Підстави набуття громадянства України

“Первинною ланкою” при вирішенні питань громадян України щодо громадянства є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпорядковані йому органи. Мова йде про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України (ДДГІРФО).

Основними завданнями ДДГІРФО і його територіальних підрозділів відповідно до повноважень, визначених законодавчими, нормативно-правовими актами та актами МВС України, є:

• Забезпечення виконання законодавства з питань громадянства України, імміграції іноземців та осіб без громадянства в Україну, реєстрації фізичних осіб за місцем проживання / перебування.
• Розгляд документів стосовно набуття/припинення громадянства України, підготовка матеріалів для розгляду Комісією при Президентові України з питань громадянства та виконання відповідних рішень Президента України.
• Видача громадянам України, які постійно проживають в Україні, паспортних документів.
• Видача іноземцям та особам без громадянства документів для в”їзду в Україну, перебування та виїзду за її межі або постійного проживання на її території.
• Реєстрація та облік фізичних осіб за місцем проживання / перебування.
• Упровадження Єдиної державної автоматизованої паспортної системи.
• Здійснення контролю за додержанням посадовими особами та громадянами правил паспортної системи, іноземцями та особами без громадянства - правил перебування в Україні, транзитного проїзду через її територію.
• Організація виконання функцій, визначених частинами 3 і 4 статті 8 Закону України “Про біженців”.
• Координація роботи із запобіганням та боротьби з незаконною міграцією.

Правила подання заяв з питань громадянства визначені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

 

Особи, які постійно проживають за кордоном, подають заяви з питань громадянства до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем їх постійного проживання. Якщо в країні постійного проживання особи такої установи немає, заява подається до дипломатичного представництва чи консульської установи України, що розташовані в іншій державі і уповноважені виконувати відповідні функції в державі постійного проживання особи.

Особи, які проживають в Україні, подають заяви з питань громадянства до відділу Міністерства внутрішніх справ України за місцем їх проживання, а особи, яким надано статус біженців в Україні чи притулок в Україні, — до зазначених органів за місцем їх реєстрації.

Законодавство України не передбачає можливість розгляду питань громадянства за усною заявою. Заява з питань громадянства має складатися у письмовій формі і підписуватися заявником. Заяву дитини підписує один з її законних представників. Якщо неповнолітня особа перебуває у шлюбі, вона підписує заяву самостійно. За недієздатну особу заяву підписує її опікун. За особу, яка не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на її прохання підписує інша особа.

Заяви з питань громадянства подаються разом з іншими, необхідними для набуття громадянства України, документами. Заявник має подавати документа особисто з пред'явленням документа, що посвідчує його особу, та документа про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном.

Документа з питань громадянства дитини подає один з батьків чи інший законний представник дитини. Законними представниками дитини є батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікун, піклувальник, представники закладів, які виконують обов'язки опікунів чи піклувальників. Неповнолітня особа, яка уклала шлюб, документа з питань громадянства подає самостійно.

 

 

Якщо заявник з поважних причин (хвороба, стихійне лихо тощо) не може особисто подати документи, вони на його прохання можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою. Однак, якщо документи будуть надіслані не в повному обсязі, їх буде повернуто заявникові.

Для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, яка народилась після 1 березня 2001 року (дата набрання чинності Законом), та батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з батьків подає такі документи:

заяву про оформлення набуття громадянства України за народженням (підпис на заяві має бути нотаріально засвідчений). Відповіді на запитання слід давати повні і точні тільки українською мовою;

свідоцтво про народження дитини (оригінал свідоцтва, виданого відповідним компетентним органом та ксерокопія усіх його сторінок. Оригінал свідоцтва про народження повертається заявникам після прийняття документів;

копію документа про переміну прізвища батька/матері, якщо їх прізвища у паспорті та у свідоцтві про народження особи відрізняються;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон або інший передбачений статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків дитини у громадянстві України на момент її народження.

Для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка сама або її батько чи мати, або дід чи баба народилися до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), необхідно подати такі документи:

заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (підпис на заяві має бути нотаріально засвідчений). Відповіді на запитання слід давати повні і точні тільки українською мовою;

дві фотокартки (розміром 35х45 мм);

декларацію про відсутність іноземного громадянства для осіб без громадянства (підпис на декларації має бути нотаріально засвідчений);

свідоцтво про народження особисте або свідоцтво про народження батьків (документ, що свідчив би про проживання на території України до 24 серпня 1991 року), або діда чи баби;

копію свідоцтва про народження особи або інший документ, що підтверджує факт народження особи або її батька чи матері, діда чи баби до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР);

копії документів, що засвідчують родинні стосунки заявника/заявниці із зазначеними у попередньому пункті родичами;

копію свідоцтва про одруження;

копії усіх сторінок документа (виїзна віза, паспорт громадянина колишнього СРСР тощо), за яким особа в'їхала до країни;

консульський збір.

Якщо документи пересилаються поштою всі підписи на заявах та анкетах, а також ксерокопії документів мають бути нотаріально засвідчені.

