Тернопільська область

   Тернопільська область належить до невеликих областей України. Її площа – 13,8 тис. км.кв., що становить 2,3% від території держави. Область знаходиться в західній частині України, межує з Рівненською, Чернівецькою, Львівською, Івано-Франківською, Хмельницькою областями. Область лежить у внутрішній частині Європи, у районах панування західних вітрів і це впливає на формування на її території помірно континентального клімату, рослинного і тваринного світу лісостепу. А положення її в західній частині Подільської височини визначає особливості формування природних комплексів на її території.Географічне положення Тернопільської області є досить вигідним. ЇЇ розміщення в західній частині правобережного лісостепу – у зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням – сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а положення поблизу індустріального Прикарпаття і Львівсько-Волинського вугільного басейну – розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання трудомістких галузей господарства. Тернопільська область знаходиться поблизу кордону нашої держави з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Це сприяє активному розвитку на її території виробництв, продукція яких може експортуватися в ці країни. Разом з тим, у сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин область, маючи відносно високий ступінь забезпеченості трудовими ресурсами, може стати регіоном для вкладання інвестицій іноземних фірм. Цьому сприяє розташування області на важливих транспортних магістралях, які з’єднують Київ зі Львовом, Чопом, країнами Європи. Таке положення дозволяє підтримувати тісні економічні зв’язки області зі східними регіонами України, безпосередньо з сусідніми областями та країнами Європи. Значна компактність території області та центральне положення обласного центру – Тернополя – сприяють розвитку вантажо- та пасажироперевезень між різними частинами області. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалів. Рельєф району дуже різноманітний. Значно розчленована глибокими каньойоноподібними долинами рік місцевість Придністров’я переходить у центральній частині області у слабо хвилясту, майже ідеальну рівнину, яка на півночі змінюється горбогір’ям. Мальовничі ландшафти західної частини області, порізаної густою мережею ярів, балок і річкових долин, мають значні відмінності від ландшафтів східної частини. Ці відмінності значною мірою викликані особливостями геологічної будови території.Клімат області помірно-континентальний з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Тернопільська область розташована в глибині материка і тому на її клімат мають значний вплив континентальні повітряні маси. Вони несуть суху погоду. Узимку сюди проникають відроги сибірського антициклону, які приносять холодну погоду, а влітку, коли він відступає, має вплив азорський максимум. Навесні і на початку осені на територію області проникає континентальне арктичне повітря, яке приносить різке похолодання. В усі пори року територія області перебуває під впливом циклонів, які формуються над Атлантичним океаном. Улітку вони приносять значну хмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку – потепління, відлиги, снігопади. На клімат області має вплив також рельєф. Різноманітні форми рельєфу обумовлюють відмінності в температурах повітря, кількості опадів, напрямі та силі вітру у різних частинах області.Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°C в центральній частині області до 7,4°C на півночі і півдні. Середня температура січня від мінус 5,4°C у центральні частині до мінус 4,5°C в інших частинах області, липня - відповідно 18 –18,5° і 18,8°C. Опадів випадає 550-700мм на рік у весняно-літній період. Природно-ресурсний потенціал. Розміщення Тернопільської області в межах Східно-Європейської платформи зумовило утворення тут корисних копалин осадового походження. Серед них найбільшою є група нерудних корисних копалин. На території області розвідано і обстежено понад 300 родовищ корисних копалин цієї групи. Вони розміщені по всій території області і є сировиною для виробництва різноманітних будівельних матеріалів.Значне поширення в області мають суглинки і глини (понад 100 родовищ), які є сировиною для виробництва цегли і черепиці. Переважна більшість з них – невеликі та середні; до великих належать Тернопільське, Опришківське, Чортківське, Теребовлянське. Глибина залягання глини не перевищує 7 м, а видобування її проводиться відкритим способом. У північній і центральній частинах області є поклади гончарних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кахлю та гончарного посуду.Пісковики поширені в Теребовлянському, Чортківському та Бучацькому районах на берегах рік Серету і Гнізди. Вони мають плитчасту будову і використовуються для виготовлення бруківки і як облицювальний матеріал.Вапняки на території області трапляються у Збаразькому, Підволочиському, Підгаєцькому, Бережанському, Бучацькому і Зборівському районах. Вони використовуються для виготовлення щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, випалювання вапна, а також при виробництві цукру.