Туристичний маршрут Івано-Франківська область

Туризм для  осіб з обмеженими фізичними можливостями

Туризм для осіб з  обмеженими фізичними можливостями набуває все більшого поширення  у світі. Відомо, що кількість туристів такої категорії становить 10% всіх мандрівників. Люди з особливими фізичними  потребами починають справедливо вимагати від суспільства відкритості, вільного доступу до всіх загальних ресурсів – в тому числі до відпочинкових зон, туристичних маршрутів, цікавих об'єктів архітектури та природи, парків, пляжів.

Туризм для сліпих, туризм для глухонімих, туризм для людей з обмеженими можливостями, інвалідний туризм, реабілітаційний туризм, корекційно-освітній туризм, доступний туризм — це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб осіб з обмеженими можливостями.

Якщо звернутися до історії, цей вид туризму з’явився в 70-х роках минулого століття і розвивався в громадських організаціях осіб з обмеженими можливостями .

Складність розвитку цього виду туризму полягає в  неповноті нормативної бази, відсутності  системи методичного супроводу, системи підготовки інструкторів-фахівців з роботи з цією категорією туристів.

Люди з обмеженими фізичними можливостями все частіше, самі або при допомозі волонтерів громадських організацій, організовують  пізнавальні поїздки, екскурсії, табори, змагання. Особливо гостро стоїть питання адаптації туристичних маршрутів для цієї категорії людей. Саме тому, управління з питань туризму приділяє велику увагу розвитку цього виду туризму на Тернопільщині.

На даному етапі, ведеться збір інформації та пропозицій до туристичних маршрутів для людей з обмеженими фізичними можливостями. Управління з питань туризму просить врахувати в розробці туристичних маршрутів потреби даної категорії туристів та специфіку туристичного обслуговування.

Зокрема, необхідно зауважити, що під терміном “люди з обмеженими життєвими можливостями” маються на увазі не лише особи, які мають інвалідність, але й особи, які не мають інвалідності, але у них є ті чи інші відхилення, що знижують їх функціональні можливості. В залежності від фізичного стану людей з обмеженими фізичними можливостями споживачів туристського продукту поділяють на 2 категорії:

1 категорія — туристи  з обмеженими можливостями пересування  (в тому числі, інваліди-колясочники);

2 категорія — туристи  з обмеженими можливостями сприйняття навколишнього світу (погано бачать, незрячі, глухі).

Тому, при формуванні, просуванні і реалізації туристського продукту туристичні організації та індивідуальні підприємці повинні:

- враховувати інтереси  туристів з обмеженими фізичними  можливостями;

- максимально забезпечити  їх різноманітними видами туристичних  послуг (бажано — з оздоровчими  і спортивними цілями, з пасивним  відпочинком у рекреаційних центрах,  короткочасним приміським відпочинком,  рибалкою);

- при проектуванні  та реалізації туристичних послуг для туристів з обмеженими фізичними можливостями перевагу доцільно віддавати районам зі сприятливими кліматичними і природними умовами (з усіх видів уникати ландшафтів, таких як гірські райони, райони з несприятливими або небезпечними для цих груп туристів кліматичними умовами);

- обов’язковою умовою  при організації подорожей є  транспортна доступність об’єктів  туристичної індустрії.

Для обслуговування ще для  однієї категорії туристів з обмеженими можливостями, а саме туристів з  обмеженими можливостями пересування визначені ряд вимог щодо туристично-інформаційного наповнення на туристичних об’єктах:

— висота і кут нахилу при розміщенні інформаційних матеріалів і стендів повинні забезпечувати  зручність сприйняття для цієї категорії  споживачів, у тому числі і для туристів, що переміщаються в інвалідних візках;

— висота розташування стандартних  інформаційних стендів повинна  бути 75—85 см від землі (підлоги), тоді як вертикальні стенди і дошки  оголошень повинні бути розташовані  на висоті 60—70 см, залежно від розміру стенду;

— стенди повинні бути встановлені на рівних майданчиках  з твердим покриттям, щоб забезпечити  під’їзд інвалідного візка;

