”Організація обліку праці та її оплати” на прикладі КСП ім. А.В. Трофімова Овідіопольського району Одеської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Сентября 2013 в 01:52, курсовая работа

Описание работы

Серед факторів сільськогосподарського виробництва ( праця – земельні угіддя – засоби і предмети праці) вирішальне значення належить трудовій діяльності людини. В свою чергу рівень ефективності праці колективу, виробничого підрозділу, окремого працівника залежить від повноти використання фактора мотивації до праці, важливими складовими якого є розмір оплати праці, тісно пов’язане з наслідками праці матеріальне стимулювання, участь у розподілі результатів господарської діяльності.
Організаційно-правові та економічні основи оплати праці в умовах переходу до ринку викладені в законах України “Про оплату праці”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, в Кодексі законів про працю України та інших нормативно-правових актах.

Содержание

Вступ 3
1. Організаційно – економічна характеристика об’єкта дослідження 4
2. Наукові основи організації обліку праці та її оплати 14
3. Організація обліку праці та її оплати 20
3.1. Завдання та принципи організації обліку праці та її оплати 20
3.2. Кадрова документація: склад, види 23
3.3. Особливості організації обліку оплати праці 30
3.4. Організація обліку відпусток, їх розрахунок та оплата 36
3.5. Організація обліку відрахувань та утримань із зарплати працівників 37
3.6. Організація бухгалтерського обліку за використанням праці і фонду її оплати 38
4. Напрямки удосконалення обліку праці та її оплати 41
Висновки і пропозиції 43
Список використаної літератури 44

Работа содержит 1 файл

Курсова-5.doc

— 383.00 Кб (Скачать)

     Важко переоцінити  внесок механізаторів у формування  врожаю сільськогосподарських культур,  продукції тваринництва. В зв’язку  з цим обов’язковим повинно бути стимулювання наднормативного рівня продуктивності. За колективних систем оплати трактористи-машиністи одержують премію у розмірі до 20%вартості понадпланової продукції.

Премія розподіляється між всіма членами трудового  колективу, причетними до одержання результатів.

     Перевиконання  плану (нормативу) може стимулюватись  в спосіб, що не потребує розподілу.  Кожен працівник колективу одержує  премію у розмірі 1% річного  заробітку, нарахованого за роботу  в даному колективі, за кожен  відсоток перевиконання плану.

     Почасова  оплата праці може застосовуватись  для організації авансування  трактористів-машиністів за колективних  систем з виплатами за підсумкові  результати роботи.

     При цьому  можна виділити такі варіанти  виплати почасового авансу:

  1. Щоденне нарахування авансу за відпрацьований час за тарифною ставкою, що відповідає розряду виконуваної роботи.
  2. Нарахування авансу виходячи з присвоєного трактористу-машиністу розряду. Розряд може бути встановлено як середній на основі обліку роботи в попередні періоди.
  3. Оплата може здійснюватись також за почасовим місячним авансом, розрахованим виходячи з витрат на оплату праці, зазначених в технологічних картах за роботи по вирощуванню закріплених за підрозділом культур.

          Розмір місячного почасового авансу для працівників виробничого підрозділу може бути диференційований або єдиний. Диференціація авансу проводиться залежно від складності виконуваних робіт, рівня кваліфікації працівника, марок закріплених машин. В колективах, де механізатори мають однакову кваліфікацію, замінюють в роботі один одного, де гарантована виплата за продукцію вкінці року, може встановлюватися однаковий розмір авансу. При цьому варто враховувати, що застосування почасового авансування вимагає високого рівня організації робіт та договірних відносин, вимогливості, контролю. Колектив механізаторів при цьому повинен бути високо дисциплінований, згуртований, здатний самостійно розв’язувати проблеми, що виникають у роботі.

     Високий  ефект дає застосування авансу  на основі короткотермінового єдиного наряду. Суть його така. Група механізаторів одержує завдання на виконання комплексу робіт на певній площі. Розраховується фонд оплати праці, необхідний для виконання всього циклу робіт. Цим фондом колектив розпоряджається самостійно, що дає йому можливість працювати меншою чисельністю, більш інтенсивно, в скорочені строки.

