Чума великої рогатої худоби

Чума великої рогатої худоби 

1. Чума великої рогатої худоби (Pestis bovum) — гостра контагіозна вірусна хвороба жуйних тварин, що характеризується септицемією з ознаками геморагічного діатезу, запально-некротичними ураженнями слизових оболонок травного каналу і діареєю. 

2. Таксономічне положення. Родина Paramyxoviridae, підродина Paramyxovirinae, рід Morbillivirus.

   Основні ознаки.  Віріони поліморфні, сферичної або ниткоподібної форми, величиною 80 – 450 нм. Структура віріона: 1) зовнішня ліпопротеїнова оболонка з поверхневими виступами; 2) спіральний нуклеокапсид (серцевина);

3)одноланцюгова  РНК (мінус-нитка)із мол. масою  (5…8) × 106 Д; 4) 5 – 7

структурних білків, у т.ч. РНК-залежна РНК-полімераза (транс-

криптаза). Хімічний склад віріона,%: РНК — 0,5 – 3, білки — 70, ліпі-

ди — 20 – 25, вуглеводи — 6. Реплікація відбувається в цитоплазмі, а

складання і  вихід віріонів — брунькуванням  через клітинну плаз-

матичну мембрану. 

    Антигенна структура. Антигенна структура  вивчена недостатньо. Ідентіфіковано 5 вірусспецифічних поліпептидів: Н (у РГА) розміром 74 кД; білок нуклеокапсиду розміром 62 кД; (фосфопротєїд) розміром 70 кД; білок злиття Fo розміром 46 кД і поліпептід М-код (матріксний білок) розміром 38 кД. Вивчена гомологія в нуклеотідній последовательності білка злиття в 3-х вірусів (чуми ВРХ, чуми собак і кори).

    Культивування. Вірус культивується в організмі  сприйнятливих тварин і в культурах  кліток нирки телят без попередньої  адаптації. Вірус чуми КРС добре  розмножується в первинних культурах  кліток нирки теляти, ягняти, ембріона корови, макрофагах і клітках, що перевиваються. ЦПД вірусу розвивається повільно і триває при використовуванні великих концентрацій вірусу протягом 5-8 сут. Услід за появою цитоплазматичних включень в інфікованих клітках, у тому числі і симпластах, образуються внутрішньоядерні оксифільні включення в кількості 2-4. Хроматинова мережа ядра порушається лише довкола включень. В деяких випадках вони займають майже все ядро.

    ГА  властивості. ГА ВЧ ВРХ отримують  екстрагуванням вірусзмістової культури клітин ембріона ВРХ. Екстракт концентрують в 20 разів діалізом. Концентрований вірус з титром не нижче 106ТЦД 50/мл аглютинує еритроцити мавп і у  меншій мірі еритроцити кроликів, морських свинок, мишей і щурів. ГА ВЧ ВРХ і ВК антигенно різні, а імунологічна спорідненість обумовлена присутністю загального АГ в їх нуклеокапсидах. Гемагглютінірующий АГ у ВЧ ВРХ виявляють лише після спеціальної обробки. Антисироватка до ВЧ ВРХ нейтралізує ГА активність вірусу корі. 

3. Матеріал для дослідження. Кров, пунктат передлопаткових лімфовузлів; змии з носової та ротової порожнин, очей і прямої кишки;

передлопаткові  й мезентеріальні лімфовузли, паренхіматозні органи;

слизові оболонки носа, рота, сичуга і тонких кишок; парні сироватки крові. 

 4.1 Експрес дiагностика  РІФ, РЗК,РДП, ЗІЕФ,РНЗГА,РНГА, ІФА,МГ, ПЛР. 

4.2 Видiлення(iзоляцiя) вирусу та його ідентифікація

1) КК нирок  телят. Через 4 – 6 діб ЦПД:  округлення і фрагментація клітин, симпласти, цитоплазматичні та внутрішньоядерні тільця-включення

2) Біопроба  або імунологічна проба на  ВРХ, зараження п/ш. Через 4 – 5 діб у неімунних тварин клінічні ознаки хвороби, загибель, патологоанатомічні зміни

Iдентифiкацiя вірусу РН, РІФ,РЗК,РДП 

4.3 Ретроспектина диагностика РН,РЗК,РЗГА,РЗНГА,РРГ,ELISA 

5.ІМУНІТЕТ І СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА

У тварин, що перехворіли, утворюється міцний, практично довічний імунітет. тварини-реконвалесценти  або прищеплені живими вакцинами  під час вагітності також повідомляють імунітет нащадкам тривалістю до 11 міс. Такий імунітет розвиваєтся в результаті не лише передачі AT з молозивом і молоком, але і проникнення вакцинного вірусу в ембріон, що розвивається. Встановлено зниження імунної відповіді на вакцину проти чуми ВРХ у тварин, що перенесли експериментальний тейлеріоз.