"Історія розвитку біржі в Україні"

1. Цивільний  кодекс України;

2. Господарчий  кодекс України;

3. Закон України  „Про товарну біржу” від 10.12.91 (зі змінами і доповненнями від 26.01.1993 р);

4. Закони України  „Про оподаткування прибутку  підприємств” від 28.12.1994 р.( зі  змінами і доповненнями від  01.01.2007 р.);

5. Закон України  „Про цінні папери та фондовий  ринок” від 23.02.2006 р.

Після прийняття 1.01.2004 року Господарчого кодексу України поняття біржа, біржові правила та інші положення, що стосуються діяльності бірж визначені у даному кодексу. Згідно зі ст.280 Господарчого кодексу  товарна біржа має право:

-встановлювати власні правила біржової торгівлі й біржового арбітражу, що є обов’язковими для всіх учасників торгів;

 -встановлювати вступні й періодичні внески для членів біржі,  розмір плати за послуги, що надаються біржею.

 -встановлювати й стягувати, відповідно до статуту біржі, плату за реєстрацію угод на біржі,  а також санкції за порушення статуту біржі й біржових правил;

 -створювати підрозділи біржі й затверджувати  положення про них;

 -створювати арбітражні комісії для вирішення суперечок в торговельних угодах;

 -розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти й типові контракти;

 -укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України.

 -видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;

 -вирішувати інші питання, передбачені законом.

Товарна біржа  зобов’язана:

 -створювати умови для проведення біржової торгівлі;

 -регулювати біржові операції;

 -регулювати ціни на товари, що допускаються до обороту на біржі;

 -надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

 -забезпечувати збір, обробку та розповсюдження інформації щодо кон’юнктури ринку. 

Українські біржі  також використовують принцип саморегулювання. Кожна біржа розробляє певні  внутрібіржові нормативні акти, що є основою її діяльності: 

 -Установчий договір;

 -Статут;

 -Правила торгівлі.

В Установчому  договорі біржі перераховано склад  її засновників, їх права і обов’язки, визначено: мету створення біржі, первісний  розмір статутного фонду, поділ його на секції і порядок розподілу їх між учасниками, порядок розподілу прибутку і створення резервного фонду; викладено умови призупинення діяльності біржі; вказано місцезнаходження та реквізити біржі.

Статут біржі  включає:

-загальні положення;

-розмір періодичних (щорічних) внесків засновників біржі;

-розмір, порядок створення й зміни статутного капіталу та фондів біржі, прибуток біржі та його розподіл;

-права й обов’язки членів біржі; -управління біржею; -облік і звітність біржі, припинення діяльності біржі.

Правила торгівлі на біржі передбачають:

 -порядок проведення біржових торгів;

 -види біржових угод;

 -найменування товарних секцій;

 -перелік основних структурних підрозділів біржі;

 -порядок інформування учасників біржової торгівлі про майбутні біржові торги;

 -порядок реєстрації й обліку біржових угод, котирування цін біржових товарів;

 -порядок інформування учасників біржової торгівлі про біржові угоди на попередніх біржових торгах, у тому числі про ціни біржових угод і котирування біржових цін, а також інформування членів біржі та інших учасників біржової торгівлі про товарні ринки й ринкову кон’юнктуру біржових товарів;

 -взаємні розрахунки членів біржі та інших учасників біржової торгівлі при укладанні біржових угод;

 -заходи щодо забезпечення безпеки реалізованих  на біржових торгах біржових товарів,

 -контроль за процесом ціноутворення на біржі з метою недопущення різкого денного підвищення або зниження рівнів цін, змови або поширення неправдивих чуток з метою впливу на ціни;

 -заходи, що забезпечують дотримання членами біржі, іншими учасниками біржової торгівлі рішень органів державної влади й управління з питань, що стосується діяльності бірж, установчих документів біржі, правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі й інших органів управління біржі;

 -перелік порушень, за які біржа стягує штрафи з учасників біржової торгівлі, а також розміри штрафів і порядок їхнього стягнення;

 -розміри відрахувань і зборів та інших платежів і порядок їхнього стягнення біржею.

Підрозділи товарної біржі функціонують на основі відповідних положень про їхню діяльність, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

                               
 
 
 
 
 
 
 

                                 2.Фондова біржа     

                            

                               2.1.Розвиток фондових бірж в Україні

На території  України відкрились біржі в Києві (1869), Харкові (1876), Миколаєві (1885) та ін.

На Київській  біржі проводились операції з  державними цінними паперами, акціями цукрових заводів, облігаціями приватних підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом. Специфічно київськими паперами, які постійно котирувались на Київській біржі, були цінні папери міських кредитно-фінансових закладів, місцевих машинобудівних та чавуноплавильних заводів. Протягом 90-х років у Києві сформувався вторинний ринок паперів цукрових заводів, промислових товариств та комерційних банків. У 1907—1908 р. у зв'язку зі зростанням експорту цукру виникли специфічні цінні папери, пов'язані з правами на вивіз цукру, які мали риси строкових угод.

У роки Першої світової війни діяльність бірж припинилася. У серпні 1914 р. була закрита  також Київська біржа, проте у  вересні вона відновила свою роботу неофіційно. Контракти укладались на біржі навіть в 1916—1917 р.

Функціонування  фондового ринку у імперії  перервалося подіями 1917 p., а потім знову відновилося на деякий час у роки непу. Перші товарні біржі виникли в 1921 p., а в 1923 р. при деяких з них були відкриті фондові відділи, призначені для визначення курсу червінця і впорядкування валютних операцій державних органів та кооперації. Згодом там почали розміщувати державні позики.