Родовища крейди знаходяться в околицях м. Кременця. Поклади залягають близько до поверхні (до 10 м), мають значну товщину, і це дозволяє вести видобуток відкритим способом. Крейда застосовується в комбікормовій промисловості, для вапнування ґрунтів, виготовленні шкільних олівців.Гіпсові родовища розміщені в Придністров’ї, найбільші з них – між Серетом і Збручем (Заліщицький і Зборівський райони). Товщина пластів досягає 20-25м, запаси оцінюються десятками мільйонів тонн. Гіпс використовується для гіпсування ґрунтів, у медицині, паперовій, хімічній, цементній галузях промисловості тощо.Поклади мергелю є у західній частині області (Зборівський, Бережанський і Підгаєцький райони). Потужність пластів 18-30м, вони залягають на глибині 15-29 м, й це дає змогу розробляти їх кар’єрним способом. Мергель є високоякісною сировиною для виробництва цементу.Гравій трапляється в долинах і на проти річкових схилах Дністра, Серету, Золотої Липи. Використовується переважно в шляховому будівництві.Родовища піску поширені найбільше в західній, північній та центральній частинах області. В основному це будівельні піски. Найбільшими родовищами є Тернопільське і Бережанське. На території Бережанського району розташоване відоме Рогачинське родовище кварцових пісків, які є сировиною для виробництва скла.Із нерудних корисних копалин в області є також фосфорити, бентоніти. Фосфорити в невеликій кількості трапляються в долині річки Стрипи біля м.Бучача, по берегах Серету між Тернополем і Теребовлею. Їх можна використовувати як мінеральне добриво.Невеликі поклади бентонітових глин є в Кременецькому і Бучацькому районах. Їх модна застосувати як адсорбційний матеріал.Паливні корисні копалини на території області представлені незначними запасами бурого вугілля і торфу. Буре вугілля залягає в Кременецькому, Шумському і Збаразькому районах. Запаси його невеликі, якість невисока, тому поклади не розробляються.В області є понад 50 родовищ торфу, переважна більшість з яких зосереджена в північній і північно-західній частинах області (Кременецький, Шумський, Лановецький, Зборівський, Козівський райони). На найбільших родовищах – Шумському і Денисово-Купчинецькому – проводиться видобуток торфу, який використовується, в основному, для удобрення полів.Рудні корисні копалини на території області незначні і промислового значення не мають. Залізні руди розміщені у вигляді окремих конкрецій серед осадових порід на території Кременецького і Шумського районів. Вміст заліза в окремих місцях досить високий (до 71%), але поклади руд невеликі.Мідні руди залягають лінзоподібно в девонських відкладах біля Заліщиків. Вміст міді в руді становить 1,5-3,2%, запаси незначні.Окремі скупчення марганцевих руд виявлені серед неогенових відкладів у західній частині Бережанського району та в Кременецькому горбогір’ї.Значні запаси нерудних корисних копалин на території Тернопільської області є сировиною для промисловості будівельних матеріалів.Водні ресурси складаються з поверхневих і підземних вод. Тернопільська область є територією із середнім забезпеченням водними ресурсами. Сумарні потенційні водні ресурси області становлять1,4% від водних ресурсів України. На одну людину припадає 1,4 тис. м.куб. води на рік. По території області протікає понад 2400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. Найбільшими з них є Золота Липа, Дністер, Серет, Стрипа, Збруч, Горинь та ін. На Тернопільщині майже немає природних озер, проте досить багато штучних водойм – ставків і водосховищ. В області є 19 водосховищ. Загальна площа їх водного дзеркала становить 3450 га. Стави займають площу 5540 га, їх нараховується 659. Незначну площу на території Тернопільщини займають болота. Тернопільська область має значні запаси підземних вод, які використовуються для господарських і побутових потреб населення, промислових і сільськогосподарських підприємств. Ґрунти. Найбільшу площу в області (близько 72%) займають лісостепові опідзолені ґрунти, які об’єднують такі типи: ясно-сірі лісові, сірі лісові, темно-сірі, чорноземи опідзолені. Ґрунтовий покрив Тернопілля сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони. Площа еродованих земель постійно зростає і становить зараз 38,7% від площі ріллі.Лісові ресурси мають в області ґрунто-, водоохоронне, рекреаційне значення. На промислову переробку поступає незначна кількість деревини. Це визначається невеликою кількістю лісів в області (13,9 % території області). Запаси деревини в Тернопільській області становлять 20,1 млн. м.куб.(0,2% запасів деревини в Україні). Видовий склад лісів такий: хвойні породи – 16,7%, твердолистяні – 79,6%, м’яколистяні –3,7% від загальної площі лісів. Область багата на рекреаційні ресурси. Мінеральні води є у Теребовлянському, Тернопільському, Зборівському, Гусятинському, Бережанському та Збаразькому районах, які використовуються для лікування різних захворювань внутрішніх органів, опорно-рухового апарату.