Туризм в Уганді

     Риболовля в Уганді є повноправною туристичною атракцією. Центри риболовлі: острова Сессе, Національний парк Мерчісон, озеро Вікторія.

     Найкращі  місця для альпінізму і гірських походів – це згадані вище гори Рувензорі та Елгон, що розташовані в однойменних національних парках. В даний час в горах Рувензорі розроблені і відкриті для туристів велика кількість маршрутів різних видів і різних категорій складності: від піших маршрутів на низьких висотах до альпіністських  - до льодовикових піків висотою понад 5100 м [49].

     Піший туризм. Окрім НПП, в кожному з яких проводяться маршрути пішохідного туризму, є ще інші місця для проведення таких турів. Наприклад, в лісі Імарамаганбо прокладені піші маршрути різної складності. Під час прогулянки в парку можна побачити печеру кажанів та Блакитне озеро. Піші прогулянки на природі пропонує також заповідник  К’ямбура  з основними трьома кратерними озерами, в яких мешкають фламінго [34]. Відомий своїми екологічними стежками – ліс Мабіра, що знаходиться в тропіках на північ від берегової лінії озера  Вікторія. Ліс займає площу в 306 кв. км. Це самий великий лісовий заповідник  в центральній Уганді і один з небагатьох збережених тропічних лісів, які залишаються в Уганді [50]. 

2. Історико-культурні  пам’ятки краю

     Уганда є неоднорідною щодо культури. Кожен регіон Уганди має свої унікальні традиції та звичаї. Це визначає відмінності в архітектурних стилях в різних містах країни. Місто, що може похвалитися своєю архітектурною спадщиною - це столиця країни, м. Кампала. Воно засноване  на березі озера  Вікторія в XIX ст. В архітектурі міста простежуються елементи  різних  культур - європейські  будівлі в стилі модерн,  вежі індійських храмів,  мінарети мечетей, куполи  християнських соборів [28].

     Культові споруди. У Кампалі на пагорбі Касубі  знаходяться  гробниці  королів Буганди,  побудовані в 1881 р. Вони займають площу близько 30 га і представляють собою величезні  будівлі з кори, очерету, тканини, прутів і глиняної обмазки. Велика частина цієї території використовується для потреб традиційного сільського господарства. На вершині пагорба Касубі стоїть колишній палац правителів Буганди «Кабака», перетворений на королівську усипальницю у 1884 р. У Музібу-Азала-Мпанга, головній будівлі палацу, нині знаходяться чотири королівських гробниці [45]. Це місце  священне для кожного  жителя Уганди. Тому всіх відвідувачів гробниць змушують  знімати  взуття, а жінкам, які одягнені в  шортах або штанях,  видають спеціальні спідниці [36]. З 2001 р. поховання королів Буганди знаходяться в Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО [21].

      У столиці розташована найбільша мечеть Уганди - мечеть  «Каддафі». ЇЇ будували понад 30 років і завершеною вона предстала в 2008 р. Мечеть була  названа на честь лівійського лідера Муаммара Каддафі,  який допомагав  фінансувати  будівництво. Мечеть здатна вмістити 15000  віруючих [22].

      Мечеть Кібулі (IXX ст.) є найстарішою мечеттю в Кампалі. Вона  розташована на найстарішому однойменному пагорбі Кампали – Кібулі.

      Рубага (початок XX ст.) - це католицький собор, розташований на  пагорбі Рубага,  одому з 7 пагорбів Кампали. Собор є одним з головних релігійних пам'яток в Уганді. Він також відомий як собор Св. Марії [42]. Будівля була значно пошкоджена під час внутрішніх конфліктів в Уганді. Але  до візиту Іоанна Павла II у 1993 р. його реставрували. В соборі спочиває перший африканський архієпископ Джозеф Ківанука [41].

     Собор Намірембе (1890 р.) – найстаріший з трьох соборів Уганди. Він також розташований на одному з 7 великих холмів у Кампалі. Цей англіканський собор, що також відомий як собор Святого Павла, є найбільшою  протестантською церквою в Уганді. Поряд із собором зберіглася могила єпископа Ханнінгтона, що був похований на цьому місці в 1885 р. [41].

     Собор Намугонго - це відоме місце вбивства молодих католицьких та протестантських віруючих,  які відмовилися відректися від віри в  Ісуса  Христа.  В 1886 р. за наказом короля Мванга було вбито 25 молодих людей. Щорічно в соборі ведеться Богослужіння в пам’ять про цю подію.

