Мета і завдання станждартизації

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  педагогічний університет імені  М. П. Драгоманова

Інститут  природничо-географічної освіти та екології

Кафедра туризму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки  4 курсу

спеціальності «Туризм»

Горлатенко  Ольги

 

Викладач  – 

Довгань Андрій Іванович

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...3

1. Поняття стандартизації……………………………………………………….4
2. Мета і завдання стандартизації………………………………………………6

Висновок………………………………………………………………………8

Список  використаних джерел………………………………………………..9

 

 

Вступ

Становлення України як суверенної правової держави  та послідовна інтеграція її у світове  економічне співтовариство вимагає  проведення цілеспрямованої політики створення державних систем стандартизації. Ці системи повинні сприяти утворення  правових основ, форм і методів робіт  зі стандартизації, спрямованих на забезпечення безпеки продукції  для життя і здоров'я людей, її сумісності та взаємозамінності, охорону  навколишнього середовища, безпеки  народногосподарських об'єктів з  розрахунком ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій, економії трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів.

Державні  системи стандартизації повинні  відповідати основним принципам міждержавних, а також міжнародних, регіональних та національних систем зарубіжних країн, враховувати інтереси України як повноправного учасника міждержавних, європейських і світових інтеграційних процесів, сприяти економічним перетворенням, а також забезпечувати проведення єдиної технічної політики.

Стандартизація забезпечена взаємозалежними методами і способами вимірювань, є невід'ємною складовою частиною суспільного виробництва і одночасно створюють ефективний механізм управління якістю та номенклатурою продукції.

Якість  продукції або послуг є одним  з найважливіших факторів успішної діяльності будь-якої організації. В даний час в усьому світ помітно посилилися вимоги, що пред'являються споживачем до якості продукції. Жорсткість вимог супроводжується усвідомленням усієї необхідності постійного підвищення якості, без чого неможливе досягнення і підтримання ефективної економічної діяльності.

 

1. Поняття стандартизації

Визначення терміна "стандартизація" пройшло тривалий еволюційний шлях. Уявлення людей про стандартизацію формувалось у процесі розвитку науки і техніки, удосконалюванні форм і методів виробництва. З поширенням науково-технічних та економічних зв'язків на національному та міжнародному  рівнях відбувалося уточнення терміну "стандартизація" паралельно з розвитком самої стандартизації. На різних етапах цей термін відображав досягнутий рівень її розвитку. 

У 1952 p. Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) створено Комітет по вивченню наукових принципів стандартизації (STACO), який здійснює розробку та перегляд визначення найважливіших термінів у галузі стандартизації. Починаючи з 1962 p., коли ISO прийняла перше терміновизначення "стандартизація", періодично відбувалось його уточнення, що відображало розвиток стандартизації, обумовлений рівнем розвитку науково-технічного прогресу. 

Сучасний термін має наступне визначення "стандартизація" - це діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання реально існуючих чи можливих завдань.

Стандартизація встановлює єдині, найбільш раціональні для народного господарства норми, параметри, розміри продукції (процесів, робіт,послуг), вимоги до якості та технології виготовлення, методи контролю та випробувань, правила пакування маркування, транспортування та зберігання. 

Прогресивні вимоги до розробки, виробництва  і застосування продукції(процесів робіт послуг) встановлюються на основі науково-технічного прогресу і повинні визначати не тільки основу сучасного, але і майбутній розвиток народного господарства.

У певних умовах стандартизація може мати негативний вплив на розвиток виробництва і якість готових  виробів. Це може бути у тому випадку, коли стандарти та інші нормативні документи будуть розроблені без урахування досягнень науки і техніки, або вони не будуть своєчасно переглянуті з урахуванням цих досягнень і з деяким випередженням.

На основі цього, предметом стандартизації як науки є варіанти повторювальних ситуацій чи інформація по цих варіантах. Тому слід стандартизацію розглядати як одну із складових частин загальної науки з управління - кібернетики (науки про системи і методи управління), як одного із методів переробки інформації з метою знаходження оптимального, обов'язкового рішення. На основі обробки великої кількості різних варіантів, рішення однієї й тієї ж повторюваної задачі за допомогою методів стандартизації виробляються обов'язкові оптимальні вимоги, норми, правила, що заносяться у інші стандарти чи нормативні документи.