Для оформлення поновлення у громадянстві України особа, яка після припинення громадянства України не набула іноземного громадянства (частина перша статті 10 Закону), подає такі документи:

заяву у двох примірниках про поновлення у громадянстві України (підпис на заяві має бути нотаріально засвідчений). Відповіді на запитання слід давати повні та точні тільки українською мовою;

три фотокартки (розміром 35х45 мм);

довідку про припинення громадянства України або інший документ, що підтверджує припинення громадянства України;

декларацію про відсутність іноземного громадянства (документ, отриманий в органах влади країни, про відсутність факту звернення щодо набуття громадянства іншої держави);

консульський збір у розмірі;

передплачений конверт із зворотною адресою .

 Що стосується практичного втілення Закону України “Про громадянство України” в життя , то можна зробити такі узагальнення.

Всього за _______ рік у м. Хмельницькому було розглянуто :

- про прийняття до громадянства  України - _____ справ ;

- про підтвердження громадянства  України - _________ справ ;

- про вихід з громадянства  України - _____ справ.

Як бачимо, найбільше справ про поновлення у громадянстві України. А це дає можливість стверджувати, що ситуація в Україні є не такою вже й поганою , як здається на перший погляд.

Розглянемо тепер конкретні справи та спробуємо проаналізувати причини набуття у громадянствоУкраїни.

1. Справа Д. 27 травня 1959 року народження , була громадянкою Росіі. 3.04.1998 року вийшла з громадянства Росії у зв’язку з бажанням набути громадянства України. Громадянка Д. виїхала з України по комсомольському направленню в м. Комсомольськ - на - Амурі. Причиною повернення на Україну є бажання проживати зі своєю родиною, оскільки на Україні в неї залишився батько.
2. Наступна справа громадянина С. 1979 року народження. Набув громадянства Російської Федерації при отриманні паспорта у 1996 році. Вийшов з громадянства РФ 30.03.98 року у зв’язку з переїздом на постійне проживання на Україну в м. Хмельницький. Виїхав в Росію на тимчасове місце проживання з батьками. Просить поновити його в громадянстві України.
3. Справа Н. 6.07.1964 року народження, українець, в громадянстві інших країн не перебував, виїхав з України в 1984 році на навчання та роботу. Вказує на факт, що з 1964 по 1984 роки проживав на території України. Громадянин Н. Просить поновити його у громадянстві України в зв’язку з прибуттям його на постійне місце проживання на Україну.

Що стосується набуття громадянства України, то в якості прикладу можна навести справу громадянки С. 1954 року народження. Народилась у с. Саіци, Каушанського району, Молдова. Громадянка С. була громадянкою Молдови. Вийшла з громадянства 20.11.1996 року в зв’язку з переїздом разом із чоловіком на Україну для постійного проживання. Виявила бажання стати громадянкою України.

Отже, аналізуючи вищезазначені справи, можна зробити висновок, що у більшості з них мотивом виступають сімейні обставини, які спонукають осіб прийняти громадянство України.

Досить велика кількість справ щодо прийняття до громадянства так званих “осіб без громадянства”. Особа без громадянства - це особа, яка не має правової приналежності до жодної з держав. В якості прикладу можуть виступати такі справи:

1. Громадянка Е. 1964 року народження, м. Миколаїв, вул. Дмітрієва 1, яка проживала в м. Красноярськ  з 1987 року по 1991 рік за направленням інституту. Приїхала  на Україну 29 листопада 1991 року, а Закон України “Про громадянство України” був прийнятий 8 жовтня 1991 року. Отже, громадянка Е. не підпала під дію вищезазначеного Закону, а в результаті цього стала особою без громадянства.  Громадянка Е. виявила намір стати громадянкою України.
2. Наступна справа громадянина П. 1951 року народження, м.Новочеркаськ, Ростовська область. В зв’язку з сімейними обставинами переїхав на Україну після прийняття Закону України “Про громадянство України” .
3. Справа громадянина В.1964 року народження, м. Кіров, Росія, особа без громадянства. У громадянстві інших держав не перебував. Просить прийняти до громадянства України, на сьогоднішній день працює в Хмельницькому авіапідприємстві.

Отже, особами без громадянства, як видно із наведених справ, виступають особи, які приїхали на територію України після прийняття Закону України “Про громадянство України” від 8 жовтня 1991 року, тобто вони не підпали під дію зазначеного Закону.

 

3. Актуальні  питання порядку набуття громадянства України та пропозиції до їх вирішення

 

Проблема отримання громадянства винятково важлива як для науки конституційного права України, так і для практичної державно-правової діяльності.

Проблема подвійного громадянства (біпатризму) має комплексний характер і набуває все більшої актуальності в Україні через вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Про ризики та загрози існування такого явища може, зокрема, свідчити воєнний конфлікт між Російською Федерацією й Грузією у 2008 р. Тоді обґрунтуванням агресивних дій проголошувалась необхідність захисту російських громадян на території Грузії. Відтак, вирішення питання щодо розробки механізмів виявлення та запобігання випадків подвійного громадянства в Україні є своєчасним. З іншого боку, в українському політикумі немає єдності підходів до розв'язання проблеми подвійного громадянства й висловлюються діаметрально протилежні позиції щодо її врегулювання – від обґрунтування доцільності запровадження в Україні подвійного громадянства до категоричного заперечення можливості біпатризму.