Природно-ресурсний потенціал Тернопільської області – один з головних чинників розвитку та спеціалізації господарства, формування його транспортно-економічних зв’язків. Тому раціональне використання природних ресурсів району, всебічне ресурсозбереження є важливими чинниками розвитку та розміщення його продуктивних сил. Населення, трудові ресурси і проблеми їх ефективного використання. Тернопільщина належить до давньозаселених земель. Розкопки показують, що перші поселення з’явились тут в VI-IX ст., а початок заселення належить до епохи середнього неоліту. Багато поселень виникло в давньоруський період. У феодальний період села утворювалися навколо дворів феодалів. Поступово деякі з них перетворилися у містечка. Розвиток міст і сіл в XV-XVII ст.. стримувався нападами турків і татар. Багато населених пунктів спустошувалися повністю і пізніше ніколи не досягали свого попереднього рівня розвитку. У XVII-XVIII ст. продовжується активний процес заселення території. Швидко розвиваються міста, які одержали магдебурзьке право: Бережани, Бучач, Чортків, Тернопіль, Кременець, Зборів та інші. У 1771р. територія сучасної Тернопільщини була розділена між Австрією і Росією. Це значно вплинуло на розвиток поселень, їх розміщення, особливості забудови, на умови життя і діяльності людей. Північна частина – до Росії, а решта території – до Австрії. У цих країнах існувало на той час кріпосне право, що стримувало розвиток міст. Також на чисельність населення міст і сіл Тернопільщини кінця XIX – поч. XX ст. значний вплив мала масова еміграція. Значних втрат зазнало населення області в роки першої світової війни і в післявоєнний період. Ще значніші зміни в чисельності і розселенні населення відбулися в області в роки другої світової війни і в післявоєнний період. В сучасний період в області намічені заходи для економічного і соціального розвитку міських і сільських населених пунктів.За чисельністю населення Тернопільщина займає передостаннє місце серед областей України. На 1.01.1997 тут проживало 1172,3 тис. чоловік. Наша область належить до областей України з низькими темпами природного приросту населення. Зниження цих темпів спостерігається з середини 70-х років і пояснюється зменшенням показників народжуваності і зростанням смертності населення. Від’ємні показники природного приросту свідчать про процеси депопуляції сільського населення в області. Цьому сприяють також різноманітні види міграцій.Тернопільщина тривалий час була районом виходу мігрантів. Сучасні ж міграції населення мають економічні причини. Щороку частина працездатного населення виїжджає з області на заробітки, і лише деяка частина повертається назад. Це позначається на чисельності населення області, що постійно знижується внаслідок від’ємного природного, а тепер і механічного приросту населення.Більшість населення в області становлять жінки – 53,7%, а чоловіки – 46,3%. Найбільша в області група працездатного населення – 53% (жінки в віці 17-55 років, чоловіки 17-60 років). Ця група є основною у складі трудових ресурсів. Кількість дітей та підлітків в області приблизно така ж, як пенсіонерів. Вона постійно зменшується в останні роки у зв’язку зі зниженням показників народжуваності.За переписом населення 1989 р. на території Тернопільської області проживали люди 52 національностей. Переважну більшість населення становлять українці (96,2% - найвища частка серед областей України), є також росіяни, білоруси, поляки, євреї, ін. Такий склад населення сформувався під впливом політичних і соціально-економічних умов і зазнавав у процесі формування постійних змін.На території Тернопільщині нараховується 1073 поселень (на 1.01.1996). Переважна більшість з них – села (96,7%), а міста і селища міського типу становлять 3,3% від всіх населених пунктів. Переважна більшість населення області проживає в селах (56,3%). Кількість сільського населення постійно знижується.Тернопільщина – одна з областей України, в якій важливим фактором розвитку і розміщення господарства є трудові ресурси. Працездатне населення становить основну частину в складі трудових ресурсів міських і сільських поселень. Переважна більшість працюючого населення була зайнята у попередні роки у галузях матеріального виробництва. Зараз їх кількість постійно зменшується внаслідок значного скорочення працівників на підприємствах виробничої сфери, у цій сфері тепер працює 47,4% працівників. Більшість з них працює у промисловості (25%).Значна частина населення області зайнята в сільському господарстві. Трудові ресурси, які зайняті в сільськогосподарському виробництві, постійно “омолоджуються”.У Тернопільській області зростає частка людей, які працюють у галузях невиробничої сфери – освіті, культурі, торгівлі та ін. У 1996 р. вони становили 52,6% від працівників, що були зайняті у господарстві області.Тернопільщина належить до областей України, які добре забезпечені трудовими ресурсами. Вони можуть бути використані не тільки в межах області, а й в інших регіонах України.Господарство Тернопільщини. Господарство Тернопільської області є складовою частиною народногосподарського комплексу України. Область виділяється в Україні виробництвом бавовняних тканин, світлотехнічного обладнання, бурякозбиральних комбайнів, с/г машин, цукру, взуття, масла, м’яса, картоплі та ін.Рівень розвитку і структуру господарства характеризують показники національного прибутку. За часткою такого прибутку в Україні (1,5%) область належить до т. зв. депресивних (недостатньо розвинутих) регіонів. У структурі такого прибутку провідне місце донедавна мала промисловість, а тепер вона поступилась перед сільським господарством.