Опорядження низу взуття

Міністерство освіта і  науки України

Київський національний університет  технологій та дизайну

 

Кафедра конструювання та технологій виробів зі шкіри

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

« Опорядження низу взуття»

 

 

 

Виконала : ст. гр. БВКд-07

Федів М. І.

Перевірила : Олійникова В. В.

 

Київ

2010

У гардеробі сучасної жінки  взуття займає провідне положення і  є предметом першої необхідності. Воно призначене для захисту ніг  людини від несприятливих дій  зовнішнього середовища – холоду, надмірного нагріву, вологості, пилу, грязі, механічних пошкоджень, а також служить  предметом прикраси людини.

Поки існує взуття, доти буде актуальною проблемою контролю його якості. На сучасному етапі  розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення  цивілізованого ринку взуття, який поки що характеризується як неблагополучний  з точки зору наявності високоякісних, максимально адаптованих до потреб споживачів взуття.

Якість взуття має вирішальне значення на конкретному ринку взуття. Визначення факторів, що впливають  на конкурентоспроможність даного товару, зокрема його споживчі властивості, безпечність, відповідність нормативним  документам, умовам договорів, за якими  воно закуповувалося, є необхідною складовою функціонування сучасних спеціалістів.

Процес виробництва взуття складається з численних операцій, кожна з яких так чи інакше впливає  на якість виробів  і техніко –  економічну ефективність виробництва. У цьому процес опорядження взуття посідає одне з центральних місць, визначаючи зовнішній вигляд виробів, їхні естетичні якості

Основні операції опорядження низу взуття

Технологічний процес залежить від методу кріплення підошов, матеріалів деталей низу та їхнього конструктивного  оформлення. Використання кріплення  формованих деталей з гуми, ПВХ , ПУ, ТЕП, а також оброблених та опоряджених деталей в плоскому виді з натуральної шкіри та гуми для низу у взутті клейового методу суттєво спрощує технологічний процес. Опорядження низу  взуття хімічних методів кріплення ( литтєвого, пресової вулканізації) дає можливість уникнути цілої низки технологічних операцій.

Обробку взуття починають  з обробки та оздоблення низу

( рис. 1). Формовані або оброблені в плоскому вигляді підошви практично не вимагають обробки низу на взутті. Найбільш складною є оздоблення низу зі шкіри, тому що шкіра має волокнисту будову і її потрібно обробити перед нанесенням оздоблювальних покриттів.

Обробка низу взуття зі шкіри  з шкіряним набірним каблуком включає  в себе:

• фрезерування урізу підошов, каблука, набійки,

• шліфування бічній поверхні каблука,

• добірку краю підошов  в п'яткової частини,

• нанесення закріплювача на бічну поверхню каблука та підошви  урізу,

• остаточне шліфування бічній поверхні каблука,

• фарбування бічної поверхні каблука та урізу підошов,

• полірування бічній поверхні каблука воском,

• перше полірування або  ущільнення на шайбі урізу підошов,

• нанесення воску на уріз підошви,

• друге полірування урізу,

• шліфування ходової поверхні підошви і каблука,

• дворазове фарбування ходової поверхні підошви і каблука  з проміжною сушкою,

• полірування ходової поверхні низу взуття  щітками з воском.

У взутті з шкіряною підошвою зі змінною товщиною урізу (жіноче взуття на високих підборах) фрезерування, ущільнення та полірування виробляють у два прийоми з допомогою робочого інструмента з різною шириною і формою робочої поверхні, причому обробку геленкової  і крокульної частин підошви виконують вручну. Формовані підбори не вимагають фарбування і полірування.

Під час обробки низу з  пористої гуми додатково фрезерують і шліфують урізи підошов і каблуків. При використанні фрез з фігурною полицею шліфування не потрібно. Оздоблення низу взуття з кожволона включає тільки фрезерування. З метою створення блиску низ взуття апретують.

 Операції опорядження взуття з низом зі шкіри.

Фрезерування – це оброблення торців деталей низу взуття фрезою для надання їм потрібної форми та рівної поверхні.

Виконують цю операцію для  видалення залишків матеріалу по контуру підошов, набійок, а також  для надання їм певної форми за площею та бічною поверхнею. Різальним інструментом є фреза, що має форму  диска з профільованими зубцями, розташованими по колу. 

Фрезерування  урізу і бічної поверхні каблука призначене надати гарного зовнішнього вигляду видимій частині підошви. Підошву і каблук фрезерують, забарвлюють і полірують. Операцію фрезерування виконують для видалення надлишків матеріалу по контуру підошви, каблука і набійки, а також для надання їм певної форми за площею (відповідно до форми колодки) і по боковій поверхні каблука та урізу підошов. Фрезерування виробляють на машинах ФУП-3-0, робочим органом яких є обертається фреза. Перед фарбуванням, при необхідності, оброблювані поверхні шліфуються для підготовки поверхонь до нанесення оздоблювальних покриттів з метою збільшення адгезії, а також підвищення їх гладкості.

