Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 00:27, контрольная работа
Індустрія туризму на думку провідних науковців, економістів і спостерігачів – сфера людської діяльності, приречена на бурхливий розвиток у ХХІ столітті. Саме тому сьогодні гострої потреби набуває нове покоління менеджерів-керівників, менеджерів-лідерів, здатних прийняти на себе відповідальність за вдосконалення індустрії туризму, впровадження в діяльність підприємств галузі інноваційних ідей в умовах змін мікро- і макрооточення з дотриманням відповідності світовим стандартам якості та сервісу.
Держава — передусім політична регуляторна інституція, що має публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин.
Упродовж XX ст. відбувалося посилення ролі держави в економіці. Особливо ці процеси прискорилися у другій половині минулого століття, що виявлено у розширенні функцій держави, розвиткові нових форм і методів економічної політики, що не лише зменшують негативний вплив на ринок, а й сприяють нормальному відтворенню засобів виробництва, соціальній стабільності та підтримці макроекономічної рівноваги.
Туристичний оператор— суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює виробництво, просування та реалізацію власного туристичного продукту.
Під формуванням туру розуміють складання упорядкованих та взаємопов'язаних за термінами, метою, узгоджені за вартістю, якістю, послідовністю послуг та робіт й укладення договорів на їх надання.
Туристичний оператор, за класичною схемою діяльності, здійснює тільки гуртовий продаж туристичного продукту туристичним агентам-гуртовикам, які розподіляють продукт по районах та регіонах, і продають через місцеві туристичні агентства.
Роздрібний продаж турів безпосередньо
споживачеві-туристу здійснює туристичне
агентство. Фактично серед підприємств
сфери туризму кількість
Туристичне агентство (туристичний
агент)— суб'єкт туристичної
У сфері агентування розрізняють декілька видів діяльності:
— продаж турів від особи і за дорученням підприємства. У туристичній путівці завжди повністю вказують усі реквізити ту-роператора та агента, який здійснив продаж;
— продаж турів від своєї особи, але із зазначенням належності туристичного продукту до певного туроператора;
— продаж туристичного продукту від власної особи (без зазначення належності цього продукту до конкретного туроператора), наприклад, якщо утворюється сукупний туристичний продукт. У такому разі агентство само виступає туроператором з усіма наслідками і ступенем відповідальності.
Залежно від прийнятої схеми
взаємодії виникають чітко
Туристичний агент — найважливіша ланка в ланцюзі учасників процесу продажу туристичного продукту, що з огляду на свої властивості й характер споживача мусить бути донесений до потенційного споживача (клієнта). Саме тому туристичних агентств дуже багато, але вони не дуже великі.
Туристичне агентство пов'
ВИСНОВКИ
Отже, необхідність даної дисципліни набуває особливої необхідності.На сьогодні перевагає необхідність в поколінні менеджерів-керівників, менеджерів-лідерів, здатних прийняти на себе відповідальність за вдосконалення індустрії туризму, впровадження в діяльність підприємств галузі інноваційних ідей в умовах змін мікро- і макрооточення з дотриманням відповідності світовим стандартам якості та сервісу.
Виступаючи своєрідним екскурсом привабливою індустрією туризму: подорожам, проживанню, харчуванню, проведенню зустрічей, конференцій і виставок, відпочинку й організації вільного часу, дисципліна „Вступ до фаху” надає студентам найрізноманітніші можливості для побудування кар’єри та натати необхідні послуги споживачеві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про туристичну діяльність».-К.1994.-85с.
2. Географія міжнародного туризму. Країни СНД та Балтії. - Мн.: Аверсев, 2004. - 252 с.
3. Горбильова З.М. Економіка туризму. - Мн.: БГЕУ, 2004. - 478 с.
4. Шаповал Г.Ф. Історія туризму. - Мн., 1999.
5. Пиріжник І.І. Основи географії туризму і екскурсійного обслуговування. - Мн., 1985.