Туризм

Реферат

 

на тему:

 

“ТУРИЗМ” 

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП

 

1. ПОНЯТТЯ ТУРИЗМУ

 

2. Види і форми туризму,  ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИХОВАННЯ  ШКОЛЯРІВ

 

3. Оздоровчий вплив туризму  НА ШКОЛЯРІВ

 

ВИСНОВКИ

 

ВСТУП

 

Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка, подорож  –

подорожі у вільний  час пов’язані з від’їздом за межі постійного

проживання і один з  видів активного відпочинку, який поєднує відновлення

продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та

культурними розважальними  цілями. В міжнародній практиці до туристів

відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з

будь-якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці

тимчасового перебування.

 

Туризм залежно від  мети подорожі поділяється на спортивний, пізнавальний

(екскурсійний), діловий, любительський  (мисливський, рибальський),

релігійний та інші; залежно від засобів пересування – пішоходний,

лижний, автобусний, автомобільний, авіаційний, велисопедний, водний,

залізничний, комбінований.

 

Виділяють також внутрішній (національний) та іноземний (міжнародний)

туризм. Туризм з активними (веслові судна, плоти, велисопед  та інші) і

пасивний (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах тощо)

засобами пересування, організований  та самодіяльний.

 

Туризм займає важливе  місце в навчально-виховній роботі профтехучилищ, у

вихованні підростаючого покоління.

 

Туристська діяльність сприяє формуванню активної життєвої позиції

молодої людини. Туризм –  винятково коштовний засіб фізичного  виховання й

активного відпочинку людини на природі. У туристських походах учні

загартовують свій організм, зміцнюють здоров'я, розвивають витривалість,

силу й інші фізичні  якості, здобувають прикладні навички  й уміння

орієнтування на місцевості, подолання природних перешкод,

самообслуговування й  ін. Особливі умови туристської діяльності сприяють

вихованню моральних якостей  особистості: взаємопідтримки,

взаємодопомоги, організованості  і дисципліни, принциповості, чуйності й

уваги до товаришів, сміливості, стійкості і мужності, почуття боргу і

відповідальності, високих  організаторських якостей.

 

1. ПОНЯТТЯ   HYPERLINK \l "_Toc4505954"  ТУРИЗМ У

 

Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження

на гори і подорожі з  метою спортивного суперництва, активного

відпочинку, освіти і виховання. Для подорожей у відпустку  з

використанням громадського або особистого транспорту, в яких головне

місце займають розмови і  відпочинок, все більше підходить слово туризм.

Туризм складає частину  фізичної культури і спорту, оскільки він служить

проявленням здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженню

фізичної робото здатності  і всесторонньої підготовки. В туристичній

діяльності  в центрі уваги  знаходяться різні форми планомірних і

організованих туристичних  походів, вело туризм, подорожей на лодках і

лижних походів. Крім того, туризм  пов’язаний з культурними  цінностями.

Особливо важливе значення туризму заключається в організації дозвілля

для молоді.

 

Різні форми туризму віддають перевагу засобам організації раціональногоизму віддають перевагу засобам організації раціонального

дозвілля, активного відпочинку і проявлення здорового способу життя для

широких верст населення  і різних за віком.

 

2. Види і форми туризму,  ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИХОВАННЯ  ШКОЛЯРІВ

 

Сучасний туризм у нашій  країні представляють наступні основні види:

пішохідний, лижний, водяний, гірський, велосипедний, спелеологічний,

автомобільний і мотоциклетний. У практиці туризму також сполучаються

кілька видів туризму  в одному поході (наприклад, частина  походу учні

пливуть на байдарках, а частина  маршруту проходять на велосипедах).

Такий змішаний вид туризму  називається комбінованим (велобайдарочний). З

усього різноманіття видів туризму найбільш доступні для учнів пішохідний

і лижний.

 

Піші походи і подорожі не вимагають додаткових засобів пересування

(лижний, водяний, велосипедний  і т.д.), спеціального спорядження

(гірський і спелеологічний) і відбуваються в основному в безсніжні

періоди року.