      У Кампалі є 2 храми сикхів: Гурдваа Срі Гуру Сікх Сабха (Gurdwara Sri Guru Sikh Sabha) та храм Рамгархія (Ramgarhia Temple). Це місця, де сикхи  можуть збиратися, щоб почути гімни, в яких співаються тексти з Гуру Грант  Сахіб - священної книги сикхів [42].

     Музеї та галереї. Національний музей Уганди - одна з найвідоміших визначних пам'яток столиці Уганди. Національний музей Уганди є найстарішим музеєм країни і притягує до себе місцевих та іноземних туристів. Музей був заснований в 1908 р. під назвою «Будинок Ідолів». Музей створений для збереження культурної та історичної спадщини держави. У 1954 р. музей перемістився на вулицю Кіра Роуд, де він і знаходиться в наші дні. Національний музей Уганди має колекцію традиційних музичних інструментів, на яких може вільно пограти будь-який бажаючий. Так, один із залів містить велику колекцію кам'яних інструментів, що використовувалися первісною людиною. Також в музеї є етнографічна галерея, в якій представлений традиційний життєвий уклад різних племен, що населяють країну. В одному із залів Національного музею Уганди розміщується багата громадська бібліотека, створена в 30-х роках XX ст., яка зберігає понад 3 тис. унікальних видань, карт і фотографій, присвячених історії, науці і культурі Уганди і всього африканського континенту [44].

      У столиці також розташовані музей Лісу та Зоологічний музей при університеті Макерере. В м. Ентеббе – Геологічний музей та музей Мисливства і Рибальства [4; 526].

     Галерея Номмо. Ця невелика будівля - Національна художня галерея Уганди, де виставлені роботи місцевих художників, а також митців з інших частин Східної Африки. Про оновлення виставок повідомляється у місцевій пресі. В будинку також розташований магазин, в якому можливо придбати твори мистецтва та ремесел [43].

     Давні людські стоянки. Біля м. Бвера є місце, відоме як Біго - місце людських поселень, пероду пізнього залізного віку (1200 - 1000BC). Розкопки намісці дали залізні леза та гончарню з простими прикрасами.

     В декількох кілометрах на схід від міста Кумі, біля  села Н’єро  зберіглися наскальні малюнки. Коли саме ця серія картин вперше була намальована невідомо, але є відомості про те, що близько 300 років тут оселилися племена Тесо (Ітесот), що помітили ці малюнки [52].

      Інші  пам’ятні будівлі  та місця. В'язниця Катереке - це велика в'язниця, яка нагадує про історію Уганди в кінці 1880-х рр., коли прихильник ісламу Калема «зкинув» з трона короля Мванга, а також репресував багато своїх потенційних і реальних суперників. Багато з них було заарештовано і заслано в цю в’язницю. Пізніше ув’язнені були вбиті без будь-якого милосердя [43].

      Сер Семюель Бейкер Форт . Форт розташований в 30 км від м. Гулу  в окрузі Асва.  Побудований в якості будівлі для утримання рабів, форт був взятий  сером  Семюелем Бейкером в 1872 р. У 1888 р. став резиденцією для Емін-паша і Гордона, правителів Екваторіальної провінції британського  протекторату [35].

     У 1976 р. у міжнародному аеропорту Ентеббе ізраїльською армією була проведена  контртерористична операція проти палестинського загарбання літака «Air France» [24]. Палестинські терористи викрали і  захопили  літак Airbus A 300 в Ентеббе , що летів за маршрутом Тель-Авів - Афіни - Париж. Терористи, які отримали підтримку  угандійського  диктатора Іді Аміна, утримували  пасажирів-заручників  майже тиждень, до нічного рейду на аеропорт кількох літаків  ізраїльських  ВПС. Спецназу вдалося перебити терористів  і звільнити майже  всіх заручників і полетіти з ними в Ізраїль. В пам’ять про це планується побудувати музей боротьби з тероризмом в аеропорту Ентеббе [19].

     Національний  театр. Він є провідним культурним центром, а також він протегує театральні і музичні колективи. Наприклад, опікується Національною танцювальною трупою Уганди, яка виступає в самій країні і за кордоном [31].

Пам’ятним знаком позначено лінію проходження екватора [4; 526]. В якості туристичної атракціїї відвідувачам пропонується подивитись  як змінюється напрямок течії на екваторі. Вода буде текти за годинниковою  стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки  в південній [46].

Фестивалі.