Фреза. ( рис. 2) Зазвичай фреза має декілька ножів (зубів), що становлять одне ціле з циліндром, в центрі якого є отвір для надягання фрези на шпиндель машини. Сутність операції фрезерування в тому , що гострими клиноподібними ножами, що обертаються з великою швидкістю, фреза зрізає тонкі стружки з торцевої поверхні оброблюваної деталі.

На зусилля різання  і чистоту обробки впливають  число зубів, окружна швидкість фрези і швидкість подачі виробів. Частота обробки поверхні підвищується зі збільшенням кількості зубів, окружної швидкості і з пониженням швидкості подачі. Число зубів фрези вибирають в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу і вимог, що пред'являються до чистоти обробки поверхні.

При використанні фрез з  малим числом зубів підвищується продуктивність праці, але не виходить рівної поверхні деталей. Ці фрези застосовують для первинної обробки деталей. Для обробки каблуків застосовуються фрези з 2, 5, 7, 8 зубами, для обробки підошов - з 8 і 12 зубами.

Шліфування урізу  підошви – оброблення урізу підошов абразивним матеріалом. Виконують цю операцію для підвищення гладкості урізу підошов з пористої гуми, бічної поверхні каблуків зі шкіри та гуми, для видалення забруднень, ліквідація механічних ушкоджень і збільшення адгезії фарби на ходовій поверхні підошов.

Фарбування урізу  підошов  і бічної поверхні каблуків – нанесення барвника на уріз підошви і бічну поверхню каблука. Для фарбування шкіряних деталей низу застосовують казеїнові, нітороцелюлозні і полімерні фарби. Фарбу наносять вручну.

Полірування урізу  підошви – оброблення урізу підошов шкіряним фумелем   (рис. 3) , нагрітим до температури 110±5ºС.

Після нанесення закріплювача і фарбування урізу роблять гаряче полірування на машинах, де можливо  вставити два фумелі певної форми. Уріз підошви полірують у два прийоми : перший – після нанесення закріплювача  і фарбування урізу, другий -  після нанесення воску.

Операцію полірування  проводять  гарячим фумелем - суцільнометалевим інструментом, виготовленим зі сталі. Простий фумель складається з колодки з профільованою формою поверхні і циліндричного хвостовика , що закріплюється в затиску машини. Робочий профіль фумеля має малу борідку , які формують фаску і полірують відкритий край підошви, велику борідку, яка формує фаску на ходовій поверхні підошви і набійки, ранту і обвідку; полку , за допомогою якої обробляють поверхню урізу підошви і набійки. Залежно від заданої форми профілю урізу застосовують фумелі з прямою або опуклою полицею, з однією або двома борідками, з накатних рифленим коліщатком різного профілю і без нього. Робоча частина фумеля повинна мати 7-8 клас чистоти. Форма і розміри  поверхні фумеля визначаються формою і шириною ріжучої кромки фрези і кутом нахилу малого пера. При цьому для щільного стиснення урізу і виявлення його форми ширина полки фумеля повинна бути на 0,5 мм менше ширини полиці фрези. Фумелі з прямою полицею застосовують для ущільнення урізу шкіряного підошви у взутті рантового, допельного, сандального, цвяхового і клейового способів кріплення. Фумелі з опуклою полицею застосовуються для полірування урізу шкіряної підошви у взутті клейового і цвяхового способів кріплення, з конусною полицею для полірування урізу в геленочній частини підошви. Для полегшення підбору фумелям присвоєні цифрові позначення, що збігаються з шифром фрези.

Нанесення воску  на уріз підошов і бічну поверхню шкіряних каблуків – для підвищення водостійкості і поліпшення зовнішнього вигляду взуття.

Віск на уріз підошов наносять у розплавленому стані вручну або за допомогою спеціального пристосування , встановленого на машині. На бічну  поверхню каблука віск наносять пелюстковою  шкіряною а бо текстильною щіткою, що обертається довкола нього.

Опорядження ходової  поверхні шкіряних підошов – комплекс операцій , спрямованих на поліпшення зовнішнього вигляду ходової поверхня шкіряних підошов.

До таких операцій відносяться : Шліфування ходової поверхні підошов, дворазове нанесення фарби з проміжним сушінням та полірування воском. Під час застосування без полірувальних фарб полірування не виконують.

Шліфування ходової  поверхні підошов – оброблення ходової поверхні підошов абразивними матеріалами.

Фарбування  ходової  поверхні шкіряних підошов , фронту каблуків і набійок – нанесення барвника на ходову поверхню шкіряних підошов, фронт каблуків, набійок.

