кірки, а також на полях, дуже засмічених коренепаростковими бур`янами і післяжнивними рештками, слід застосовувати інтенсивний передпосівний обробіток зябу (ранньовесняне боронування і дві культивації).

         Для передпосівної культивації культиватори комплектують універсальними стрілчастими лапами з шириною захвату 270 і 330 мм або розпушувальними лапами з пружинними стояками. Середня глибина обробітку грунту не повинна відхилятися від заданої більш як на 1 см.

         Якщо поля очищені від бур`янів недостатньо, застосовують гербіциди треф лан (нітран, олітреф), прометрин (селектин, гезагард-50), дуал. Треф лан знищує проростки однорічних злакових бур`янів (мишію сизого та зеленого, проса курячого) і двосім`ядольних (лободи білої, щириці білої, щириці відігнутої, кураю та ін.). під дією сонячного випромінювання треф лан швидко розкладається, тому його треба одразу ж загортати в грунт. Норма треф лану на легких грунтах становить 1,25 кг/га д.р., або 5 кг/га за препаратом, а на середніх і важких – відповідно 1,5 і 6 кг/га. Такі бур`яни, як гірчиця польова, амброзія, не треба, паслін, редька дика й канатник, відносно стійкі проти треф лану. Вони є ще й резерваторами гнилей білої та сірої. Для знищення цих бур`янів застосовують гербіцид прометрин за нормою 2 – 2,5 кг/га д.р., або 4 – 5 кг/га за препаратом. Прометрин ефективний проти  бур`янів у роки, коли достатньо зволожений верхній шар грунту. Стійкі проти трефлану  бур`яни можна знищувати внесенням у грунт суміші з 4 кг прометрину і 6 кг/га треф лану, розчинених у 300 л води. Робочий розчин готують, використовуючи спеціальні машини АПР „Темп” або АПЖ-12.

         Засмічені поля суцільно обприскують розчинами гербіцидів і негайно загортають їх культиватором. Високої ефективності треф лану досягають тільки при ретельному перемішуванні його з грунтом у посівному шарі на глибині          6 – 8 см. Для поєднання операцій по внесенню гербіциду і передпосівної культивації рекомендується використовувати комбінований агрегат, складений на базі гусеничного трактора ДТ-75М, подкормщика-обприскувача ПОУ з восьмиметровою штангою, зчеплення СП-11, двох культиваторів КПС-4 і 8 ланок борін БЗСС-1,0.

         На окультурених полях краще вносити розчин гербіцидів смугами 30 – 35 см завширшки з відстанню між їх серединами 70 см. Загортати гербіциди треба за один прохід агрегату.

4.5.Підготовка насіння до посіву

         Практикою й досвідами доведено, що при посіві великими насіннями першого класу збільшується польова схожість і підвищується врожай у порівнянні з насіннями другого класу.

         Велике значення мають калібрування насінь (при квадратно-гніздовому способі посіву для висіву заданого числа насінь у гніздо) і передпосівне намочування їх у розчині марганцевокислого калію. Семена витримують у ньому протягом 14 годин, ретельно перемішуючи, потім просушують. На  100 кг насінь беруть 120 л води й 12 г марганцевокислого калію, попередньо розчиненого в 10 л гарячої води. Урожай підвищується в середньому на 1,6 ц із 1 га. Проти хвороб семяна протравливают гранозаном (150 - 200 г на 1 ц насінь), для знищення личинок проволочника обробляють 12 %-ным дустом гексахлорану (1 кг на 1 ц насінь).

         Ефективним заходом щодо впровадження нових соротов у виробництво є щорічне сортооновлення насінь, завдяки якому масличность товарних насінь зріс до 42 -43 %, а заводський вихід масла зріс до 41 - 41,5 %.

4.6 Сівба

         При вирощуванні сортів соняшнику використовують кондиційне насіння  (рН 1 - 3), схожість якого не менша 87 %, чистота 98 % (із вмістом облущеного насіння – не більше 2 %); гібридів (F1) – відповідно 85 та 98 % (із вмістом облущеного насіння не більше 3 %). Проти хвороб (іржі, несправжньої борошнистої роси, гнилей, фомозу та ін.) насіння протруюють, використовуючи поширений протруювач ТМТД (3 кг препарату на 1 т насіння). Високоолійні сорти соняшнику в усіх зонах України висівати дуже рано не слід. У південному і північному Степу, а також у східній частині Лісостепу при сівбі в середні строки, коли грунт на глибині 10 см прогрівається до 8 – 12 оС, одержують найбільші врожаї насіння. У північному Лісостепу перевагу віддають раннім строкам сівби (одночасно з ранніми ярими культурами). При цьому одержують більші урожаї насіння і вихід олії. У районах Степу та східному Лісостепу середні строки сівби рекомендується диференцювати залежно від засміченості поля. На відносно чистих від бур`янів полях кращими є строки сівби соняшнику при прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 8 – 10 оС. Закінчують висівання при температурі не вище за 12 – 14 оС. На дуже засмічених полях висівати соняшник слід трохи пізніше, при прогріванні грунту до 10 – 12 оС, і знищувати основну масу бур`янів, які проросли, передпосівною культивацією.