Промисловість. На підприємствах області виробляється 0,8% промислової продукції України. У розрахунку на одну особу тут в 1995р. вироблялося в три рази менше промислової продукції, ніж у середньому в Україні.Провідне місце серед галузей промисловості займає харчова. У ній виділяються цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, тютюнова, кондитерська, плодоовочеконсервна, борошномельна та інші галузі. В області діє 9 цукрових заводів. Найпотужніші з них – Чортківський, Кременецький, Хоростківський. З року в рік виробництво цукру постійно зростає.Плодоовочеконсервна промисловість розвивається на місцевій сировині. Переробка овочів і фруктів здійснюється на 9 консервних заводах, Залозецькому сокозаводі, Бережанському овочесушильному комбінаті та в цехах багатьох колгоспів. Однак існуючі потужності підприємств ще не можуть повністю переробити плодоовочеву сировину, значна частині відходів не використовується. Молочна промисловість виробляє масло, сир, цільномолочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшими підприємствами цієї галузі є Тернопільський молокозавод, Чортківський, Козівський, Борщівський сирзаводи, Теребовлянський завод сухого знежиреного молока, маслозаводи – Шумський, Бережанський, Лановецький, Заліщицький.М’ясна промисловість представлена Тернопільським і Чортківським м’ясокомбінатами, а також цехами, які переробляють м’ясо, при районних харчокомбінатах. Підприємства борошномельної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості розміщені майже рівномірно на всій території області.Легка промисловість за обсягом товарної продукції займає третє місце в структурі промисловості Тернопільської області. Вона базується на місцевій і довізній сировині. У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна, взуттєва промисловість. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, шовк. Її найбільшими підприємствами є виробниче об’єднання “Текстерно” в Тернополі, ватна фабрика у м. Кременці, фабрика текстильно-художніх виробів у м. Заліщики.Швейна промисловість виробляє третину продукції легкої промисловості області. Швейні фабрики розташовані у Тернополі, Почаєві, Чорткові. Існує ряд цехів індивідуального пошиття одягу в багатьох населених пунктах.Галантерейна промисловість випускає товари широкого вжитку – шкіряні і текстильні. До їх складу входять 6 підприємств, найбільшим з яких є фабрика “Подолянка” у м. Тернополі. Взуттєва промисловість розвивається у Тернополі, Теребовлі і Почаєві. Товари легкої промисловості значною мірою відправляються за межі області, зокрема в країни СНД, Канаду, Польщу, Угорщину, Румунію та ін. Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості. Всі підприємства працюють на довізному металі і випускають трудомістку продукцію – електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни та ін. Найбільші підприємства – виробничі об’єднання “Оріон”, “Сатурн”, “Ватра”, “Комбайновий завод”. Продукція цих підприємств вивозиться за межі області і України. Металообробка має місцеве значення. Металообробні підприємства є у Тернополі, Чорткові, Бучачі, Збаражі, Товстому. Вони невеликі, основна їх продукція – литво, цвяхи, металевий та емальований посуд тощо.У виробництві промислової продукції області поступово знижується частка деревообробної промисловості. Це пов’язано зі зменшенням кількості місцевої і довізної сировини. Основна продукція галузі – меблі, тара, будівельні матеріали. Найбільші підприємства – Тернопільська, Кременецька, Бережанська меблеві фабрики, Потуторський, Озернянський деревообробні заводи, Козівська фабрика “Темп”. Промисловість будівельних матеріалів сформувалась на основі використання місцевих нерудних корисних копалин. Вона випускає залізобетонні конструкції, цеглу, вапно, гіпс, асфальт та ін. Підприємства цієї галузі рівномірно розміщені на всій території області, але ще не повністю задовольняють потреб будівництва. Роль паливно-енергетичної промисловості у виробництві промислової продукції дуже мізерна. Це пов’язано з тим, що дана галузь не має для свого розвитку на території області ніяких ресурсів. Природний газ поступає в область по магістральних газопроводах Торжок-Долина, Дашава-Київ, Уренгой-Ужгород, “Союз”. В області також налагоджено виробництво канцелярських виробів, ялинкових прикрас, але їх роль у промисловості незначна.АПК. Важливе місце в господарстві Тернопільської області займає агропромисловий комплекс. Для його розвитку тут є сприятливі природні і економічні умови. На території області розташовано 2,6% с/г угідь і 2,7% орних земель, виробляється 3,8% продукції сільського господарства України. У Тернопільській області виробляється на кожну людину більше, ніж в країні, зерна, картоплі, молока і м’яса, але значно менше - овочів і фруктів. В останні роки в області, як і в усій Україні, спостерігається деякий спад виробництва майже всіх с/г продуктів. Серед галузей сільського господарства в області на першому місці - рослинництво. Воно дає 51% товарної с/г продукції. Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови і достатня кількість трудових ресурсів є базою для вирощування тут різноманітних с/г культур.Найбільші посівні площі в області займають зернові культури, а серед них – озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, кукурудзу, гречку, овес та ін. Урожайність пшениці в середньому 37,5 ц/га.Серед посівних площ технічних культур на першому місці – цукрові буряки. Вони займають 10,3% всіх посівних площ області. Середня врожайність буряків - 220 ц/га. Вона значно знизилась в останні роки, але є вищою, ніж в середньому по Україні. Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі. Її вирощують в усіх районах області. Середня врожайність – 108 ц/га. Природні умови Тернопільської області сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур ще невеликі (1,1%). Головними овочевими культурами є капуста, морква, столовий буряк та ін. Необхідно збільшити площі помідорів, зеленого горошку, кабачків, огірків, цибулі та інших овочевих культур, які дають в області високі врожаї.У Тернопільській області ще невисокий рівень концентрації садівництва. На 100 га орних земель тут припадає 1,7 га садів. Врожайність садів і ягідників невисока, хоча умови для садівництва сприятливі в усіх частинах області.Понад третину посівних площ області займають кормові культури. Серед них переважають горох, кукурудза, вика, кормовий буряк та ін.Тваринництво є другою галуззю с/г в області. Для його розвитку тут є сприятливі умови. Найважливішими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуті також вівчарство, бджільництво, кролівництво, рибництво. Скотарство в області має молочну спеціалізацію. Приблизно третину поголів’я великої рогатої худоби становлять корови. Середній надій молока від однієї корови становить 2,1 тис. кг на рік (в Україні – 1,7 тис. кг). Свинарство є важливою галуззю тваринництва. Щільність поголів’я свиней в області ще значно менша, ніж по Україні. Найбільше розвинуте свинарство в центральних районах. Птахівництво розвивається в області досить швидко. Найкраще розвинута ця галузь у Тернопільському, Зборівському, Збаразькому, Борівському і Густинському районах.

   Транспорт. На території Тернопільської області розвинуті майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним здійснюється 94% перевезень вантажів і пасажирів у області. Довжина автомобільних шляхів 5,6 тис. км (1996), причому 5,1 тис. км – це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис. км кв. території припадає 405 км автомобільних шляхів, а з твердим покриттям – 358 км (в Україні ці показники становлять відповідно 270 і 247 км). Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажо- і пасажироперевезеннях. Довжина залізниць в області становить 575 км. Щільність залізничної мережі на території області становить 41,4 км на 1 тис. км кв., що значно перевищує такий же показник по Україні (37,6 км). Найбільша щільність залізниць у центральній частині області, а найменша – у північній. Водний транспорт розвинутий по р. Дністер нижче від м. Заліщики. Ним перевозяться в основному будівельні матеріали (гравій, галька), які добуваються із дна цієї ріки.Авіаційний транспорт використовувався в області для перевезення пасажирів. Зараз він не функціонує. В області є аеропорт з пропускною здатністю 100 пасажирів за 1 год., 2 аеродроми (Борщів і Мельниця-Пу в Україні. Провідне місце серед галузей промисловості займає харчова. У ній виділяються цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, тютюнова, кондитерська, плодоовочеконсервна, борошномельна та інші галузі. В області діє 9 цукрових заводів. Найпотужніші з них – Чортківський, Кременецький, Хоростківський. З року в рік виробництво цукру постійно зростає.Плодоовочеконсервна промисловість розвивається на місцевій сировині. Переробка овочів і фруктів здійснюється на 9 консервних заводах, Залозецькому сокозаводі, Бережанському овочесушильному комбінаті та в цехах багатьох колгоспів. Однак існуючі потужності підприємств ще не можуть повністю переробити плодоовочеву сировину, значна частині відходів не використовується. Молочна промисловість виробляє масло, сир, цільномолочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшими підприємствами цієї галузі є Тернопільський молокозавод, Чортківський, Козівський, Борщівський сирзаводи, Теребовлянський завод сухого знежиреного молока, маслозаводи – Шумський, Бережанський, Лановецький, Заліщицький.М’ясна промисловість представлена Тернопільським і Чортківським м’ясокомбінатами, а також цехами, які переробляють м’ясо, при районних харчокомбінатах. Підприємства борошномельної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості розміщені майже рівномірно на всій території області.Легка промисловість за обсягом товарної продукції займає третє місце в структурі промисловості Тернопільської області. Вона базується на місцевій і довізній сировині. У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна, взуттєва промисловість. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, шовк. Її найбільшими підприємствами є виробниче об’єднання “Текстерно” в Тернополі, ватна фабрика у м. Кременці, фабрика текстильно-художніх виробів у м. Заліщики. Швейна промисловість виробляє третину продукції легкої промисловості області. Швейні фабрики розташовані у Тернополі, Почаєві, Чорткові. Існує ряд цехів індивідуального пошиття одягу в багатьох населених пунктах. Галантерейна промисловість випускає товари широкого вжитку – шкіряні і текстильні. До їх складу входять 6 підприємств, найбільшим з яких є фабрика “Подолянка” у м. Тернополі. Взуттєва промисловість розвивається у Тернополі, Теребовлі і Почаєві. Товари легкої промисловості значною мірою відправляються за межі області, зокрема в країни СНД, Канаду, Польщу, Угорщину, Румунію та ін. Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості. Всі підприємства працюють на довізному металі і випускають трудомістку продукцію – електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни та ін. Найбільші підприємства – виробничі об’єднання “Оріон”, “Сатурн”, “Ватра”, “Комбайновий завод”. Продукція цих підприємств вивозиться за межі області і України. Металообробка має місцеве значення. Металообробні підприємства є у Тернополі, Чорткові, Бучачі, Збаражі, Товстому. Вони невеликі, основна їх продукція – литво, цвяхи, металевий та емальований посуд тощо.У виробництві промислової продукції області поступово знижується частка деревообробної промисловості. Це пов’язано зі зменшенням кількості місцевої і довізної сировини. Основна продукція галузі – меблі, тара, будівельні матеріали. Найбільші підприємства – Тернопільська, Кременецька, Бережанська меблеві фабрики, Потуторський, Озернянський деревообробні заводи, Козівська фабрика “Темп”. Промисловість будівельних матеріалів сформувалась на основі використання місцевих нерудних корисних копалин. Вона випускає залізобетонні конструкції, цеглу, вапно, гіпс, асфальт та ін. Підприємства цієї галузі рівномірно розміщені на всій території області, але ще не повністю задовольняють потреб будівництва. Роль паливно-енергетичної промисловості у виробництві промислової продукції дуже мізерна. Це пов’язано з тим, що дана галузь не має для свого розвитку на території області ніяких ресурсів. Природний газ поступає в область по магістральних газопроводах Торжок-Долина, Дашава-Київ, Уренгой-Ужгород, “Союз”. В області також налагоджено виробництво канцелярських виробів, ялинкових прикрас, але їх роль у промисловості незначна.

   АПК. Важливе місце в господарстві Тернопільської області займає агропромисловий комплекс. Для його розвитку тут є сприятливі природні і економічні умови. На території області розташовано 2,6% с/г угідь і 2,7% орних земель, виробляється 3,8% продукції сільського господарства України. У Тернопільській області виробляється на кожну людину більше, ніж в країні, зерна, картоплі, молока і м’яса, але значно менше - овочів і фруктів. В останні роки в області, як і в усій Україні, спостерігається деякий спад виробництва майже всіх с/г продуктів. Серед галузей сільського господарства в області на першому місці - рослинництво. Воно дає 51% товарної с/г продукції. Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови і достатня кількість трудових ресурсів є базою для вирощування тут різноманітних с/г культур. Найбільші посівні площі в області займають зернові культури, а серед них – озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, кукурудзу, гречку, овес та ін. Урожайність пшениці в середньому 37,5 ц/га. Серед посівних площ технічних культур на першому місці – цукрові буряки. Вони займають 10,3% всіх посівних площ області. Середня врожайність буряків - 220 ц/га. Вона значно знизилась в останні роки, але є вищою, ніж в середньому по Україні. Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі. Її вирощують в усіх районах області. Середня врожайність – 108 ц/га. Природні умови Тернопільської області сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур ще невеликі (1,1%). Головними овочевими культурами є капуста, морква, столовий буряк та ін. Необхідно збільшити площі помідорів, зеленого горошку, кабачків, огірків, цибулі та інших овочевих культур, які дають в області високі врожаї. У Тернопільській області ще невисокий рівень концентрації садівництва. На 100 га орних земель тут припадає 1,7 га садів. Врожайність садів і ягідників невисока, хоча умови для садівництва сприятливі в усіх частинах області. Понад третину посівних площ області займають кормові культури. Серед них переважають горох, кукурудза, вика, кормовий буряк та ін. Тваринництво є другою галуззю с/г в області. Для його розвитку тут є сприятливі умови. Найважливішими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуті також вівчарство, бджільництво, кролівництво, рибництво. Скотарство в області має молочну спеціалізацію. Приблизно третину поголів’я великої рогатої худоби становлять корови. Середній надій молока від однієї корови становить 2,1 тис. кг на рік (в Україні – 1,7 тис. кг). Свинарство є важливою галуззю тваринництва. Щільність поголів’я свиней в області ще значно менша, ніж по Україні. Найбільше розвинуте свинарство в центральних районах. Птахівництво розвивається в області досить швидко. Найкраще розвинута ця галузь у Тернопільському, Зборівському, Збаразькому, Борівському і Густинському районах.

