Рекреаційне районування

Міністерство  освіти і науки України

Прикарпатський  національний університет ім. В.Стефаника

Інститут  туризму 
 
 

План 

1. Рекреаційне районування територій
2. Характеристика рекреаційних територій

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Рекреаційне районування територій

 Рекреаційне районування території здійснюється на основі оцінки придатності території для різних видів рекреаційної діяльності. Серед них можна виділити чотири основні види, які, в свою чергу, поділяються на підвиди, а саме:

- санаторно  - курортний (кліматолікування, бальнеологія, грязелікування);

- оздоровчий (купально-пляжний і прогулянковий);

- спортивний (туристичний, мисливський, гірськолижний, альпійський, водний тощо);

- пізнавальний.

 Основними критеріями, які визначають придатність території для санаторно-курортного лікування, є наявність родовищ лікувальних мінеральних вод, грязей, озокериту, сприятливі кліматичні умови, екологічно чисте природне середовище.

 Варто відзначити, чим більші запаси лікувальних ресурсів, вища їх лікувальна ефективність, тим вищу цінність мають рекреаційні території. Як правило такі території невеликі за площею, обмежуються границями населеного пункту, в яких розташовані бальнеологічні ресурси.

 У  Карпатському регіоні виділяється декілька зон санаторного лікування, які розташовані як на рівнинній, так і в передгірській і гірській територіях. Основними з них є:

- на  Львівщині - Трускавецько-Східницька, Моршинська, Немирівська, Великолюбінська, Шклівська;

- на  Закарпатті - Свалявська, Шаянська, Поляно-Квасівська;

- в Івано-Франківській області - Яремчанська, Косівська, Черченська.

 Останніми роками відкриті великі і цінні родовища лікувальних мінеральних вод у багатьох місцевостях Карпатського регіону, що дає право говорити про перспективні зони санаторно-курортного лікування.

 До  них слід віднести Верхньосиневиднинську, Корчинську та Грозівську на Львівщині; Ужгородську, Великобіганську на Закарпатті; Мізунську, Буркутську на Івано-Франківщині.

 У  регіоні можна виділити ряд оздоровчих зон, які мають загальнодержавне значення. В першу чергу це приміські зони навколо обласних центрів та деяких великих міст. До оздоровчих зон відносяться Сколівська, Верхньодністровська, Розтоцька, Косівська, Верховинська, Ворохтянська, Рахівська, Великоберезнянська, Путильська, Турківська, Самбіршина. Можна виділити також зону, яка починається від Журавно і простягається до Новодністровська, що проходить через декілька областей. Основною спеціалізацією цієї зони можуть бути водні види спорту та відпочинку. При доброму розвитку та належній увазі до сфери послуг ця зона може бути міжнародною.

 Спортивний вид рекреаційної діяльності в Карпатському регіоні має значні можливості для свого розвитку. В першу чергу це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічного підвидів.

 У  регіоні виділяється декілька зон гірськолижного спорту, значення яких з часом зростатиме, так як Карпати - єдиний регіон України, який має всі можливості для його розвитку. До основних зон гірськолижного спорту можна віднести:

- Славську і Розлуцьку у Львівській області;

- Воловецьку, Рахівську, Ясінянську у Закарпатській області;

- Ворохтянську в Івано-Франківській області.

 Перспективними зонами можуть бути Підбужська, Підгородецька, Турківська, Бориславська гірські зони.

 Варто відзначити, що Карпатський регіон має найбагатші мисливські угіддя на Україні. Практично спортивне полювання можливе на всій території Карпат. Але можна виділити декілька зон, де концентрація мисливських угідь найбільша. Це в першу чергу державні лісомисливські господарства, яких в Карпатах є чотири, а саме:

- "Майдан"у Львівській області;

- "Осмолода"у Закарпатській області;

- "Карпати"у Закарпатській області;

- "Буковинське"у Чернівецькій області.

 Якщо створити відповідні умови сервісу, дані території можуть стати популярними на міжнародному рівні, а це привабливість іноземного туриста з надходженням у регіон іноземної валюти.

 Як  відомо, у Чернівецькій області є багато великих карстових печер, серед них одна з найбільших у світі - "Попелюшка" біля с Подвірне. Тому тут можна виділити окрему зону для організації спелеоспорту та спелеотуризму.

 Карпатські ріки мають відповідні умови для організації водних видів спорту, в першу чергу сплав на каяках і каное. Це ріки Черемош, Прут, Латориця , Ріка, Теребля, Уж, Стрий, Дністер. Для організації альпінізму придатні деякі вершини Чорногори (Шпиці, Ребра, південні схили Говерли та Петроса), окремі скелі в Івано-Франківській, Закарпатській областях, та скелі с.Урич. Дані території можуть використовуватися для тренувань спортсменів.

 Для  розвитку пізнавального виду рекреаційної діяльності Карпатський регіон має одні з найкращих можливостей. Тут розташовані старовинні міста, в яких зосереджена культурна спадщина європейського рівня: Львів, Дрогобич, Жовква, Чернівці, Ужгород, Галич, Мукачеве та інші міста. Слід відзначити про залишки великих замків, палаців, монастирі різних епох, у цьому прекрасному краю народилися і жили представники науки, культури і політики багатьох народів.

 Серед знаменитостей - II.Сагайдачного - с.Кульчиці на Самбірщіні; І.Франка - с.Нагуєвичі, Дрогобичина; С.Бандера - с Угрин, Стрийщина і багато інших, які увійшли в історію України.

