Туристично-рекреаційний потенціал регіону - як основа розвитку міжнародного туризму в Україні (на прикладі Чернівецької області)

Осипчук Мар’на Дмитрівна

Науковий керівник – Козменко Володимир Мирославович

Чернівецький Національний Університет ім.Юрія Федьковича

Туристично-рекреаційний потенціал регіону - як основа розвитку міжнародного туризму в Україні (на прикладі Чернівецької області)

Із розширенням політичних, економічних, наукових та культурних зв’язків між державами все більше зростає роль міжнародного туризму. Він став однією з провідних галузей світового господарства. Міжнародний туризм є джерелом валютних надходжень до бюджету, створює додаткові робочі місця, сприяє стабільному розвитку, не потребує значних початкових затрат, є одним із інструментів, що захищає ресурси, на яких базується (місцева культура, природне середовище), що вцілому підвищує рівень добробуту нації.

Розвиток туристичної сфери в Україні досліджується багатьма науковцями, зокрема: В.К.Євдокименко, В.Ф.Кифяк, М.П.Крачило, Л.І.Федулова, І.М.Школа та багато інших. Проте питання розвитку міжнародного туризму із врахуванням сучасних тенденцій ще не знайшли достатнього відображення.

Як вважається в світі, туризм є однією з найприбутковіших галузей. В Україні ж даний сектор розвинений недостатньо. Проте, враховуючи багатий ресурсний, культурний, туристично-рекреаційний потенціал, маємо підстави передбачати розвиток багатьох видів туризму. Проаналізувавши туристичні потоки після здобуття Україною незалежності,  можна сказати, що туристичний бізнес розвивався з переважною орієнтацією на виїзд. Ще в 2003 році кількість громадян України, які виїжджали за кордон перевищувала кількість іноземних громадян, які відвідали Україну. Проте у 2004 році дані показники практично вирівнялись, і , починаючи з 2005 року, спостерігаються позитивні тенденції розвитку в’їзного туризму.

Рис.1. Туристичні потоки 2000-2006 років за даними Державної служби туризму і курортів України

Дослідження в Чернівецькій області свідчать про те, що природне розташування, сприятливі природньо-кліматичні умови, багаті рекреаційні ресурси, культурні та історичні традиції розкривають широкі перспективи для розвитку багатопрофільного туризму. Зокрема:

- пізнавльний, що пов’язано із наявністю пам’яткок архітектури (міська ратуша, приміщення поштамту, резиденція митрополитів, Вірменська церква, драматичний театр у м.Чернівці, Хотинська фортеця у м.Хотин, Дністровська ГАЕС), пам’яткок природи (печера Довбуша, Паротяте каміння, перевал Німчич, печера Попелюшка,), музеїв (Чернівецький краєзнавчий музей, Музей ім.В.Івасюка, Музей під відкритим небом у м.Чернівці, музей-садиба Ю.Федьковича у Путилі), місць, пов’язаних з перебуванням відомих людей (О.Кобилянська, Ю.Федькович, І.Франко, Л.Українка, М.Емінеску, Сіді Таль). Слід також зазначити, що одним із чинників пізнавального туризму є збережені на Буковині елементи традиційної культури (різдво, Водохрещє, масниця, Великдень);

- оздоровчий - запаси лікувальних грязей з високими лікувальними властивостями, поблизу сіл Брусниця (Кіцманський район), Черешенька (Вижницький район) і Костинці (Сторожинецький район);

- релігійний – маємо величезний потенціал розвитку даного виду туризму, про що свідчить наявність великої кількості храмів як у м.Чернівці, так і в межах області (Свято-Успенська дерев’яна церква, Свято-Миколаївська дерев’яна та мурована церкви, Резиденція буковинських митрополитів, Ільїнська церква у Топорівцях Новоселицького району, Успенська церква у Кулівцях та ін.), а також наявність 11 монастирів, що приваблюють велику кількість паломників (Свято-Успенський старообрядницький монастир у с.Біла Криниця Глибоцького району, що слугує центром світого старообрядництва);

- спортивний, а саме: пішохідний та гірський туризм (буковинські товтри Кельменецького і Герцаївського районів, Буковинські Карпати, гора Стіжок у с.Мигове, перевал Німчич у Путильському районі), спелеотуризм (печера Довбуша, «Попелюшка», «Буковинка», «Скитська», «Чорнопотоцька»), водний туризм (рафтинг на р.Черемош та р.Сірет), а також гірський велотуризм;

- екологічний, сільський зелений туризм (каньйон р.Дністер, Вижницький національний природний парк);

- навчальний, що пов’язано із наявністю престижних та відомих вищих навчальних закладів.

За даними Державної служби туризму і курортів України у першому півріччі 2007 року у Чернівцях працювало 62 туристичних підприємств, послугами яких скористалися 33,47 тисячі клієнтів. Кількість іноземних туристів, які відвідали Чернівці становила понад 3,12 тисяч осіб. Водночас 11,02 тисячі клієнтів, скориставшись послугами місцевих туроператорів і турагентів, здійснили зарубіжні подорожі. Екскурсійним обслуговуванням у Чернівцях було охоплено понад 8,7 тисяч осіб. Туристичні підприємства Чернівців до місцевого бюджету сплатили податків на 440 тис.грн.

На перший погляд, складається враження активної діяльністі та позитивних результатів у туристичній галузі. Та порівняння даних показникиів із показниками 2006 року за такий ж період відображає не зовсім прогресивний розвиток - величина росту коливається в межах 0,5%, що не відповідає потужному ресурсному потенціалу Чернівецької області. Основними чинниками, що гальмують процес розвитку туризму, є недостатньо розвинені туристична та загальна інфраструктура, особливо за межами Чернівців; погане транспортне забезпечення; низький рівень якості обслуговування; відсутність інвестицій у сфері рекреації; нестача кваліфікованих кадрів; занедбаність пам’яток історії, архітектури та культури; недостатність коштів для реклами регіону [3].

Для покращення ситуації у галузі туризму як у Чернівецькій області, так і в Україні вцілому, владі потрібно провести ряд заходів, зокрема:

- створити сприятливі інвестиційні умови у сфері туризму, єдиних правових норм, податкового стимулювання;

- впорядкувати процеси оренди і приватизації туристичних об’єктів;

- впровадити певну плату за користування туристичними ресурсами;

- провести заходи державної підтримки малого туристичного бізнесу (особливо у сільській місцевості) та робити преференції для тих туристичних підприємств, які працюють на внутрішньому туристичному ринку і долучають інновації;

- провести реконструкцію і модернізацію наявних об’єктів туристичної інфраструктури (шляхи, зв’язок, служби сервісу тощо);

- стимулювати розробки нових туристичного продукту, використовуючи при цьому народні традиії, фольклор, свята, фестивалі, екологічно чисті місця;

  - угоди про співробітництво у сфері туризму з іншими країнами та з провідними міжнародними організаціями.

Список використаної літератури:

1. Рекреаційна індустрія Буковини як пріорітетний напрям стратегії соціально-економічного розвитку краю / О.В.Кифяк // Регіональна економіка. – 2005. - №1 – с.231

2. Туристичний путівник «Буковина туристична» серії Україна запрошує / Брижак П.М., Влад М.М. – ТОВ «Світ Успіху», 2005.

3. http://www.tourism.gov.ua