         Умовою одержання високого врожаю насіння є дотримання рекомендованої густоти посіву і рівномірне розміщення рослин на площі. При інтенсивній технології, коли густоту рослин регулюють не прориванням, а нормою висіву, треба висівати тільки висококондиційне насіння.

         При регулюванні сівалки на норму висіву треба врахувати, що польова схожість насіння буває меншою за лаборпторну на 20 – 25 %, а під час боронування по сходах гине до 10 % рослин. Тому страхова надбавка до норми висіву має становити 30 – 35 %.

         Висівають насіння соняшнику пунктирним способом з міжряддями 70 см пневматичними сівалками. Глибина загортання насіння соняшнику становить

 6 – 8 см.

4.7. Догляд за посівами

         Слідом за посівом грунт необхідно прикоткувати. Важливим прийомом догляду за посівами соняшнику є боронування до і після появи сходів. Досходове боронування проводять середніми боронами через 5 – 6 днів після сівби, коли проростки соняшнику знаходяться на глибині, при якій зуби борони їх не пошкоджують, а  бур`яни у фазі „білої ниточки”.

         При похолоданні після сівби з`явлення сходів соняшнику затримується. В такі роки для повнішого знищення бур`янів і запобігання утворенню грунтової кірки проводять дворазове боронування: перше – через 5 – 6 днів після сівби, друге – за 3 – 4 дні до появи сходів. Друге досходове боронування (ЗОР-07) можна здійснювати, тільки коли проростки соняшнику не пошкоджуються зубами борони. Щоб запобігти їх пошкодженню, заглиблення зубів борони має бути меншим за середню глибину залягання проростків на 0,5 – 0,9 см.

         Післясходове боронування соняшнику проводять у фазі 2 – 3 пар справжніх листків. Якщо боронують посіви у фазі сім`ядоль, то пошкоджується і загортається землею близько 17,5, а у фазі утворення 2 – 3 пар листків – 11 % рослин. Боронувати поле після появи сходів треба в день, коли зменшується відносна вологість повітря і молоді рослини стають не такими ламкими. Боронувати посіви соняшнику доцільно широкозахватними агрегатами при спілому грунті, щоб не допустити зайвого його ущільнення та руйнування структури. Швидкість руху агрегату під час досходового боронування   6 – 7 км/год, післясходового – не більше 4 км/год. У багаторічних виробничих дослідах ВНДІК установлено високу ефективність при догляді за соняшником боронування разом з коткуванням, розпушуванням міжрядь і використанням прополювальних борінок. У Степу доцільно розпушувати грунт у міжряддях на глибину 6 – 8 см культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6, КРН-8,4. глибоке розпушування (12 – 14 см) призводить до деякого зменшення врожаю. Тому на відносно чистих посівах доцільно проводити неглибокі обробітки, а на засмічених – починати культивацію міжрядь на більшій глибині, поступово зменшуючи її. На полях, де бур`яни знищували восени за системою поліпшеного зябу, достатньо одного-двох розпушувань міжрядь.

4.8. Збирання врожаю

         Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологістю насіння (табл. 4.2.). Залежно від погодних умов урожай починають збирати через 7 – 10 днів після обробки посівів хлоратом магнію і через 5 – 6 днів – регланом. За цей час на оброблених полях вологість насіння знижується до 12 – 15 %. Збирають соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослини з жовтими і жовто-бурими кошиками в посівах 12 – 16 :, а з бурими й сухими – 85 – 88 %. У Степу починають збирати соняшник при середній вологості насіння 12 – 14 %, у Лісостепу – 16 – 18 %.

                                                                                                       Таблиця 4.2.

              Врожайність соняшнику при різних термінах комбайнового прибирання

         Гібриди достигають дружно, особливо після обробки рослин десикантами. Тому збирання їх починають при вологості насіння 17 – 19 %, а у вологу осінь – 20 – 22 %.

         Десікація

                  Для прискорення процесу дозрівання соняшника, скорочення строків збирання врожаю, одержання більше сухих насінь, а також для зниження збитку, наносимого білої й сіркою гнилизнами, застосовують перезбиральне підсушування, або десикацию, рослин за допомогою хімічних препаратів використовують хлорат магнію, реглон, еділ й їхньої суміші (табл. 4.3.)

                                                                                                       Таблиця 4.3.

                                                 Норми витрат десикантів

                                          Примітка: р.п .- розчинний порошок; в.р.- водний розчин

                  Посіви обробляють десикантами за допомогою авіації. Витрата робочої рідини при цьому становить 100 л/га. Активніше десиканти діють при середньодобовій температурі повітря вище 13 – 14 оС. Після оброботки посівів цими препаратами збирання починають залежно від погодних умов, що визначають інтенсивність підсушування в строки, наведені в таблиці 4.3.

         При використанні десикації надто важливо правильно визначити строк її проведення. Передчасне обприскування посівів десикантами може істотно знизити врожай, а запізнювання повністю знімає ефект цього прийому. Строк проведення десикації встановлюють насамперед виходячи зі стану спілості насінь (їхньої вологості) з урахуванням умов погоди, ступеня розвитку хвороб, господарських можливостей.