Готельні ланцюги

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

Ужгородський  факультет менеджменту і бізнесу

Кафедра менеджменту 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Р Е Ф Е Р А  Т

з дисципліни «Організація готельного господарства»

  „Готельні ланцюги” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:   
 
 
 
 

Ужгород-2011 р.

 

       1. Готельні ланцюги: стан і перспективи розвитку 

      Глобалізація  стала важливою характеристикою  сучасної світової системи, однією з  найбільш впливових сил, що визначають хід розвитку нашої планети. Відповідно до сутності глобалізації, жодна дія або процес, що відбуваються в суспільстві (економічний, політичний, юридичний, соціальний) не можна розглядати відокремлено. Глобалізація міжнародних відносин – посилення взаємозалежності та взаємовпливу різних сфер суспільного життя та діяльності в галузі міжнародних відносин. Вона стосується практично всіх сфер суспільного життя, включаючи економіку, політику, ідеологію, соціальну галузь, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також самі умови існування людства.

      Серед провідних галузей світу готельна індустрія виступає однією з найдинамічніших у світі. Тільки протягом другої половини ХХ ст. у цій царині відбулися кардинальні зрушення, що змінили розуміння готелю як тільки місця для ночівлі та вивели готельний сегмент на передові позиції складових туристської галузі.

      У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти – незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що отримує прибуток від цієї власності. Операційна мережа – група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі .

      Статистика  показує, що об’єднане ведення справ  у готельному бізнесі набагато економічно ефективніше, ніж управління незалежними готелями. Об’єднання готелів під єдиним управлінням у результаті дає колосальну вигоду як власникам об’єктів, так і їх операторам. Головна перевага, яку отримує готель, що входить до ланцюга, – зниження загальних витрат, а це в свою чергу дозволяє ланцюгам більше проникати на міжнародні ринки, розширюючи сферу свого впливу. На комерційний успіх ланцюгових готелів працює багато чинників: від об’єднаної системи бронювання до централізованих постачань витратних матеріалів.

      Дослідження, проведені британськими фахівцями  показали, що при об’єднанні готелів  у ланцюги прибутковість одного номера в 7 разів вище, ніж у незалежних готелях .

      Об’єднання  готелів має дві основні мети:

      1) забезпечення конкурентноздатності на ринку гостинності за рахунок високої якості обслуговування, що підтримується станом основних фондів (якість споруд, оформлення інтер’єрів, оснащення), кваліфікацією персоналу, безпекою клієнта та його майна;

      2) забезпечення економічної ефективності діяльності шляхом стабільного завантаження готелів; мережа дозволяє зменшити витрати на резервування, маркетингові дослідження, рекламу, підготовку кадрів.

      Раціональна ідея, яка народжується в одному кільці готельного ланцюга, оперативно впроваджується в інші, що приносить одразу ж значні результати [6].

      На  сьогодні у світі існує понад 300 готельних ланцюгів. За кількістю  готелів, об’єднаних у готельні групи, в Європі лідирує Велика Британія, де розташовано 15% готельних груп, у  Франції – 10%, в Іспанії – 5%, в Швейцарії – 5% з усіх готельних мереж світу .

      Але поширення ланцюгів не може задовольнити усіх різноманітних вимог туристів через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування.

      Саме  цей недолік поклав початок тенденції  розширення типологізації готелів у мережі, включення в одну мережу готелів різних типів і рівнів. Це дозволяє задовольнити потреби різних верств населення з різним статком .

      Оскільки  диференціація потреб і статків  громадян України надто велика, порівняно  з розвинутими європейськими країнами, то створення готельних ланцюгів в Україні зазнає певних перешкод. Деякі з них притаманні тільки Україні, інші мають загальносвітовий характер. Залишається і великий ризик можливих збитків, пов’язаний із бюрократичними процедурами.

      Виходячи  з проблем і перспектив розвитку національних туристських ланцюгів, вітчизняні готелі від початку повинні поставити перед собою мету – створення в Україні сучасного готельного ланцюга, об’єднаного єдиним брендом і високим рівнем якості. Впродовж кількох років компанії повинні відпрацювати на практиці принципи існування готелів у ланцюзі, зважаючи на специфіку роботи в українських економічних умовах.  

 

       2. Сучасні міжнародні готельні ланцюги.