   Транспорт. На території Тернопільської області розвинуті майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним здійснюється 94% перевезень вантажів і пасажирів у області. Довжина автомобільних шляхів 5,6 тис. км (1996), причому 5,1 тис. км – це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис. км кв. території припадає 405 км автомобільних шляхів, а з твердим покриттям – 358 км (в Україні ці показники становлять відповідно 270 і 247 км). Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажо- і пасажироперевезеннях. Довжина залізниць в області становить 575 км. Щільність залізничної мережі на території області становить 41,4 км на 1 тис. км кв., що значно перевищує такий же показник по Україні (37,6 км). Найбільша щільність залізниць у центральній частині області, а найменша – у північній. Водний транспорт розвинутий по р. Дністер нижче від м. Заліщики. Ним перевозяться в основному будівельні матеріали (гравій, галька), які добуваються із дна цієї ріки.Авіаційний транспорт використовувався в області для перевезення пасажирів. Зараз він не функціонує. В області є аеропорт з пропускною здатністю 100 пасажирів за 1 год., 2 аеродроми (Борщів і Мельниця-Подільська), 1 вертодром (с. Лопушне Кременецького району).Трубопровідний транспорт представлений газопроводами, які перетинають територію області зі сходу на захід: Оренбург – західний кордон (“Союз”), Торжок-Долина, Дашава - Київ, Уренгой - Ужгород.

   Невиробнича сфера. У тісному взаємозв’язку з виробничою сферою перебуває невиробнича. Її галузі задовольняють потреби людей в різноманітних послугах. Важливого значення в області надається розвитку освіти. Тут постійно збільшується кількість людей, які навчаються. Особливо зросла кількість студентів вузів. В області працює 2 державних університети – педагогічний, приладобудівний і 2 академії – народного господарства і медична. Всі вони розміщені в м. Тернополі. Розміщення училищ і технікумів є рівномірним по всій території області.В області діє 900 шкіл, в яких працює понад 16,0 тис. вчителів. Кількість учнів зменшується в школах, починаючи з 70-х рр.. Причиною цього є зменшення кількості дітей шкільного віку внаслідок зниження народжуваності. Важливу роль у справі освіти і виховання дітей відіграють позашкільні дитячі заклади. Таких в області 66. Це – станції юних натуралістів, туристів, техніків, спортивні, музичні і художні школи, центри дитячої творчості та ін.До галузі освіти також належить і дошкільне виховання. Воно здійснюється в дитячих садах і яслах. На території області їх нараховується 553 (в 1995р.).Із освітою тісно пов’язана і наука. Вона розвивається як у вузах, так і в наукових закладах і підприємствах області. У цій галузі в області зайнято понад 3,5 тис. чоловік. Більшість з них працює у вищих навчальних закладах та науково-дослідних установах. Культура в Тернополі представлена мережею бібліотек, культур, будинків культури, музеїв, театрів та ін. В області діє понад 1 тис. бібліотек. Також тут є два професійні театри – музично-драматичний і ляльковий (м. Тернопіль). Є три державні музеї – краєзнавчі музеї в Тернополі, Кременці, Бережанах.В області досить розгалужена мережа закладів охорони здоров’я. Більшість з них розташована в міських населених пунктах. Тут працює 5,5 тис. лікарів, 13,2 тис. працівників середнього медичного персоналу. Із виробництвом має тісні зв’язки галузь невиробничої сфери – торгівля і громадське харчування. В області торгівля складається із державної і кооперативної торгівлі, колгоспного ринку. В останні роки швидко зросла приватна торгівля. У структурі роздрібного товарообігу переважають непродовольчі товари (понад 58%). Серед продовольчих товарів важливе місце займають хлібобулочні, ковбасні, кондитерські і горілчані вироби, цукор. Для забезпечення населення різноманітними товарами необхідна зміна форм власності в торгівлі, зміцнення її матеріальної бази.Важливою галуззю невиробничої сфери є побутове обслуговування.До невиробничої сфери належать ті галузі, які займаються організацією відпочинку населення. Це туризм і санаторно-курортне господарство. Для їх розвитку в Тернопільській області є досить сприятливі умови.