     Особливий  інтерес являє собою спосіб  нарахування авансу без тарифної  системи оплати. За одним із  варіантів, розмір авансу визначається  колективом. При цьому колектив може авансувати працівника сумою, що значно перевищує його орієнтовний заробіток. Причиною можуть бути сімейні події, купівля дорогої речі тощо. Навіть за розрахунку вкінці року працівник може залишитись винним колективу чи підприємству. За цього підходу доплата та премії в кінці року розподіляються між працівниками без всякого зв’язку з авансом.

     Крім основної  та додаткової оплати трактористи-машиністи  одержують також різного роду  компенсаційні виплати, якщо в  умовах їх праці трапляються  відхилення від встановлених нормативів Трудового Кодексу.   Отже, вибір оптимальних підходів до розрахунку заробітку механізаторів може сприяти підвищенню продуктивності та інтенсивності їх праці, поліпшенню умов її оплати [7 ].

 

3. Організація обліку праці та її оплати

 

3.1. Завдання  та принципи організації обліку праці та її оплати

 

     Основними  завданнями організації обліку  праці та її оплати є: 

  1. організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці, за використанням завдань щодо зростання продуктивності праці, за використанням фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяються для оплати праці працівників підприємства;
  2. своєчасне і правильне віднесення сум нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг, а також на інші витрати;
  3. здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з працівниками і службовцями по заробітній платі та інших виплатах;
  4. збір інформації та групування показників з оплати праці, необхідних для поточного і наступного планування, контролю, аналізу та оперативного управління виробництвом, для складання фінансової і статистичної звітності.

Виконання цих завдань  забезпечується правильно організованим:

  • обліком особового складу підприємства ;
  • обліком робочого часу;
  • обліком виробітку продукції та нарахування заробітної плати;
  • суворим дотриманням законодавства про працю;
  • точністю та своєчасністю розрахунків.

Для правильної організації  обліку праці та її оплати на будь –  якому підприємстві бухгалтер керується  документами з даного питання, до яких належать законодавчі та нормативні акти, основні з яких наведені в таблиці 3.1.

 

 

 

Таблиця 3.1 Законодавчі та нормативні документи з регулювання питань з оплати праці

№ з/п

Назва нормативного акту

Дата прийняття, реєстраційний  номер

Короткий зміст

1

2

3

4

1.

Кодекс законів про працю

 

Зі змінами та доповненнями ЗУ від 24.12.99р.№1356-14

Регулює трудові відносини  між роботодавцем та працівниками

2

 

ЗУ “Про оплату праці”

24.03.95р.№108/95-ВР

Визначаються економічні, правові, організаційні основи оплати праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах на основі трудового договору з підприємствами всіх форм власності і господарювання, а також окремими громадянами, та сфери державного і договірного регулювання оплати праці 

3

 

ЗУ “Про відпустки”

15.11.96р.№504/96-ВР

Встановлюються державні гарантії, права на відпустки, умови, термін та порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, виховання дітей тощо. 

4

ЗУ “Про охорону праці”

14.10.92р.№2694-12

Визначаються основні  положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя, здоров’я у процесі трудової діяльності, регулює з участю відповідних державних органів відносини між власником та працівником з питань безпеки, гігієни праці т виробничої атмосфери, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні 

5

 

ЗУ “Про колективні договори і угоди”

 

01.07.93р.№3356-12

Розглядаються основні  положення щодо укладання колективних  договорів і угод на підприємствах

1

2

3

4

6

Постанова КМУ “Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати”

08.02.95р. №100

Розглядається порядок  обчислення середньої заробітної плати

7

Постанова КМУ “Про нарахування  допомоги з тимчасової непрацездатності”

27.04.98р. №571

Визначається розмір допомоги та особи, яким вона повинна виплачуватися

8

Постанова КМУ “Про затвердження Правил обчислення загального трудового  стажу  для нарахування працівникам  суми лікарняних

19.10.98р.№1658

Зазначається порядок  обчислення трудового стажу; зазначаються роботи, які включаються до трудового стажу

9

Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві України

Затв. Наказом Мінстату України від 07.07.095р.№171

Наводиться порядок  визначення статистичних показників щодо чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві України

10

Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових  форм первинного обліку”

09.10.95р.№253

Визначаються форми  кадрової документації


 

     Бухгалтерський  облік на підприємстві починається з розробки облікової політики. Основні питання з обліку праці та її оплати, які можуть наводитися в наказі про облікову політику підприємства, відображені на рис. 3.1.

