Соціально-економічне значення готельно-ресторанного бізнесу в Україні

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Ужгородський навчальний центр

Кафедра туристичного та готельно-ресторанного бізнесу

РЕФЕРА  .Т

з дисципліни «Економіка готельного та ресторанного господарства»

на тему:

«Соціально-економічне значення готельно-ресторанного бізнесу в Україні»

Виконала:

студентка IV курсу

денної форми навчання

спеціальності „Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу”

Скунць Анастасія

Ужгород, 2010

Готельне господарство є однією з важливих складових сфери послуг в Україні і ефективне його функціонування сприяє пожвавленню соціально-економічного розвитку країни та окремих її регіонів. Значну роль відіграє готельне господарство у розвитку туризму, як фактору підвищення престижу України в міжнародному співробітництві і є постійним джерелом поповнення валютних надходжень в країну.

Як тільки на даний час не називають ринок готельної нерухомості України – і тонучим кораблем, з якого збігають останні потенційні інвестори і міжнародні готельні оператори, і найперспективнішим сегментом нерухомості, адже і ЄВРО-2012 не за горами, і готельна інфраструктура в Україні розвинена набагато слабкіше, ніж в західноєвропейських країнах – значить, у нас є, куди рости.

Фахівці відзначають, що в країні поки малу частку ринку готельної нерухомості займає діловий і рекреаційний туризм, і на майбутнє, коли пройдуть футбольні чемпіонати, а світова фінансова криза залишиться позаду, саме їх можна назвати буде вільними нішами для сегменту готелів.

Статистика по готелях. Офіційно в Україні на початок 2009 року зареєстровано 1450 об'єктів готельного господарства на 62000 номерів. Водночас 1746 готелів функціонує в Польщі, яка спільно з Україною проводить Євро-2012, 1090 готелів працює в Румунії, а в Росії 3231 готелів.

У Києві - готелі міста володіють сумарним номерним фондом в 9,4 тис. номерів, на Кримському півострові – 7,5 тис. номерів. У Дніпропетровську 4,2 тис. номерів в готелях. Одеса задекларувала 20 тис. номерів.

Минулого року (2009 р.) Україну відвідало 25,4 млн.туристів. Кількість іноземців, що приїздять до нашої країни росте на 10-12% в рік. Найбільша частка туристичного потоку у Києва – 64%, другу позицію займає Крим (15%). По меті поїздки, щорічно росте кількість туристів в діловому аспекті, але це все одно, на минулий рік, всього лише 4%.

Те, що кількість туристів щорічно збільшується, пов'язано з більш відкритою позицією України на світовій арені і акцентуванні уваги до європейської приналежності.

Однак, не дивлячись на значне зростання обсягів туристичних потоків, ринок готелів в Україні ще катастрофічно далекий від насичення.

Інфраструктура готельного ринку України сьогодні не задовольняє попит на готельні послуги ні за кількістю, ні за якістю, матеріально-технічна база великої частини готелів є фізично та морально застарілою і не відповідає міжнародним стандартам. Водночас, постійно зростаючі туристичні потоки та очікування великої кількості відвідувачів та учасників ЄВРО 2012 зумовлюють необхідність приділення більшої уваги з боку державних органів влади до питання підготовки готельного господарства.

До основних перешкод розвитку вітчизняного готельного господарства, які потребують усунення в контексті підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, доцільно віднести:

1.     Недостатня кількість готелів. На сьогоднішній день Україна займає одне з останніх місць в списку європейських країн по кількості готелів. У наший країні на тисячу жителів доводиться в середньому два готельні номери, тоді як в Європі цей показник складає не менше чотирнадцять-вісімнадцяти.

Безпосередньо у Києві працюють 122 готелі, з яких лише деякі знаходяться під професійним управлінням. Всі останні навіть віддалено не можуть скласти конкуренцію іноземним мережам, що працюють як у високому, так і в середньому ціновому сегменті.

За оцінками експертів, на початок 2010 року на ринку існує значна потреба у 5-ти зірковому сегменті, який на сьогодні має тільки 933 номерів, і навіть більший дефіцит спостерігається у 4-х зірковому сегменті – тільки 1432 номерів.