Наслідком діяльності в галузі стандартизації є створення нормативних документів. Через нормативні документи стандартизація впливає на сфери трудової діяльності людини, на розвиток народного господарства країни, прискорення науково-технічного прогресу, економію та раціональне використання сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів, підвищення якості продукції (процесів, робіт, послуг).

 

2. Мета і завдання стандартизації

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність та уніфікація, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології , позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

Загальною метою розвитку і впровадження стандартизації можна вважати:

- визначення  пріоритетних напрямків досліджень  і створення науково-технічних  програм у рамках міждержавного  та міжнародного співробітництва;

- розробку  проектів законодавчих актів  та стандартів;

- створення  оптимальної структури фонду  стандартів;

- створення  оптимального складу заходів  та методів забезпечення єдності  вимірювань;

- забезпечення  єдності перспективного і поточного  планування;

- формування  системи керуючих і виконавчих  органів, служб стандартизації  та сертифікації;

- установлення  раціональної форми та змісту  стандартів як носіїв нормативно-технічної  інформації;

- широке  впровадження методів обробки  інформації за допомогою сучасного  інформаційно-обчислювального обладнання.

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального  використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.

Завдання стандартизації полягають  у:

• економії всіх видів ресурсів;
• безпеки продукції, робіт і послуг для довкілля, життя, здоров'я і майна;
• безпеці господарських об'єктів з врахуванням риску виникнення природних і техногенних катастроф і інших надзвичайних ситуацій;
• технічній і інформаційній сумісності, а також взаємозамінюваності продукції;
• якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології;
• єдність вимірів;
• обороноздатності і мобілізаційній готовності країни.

Система стандартизації повинна базуватися на таких принципах:

- дотримання  рівня розвитку науки і техніки,  економічної цілісності та ефективності  виробництва для виробника, користі  та безпеки для споживача і  суспільства в цілому;

- створення  комплексу нормативно-технічних документів, які мають загальногосподарський характер і стосуються життєвого оточення, продукції і послуг;

- доступність  і відкритість інформації про  діючі стандарти і програми  робіт із стандартизації;

- взаємозв'язок  і відповідність документів всіх  рівнів.

Основні методи стандартизації:

• математичні методи (використання рядів кращих чисел і параметричних рядів);
• уніфікація (приведення продукції до однаковості за формою, нормами і типорозмірами);
• агрегатування (конструювання готових виробів з уніфікованих і стандартних деталей і вузлів);
• комплексна стандартизація (розробка єдиної системи взаємопов'язаних вимог до готової продукції, сировини, матеріалам, а також до процесів розробки, виробництва і споживання);
• випереджальна стандартизація (встановлення підвищених вимог до об'єкта стандартизації, обґрунтоване прогнозом науково-технічного розвитку).

 

Висновок

Стандартизація, як основа технічного регулювання, (діяльність, що спрямована на досягнення оптимального ступеня  впорядкованості за даних умов) знаходить  дуже широке застосування майже в  усіх галузях, вона чітко встановлює вимоги до продукції (військове озброєння, атомна енергетика, аерокосмічна галузь тощо) та питань безпеки, вона дозволяє досягати рівня стандартної (базової) або навіть конкурентоспроможної якості (наприклад, на рівні галузевих стандартів) відповідно до мети застосування.

Національна стандартизація через  процес гармонізації з міжнародними нормативними документами, що отримали міжнародне визнання, служить перепусткою  на світові ринки для вітчизняних  виробників.

 

 

Список використаних джерел

1. Закон України «Про стандартизацію».
2. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг - Салухіна Н.Г.
3. Цициліано О. Креативність та стандартизація як основа конкурентоспроможності організації//«Стандартизація. Сертифікація. Якість», № 1 (44), 2007.
4. Доманцевич Р. І., Полікарпов І. С., Яцишин Б. П. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 1997. – 219 с.
5. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. - К.: Видавництво Українсько-фінського інституту менеджменту і бізнесу, 1998. - 149 с.