   Економічні  зв’язки. Продукція промислових і с/г підприємств Тернопільської області в значній мірі відправляється зі її межі. Водночас господарство області потребує великої кількості сировинних ресурсів, палива, а населення - різноманітних товарів народного споживання, які на території області не виробляються. Тому область підтримує інтенсивні зв’язки з іншими областями України, зарубіжними країнами. У зовнішньоекономічній діяльності експортні поставки переважають над імпортними.У 1996 р. область експортувала продукцію на 227,0 млн. грн.., а імпортувала – на 113,4 млн. грн. (сальдо + 114 млн. грн.). В структурі експорту переважає сировина і продукція харчової промисловості, а імпорту – продукція харчової, хімічної, машинобудівної промисловості, сировина, паливо та ін.Серед товарів, що вивозяться за межі області, переважає постачання цукру, алкогольних і безалкогольних напоїв, м’ясопродуктів, масла, борошна, скляних і світлотехнічних виробів, запчастин до с/г машин, швейних виробів та ін. Основними споживачами продукції, що вивозиться, є країни колишнього СРСР (в 1996 р. – 89,1% експорту). Найбільші обсяги експортних перевезень спрямовуються в Росію (63,2%), Грузію (10,9%), Білорусь (5,1%), Узбекистан (1,6 %), Таджикистан (2,3%), Азербайджан (1,8%). Постійно збільшується вивезення товарів із області у країни Європи (8,5% від обсягу експорту в 1996 р.), а серед них – у Польщу, Німеччину, Великобританію, Швейцарію та ін. Тернопільська продукція знаходить попит у азіатських країнах (найбільше – у саудівській Аравії, Кіпрі, Туреччині) та і США. Область значно розширила в останні роки торговельні зв'язки з країнами світу у напрямі імпорту продукції. У 1996р. найбільші обсяги завезених у область товарів припадали на країни Америки (40,6%), найбільше— на Кубу і Гватемалу (цукор-сирець), США (бавовна), Еквадор (банани) та ін. Із європейських країн (29,1% імпорту) сюди надходять прилади вимірювальні, медичні, фотографічні та оптичні (Німеччина, Польща), котли і механічні пристрої (Угорщина, Швейцарія, Австрія, Німеччина, Чехія, Данія), хімічні волокна (Німеччина), бавовна (Великобританія), автомобілі (Німеччина, Бельгія), текстильні вироби, насіння (Нідерланди), ліки (Німеччина, Угорщина), одяг і взуття (Польща, Німеччина), м'ясні вироби (Угорщина), фрукти (Греція) та ін.Із держав колишнього Союзу РСР у обдасть надходять нафта і природний газ, чорні метали І вироби з них (Росія), машини і устаткування (Росія, Білорусь), бавовна і текстильні вироби (Узбекистан, Азербайджан), деревина і папір (Росія, Білорусь, Латвія), пластмаси, каучук, гумові вироби (Росія, Білорусь), одяг (Білорусь, Узбекистан), риба (Латвія) та ін. Ця група країн здійснює понад 28% імпортних поставок у область.Розширюються також надходження продукції із азіатських країн (1,8%), найбільше —Кореї і Китаю (електронно-обчислювальні і побутові прилади), Індії (текстильні вироби), Йорданії (паливно-мастильні матеріали), Афганістану (фрукти). Із африканських країн область отримує цитрусові, банани та ін.Найбільша частка надходжень - від експортно-імпортної діяльності. Понад 70% припадає на прямі виробничі зв'язки. Значне місце у зовнішньоекономічній діяльності посідають спільні підприємства, які засновані з участю іноземного капіталу, серед них: «Ватра-Шредер» (україно-бельгійське), «Біллярбек-Україна» і «Едланд» (україно-австрійські), «Сінтер» (україно-угорське) та ін. Таких підприємств — 42, в 1996 р. вони випустили продукцію на 9,4 млн. дол.Крім зовнішньоторговельних, область розширює свої міжнародні культурні, наукові, туристичні зв'язки.Тернопільщина також бере участь у міжобласному поділі праці У . 1996 р. вона вивезла у інші області України продукцію на 459,5 тис. грн., а ввезла із них— на 282,3 тис. грн.. Серед ввезеної продукції переважають товари виробничо-технічного призначення (69,1%), а серед вивезеної – продовольчі товари (58,5%). Область вивозить бавовняні тканини, світлотехнічне обладнання, запчастини до с/г техніки, вентилятори, радіоприймачі, цукор, спирт і горілчані вироби, плодоовочеві консерви, м’ясо і м’ясні вироби, масло, крупу і борошно та ін. Із інших областей України в область надходять паливо і мастильні матеріали, метал, машини і устаткування, добрива, деревина і вироби з неї, лаки і фарби, електротовари, трактори, одяг, взуття, зерно, цемент, олія, тканина та ін. Найбільше продукції надходить із Полтавської, Дніпропетровської, Львівської, Івано-Франківської, Луганської і Хмельницької областей. У ці області, а також у київську, спрямовані найбільші потоки продукції з Тернопільської області.