Підстави набуття громадянства України

Дата добавления: 13 Ноября 2014 в 20:34
Автор: k*******@inbox.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (43.54 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

удосконелення набуття громадянства.docx

  —  46.06 Кб

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ ……………………………………………………………………...3

 

    1. Підстави набуття громадянства України …………………………5
    2. Практика застосування законодавства з набуття громадянства України ……………………………………………………………….11
    3. Актуальні  питання порядку набуття громадянства України та пропозиції до їх вирішення ………………………………………...19

 

Висновки ………………………………………………………………..24

 

Список законодавства та використаної літератури ………………25

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Прийняття нового Основного Закону України стало основоположним фактором у формуванні правової системи нашої держави на новій конституційній базі, яка орієнтована на забезпечення народовладдя громадян України, прав і свобод людини і громадянина. Саме людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість та безпека, за статтею 3 Конституції, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Одним з основних прав людини є право на громадянство. Однак, механізм реалізації цього права в Україні потребує удосконалення. Громадянство відіграє в житті кожної людини надзвичайно важливу роль. Загальною Декларацією прав людини громадянство було віднесене до одного з основних прав людини (стаття 15). Його зміст полягає в тому, що повним комплексом прав людина може володіти лише за наявності громадянства. В зв'язку з цим останнє можна визначити формулою "право на права". Виходячи з цього, гарантованість громадянства кожній людині є сьогодні однією з головних конституційно-правових проблем, що потребує якнайшвидшого вирішення.

В Україні Закон "Про громадянство України" в новій редакції був прийнятий 18 січня 2001 року, і дослідження останнього має важливе значення для національної правової науки. При цьому важливо розглянути Закон в аспекті відповідності його Конституції України та міжнародно-правовим стандартам. Необхідно враховувати, що проблеми в галузі громадянства, які існують сьогодні в Західній Європі, можуть в силу політико-економічного розвитку стати завтра проблемами України. Своєчасна підготовка до їх вирішення може виявитися дуже корисною.

Досить важливим є питання  набуття громадянства України.

В українській правовій науці дослідження питань громадянства України знайшли відображення у працях Альбертіні Л.М., Гураля П.Ф., Колодія А.М., Копиленка О.Л., Лотюк О.С., Олійника А.Ю., Ольховського Б.І., Погорілка В.Ф., Ришняка Н.А., Тодики Ю.М., Фрицького О.Ф., Чалого П.Ф., Шаповала В.М., Шукліної Н.Г.

Розвиток інституту українського громадянства, зокрема прийняття Закону "Про громадянство України" в редакції від 18 січня 2001 року, нового Порядку провадження з питань громадянства вимагають подальших наукових досліджень у цій сфері.

Потрібно зазначити, що Закон про громадянство України в редакції від 18 січня 2001 року розроблений з врахуванням міжнародних стандартів, значно демократизував інститут українського громадянства.

Однак є ще багато невирішених проблем, зокрема невизначеність деяких документів з питань громадянства, недосконалість правового механізму реалізації права на громадянство України.

  1. Ці та інші проблеми та шляхи їх вирішення висвітлюються в даному дослідженні. 
    Підстави набуття громадянства України

 

Громадянство як стійкий правовий зв’язок між особою та державою, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках, є важливим компонентом правового статусу людини. Відображаючи принципові засади взаємовідносин особи і держави, громадянство, з одного боку, є головною умовою поширення на особу всього комплексу прав, свобод та обов’язків громадянина певної держави, а з іншого – накладає на державу відповідні обов’язки щодо громадян, зокрема в частині, що стосується їх дипломатичного захисту та представлення на міжнародній арені. Саме тому будь-яка людина буде позбавлена значної частини своїх фундаментальних прав, якщо не матиме громадянства.

Законодавство України, як і законодавство інших держав, закріплює порядок набуття громадянства відповідними категоріями осіб за наявності певних підстав, проте основними з них є набуття громадянства окремо дітьми за народженням (філіація) і дорослими (в порядку натуралізації), тобто внаслідок прийняття громадянства.

У ряді країн можливий також виключний порядок набуття громадянства (колективна натуралізація, оптація, тобто вибір людиною громадянства певної держави, реінтеграція — поновлення у громадянстві).

У світі існує два основних способи набуття громадянства. Особа може стати громадянином якоїсь країни , виходячи з самого її народження або через надання їй громадянства – натуралізації. При встановленні громадянства за народженням , застосовують два таких принципи :

  1. національний, або принцип “права крові” (“jus sanguinis”), коли громадянином певної держави стає особа, народжена від громадян цієї країни, незалежно від місця народження;
  2. територіальний, або принцип “права грунту” (“jus soli”), коли громадянство певної держави надається будь - якій особі, що народилася на її території , незалежно від громадянської приналежності її батьків.

На сьогоднішній день в Україні діє “змішаний” принцип набуття громдянства. Про це можна зробити висновок, аналізуючи статтю 7 Закону України “Про громадянство України”, де вказано: “ Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.”1

Поряд з цим, також діє і стаття 8 цього ж Закону: “Дитина, яка народилася чи  постійно  проживала  на  території УРСР  (або  хоча  б  один з її батьків,  дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті)  і  є  особою  без  громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином  України  за  заявою  одного з батьків або опікуна чи піклувальника. ”

Отже, на основі цього можна зробити висновок про те, що Україна є досить гуманною в цьому відношенні. Тобто держава не обмежується лише принципом крові, про який йшлось раніше, а керується разом з тим ще й територіальним принципом.

