Перший  великий бал традиційно проходить  в новорічну ніч в Хофбурзі, це Імператорський бал. Звучать найпопулярніші мелодії часів монархії, включаючи вальси Штрауса і Легар Франца, і музика віденських класиків - Моцарта, Бетховена і Гайдна.

     Під час бального сезону у Відні проводиться більше 300 балів, починаючи від балів різних професій ("Бал Юристів", "Бал Мисливців"), і закінчуючи великими балами від державних і культурних організацій ("Бал Віденських Філармоніків", "Оперний Бал").

     Поза  сумнівом, головну роль в усій Європі грає Віденський Оперний бал, який зазвичай проводиться в середині лютого і співпадає зі святами "фашінгів", - веселих австрійських карнавалів і маскарадів. Він прирівнюється до державного прийому, і зазвичай на нім є присутнім президент Австрії.

     Усе розпочинається з традиційного полонезу, в якому беруть участь дебютанти. Після танцю дебютантів танцюють усі. Але усі чекають найголовнішого танцю, яким безумовно є знаменитий Віденський вальс.

     А напоєм ночі є шампанське. І з’явитися на деяких балах і почаркуватися келихом шампанського з потрібними людьми — не менш важливо, ніж добре провести час. Більшість балів тривають до другої чи третьої години ночі, а деякі — до п’яти ранку. Після півночі для підтримки сил невтомним танцюючим парам пропонують підкріпитися ситною стравою — гуляшем. Зазвичай саме наймолодші залишаються сповненими сил до ранку — їхня енергія здається безмежною.

     Безумовно, гості Відня не завжди подорожують із бальними сукнями та смокінгами у валізі. Уже на місці можна підібрати для себе в прокатних ательє вечірні туалети.

     Наприкінці XIX століття представники найрізноманітніших професій стали проводити свої бали. У Відні й донині важко знайти певну професію, представники якої не мали б свого балу.

     Звісно  ж, вінцем Віденського бального сезону, а тому й Європейського, традиційно є Віденський оперний бал (Opernball), проведений в освяченій століттями Державній опері, сцена й глядачева зала якої перетворюються на велетенський танцювальний майданчик. Ця подія настільки значна в Австрії, що транслюється в прямому ефірі.

     Особлива  подія — це Бал мисливців (Jaegerball), де майже всі учасники одягнені в елегантні австрійські національні костюми — жінки в сукні із широкими спідницями з оксамиту й шовку, чоловіки — в альпійські жакети з найкращих матеріалів.

     Одним із найзначніших балів у цьому місті, де безроздільно панує музика, є, звісно ж, бал, проведений Віденською філармонією в себе «вдома», у концертному залі: усі учасники філармонічного оркестру заради цього Philarmonikerball відкладають убік свої інструменти. Інший оркестр грає для них — вони танцюють!

     Рудольфіна  Редут (Rudolfina Redoute) — єдиний у своєму роді бал-маскарад у Відні, де до півночі танцювальний майданчик належить дамам у масках, котрі самі роблять свій вибір, позаяк оголошуються лише білі танці.

     Звісно, існує безліч інших балів із різним ступенем елегантності. Проте є щось, об’єднуюче їх, — вони завжди забавні, сповнені оптимізму й людською радістю буття, які дають змогу танцювати протягом усієї ночі. Одним із найпопулярніших традиційних віденських балів, поза всяким сумнівом, є Бал віденських праль (Wiener Waeschermaedelball). Тривалий час він був одним із найжиттєрадісніших і веселих віденських балів. Проте потім вийшов із моди й лише недавно був відроджений у старому вигляді. Ось чому деякі упорядники балів вирішили дати можливість віденцям робити перші кроки в ритмі вальсу навіть не в сезон проведення вечірок. Такі бали проводяться щосуботи з 8 години вечора й до півночі, з квітня до жовтня. Основне його правило — ніхто не повинен залишатися осторонь, усі повинні танцювати, захоплені веселою мелодією.

     Специфіка вікової категорії відвідувачів Віденських балів - групи людей від 18 до 50 років. 

            3. Удосконалення анімаційної програми балу-маскараду «Карнавалія» в Києві на основі анімаційної програми Віденських балів.  

     Аналізуючи  висновки проведених досліджень Віденських балів та балу-маскараду «Карнавалія», можна побачити  дуже чіткі відмінності. Насамперед головна відмінність - це те, що Віденські бали ставлять за мету проведення балу для усіх бажаючих -  для туристів, для іноземців, для жителів своєї країни, для усіх,хто може це собі дозволити. Натомість як бал – маскарад «Карнавалія» запрошує насамперед гостей великого достатку – зірок шоу-бізнесу, депутатів та їх сімей тощо. Отже, для популяризації цього заходу повинні зробити вільний вхід до заходу всім, хто буде дотримуватись дресс-коду. В кого не вистачає коштів на костюм, можна створити безкоштовне або за невелику платню відділення видачі суконь та фраків напрокат, звісно не коштовних, але які будуть відповідати тематиці.