 




    

 




 


 

    





 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1 Основні положення з обліку праці та її оплати, що наводяться в наказі про облікову політику

 

 

3.2.Кадрова  документація: склад, види

 

     Трудові  правовідносини підприємства з  працівниками регулюються Кодексом  Законів про працю ( КЗпП ) України.  На підставі КЗпП України на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок оформлення приймання, звільнення і переведення співробітників.

     Згідно Закону України  “Про оплату праці” система  оплати праці повинна прийматися  на підприємстві в складі колективного договору між власником (або адміністрацією) і профспілкою (або самим колективом)  підприємства. Колективні договори підлягають реєстрації в Місцевих органах самоврядування.

     Правила внутрішнього  трудового розпорядку (або положення  про персонал) є внутрішнім документом підприємства, який передбачає організацію роботи підприємства, внутрішньо об’єктивний режим роботи, взаємні обов’язки підприємства та працівників, порядок направлення працівників у відрядження, порядок надання відпусток та інше.

     Необхідність цього документа на підприємстві передбачена КЗпП. Кожному підприємству необхідно розробити свої правила, які будуть більш наближені до дійсності.

     У відповідності до  статуту підприємства розробляється  його структура, визначається  штатний склад та кількість, що оформлюється спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розклад підприємства.

     Він складається на  бланку підприємства і містить  перелік посад, відомості про  кількість штатних одиниць, посадові  оклади, надбавки та місячний фонд заробітної плати.

     Зміни до штатного  розкладу вносяться наказом керівника  підприємства.

     Посадова інструкція  – це нормативний документ, в  якому визначено завдання, права,  обов’язки і відповідальність  посадової особи. ЇЇ розробляють щодо конкретної штатної посади.

     У посадовій інструкції  розкривають функціональну структуру  діяльності посадової особи як  комплексу елементів: цілей, завдань  і програм; функцій, форм і  методів управління; інформації, технічних  засобів управління.

     Структура  типової посадової інструкції  облікового працівника може бути  такою: назва посади; загальні  положення, цілі і завдання, права  та обов’язки; відповідальність; взаємозв’язок з іншими посадовими  особами; критерії оцінки виконання  обов’язків; оклад і премія; порядок призначення, звільнення і заміщення посади; висновок.

     У посадовій  інструкції докладно висвітлюють  права, обов’язки і відповідальність  посадової особи. Основою для  визначення завдань і обов’язків  є кваліфікаційний довідник посад  службовців.

     Окрім цього  в наказі про облікову політику  визначається, якими документами  буде оформлюватись процес руху  працівників на підприємстві. Сукупність  документів, в яких зафіксовані  етапи трудової діяльності працівників,  називається документацією з особового складу (кадрів, персоналу) або кадровою документацією.

     Типові  форми кадрової документації  наведено в таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2 Типові форми документів з обліку особового складу

 

 

Типова форма

 

Назва документу

II-1

“Наказ (розпорядження) про приймання на роботу”

II-2

“Особова картка” 

II-3

“Алфавітна картка”

II-4

“Особова картка спеціаліста  з вищою освітою, який виконує  проектно – конструкторські і  технологічні роботи”

II-5

“Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу

II-6

“Наказ (розпорядження) про надання відпустки”

II-7

“Список №_ про надання  відпустки”

II-8

“Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)”

II-9

“Книга обліку бланків  трудових книжок та вкладишів до них”

II-10

“Книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них”

II-11

“Акт на списання бланків  трудових книжок та вкладишів до них”

Информация о работе ”Організація обліку праці та її оплати” на прикладі КСП ім. А.В. Трофімова Овідіопольського району Одеської області