Досить важливим на сьогоднішній день є питання щодо правильності оформлення документів, які подаються для набуття особою громадянства України. Але до того як розглядати дане питання по суті, слід проаналізувати спочатку законодавче закріплення даного питання. Адже одним із важливих завдань перехідного періоду було законодавче визначення умов натуралізації (прийняття до громадянства України). Від правильного розв’язання цього завдання залежить якісний склад поповнення населення України. Після прийняття Закону України “Про громадянство України”, Президентом України було затверджено Положення про порядок розгляду питань, пов’язаних із громадянством  України від 31 березня 1992 року №196 Наказу МВС України від 8 травня 1993 року № 272, що затвердив Інструкцію про організацію роботи ОВСУ по підготовці матеріалів з питань громадянства України. Для попереднього розгляду матеріалів з питань громадянства створено Комісію при Президентові  України  у питаннях громадянства і відповідний відділ у структурі Адміністрації Президента України. Структурні підрозділи з питань громадянства було утворено і в міністерствах внутрішніх і закордонних справ.

Таким чином протягом цього етапу державотворення  Україні вдалося розв’язати основні проблеми в сфері громадянства: визначити первісну сукупність громадян України, розробити законодавство, а також утворити державний механізм його реалізації. Що стосується законодавчиї  бази, то слід відмітити, що Закон України “Про громадянство України” неодноразово аналізувався міжнародними експертами на відповідність його загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права в сфері  громадянства, і  на думку ряду міжнародних організацій, є одним із кращих серед законів про громадянство в нових незалежних державах.2

Питання  набуття громадянства України  регулюються Законом України “Про громадянство України”, де в розділі другому міститься детальний перелік підстав набуття громадянства України. До даного переліку можна віднести :

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття  до громадянства;

4) внаслідок поновлення  у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення  над дитиною  опіки  чи  піклування, влаштування дитини в дитячий  заклад чи заклад охорони здоров'я,  в дитячий будинок сімейного  типу чи прийомну сім'ю або  передачі  на виховання  в  сім'ю  патронатного вихователя;

7) внаслідок   встановлення   над   особою,   визнаною  судом недієздатною, опіки;

8) у зв'язку з перебуванням  у громадянстві України одного  чи обох батьків дитини;

9)  внаслідок   визнання   батьківства   чи  материнства  або встановлення  факту батьківства  чи материнства; 

10) за    іншими   підставами,   передбаченими   міжнародними договорами України.       

Слід також відмітити, що дитина, батьки якої на момент народження перебували в громадянстві України, є громадянином України незалежно від того, чи народилася вона на територїї України чи поза її межами.  3

Наступною підставою набуття громадянства України є натуралізація (укорінення), тобто прийняття до громадянства. Ст. 9 ЗУ “Про громадянство України” встановлює ряд разумов, додержання яких є необхідним при прийнятті до громадянства України. Зокрема:

    1. визнання і дотримання Конституції України та законів України;
    2. зобов'язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іноземному громадянстві (для осіб, які були громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони).

Особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне громадянство і подати документ про це, виданий уповноваженими органами відповідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття їх до громадянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.

Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від неї обставин не може його отримати або їй надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, вона подає декларацію про відмову від іноземного громадянства. Це правило не поширюється на осіб, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони. Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства;

3.безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Ця умова не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, і на особу, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті.

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з моменту одержання дозволу на проживання в Україні;

4.отримання дозволу на постійне проживання в Україні.

Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну або тимчасову прописку на території України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні;

5.володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6.наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Слід також зазначити, що законодавець, орієнтуючись на міжнародні стандарти, встановив категорії осіб, прийняття до громадянства України яких не можливе. Серед них:

1) вчинила злочин проти  людства чи здійснювала геноцид;

2) засуджена в Україні  до позбавлення волі за вчинення  тяжкого злочину (до погашення  або зняття судимості);

3) вчинила на території  іншої держави діяння, яке визнано  законодавством України тяжким  злочином.

 

2.Практика застосування  законодавства з набуття громадянства  України

 

Пріоритетне право прийняття рішень у питаннях громадянства належить Президентові України.

Оскільки прерогатива прийняття рішення у питання громадянства належить главі держави, заяви про вирішення питань щодо громадянства подаються громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на ім'я Президента України. Особи, які постійно проживають на території України, подають такі заяви через органи внутрішніх справ України. Ці органи приймають такі заяви і разом необхідними документами надсилають на розгляд Президентові України. Заяви з питань громадянства України від осіб, які постійно проживають за кордоном, приймають Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном і разом з необхідними документами надсилають на розгляд Президентові України. Вищезазначені органи здійснюють і інші повноваження у сфері громадянства передбачені ЗУ “Про громадянство України”. Закон також для попереднього розгляду питань громадянства встановлює повноваження Президента України на створення Комісії з питань громадянства. Така комісія утворюється на строк повноважень Президента України, а її склад затверджується Указом Президента.

Страницы:123следующая →
Описание работы
Прийняття нового Основного Закону України стало основоположним фактором у формуванні правової системи нашої держави на новій конституційній базі, яка орієнтована на забезпечення народовладдя громадян України, прав і свобод людини і громадянина. Саме людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість та безпека, за статтею 3 Конституції, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Одним з основних прав людини є право на громадянство. Однак, механізм реалізації цього права в Україні потребує удосконалення
Содержание
Вступ ……………………………………………………………………...3

Підстави набуття громадянства України …………………………5
Практика застосування законодавства з набуття громадянства України ……………………………………………………………….11
Актуальні питання порядку набуття громадянства України та пропозиції до їх вирішення ………………………………………...19

Висновки ………………………………………………………………..24

Список законодавства та використаної літератури ………………25