 Слід зазначити, що рекреаційна індустрія у Карпатському регіоні може поширюватися на окремі міста чи селища, які можуть входити як у загальнодержавну мережу рекреаційної індустрії, так і в міжнародні. Такими оздоровчими центрами в Карпатському регіоні можуть бути міста і селища Сколе, Славське, Яремча, Східниця, Підгородці. Такі центри займатимуться, окрім рекреаційної, ще й постклінічною реабілітаційною 

2. Характеристика  рекреаційних територій

 Для  рекреаційних територій характерні  певні особливості, які можна  віднести до наступного:

- це  соціальне за своїм характером  і кінцевим продуктом утворення.  Його продукція - рекреаційні  послуги;

- в  рекреаційному районі між виробництвом  і споживанням, як правило,  немає часового розриву;

- для  рекреаційних районів характерна  яскраво виражена орієнтація  на ресурси;

- рекреаційним  районам притаманна сезонність  функціонування, зумовлена як природною  ритмікою, так і деякими аспектами  організації суспільного життя.

 В  залежності від напрямку діяльності  рекреаційні райони можна виділити  до наступного:

- існуюча  рекреаційна спеціалізація і  ступінь розвитку;

- наявність  внутрішнього структурно-територіального  взаємозв’язку рекреаційного обслуговування  населення;

- рівень  рекреаційної освоєності території;

- спільність  проблем перспективного розвитку  окремих частин даної території  з позиції рекреаційної галузі.

 Виходячи  з цих основних ознак в Карпатському  регіоні можна виділити декілька  рекреаційних районів з різною  спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, насиченням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в загальному.

 До  основних рекреаційних районів  Карпатського регіону належать:

1. Дністровський  - основні міста - Галич, Хотин;

2. Гологоро-Вороняцький - Золочів;

3. Розтоцький - Немирів, Шкло, Жовква;

4. Львівський - Львів, Вел. Любинь;

5. Прикарпатський  – Самбір, Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниці, Підбуж;

6. Славсько-Сколівський (Сколе, Славсько);

7. Верхньодністровський (Турка, Розлуч);

8. Берегівський (Берегове);

9. Рахівсько-Ясінянський (Рахів, Ясеня);

10. Воловецько-Міжгірський (Воловець, Міжгір'я);

11. Сваляво-Мукачівський (Свалява, Мукачеве);

12. Великоберезнянський (Вел.Березний);

13. Мізунський (ст.Мізунь, Черче, Коломия, Івано-Франківський) ;

14. Косівський (Косів);

15. Верховинський  (Верховина);

16. Яремчансько-Ворохтянський (Яремча, Ворохта);

17. Чернівецький (Чернівці);

18. Вижницько-Путильський (Вижниця, Путила).

 Дамо  характеристику найбільшим із  них. 

Славсько-Сколівський рекреаційний район - поділяється на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина в межах селеща міського типу Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Необхідно наголосити, що це один серед провідних районів з основним центром гірськолижного спорту на Україні.

 З  освоєнням великого родовища  лікувальної мінеральної води  у смт. Верхнє Синьовиднє сформується санаторно-курортний комплекс, в якому можуть бути рекреаційні центри з доступними автошляхами, надзвичайно добрими природними умовами, причому екологічно чистими, а саме: Славське, Сколе, Верхнє Синьовиднє, Гребенів, Дубина, Климець, Коростів, Корчин, Крушельниця, Ямельниця, Підгородці, Сопіт, Урич. Тут функціонують пансіонат, туристичний комплекс, туристична база, гірськолижна база, понад 40 баз відпочинку, спортивно-оздоровчі бази, дитячі табори.

 Площа  району складає приблизно 1,0 тис.км2. Максимальна рекреаційна місткість:  влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис.  чол.

Прикарпатський  рекреаційний район простягається  смугою із північного заходу на південний  схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони.

 Основним  видом діяльності у Прикарпатському  району є санаторно-курортне лікування.  Тут функціонують курорти загальнонаціонального  значення "Трускавець" і "Моршии". Формується і набирає розвитку бальнеологічний курорт "Східниця".

 Слід  відзначити, що необхідні ресурси  для організації курортів мають  такі центри, як: Майдан, Нагуєвичі,  Стара Сіль, Підгородці.

 Для  оздоровчих видів рекреації використовуються  природні ресурси Майдана, Нового  та Старого Кропивників, Підбужа, Опаки, Блажева Озимини, Сідого, Ракова, Лисович. Тут варто наголосити про с.Сприня Самбірського району, яке розташоване в надзвичайно чудовому екологічно чистому місці, як оточують гори з різними породами дерев. Місцевість надзвичайної краси для відпочинку, причому вже є побудовані пансіонати відпочинку.

 Якщо  б адміністрація Самбірщини звернула особливу увагу на цей куточок Карпат то вже ближчим часом тут були б туристи з різних країн світу. Необхідно значно покращити сервіс та інші послуги.

 Значні  історико-культурні ресурси є  підставою для формування туристичних  центрів у Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколе. Із створенням митних переходів через кордон в Нижанковичах та Старяві ці населені пункти також сформуються у туристичні центри.

 У  районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниці, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Новому Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний комплекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропивнику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Чукві, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, багато дитячих оздоровчих таборів.