За даними Ради з питань туризму і курортів, відповідно до вимог УЕФА до 2012 року в наший країні повинно з`явитися 34 нових або реконструйованих готелю. Вісімнадцять з них доводиться на сегмент чотири і п`яти зірок, а шістнадцять – на дешевшу категорію. Передбачається, що для будівництва готелів верхнього цінового сегменту знадобиться $300 млн.

Водночас будівництво нових готелів в Україні ускладнюється:

      відведенням землі під будівництво об`єкту і дорожнеча ділянок. Немало клопоту доставляє процес узгодження проектів, який в нашій країні триває від півтора до двох років, тоді як в Європі це займає не більше двох місяців.

       необхідністю отримання надмірної кількості дозволів та значними бюрократичними процедурами (що збільшує термін лише відкриття готелю до 2-5 років і більше, високим податковим тиском на підприємства готельної сфери);

       надмірним рівнем ризику інвестицій внаслідок політичної та економічної нестабільності в країні.

Все це перешкоджає розвитку готельного господарства, входженню на вітчизняний ринок відомих готельних операторів та створенню національних готельних мереж, які можуть забезпечити належний рівень послуг вимогливим туристам з усього світу.

2.     Невідповідність цін рівню якості готельних послуг.

Дисбаланс попиту і пропозиції зумовив високий рівень цін в готельному бізнесі. Вартість номера в київському готелі середньої і високої цінової категорії коливається від $160 до $470 в добу. При цьому необхідно врахувати, що завантаження готелів всіх категорій складає приблизно 60%, а в сегменті 4- і 5-зірок деколи досягає 72%.

Така ситуація зумовила високий рівень прибутковості столичних готелів. Середній дохід на номер складає не менше $168, а це на $10-20 більше ніж в Берліні, Празі і Будапешті.

Вартість проживання в українських готелях, що в 2-3 рази перевищує вартість проживання в готелях аналогічного рівня країн Європи зумовлено неналежним державним регулюванням цієї сфери (відсутній державний орган з обліку готелів та інших закладів розміщення, регулювання та контролю за їх діяльністю) та низьким рівнем диференціації готельних послуг (слаборозвинена мережа хостелів, мотелів, кемпінгів, пансіонатів та ін..).

3.     Відсутність розвиненої та офіційно облікованої мережі альтернативних засобів розміщення економічного класу (хостелів, малих та міні-готелів, апартаментів). Частково задовольнити попит на місця розміщення під час проведення ЄВРО 2012 могли б малі готелі, апартаменти та хостели, вартість проживання у яких значно нижча. Проте мережа хостелів в Україні розвинена недостатньо, згідно даних Всеукраїнської молодіжної хостел асоціації  функціонує лише 27 хостелів (в Європі  офіційно зареєстровано 18 тис хостелів, з них 4,5 тис об’єднані єдиною системою бронювання). На ринку готельних послуг згідно даних Асоціації малих готелів та апартаментів України функціонує близько 2,5-3 тис готельних підприємств малих форм (малих та міні-готелів, апартаментів), проте значна частка цього сегменту готельного господарства є „сірою”, тобто офіційно не обліковується як засоби розміщення.

4.     Низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг. Український готельний ринок характеризується незадоволеним попитом та обмеженою пропозицією як зі сторони іноземних готельних мереж, так і зі сторони українських готельєрів. На сьогодні в Україні існує лише один національний мережевий готельний оператор - Premier-Hotels, до складу якого входять 6 готелів: : «Премьер Палас», «Ореанда» (Львів), «Днистер» (Львів), «Стар» (Мукачево), «Лондонская» (Одеса), «Cosmopolit» (Харків), а інші готелі поєднані в асоціації.