 

Для забезпечення безперервності занять туризмом узимку переходять на

лижний туризм. Любою туристський  похід на лижах пред'являє до його

учасників серйозні вимоги. У лижному поході крім великого фізичного

навантаження на організм туриста роблять вплив низька температура

повітря, різка несподівана зміна погоди; ускладнюють рух різний стан

(характер) сніжного покриву,  підвищений швидкість на спусках та інше.

Крім того, самі засоби пересування  – лижі – вимагають ретельного

відходу, ремонту. Особливої  уваги заслуговує особисте спорядження

туриста-лижника.

 

При проведенні водяного походу учні найчастіше користаються розбірними

байдарками. Їх зручно зберігати навіть у невеликому приміщенні,

переносити за плічми до чи озера ріці, по якій пройде маршрут чи походу

подорожі.

 

Основними формами туристської  роботи є: заняття туристської секції,

походи, подорожі, туристські злети і змагання.

 

Походи можуть бути одне-, двох- і триденними. Іноді такі походи

називають походами вихідного  дня.

 

Подорожі – це багатоденні  походи, проведені звичайно в канікулярний час.

Походи і подорожі можуть бути ближніми і далекими, тобто  їхні маршрути

можуть проходити по території  рідного краю (ближні) чи виходити за його

межі, проходити по інших  областях і регіонам країни (далекі).

 

Подорожі, що носять спортивний характер, підрозділяються на п'ять

категорій складності. Їхня складність визначається довжиною маршруту,

кількістю і характером перешкод, а також іншими факторами, характерними

для даного виду туризму.

 

3. Оздоровчий вплив туризму  НА ШКОЛЯРІВ

 

Під туризмом слід розуміти теорію і практику різного роду походів,

сходження на гори і подорожування з цілю спортивного змагання, активного

відпочинку, науки та виховання.

 

Оздоровча цінність. Туристична діяльність пов’язана з зміною місця

перебування, організовується  за любої погоди і вимагає від  людини самі

різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливих фактори:

 

чергування оточуючого середовища

 

кліматичні умови

 

види діяльності

 

Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганняхаганнях

являється ефективним замінником фізичної праці, пробуджують в людини

радість до життя, служать  загартуванню і підвищують життєдіяльність

організму.

 

Пізнавальна цінність. Під час своїх мандрівок і походів, як в межах

своєї країни і за кордоном знайомляться з країною і її людьми, їх

життям, знайомляться з національною культурою. Вони розширюють і

поглиблюють знання в області  ботаніки, зоології, геології, географії,

метереології, астрономії. Сільського і лісного господарства, історії

культури і мистецтва.

 

Виховна цінність. Туризм сприяє вивченню історії і формуванню

світогляду, веде до зауваження і активного захисту природних багатств.

Оскільки туристична діяльність проводиться в більшій мірі в колективі,

коли один залежить від  другого і в обов’язковому  порядку вимагається

тактовність, уважне відношення один до одного, коли власні інтереси не

можна ставити вище інтересів  колективу, то все це представляє  великі

можливості для інтенсивного виховання в дусі колектевізму і  для

формування таких цінних рис характеру, як впевненість в собі, здатність

прийти на допомогу…

 

Правила. В загальних правилах спортивного туризму (мається на увазі піші

походи) вказуються види подорожей, які можуть притягуватися для

класифікації туристів. Сюди входять багатоденні походи з  денним перходом

від 15 до 40 км, базові, зіркові  і змішані, якщо вони відповідають

спортивним вимогам, а  також “марш-браски” 20 км. Правила  включають

вказівки для організаторів по проведенню масових спортивних походів і

дерективи для учасників.

 

Норми навантаження

 

Вік в роках Одноденний похід (км) Багатоденний похід (км) Швидкість

(км/год) Багаж (кг)

 

Діти 10-12

 

Діти 12-14

 

Молодь 15-18

 

Дорослі >18

 

Спортсмени-туристи 10-12

 

12-18

 

15-25

 

20-40

 

20-60 8-10

 

10-15

 

12-20

 

15-30

 

15-30 3

 

3-4

 

4

 

4-5

 

5-7 3

 

4

 

5-7

 

6-10

 

6-10

 

 

 

Матеріальне забезпечення. Одяг і спорудження туриста залежить від пори

року, вимог туристичного маршруту, виду подорожі, виду ночівлі,

тривалості походу і від  способу вирішення виникаючих в  дорозі перешкод.