               Наступним, що можна удосконалити – це розклад анімаційних подій. Як вже було зазначено, Віденські бали розпочинаються з грандіозного полонезу, в якому беруть участь спеціально відібрані дівчата і молоді люди. Після відкриваючого полонезу на більшості балів дебютанти танцюють веселу польку і закінчують свій виступ вальсом. А напоєм ночі є шампанське. Більшість балів тривають до другої чи третьої години ночі, а деякі — до п’яти ранку. Після півночі для підтримки сил невтомним танцюючим парам пропонують підкріпитися ситною стравою — гуляшем. Також, необхідно відзначити, що майстер-класи проходять за тиждень до самого дійства. Стосовно ж «Каранвалії», то тут все навпаки розпочинається з майстер-класу. Майстер-клас повинен проводитися заздалегідь до свята, обов’язково безкоштовно, щоб кожен бажаючий зміг насолодитися уроками головного танцмейстера Григорія Чапкіса.  На мою думку, щоб привертати з роками більше відвідувачів, а балу-маскараду «Карнавалія» вже 5 років, потрібно спиратись на досвід країн-сусідів та розробляти програму майже такого ж рівня та з такими ж заходами.

     Також можна додати виступи професіональних  танцювальних колективів, також народних, які напевно додадуть яскравих фарб до свята. Ще однією з ідей щодо удосконалення організації національних костюмованих турів є залучення дітей до дійства. Створивши, наприклад, спочатку дитячій міні-бал або мини-маскарад, які займаються танцями, за умови участі в балі-маскараді батьків, поповнить ряди відвідувачів. Це також стане приводом проводити культурне дозвілля усією сім’ю.

     «Таємнича година «білого» танцю» може викликати  багато емоцій зі сторін чоловіків, адже цілу годину їх на танець будуть запрошувати жінки масках. Це також ідеальна можливість жінкам запросити на танець свого обранця, щоб він не помітив справжнє обличчя.

     Отже, щоб розвинути та популяризувати бал-маскарад «Карнавалія», необхідно  тільки дослідити досвід іноземних прикладів стосовно костюмованих турів, а тим паче балів. 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ 

     За  допомогою дослідження анімаційних  заходів Віденських балів в Австрії, я удосконалила анімаційні заходи для  задоволення рекреаційних потреб відвідувачів та бажаючих відвідати для балу –маскараду «Карнавалія» в Україні. Проведення різноманітних майстер-класів з класичних та сучасних танців, конкурсів на звання «Принцеса балу», змагань серед кавалерів та змагань серед глядачів протягом балів та маскарадів – є, на мою думку, гарним та веселим способом проведення свого дозвілля.

     Виконавши все дослідження, я досягла його мети - визначила роль костюмованих турів в розробці анімаційних  програм щодо формування активного  та духовного проведення дозвілля. Мета дослідження вирішила наступні завдання:

- визначили  головні проблеми розвитку костюмованих  турів в Україні на основі  проведення балу-маскараду «Карнавалія»  в Києві, до яких належать:

     1) Бал-маскарад «Карнавалія» діє  на рівні благодійного дійства  та запрошує до себе тільки  високопоставлених людей, зірок шоу-бізнесу та народних депутатів, що не дає можливості відвідати його людям середнього достатку;

     2) Слабкі маркетингові комунікації.  Недостатність рекламних засобів  щодо інформування про «Карнавалію»  на території України та закордоном;

     3) Незацікавленість молоді віком від 18  років в культурному житті країни.

     - визначили специфіку вікової  категорії відвідувачів Віденських  балів, яка склала  групи відвідувачів  від 18 до 50 років, та виявили  основні цілі та форми задоволення  рекреаційних потреб засобами анімаційних заходів на Віденських балах;

     - удосконалили анімаційну програму балу-маскараду «Карнавалія» в Києві на основі анімаційної програми Віденських балів.

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

     1.Брилін  Б.А. Педагогічні проблеми організації  вільного часу. – 1996.

     2. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: Монографія. – К.: Видавничий центр ДАКККМ. – 2003. – 224 с.;

     3.  Жарков А.Д. Культурно-досуговая деятельность как общественный феномен // Вестник МГУКИ. – 2003. — № 2. – С. 72-79;

     4.  Федоров М.С. Організація сфери туристських послуг. – Інтернет- документ. Режим доступу: (science.crimea.edu/zapiski/ djvu_econom /2011 /econ_1.../59-62.pdf).

     5.  Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 408с.;

     6. http://dt.ua/SOCIETY/charivnist_videnskih_baliv-26819.html

     7. http://www.carnivalia.com.ua/