5.     Недостатня кількість та неналежний рівень підготовки кадрів для готельного господарства. Сьогодні в Україні в туризмі фактично працює 35 тис осіб, ще 120 тис осіб – в готелях та інших закладах розміщення. Підготовку кадрів для туристичної галузі та готельного господарства здійснюють 146 навчальних закладів, з них лише шість (2 в Києві, по одному в – Ялті, Донецьку, Львові, Івано-Франківську) є класичними навчальними закладами туристичного спрямування з повноцінними тренувальними базами практики. Загалом в навчальних закладах на різних формах навчання щорічно готують близько 6500 спеціалістів для сфери туризму та готельного господарства (40% спеціалісти готельного господарства). Згідно світової практики функціонування 10 готельних номерів мають забезпечувати від 4 до 20 спеціалістів. Відповідно до початку Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО 2012 необхідно підготувати близько 150 тисяч фахівців. В цьому контексті найбільш гострими є декілька аспектів: недостатня кількість часу для підготовки необхідної кількості кадрів для потреб готельного господарства; брак навчальних закладів та несформованість системи підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації спеціалістів; недостатня кількість кваліфікованих спеціалістів та викладачів з досвідом стажування або роботи за кордоном; брак кадрів середньої та нижчої обслуговуючої ланки (у т.ч. зі знанням іноземних мов), аніматорів; недостатня кількість практичних годин підготовки спеціалістів та практичних навчальних лабораторій-фірм, лабораторій-готелів, лабораторій–ресторанів на базі навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців туристично-готельного профілю.

6.     Обмеженість практики використання електронних та автоматизованих систем бронювання готельних номерів та новітніх технологій у процесі здійснення обслуговування в готелях та інших закладах розміщення. 

7.     Непристосованість готелів та інших закладів розміщення до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Мізерний відсоток готелів в Україні пристосовані до потреб інвалідів, хоча відповідно до державних будівельних норм проектів цивільних будівель і споруд, 10% місць в готелі мають бути спеціально облаштовані для людей з особливими потребами. В контексті підготовки до ЄВРО 2012 в умовах будівництва нових готелів обов’язково необхідно здійснювати контроль за дотриманням вимог пристосованості закладів розміщення для інвалідів.

Отож, на сьогодні найгострішими проблемами, що гальмують розвиток готельного господарства, є недостатність готельних підприємств в окремих регіонах країни, їх недосконала структура за типами та номерним фондом, обмеженість спектру послуг тощо. Ці проблеми зумовило недостатнє інвестиційне фінансування готельних господарств як внутрішніми так і зовнішніми інвесторами.

За останні роки в Україні спостерігається позитивна тенденція до стрімкого збільшення інвестиційних надходжень на ринку готельного господарства. Як результат – на теренах України функціонують та гостинно зустрічають гостей всесвітньо відомі мережі готелей “Хаятт Рідженсі Київ” та “Редісон САС”, та ще низка готелів перебувають на стадії будівництва, зокрема “Holliday Inn”, “Hilton, Intercontinental Hotel Group”, “Геленджик Інк”.

За даними Держкомстату за 2008 рік обсяг прямих іноземних інвестицій у розвиток діяльності готелів та інших місць для тимчасового проживання становив 183,0 млн. дол. США, що склало 0,9 % від загального обсягу прямих інвестицій в економіку України. На квітень 2009 року в готельну галузь України було вкладено 3,8 млрд. грн. інвестицій. (основні країни-інвестори: Кіпр – 39,4 млн. дол.; Російська Федерація – 35,8 млн. дол.; Швейцарія – 28,9 млн. дол.; США – 16,6 млн. дол.; Великобританія – 15,0 млн. дол.; Латвія – 11,9 млн. дол.; Казахстан – 10,5 млн. дол.; Австрія – 8,5 млн. дол. ).

Як бачимо, відбувається  пожвавлення інвестиційної діяльності, але, як показують дані, прямі закордонні інвестиції зросли лише на 3,4%, порівняно з минулим роком. Причинами такого повільного росту інвестиційних надходжень є:

1) відсутність цілісної системи державного управління готельним господарством у регіонах;

2) підпорядкованість закладів розміщення туристів, санаторно-курортних, оздоровчих та рекреаційних закладів, які надають туристичні послуги, різним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

3) нечітке визначення у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги;

4) недосконалість нормативно-правової бази;

5) повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної інфраструктури туризму;

6) невідповідність переважної більшості готельних закладів міжнародним стандартам;

7) недостатність державної підтримки та комплексного підходу до реклами національних готельних послуг на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;

8) низький рівень розвитку інформаційної інфраструктури;

9) недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної сфери.

Готельний бізнес отримав величезний стимул до розвитку в липні цього (2010р.) року з прийняттям закону про надання податкових пільг тим готелям, які будуть введені в експлуатацію до вересня 2012 року. Податкові канікули були запроваджені для того, щоб спонукати інвесторів до відкриття готелів до початку футбольного чемпіонату Євро-2012, який прийматимуть Київ, Львів, Донецьк та Харків.