Мій вибір,моя професія, моє життя

Мій вибір,моя професія,моє  життя.

 

 

Я – не дерево,народжене,щоб завжди стояти на одному місці и не знати про те,що знаходиться за горою. Джек Лондон

 

 

Бувають такі люди,які все життя шукають себе,для них ніколи не знайдеться місця. Єдине,що чого вони прагнуть-тікати. Завжди,не зупиняючись,бігти на зустріч тому,що не збагнути нікому. Світ безмежний,усе рухається,Всесвіт розширюється і зупинитись - означає вмерти.

Відкриваючи щось нове,я пізнаю себе.

  І якщо життя справді одне,

чи  є щось краще ніж зрозуміти  планету,що народила тебе.

 

Як  на мене подорожувати-це не професія,це щось більше,щось довжиною в життя,наприклад.

Я сподіваюсь узяти як найбільше,від  тих,хто допомагає мені зараз  підкорювати маленькі вершини,щоб потім я змогла підкорити Еверест.

 

Бувають люди, наче кораблі,

Для них моря безкраю.

Бувають ті,хто припав до землі,

Таких багато знаю.

 

Але хто ж тоді я?

Мабуть, пташка безкрила.

Та  це пусте,коли душа

має блакитні вітрила.

 

А якщо вітер спіймаю,

Як  долю,за хвіст.

Знай, я не пограю,

У мене від батька хист.

 

Мій дім-печери в горах.

Я мрію побачити все.

Страх мені не знайомий,

Коли  на крилах мрія несе.

 

Мабуть  це і все. Більше я розкажу потім,коли здійсню свою першу навколосвітню  подорож.

 

 

 

Самойлова Анна 13Т  1курс