Фарбування пігментними  барвниками виконують двічі , а безбарвними  латексами – раз. Пофарбовані  поверхні висушують. Тривалість сушіння  після першого нанесення – 20-30 хв., другого – 15 хв. Пігментну фарбу  наносять вручну або напиленням.

Покривні фарби на основі латексів (СКС-65-1-ДП або ДММА-65-1-ГП та ін) дають гарний блиск без полірування, вони мають високу адгезію до лицьової поверхні шкіри, що дозволяє виключити її шліфування. Тому латексними фарбами підошву тільки фарбують і сушать. Для обробки підошов застосовують пігментовані (кольорові) та безбарвні латексні фарби, причому останні використовують для оздоблення освітлених шкіряних підошов.

Полірування ходової  поверхні шкіряних підошов, набійок  і бічної поверхні шкіряного каблука – оброблення ходової поверхні шкіряних підошов, набійок та бічної поверхні шкіряних каблуків волосяними щітками з нанесеним на них воском. Операцію виконують для надання глянцевої поверхні підошвам, набійкам та каблукам. Виконують цю операцію на машині , обладнаній комплектом щіток для нанесення волосу і полірування.

Опорядження  підошов  зі штучних шкір

Підошви зі штучних шкір, у тому числі з листових матеріалів (кожволона, пористої гуми), а також формовані з пінополіуретану, термоеластопласта та інших полімерів, не вимагають додаткової обробки після прикріплення до взуття. Тому їхня обробка зводиться до видалення забруднень, що утворилися в процесі виготовлення або ремонту взуття, і відновлення загубленого блиску.

 Залишки клею видаляють  волосяними щітками або гумкою (операцію суміщають з чищенням  верху взуття). Для видалення водорозчинних  та частково жирових забруднень підошви промивають змивною рідиною (водно-спиртовим розчином поверхнево-активної речовини) або бензином. Очищену поверхню підошов покривають шелачно - спиртовою апретурою або лаком. Як блискоутворювач в лаках можуть бути використані різні смоли, в тому числі ідітол, хлорований наіріт, полівінілацетатний лак і ін. Лак наносять вручну тампоном або способом розпилення. Після обробки поверхня повинна мати рівномірний блиск підошов, без пропусків і смуг.

 

 

Дефекти кріплення  деталей низу.

         Недостатня стійкість геленкової частини може бути викликана застосуванням недоброякісних, вкорочених геленків або таких, що не відповідають профілю геленкової частини копила.

 Вилягання грані устілки – наявність видимої грані устілки на боковій поверхні верху взуття.

Деформація сліду  підошви – зміна форми сліду підошви відносно форми сліду копила.

Невідповідність простилки – невідповідність форми або розмірів простилки заповнюваному нею заглиблення.

Горбики і западини – на поверхні устілки, опуклість або ввігнутість підошви, нерівномірне простилання сліду внаслідок неправильності.

Вилягання складок  затяжного пруга – деформація підошви на ділянках складок.

Строчіння повз порізки – розташування строчки поза заглибленням по контуру підошви. Підошва, устілка або рант перебиті строчкою – пошкодження деталей внаслідок надмірної частоти стібків.

Щілини між  деталями низу – помітні з боку урізу ділянки нещільного з’єднання деталей.

Відхилення ходової  поверхні каблука від горизонтальної площини – зазор між гранню каблука і горизонтальною площиною.

Неправильно скуйовджений затяжний пруг – скуйовдження вище грані сліду у вигляді зі знятим лицьовим шаром на деталях верху вище грані підошви.

Зміщення підошви – неправильне накладання підошви на слід взуття перед кріпленням.

Не приклеєна  підошва (каблук, набійка) – місцеве розшарування деталей низу.

Звужений крокуль – неповне закривання фронтальної поверхні каблука язичком (кроку лем) підошви.

Спалювання верху – порушення цілісності або зниження міцності заготовки внаслідок термічного руйнування по лінії дотику з напів-матрицями прес-форми при кріпленні підошви методом пресової вулканізації. Западини раковини – заглиблення на поверхні деталей.

Пузир (булька) – закрита порожнина всередині або на поверхні деталей низу.

Недолив – ділянка на різних частинах деталей низу взуття литтєвого методу кріплення , на яких відсутній використаний для лиття матеріал.

Задирка – надлишковий об’єм матеріалу, витисненого з прес-форми.

Недопресовка – нечіткість контурів і візерунка деталей низу внаслідок недостатньої товщини або пластичності заготовки з полімерного матеріалу або гумової суміші під час пресування пуансоном.

Різна довжина, товщина, ширина підошов – різниця в лінійних розмірах підошов на ідентичних ділянках пари взуття.