У 1930 р. з ліквідацією багатоукладності в економіці, посиленням командно-адміністративної системи потреба в біржовій торгівлі відпала, і в країні ринок цінних паперів перервав своє існування на довгі роки.

Наразі в Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів.  Одним із головних нормативних актів, що регулюють взаємовідносини між всіма учасниками, є Закон України “ Про цінні папери і фондову біржу”.  Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство.  Її засновниками можуть бути лише крамарі цінними паперами і їх повинно бути не менше 20.  Засновники повинні внести в статутний фонд біржі певну суму.

Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь-який громадянин, що вклав свої заощадження в акції.

Фондова біржа України грунтується на безприбуткових засадах і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових утрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри.  Це дозволить їй виконувати роль: засобу залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; засобу централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних шарів населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.

Організацію українського ринку цінних паперів  і створення необхідних умов для  його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа (УФБ).  Серед її акціонерів (усього їх біля 30) такі великі республіканські банки, як Укрінбанк, Агропомбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк “Україна”, Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.

Виходячи  із важливої регулюючої ролі фондової біржі в економічному житті країни встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації.  Її реєструє Кабінет Міністрів України, тоді як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальних засадах).  Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що міністерство Фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі, які мають право приймати участь в роботі її керівних органів.  Така практика має місце в країнах із розвиненою економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами.  Уряд має намір йти на визнання правонаступництва у відношенні цінних паперів і здійснювати компенсацію втрат від їх знецінювання.

Закон передбачає також особливі умови  припинення діяльності фондової біржі.  Одним із них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається 10 членів і протягом 6 місяців у її склад  не будуть прийняті нові члени.  У  такий спосіб законодавець намагається  не допустити виникнення монополістів у сфері фондового ринку.

На даному етапі більшість дослідників вважають основною причиною безпрецедентного падіння вітчизняного фондового ринку глобальну кризу та викликаний нею швидкий відтік іноземного спекулятивного капіталу з України, який за різними оцінками становив до $30 млрд., а також спекулятивну гру основних учасників біржової торгівлі «на зниження». Погоджуємося з авторами, які причинами кризи вважають сукупність зовнішніх та внутрішніх причин з акцентуванням уваги саме на внутрішніх, серед яких незавершеність ринкової трансформації, вузькість внутрішнього ринку, сильна залежність від зовнішньої кон’юнктури, низький рівень економічного суверенітету в умовах прискорених темпів монетизації та рівня доларизації, випереджальне зростання фінансового сектора у відриві від реального, відсталу структуру економіки.

Основною причиною падіння вітчизняного фондового ринку стала його нерозвиненість та диспропорційність. Ринок сформувався як олігопольний (основну роль відіграють два-три великих гравця) з превалюванням іноземного капіталу (до 80% в 2008 році). До того ж, на вітчизняному фондовому ринку відсутня конкуренція і серед торговців цінними паперами - більш 90% торгів відбувалося на ПФТС. В 2009 році зазначені диспропорції тільки посилювалися - якщо в 2008 р. на десять компаній-лідерів ринку ПФТС припадало 45,1% загального обсягу торгів акціями, то за результатами восьми місяців 2009 р. – 71,52%.

В 2009 (за 11 місяців) році випуск акцій збільшився в 2 рази, проте це збільшення головним чином (65%) відбулося за рахунок випусків акцій банківськими установами з метою збільшення статутного капіталу (зокрема, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ «Родовід Банк», ВАТ «АБ «Укргазбанк», ВАТ «ВТБ Банк», ВАТ «УкрСиббанк» тощо). Серед підприємствами (крім банків), які суттєво вплинули на загальну структуру обсягів випусків став ПуАТ «НАК «Нафтогаз України» (18,6 млрд. грн.).

На відміну  від минулих років, обсяг зареєстрованих облігацій підприємств суттєво зменшився. Основною причиною стала зміна кон’юнктури на ринку боргових зобов’язань. Катастрофічно зменшується кількість цінних паперів, що включені до біржових списків організаторів торгівлі: якщо на 21.12.2008 р. до біржового списку було включено 2177 цінних паперів емітентів, то на 01.12.2009 р. – тільки 1453. До того ж, серед більше ніж 11 тис. публічних акціонерних товариств (колишні ВАТ), цінні папери лише 801 емітента включено у біржові списки організаторів торгівлі. В зв’язку з цим виникає питання з приводу доцільності застосування норми ст. 24 ЗУ «Про акціонерні товариства» щодо зобов’язання публічного акціонерного товариства пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.

Вперше  за останні роки найбільший обсяг торгів з фінансовими інструментами на організаторах торгівлі зафіксовано з акціями (на суму 10,57 млрд. грн., або 45,64%). Облігації ж, які буди лідерами торгів протягом 2004 – 2008 років склали лише 30,80%. Змінилася також структура торгів на організаторах торгівлі цінними паперами – зменшилася частка ПФТС (46%) при посиленні ролі УБ (19%), УМВБ (8%), КМФБ (7%)та УМФБ (7%).

Основні операції, які здійснювалися на українських  біржах у 2009 році, носили суто спекулятивний  та короткостроковий характер, внаслідок чого фондовий ринок України виріс набагато більше за фондові ринки розвинених країн – індекс ПФТС +90,07%, UX (індекс акцій Української біржі) +191%.