Краєзнавча характеристика Тернопільського району

Національність жителів Тернопільського району, згідно з переписом 1989 року:

• українців — 91,2%,
• росіян — 7,1%,
• поляків — 0,5%,
• білорусів — 0,3%,
• євреїв — 0,3%,
• інших національностей — 0,5%.

Згідно з переписом 2001 року українці складали 94,1% населення району, що є найвищим показником серед обласних центрів України [6].

 

 

 

 

 

4. Господарство

4.1. Промисловість

Умови для розвитку промисловості  на території Тернопільського району є сприятливими. Тут достатня кількість  трудових ресурсів, корисних копалин, сільськогосподарської сировини. На їхній основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної, деревообробної, скляної і фарфорово-фаянсової  промисловості, виробництво будівельних  матеріалів.

Провідне місце серед  галузей промисловості займає харчова. У ній виділяються цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, тютюнова, кондитерська, плодоовочеконсервна та інші галузі. На першому місці серед них за обсягом продукції – цукрова промисловість.

Плодоовочеконсервна промисловість розвивається, як і цукрова, на місцевій сировині.

Молочна промисловість виробляє масло, сир, свіжо молочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшим підприємством цієї галузі є тернопільський молокозавод.

М’ясна промисловість представлена Тернопільським м’ясокомбінатом, а також цехами, які переробляють м'ясо та виробництвом окремими підприємствами. Основна продукція – м’ясні консерви,  ковбаси, копченості, субпродукти, а також м’ясо-кісткове борошно, желатин тощо.

Легка промисловість використовує місцеву (шкіра) і довізну сировину (бавовна, шерсть, текстиль тощо). У ній виділяється текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, текстильні вироби. Її найбільшим підприємством виступає виробниче об’єднання «Текстерно»  в місті Тернополі, але воно працює не на повну потужність.

Швейна промисловість виробляє третину продукції легкої промисловості району. Окрім швейної фабрики у місті Тернополі існує також ряд цехів та ательє індивідуального пошиття одягу в багатьох населених пунктах.

Галантерейна промисловість випускає шкіряні і текстильні вироби широкого вжитку. Найбільшим підприємством є шкіргалантерейна фабрика «Подолянка» у Тернополі.

Машинобудування є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалася прискореними темпами. Усі підприємства працюють на довізному металі й випускають трудомістку продукцію – електротехнічні прилади, апаратуру для запису і відтворення звуку, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни тощо.

Найбільшими підприємствами тут є виробничі об’єднання «Оріон», «Промінь», «Ватра», «Комбайновий завод». В останні роки вони значно скоротили  випуск продукції  (окрім в/о «Ватра»).

У виробництві промислової  продукції області поступово  знижується частка деревообробної промисловості. Це пов’язано зі зменшенням кількості  місцевої і довізної сировини. Основна продукція галузі – меблі, тара, столярні вироби, будівельні матеріали. Її випускають тернопільська фабрика, виробниче об’єднання «Текстерн», тернопільська фірма «Нова».

Промисловість будівельних матеріалів сформувалась на основі місцевих нерудних корисних копалин. Випускають залізобетонні конструкції, цегла, вапно, гіпс, асфальт тощо. Найбільші підприємства з виробництва збірних залізобетонних конструкцій розміщені у Тернополі, Велика Березовиця [1; с. 81-84].

2. Соціальна сфера

Соціальна сфера - це сфера  виробництва і відтворення людини. Тут людина відтворює себе як біологічне, соціальне і духовне істота.

У Тернопільському районі знаходяться:

• Великобірківська школа-гімназія імені С. Балея;
• 49 ЗОШ;
• 23 дитячі дошкільних заклади;
• 3 позашкільні навчальні заклади;
• 2 музичні школи;
• дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
• меморіальні музеї С. Крушельницької, Стецьків Ярослава і Слави історично-меморіальний музей;
• шкільні-краєзнавчі кімнати;
• 56 бібліотек;
• 47 фельдшерсько-акушерських пунктів;

Також діє Тернопільська  вища духовна семінарія імені  Патріарха Йосипа Сліпого. Виходить районна газета «Подільське слово». На території Тернопільського району розташовані пам’ятки архітектури: церкви Різдва Іоанна Хрестителя (1747р.), Непорочного Зачаття Пресвятої  Діви Марії (1744 р.); палац (1720 р.), залізничний міст (1897, с. Буцнів) та інші. У селі Лозова є телевежа (вис. 256 м) [5].

3. Сільське господарство

Господарство тернопільського  району є складовою частиною господарського комплексу України [1; с. 74].

Формування господарства нашого краю відбувалося під впливом  складних соціально-економічних умов. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, Росії та Польщі, Тернопільський район на початку ХХ ст.. був відсталим, злиденним краєм.

Загальна площа земель сільського господарства призначені — 61,8 тис. га, в тому числі рілля — 50,4 тис. га; сінокоси і пасовища — 9,8 тис. га. Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування районів сільськогосподарських культур[7].

У виробництві валового сукупного продукту: сільськогосподарські господарства — 37,7 . У районі вирощують та виробляють (тис. т): зернові культури — 65,7, цукр. буряки — 155,1,картоплю — 50,4, овочі — 9,9, м'ясо — 4,3, молоко — 25,3; яйця — 122 (млн. шт.).