     В Уганді щорічно проводиться фестиваль присвячений дітям [25], Померанчевий Карнавал, під час якого люди виходять на вулиці напівроздягнні, демонструючи на своїх тілах художній розпис [15]. Інший фестиваль має довгу назву «Це фестиваль музики та мистецтв Уганди» [40].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      

3. ХАРАКТЕРИСТИКА  ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УГАНДИ:

   СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УГАНДИ 

1. Основні етапи розвитку туризму в країні

     В Уганді розвиток  туризму почався у 1950 р. зі створення   Національних парків Королеви Елізабети, Мерчісон Фолс і Кібале. Завдяки цьому у 1960 р. Уганда вже вважалась великим туристичним центром, що заохочував іноземні інвестиції. Отже, туризм став основним джерелом надходження іноземної валюти [34]. В 1960 р. один лише НПП Мерчісон Фолс приймав майже 90 тис. іноземних відвідувачів.

Стрімкий розвиток туристичної галузі призупинили наступні роки політичної нестабільності (1970-1980 рр.). НПП почали занепадати. Спостерігалися незаконні винищення тварин на заповідних територіях. Це призвело до того, що поголов’я слонів скоротилося до кільох тисяч, повністю були знищені чорні й білі носороги [6; 139]. Стрілянина в заповідниках і відсутність тварин призвели до того, що туристичні показники різко зменшились в десятки і навіть сотні разів. Країна дуже швидко стала боржником, через що рівень інфляції в 1970-ті рр. перевищував 200 % [51].

      В 1986 р. з відновленням відносної політичної стабільності  індустрія туризму в Уганді почала відновлюватись, а чисельність туристів стрімко зростати. У 1993-94 рр. уряд приступив до розробки плану розвитку туризму [34]. З моменту створення в 1990 р. Світового банку та Глобального екологічного фонду (ГЕФ), що діє за підтримки Організації Об'єднаних Націй, екотуризму стала знову приділятися велика увага.  ГЕФ на початку 1995 р. фінансував проект по екотуризму в Уганді, виділивши 4 млн дол [53].

      Одним з пріоритетних напрямів економічного розвитку країни став туризм. Це явно викладено в Програмі сталого розвитку Уганди (USTD), яка охоплює період з 2003 по 2007 рр. ЇЇ мета полягає у сприянні економічному  зростанню, розвитку і диверсифікації економіки Уганди 
на основі сталого розвитку сектора туризму.

      Отже,  туризм в Уганді набув значного розвитку  в останні два десятиліття. З 1983 по 2003 рр. число туристів збільшилося з 12,786 до 305,72 тис. ос., тобто на 2291%. У 2004 р. туристів збільшилася до 512,379 тис. ос.  (див. додаток 1) [33.] 

2. Туристичне районування Уганди

     Уганда поділяється на 4 туристичні райони: Центральний, Західний, Східний, та Північний [16]. (див. додаток 2). Перші два райони характеризуються вищим рівнем розвитку у галузі туризму, два останні – менший рівень розвитку туризму, але тим не менш там є цікаві туристичні об’єкти.

     Центральний район спеціалізується на таких видах відпочинку як:

• екотуризм, спелеологія та трекінг у НПП Елгон;
• рекреація на пляжі (острови Сессе, Бувума);
• водні види спорту: парусний спорт, рафтинг, каноінг, рибальські тури – р. Вікторія Ніл (Білий Ніл), озеро Вікторія, острови Сессе;
• пізнавальний туризм (стародавня стоянка Біго, м. Ентеббе, м. Кампала);
• паломницький (релігійний) туризм можливий для представників трьох релігій: християн, сикхів, мусульман. Центри: м. Кампала(в місті і його околицях розташовано багато церков), м. Кібулі, м. Ентеббе.

     Західний район - найбільш розвинутий, тому що на території цього району зусереджені 7 з 10 національних парків Уганди. Тому спектр послуг тут доволі широкий. Спеціалізацію району визначають такі види туризму як:

• трекінг у горах та альпінізм (гори Рувензорі з їх 4-х та 5-тисячниками);
• екологічний туризм (всі НПП);
• орнітологічні тури (всі  НПП);
• водні види спорту (озера Едвард, Георг, Вікторія).

     Північний район. Види туризму, на яких він спеціалізується:

• екотуризм в НПП Кідепо;
• пізнавальний (м. Гулу).

     Східний район:

• пізнавальний (м. Кумі, м. Джинджа);
• водні види спорту (озеро Вікторія);
• спелеотуризм та гірський туризм (НПП Елгон).