      Важливе значення в розвитку сучасного готельного бізнесу мають готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати на світовий туристський ринок високі стандарти  обслуговування, а також сприяють підтримці готельного обслуговування туристів.

      Готельні  ланцюги сприяють поширенню і значному підвищенню рівня організації виробництва й обслуговування туристів, створенню певного образу готельного обслуговування.

      У таких готелях в інших незнайомих країнах турист почувається майже  як удома, у знайомій і комфортній обстановці.

      З 1950-х pp. в організаційній структурі  управління готелями у світовій готельній  індустрії утвердилися різні  моделі організації готельної справи.

      Перша модель - модель Ритца, пов'язана з  ім'ям швейцарського підприємця Цезаря Ритца. Багато престижних готелів світу мають його ім'я (наприклад, готель «Ритц» у Парижі).

      Основна ставка в цих готелях робилася на європейські традиції вишуканості  й аристократизму. На сьогодні ця модель зазнає кризи.

      Інша  модель пов'язана з ім'ям американського підприємця Кемансі Уїльсона (готельний ланцюг «Холідей інн»). Модель відрізняється більшою гнучкістю в задоволенні потреб клієнта у поєднанні з додержанням досить високих стандартів обслуговування.

      Основні вимоги в готельних ланцюгах, організованих  за цією моделлю, такі:

      - єдність стилю (архітектура, інтер'єр);

      - єдність позначень і зовнішньої  інформації;

      - просторий і функціональний хол;

      - швидкість реєстрації клієнтів;

      - номери, передбачені для постійних  клієнтів;

      - сніданок «шведський стіл»;

      - наявність конференц-залу;

      - гнучка система тарифів;

      - єдине управління, маркетинг і  служба комунікації.

      Під контролем готельних ланцюгів, побудованих  за другою моделлю, знаходиться понад 50% усіх готельних номерів у світі.

      Третя модель - незалежні готельні ланцюжки (наприклад, « Best Western»). У цьому випадку під єдиною торговельною маркою з'єднуються готелі, що дотримуються певних стандартів і надають певний набір послуг незалежно від країни розташування.

      Готелі - члени ланцюга - платять внески до єдиного фонду, що витрачається на спільну рекламну і маркетингову діяльність, просування продукту. При цьому цілком зберігається їх фінансово-економічна й управлінська самостійність. Можливе і поєднання другої моделі з третьою. Приклад - ланцюг готелів «Аккор». Це найбільший готельний ланцюг у Європі. Він пропонує готелі різних класів і виступає на ринку під різними марками. Марки «Пульман», «Софітель», «Новотель» - це готелі вищого класу. Марки «Алтеа/Меркур» - середнього класу.

      При входженні до ланцюга готель зовсім необов'язково має стати його власністю. У цьому випадку, відповідно до договору, укладеного великими готельними ланцюгами (франшизодавцями) і незалежними готелями, що вступають у ланцюг, останнім надається право використовувати в комерційних цілях фірмовий знак ланцюга, технічну і комерційну інформацію, інформаційні системи бронювання, технічну допомогу, право на навчання персоналу тощо. Франшизне підприємство сплачує за це обумовлену в договорі компенсацію.

      У табл. 1.1 наведена перша десятка готельних  ланцюгів світової готельної індустрії.

 

       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

      1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.С.  Туризм, готельний та ресторанний  бізнес: ціноутворення, конкуренція,  державне регулювання: Навч. посіб.  для студ. вищ. навч. закл. – К.: Знання України, 2002. – 352 с.

      2. Андрушків Б., Кузьмін О. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.

      3. Борисова Ю.Н., Таранин Н.И. Менеджмент  гостиничного и ресторанного  бизнеса. – М.: РМАТ, 1997.

      4. Роглєв Х.Й. Основи готельного  менеджменту: Навчальний посіб.  – К.: Кондор, 2005.

      5. Лук’янова Л.Г., Мінич І.М., Дорошенко Т.Т. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. В.К.Федорченка. – К.: Вища шк., 2001.

      6. "Голос України" – № 136. – 27 липня 1999.

      7. http://www.management.com.ua/ – Спілка менеджерів  України.

      8. http://www.uatravel.com/ – Туристичний портал.

      9. http://www.cupol.lviv.ua/ – «Купол»: культура, політика.