У районі - 102 фермерські господарства[5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Туристичні ресурси та інфраструктура

На території району є дві історичні пам’ятки архітектури колись всесоюзного, а нині загальноукраїнського значення: знаменитий класицистичний графський палац Потоцьких у Плотичі, збудований у 1720 році, з парком площею 10 га, заснованим в XIX ст. та старовинний костел і церква Іоанна Предтечi (1597 р.) у Баворові, які є найстарішими храмами в Тернопільському районі. А село Буцнів відоме на всю Україну церквою Непорочного зачаття (1598), з чудотворною іконою Пречистої Діви Марії та справжнім шедевром архітектурного будівництва — арковим залізничним мостом, який уже більше ста років об’єднує береги Серету.

До найстаріших церковних храмів у районі слід вважати також церкву в с. Шляхтянці, що споруджена на місці каплички, і датується другою половиною XVII ст.  
       У селі Грабівці зберігся панський маєток від 1891 року.  
    Напевно, немає такої людини у нашій області, яка б не знала про це чудотворне місце, що причаїлося на околиці села Острів біля берегів Серету. Сюди приходять, щоб помолитися, зачерпнути смачної джерельної води, вдихнути благодатного повітря, відпочити від гамору світу у цій воістину райській тиші.

Також у центрі району –  місті Тернополі однією із атракцій виступають музеї:

• Тернопільський краєзнавчий музей;
• Тернопільський обласний художній музей;
• Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів;
• міська картинна галерея;
• Музей Івана Пулюя.

У Тернополі встановлено 20 пам'ятників та пам'ятних знаків. Більшість розташовані у центральній частині міста: Степанові Бандері, Герою матросу, «Випадкова зустріч», Івану Горбачевському, Данилу Галицькому, Йосипу Сліпому, Ярославу Стецьку, Івану Франку, Андрею Шептицькому і Тарасу Шевченку.

Окрім того, щонайменше 5 пам'ятників не збереглося до нашого часу.

У Тернополі є близько 20 фонтанів, більшість з яких є діючі і  несуть важливу архітектурну та розважальну  роль. Більшість із них на замкненому циклі, обладнані підсвіткою і працюють щодня, починаючи з Великодня, закінчуючи святом Покрови. У дощову та вітряну погоду не працюють. За гарне композиційне поєднання вулиць і фонтанів Тернопіль часом називають «містом фонтанів»( Додаток В) [10].

Парки культури та відпочинку

• Гідропарк «Топільче»,
• Парк ім Т. Г. Шевченка,
• Парк національного відродження,
• Парк Вознесіння.

Ландшафтні парки

• Парк «Загребелля»,

Меморіальні парки

• Парк Слави,

У Тернополі щорічно проходять дитячий пісенний фестиваль «Кришталевий жайвір», рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки». 9 січня 2013 року вперше провели «Фестиваль різдвяної куті» .

Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».

Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно».

У Тернополі зареєстровано 102 акціонерних товариства (ПАТ — 57, ПрАТ — 45)^.

У Тернополі діє:

• понад 20 готелів,
• близько 20 продуктових супермаркетів,
• понад 10 супермаркетів побутової та цифрової техніки,
• близько 30 ринків (продовольчих, непродовольчих, змішаних),
• близько 20 торгових центрів,
• 3 продуктові гуртовні,
• 3 будівельні супермаркети,
• 7 розважальних центрів,
• 6 нічних клубів,
• 3 місця розваг на воді (2 пляжі та 1 аквапарк),
• 3 кінотеатри (один із них — 4-зальний),
• 2 театри,
• 6 концертних залів (філармонія та будинки культури),
• 5 музеїв (не враховуючи при навчальних та інших закладах).

 

 

 

6. Проблеми розвитку Тернопільського району та його перспективи

Для Тернопільського району характерні ряд проблем По-перше, це стан доріг. З кожним роком ситуація стає гіршою і це дає свої наслідки – нищиться транспорт, виникають перешкоди і вільному пересуванні транспортом та спричиняють аварії.

По-друге, це сморід головними причинами якого фахівці називають, окрім діяльності підприємстві, які незаконно скидають стоки, ще й розгерметизовану систему каналізації під час ремонту доріг, зношеність труб.

Коефіцієнт екологічної стійкості  – 0,29, це означає що район є екологічно нестійким [9].

По-третє, це безробіття населення. Але  як показує статистика Тернопільського  обласного центру зайнятості дана проблема поступово, але вирішується.

Згідно програми Тернопільської районної ради «Про соціально-економічний та культурний розвиток Тернопільського  району» на 2013 року є перспективи  покращення ситуації.

Головною метою програми на 2013 рік є зниження рівня безробіття, зростання добробуту населення району, підвищення якості життя через створення сприятливих передумов для інвестування пріоритетних галузей економіки,  впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю, скорочення непродуктивних витрат підприємств, стабілізації і нарощення власної сировинної бази, збільшення обсягів її переробки на наявних в районі виробничих потужностях, розширення обсягів збуту продукції на внутрішньому ринку, зростання експорту, безумовного дотримання державної дисципліни цін, законодавства про працю, підтримки малого і середнього бізнесу, реалізації регіональних (комплексних) програм розвитку, впровадження активних форм стимулювання зайнятості.

Виконання зазначених завдань стане вагомим підґрунтям для впровадження реформ у різних сферах, що у свою чергу дасть можливість забезпечити збалансований розвиток району, збільшити реальні доходи населення та створити умови для посилення економічної активності в усіх селах і селищах району.