— стенди повинні розташовуватися  таким чином, що б при під’їзді до них коляска звільняла дорогу, не ускладнюючи проїзд. З цією метою стенди слід розміщувати не біля самої дороги, стежки, а в спеціально влаштованих “кишенях” площею 5—6 кв.м, що мають тверде покриття;

— на майданчиках-“кишенях”  мають бути передбачені лавиці для  супроводжуючих осіб та навіс достатньої довжини і ширини, щоб під ним можна було вкрити коляску інваліда в негоду;

— для сприйняття інформації про туристський продукт формат написів на стендах, розмір і стиль  шрифтів слід передбачати такими, щоб вся інформація читалася без  напруги з сидячого положення і з відстані 2—2,5 м;

— при необхідності підйому  туристів по сходах потрібно передбачати  влаштування пандусів або наявність  спеціальних засобів вертикальної комунікації для інвалідів (ліфтів, ескалаторів, підйомників).

 

Туристичний маршрут  для осіб з обмеженими фізичними можливостями «Безбар’єрна Івано-Франківщина»

 

Маршрут розроблений  для туристичних груп з обмеженою  мобільністю. Рекомендованими видами транспорту є спеціально облаштовані автобуси і автомобілі – в залежності від розміру групи. Наявність супроводжуючих осіб обов’язкова. Екскурсійну групу обслуговує водій та екскурсовод (для великих туристичних груп) та водій-екскурсовод (для індивідуального туру легковим автомобілем).

 

День 1

09.00 – виїзд за маршрутом  Івано-Франківськ – Манява. Відстань – 44 км.

Приблизний час в  дорозі – 1 год.

10.00 – відвідання Хрестовоздвиженського монастиря (Манявський скит) в с. Манява. Екскурсія триває 1 годину. Вільний час для самостійного огляду монастиря – 3 години.

14.00 – виїзд за маршрутом  Манява – Яремча. Відстань – 50 км. Приблизний час в дорозі – 1 год. Врахований час для санітарної зупинки – 30 хв.

15.30 – відвідання екотуристичного візит-центру в м. Яремча. Перегляд ексклюзивного демонстраційного фільму про географію, історію, етнографію та туристичні атракції Карпатського регіону.

18.00 – поселення в  готель «Водоспад» м. Яремча. Вільний  час.

 

 

 

 

 

 

День 2

 

09.00 – виселення з  готелю. Виїзд за маршрутом Яремча  – Коломия. Відстань – 47 км. Приблизний час в дорозі – 45 хв. Відведений час для санітарної зупинки – 15 хв.

 

10.00 – відвідання музею  «Писанки» в м. Коломия. Екскурсія  триває 2 години. Вільний час –  1 година.

 

13.00 – відвідання музею  Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського в м.Коломия. Екскурсія триває 2 години. Вільний час – 1 година.

 

16.00 – оглядова екскурсія  по м.Коломия. Вільний час.

 

18.00 – виїзд до готельно-ресторанного комплексу "Край неба", с. Лісна Слобідка, Коломийський р-н. Відстань – 12 км.

 

18.30 – поселення в  готель. За бажанням можливим є відвідання кінного клубу на території готельно-ресторанного комплексу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

День 3

 

09.00 – виселення з  готелю. Виїзд за маршрутом с.Лісна  Слобідка – м. Рогатин. Відстань  – 111 км. Приблизний час в дорозі  – 2 години. Враховується час для  санітарної зупинки – 30 хв.

 

11.00 – відвідання Музею-садиби Миколи Угрина-Безгрішного в м. Рогатин. Екскурсія триває 2 години.

 

13.00 – оглядова екскурсія  по м. Рогатин. Вільний час.

 

14.00 – відвідання Церкви Святого Духа. Екскурсія триває 1 годину. Вільний час.

 

16.00 – виїзд за маршрутом  м. Рогатин – с. Черче. Відстань  – 6 км. Приблизний час в дорозі  – 30 хв. Врахований час для  санітарної зупинки – 20 хв.

 

16.30 – поселення в  санаторій. Відвідання процедур  за власним бажанням.

 

 

 

 

 

Музей «Писанка»

Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.

Архітектурна споруда  у формі найбільшого у світі  писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн. Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та М. Ясінський. Музей володіє колекцією понад 12 тис. писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії. В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку. В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.

Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами:

На сходах, що ведуть до бічного входу музею, встановлені 2 зручні пандуси. Доступним для осіб з обмеженими можливостями є перший поверх музею (тут відбуваються змінні виставки майстрів народного мистецтва, майстер-класи з розпису писанки, експозиція з екскурсу в історію писанкового розпису, сувенірна крамниця).

На другий поверх музею  ведуть стрімкі сходи – пристосувань для людей на візках немає.

Туалет в музеї не пристосований до потреб осіб з особливими потребами.

 

Національний  музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського

Один із найстаріших і найвідоміших в Україні музей, колекція якого має понад 22 000 експонатів від періоду трипільської культури й по сьогодення. У 18-ти експозиційних залах представлені найрізноманітніші види народного мистецтва, якими здавна славиться цей край.

Особливо цікаві зразки різьби на дереві, якими прикрашали житлові  і культові споруди, меблі, сільськогосподарські знаряддя, предмети побуту, музичні  інструменти тощо. Широко демонструються художні вироби з металу та рогу, виготовлені в різні часи майстрами Гуцульщини технікою гравірування, інкрустації, гарячого та холодного кування, плетіння. У музеї представлені також художні вироби зі шкіри: кептарі, кожухи, чоловічі торбини, пояси-череси, святкові пояси та постоли. Народний одяг поєднує в собі мистецтво ткацтва, вишивки, обробки шкіри та плетіння. Художні керамічні вироби ілюструють розвиток гончарства на Покутті та Гуцульщині.

Чільне місце в експозиції посідають  писанки. Надзвичайно своєрідними  є гуцульські сирні іграшки-обереги. Прикрашають експозицію твори народного живопису – розпис на склі та дерев’яні ікони. Серед експонатів – високохудожні твори цілої династії Шкрібляків, В. Девдюка, Корпанюків, Корбових, О. Бахматюка, П. Кошака, Г. Василанчук, М. Медвідчука, І. Семенка, П. Харінчука, Г. Герасимович, Ільків, Г. Вінтоняк, І. Антонюка, В. Гуза, М. Тимкова, Волощуків, В. Кабина, П. Цвілик, П. Намайка, Кіхневичів і багатьох інших талановитих митців.

Коротка характеристика з точки зору можливості відвідування людьми з особливими потребами:

Спеціальної стоянки для автомобілів поблизу музею немає. Споруда має чітко видний, доступний головний вхід з вулиці.

До входу в музей ведуть дві  сходинки (поручнів чи пандусів стаціонарних немає). В музеї є переносний дерев’яний щит (пандус), який при необхідності можна використовувати. Ширина дверей достатня для проїзду на візку. Двері масивні, дерев’яні. Коридор за вхідними дверима достатньо широкий, щоб розвернути візок. До виставкових залів ведуть дві сходинки. Пересування у виставкових залах зручне. Відвідувачі із вадами зору можуть торкатися деяких експонатів.

Туалет в приміщенні музею є, але він не облаштований.

 

Готельно-ресторанний комплекс "Край неба"

Об’єкт увійшов до переліку об'єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами. Поблизу комплексу є великий паркувальний майданчик. Маломобільні групи туристів можуть скористатися кількома номерами, що знаходяться на другому поверсі. На першому поверсі розташовується доступний просторий ресторан.

Тут пропонується цікавий реабілітаційний відпочинок – надаються послуги верхової їзди (35 коней гуцульської породи та рисаки).

 

 

Хрестовоздвиженський монастир (Манявський скит)

Манявський Скит - це розташований у мальовничому гірському урочищі  поблизу села Манява старовинний  монастир-скит XVII ст., засновником якого є виходець із Афону монах Йов Княгинецький. Дата заснування - 1612 р. Колись монастир підпорядковувався безпосередньо константинопольському патріарху.

У середині XVII ст. скит мав  до 200 ченців і десятки підпорядкованих  монастирів у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. У 1612 р. споруджена Хресто-Воздвиженська церква. У 1620-1621 рр. монастир обведений оборонним муром з трьома вежами, які знищили турки 1676 р. За підтримкою українських гетьманів, молдавських господарів, російських царів, місцевих криторів 1681 р. скит був відбудований.