Туристичний одяг і спорядження  повинні відрізнятися ціленаправленістю,

витонченістю, міцністю, легкістю, зручністю повітрепроникливістю і

доступністю до транспортування. Якщо потрібно готувати харчі самим, то

слід мати при собі кип’ятильники, каністри, посуд і продукти харчування.

При підготуванні харчів слід обов’язково враховувати правила

протипожежної безпеки. Для  запланованої ночівлі потрібно взяти з собою

легку палатку та інвентар, а також надувний матрас з губчатої ризини,

спальний матрас чи одіяло. Ці речі розподіляють між усіма членами групи

чи желізною дорогою доставляється на місце ночівлі.

 

В залежності від цілі, виду і завдання походу командуючий повинен

заздалегідь підібрати спорудження, карту маршрутів, компас, перелік

туристичних баз, вказівних  доріг, туристичну літературу, сигнальний

свисток, кишеньковий фонарик.

 

Для організації відпочинку можна передбачити також спортивний інвентар,

пневматичну зброю, музичні  інструменти і інше. Для транспортуванняування

власного спорудження  найкраще підійде рюкзак. Він повинен бути легкий,

міцний, водонепроникний, вмістимим, споруджений декількома окремими

кишеньками, широкими пасками  і лямками, нижня частина якого  споруджена

шкірою або шкірозамінником. Його слід упакувати так, щоб мягкі  і легкі

предмети лежати в низу і з боку рюкзака, тяжкі – зверху. Предмети. Котрі

повинні бути завжди під рукою (свідоцтво про належність до групи …),

розташовуються в зовнішніх  кишеньках рюкзака.

 

ВИСНОВКИ

 

Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження

на гори і подорожі з  метою спортивного суперництва, активного

відпочинку, освіти і виховання. Для подорожей у відпустку  з

використанням громадського або особистого транспорту, в яких головне

місце займають розмови і  відпочинок, все більше підходить слово туризм.

Туризм складає частину  фізичної культури і спорту, оскільки він служить

проявленням здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженню

фізичної робото здатності  і всесторонньої підготовки. В туристичній

діяльності  в центрі уваги  знаходяться різні форми планомірних і

організованих туристичних  походів, вело туризм, подорожей на лодках і

лижних походів. Крім того, туризм  пов’язаний з культурними  цінностями.

Особливо важливе значення туризму заключається в організації дозвілля

для молоді.

 

Різні форми туризму віддають перевагу засобам організації раціонального

дозвілля, активного відпочинку і проявлення здорового способу життя для

широких верст населення  і різних за віком.

 

Туристична діяльність пов’язана з переміною місць, організується при

любій погоді і пред’являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють

три важливі фактори: чергування оточуючого середовища (обстановка),

кліматичних умов і видів  діяльності.

 

Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях

являється ефективною компенсацією праці, викликають у людини радість

життя, служить загартуванням  і збільшують фізичну життєдіяльність

організму.

 

Під час подорожей і походів як по своїх країнах, так і в інших країнах

туристи знайомляться з країною, її людьми, їх життям і національною

культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки,

зоології, географії, геології, метеорології і астрономії, сільського і

лісного господарства, історії і культури. Правильно організована подорож

або похід вносить важливий внесок в розвиток загальноосвітньої

підготовки. Завдяки постійному переміщенню по місцевості, вмінню

користуватися картою і компасом, активній участі в різного роду іграх на

місцевості і туристичних  змаганнях розширюють кругозір кожного учасника

змагань.

 

Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду,

веде  до поваги і активного  захисту природних багатств. Оскільки

туристична діяльність проводиться  більшою  частиною в колективі, коли

одне залежить від другого  і в обов’язковому порядку  вимагається

фактичність, уважне відношення  один до одного, коли особисті  інтереси

не можна ставити вище інтересі колективу, і все це  формує  такі рисивсе це  формує  такі риси

характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і готовність