География туризма. Киевско-днепровский район

 

 

7. Види рекреації і туризму, що розвинуті у регіоні

У Київсько-Дніпровському  рекреаційному районі, як і в решті, розвивається багатопрофільна рекреація: пізнавально-лікувальна, культурно-розважальна, ділова, релігійна, навчально-освітня, спортивна, зокрема повітроплавальний, лижний, пішохідний, водний, зелений туризм. Переважає сезонний цикл туристичної діяльності. Перспективними турами є "Гетьманські столиці", "Шляхами гетьманів України", "Релігійні святині Європи", "Шляхами видатних вчених і винахідників", "Шляхами українських меценатів і промисловців", "Шляхами великих емігрантів", "Славетні   мандрівники і першопрохідці", "Славетні острови" (о. Труханів), а також педагогічні тури і ярмарковий та екологічний туризм.

Основні проблеми експлуатації природних рекреаційно-туристичних ресурсів Київсько-Дніпровського району пов'язані з екологічним станом території, який характеризується подекуди як конфліктний, кризовий і катастрофічний.

 

 

8. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Київсько-Дніпровського району

 

    В  Україні рекреаційне природокористування  залишається поза сферою здорових  фінансово-економічних відносин, що негативно впливає на еколого-економічне становище рекреаційних територій.

    Україна  з її унікальними природними  ресурсами та рекреаційними умовами,  а також наявними трудовими  ресурсами повинна розвиватися  в єдиному рекреаційному комплексі за чітко програмою, в основу якої була б покладена науково-обгрунтована стратегія рекреаційного природокористування.

    На  даному етапі розвитку рекреаційної  діяльності Київсько-Дніпровського  рекреаційного району спостерігаються  такі проблеми: відсутність  реальних інвестицій, низький рівень обслуговування, застаріла матеріально-технічна база, дефіцит кваліфікованих кадрів тощо.

    Для  ефективної діяльності Київсько-Дніпровського  рекреаційного району слід вирішити  такі проблеми:

• Підвищити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг.
• Удосконалити систему управління рекреаційною сферою на рівні держави, а далі областей, адміністративних районів та міст.
• Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток рекреаційної сфери.
• Забезпечити раціональне та ефективне використання природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів.
• Здійснити реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створити матеріально-технічну базу для розвитку різних видів рекреації.
• Створити нові курортно-санаторні і оздоровчі комплекси.
• Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.
• Створити сприятливі економіко-правові та організаційні умови для залучення приватного сектора в сферу рекреаційного обслуговування.
• Розробити гнучку систему оподаткування, з  пільгами підприємствам, що розвиватимуть матеріально-технічну базу району.
• Здійснити систему заходів щодо науково-організаційного забезпечення розвитку рекреаційного комплексу Київсько-Днапровського району.
• Створити інформаційну базу даних щодо наявних рекреаційних  ресурсів: природно-рекреаційних, історико-культурних та соціально-економічних.
• Провести реконструкцію існуючих і будівництво нових автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створити інфраструктуру розвитку автотуризму (зокрема, об'єктів автосервісу), яка б за рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів.
• Впровадити стандартизацію і сертифікацію основних видів рекреаційних послуг.
• Провести сертифікацію рекреаційних закладів розміщення та діючих в них об'єктів харчування.
• Налагодити систему підготовки висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, забезпечити систематичну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сфери рекреації та туризму (тренінги, курси, семінари, стажування тощо).
• Зробити рекреаційну діяльність району  економічно прибутковою галуззю місцевого і народного господарства.
• Привести у відповідність ціни на послуги і якість відпочинку.
• Розвивати профспілкову рекреацію.
• Зробити популярною рекреацію в Київсько-Дніпровському рекреаційному районі.
• Створити штучні рекреаційні об’єкти, наприклад пляжі, водойми.
• Провести системний підхід і комплексний аналіз економічного і соціального значення курортно-рекреаційної сфери даного району.
• Провести маркетингові дослідженя  з метою вивчення попиту на туристично-рекреаційний продукт на внутрішньому  ринку.
• Розвивати і фінансувати дитячу рекреацію.

    Перспективним  не даному етапі є відпочинок  у сільській місцевості. Можна згадати незабутні дитячі спогади про літні канікули у бабусі на селі і поринути у світ традиційної української культури, відчути простоту та спокій життя у селі, відволіктися від щоденних клопотів міських жителів. Це можна поєднати з прогулянками околицями, збиранням грибів, ягід у лісах, купанням та риболовлею в річках. Для міських жителів, яких в Київсько-Дніпровському районі надзвичайно багато, це буде можливість відпочити, і оздоровитися.

    Також  перспективними є створення нових рекреаційних закладів.

    Отже, Київсько-Дніпровський рекреаційний  район має невикористані природні  рекреаційні ресурси і можливості  для створення нового рекреаційного  продукту.

9. Висновки

В Україні рекреаційна  сфера  залишається поза сферою здорових фінансово-економічних відносин, що досить  негативно впливає на лікування і оздоровлення населення. Україна з її унікальними природними ресурсами та рекреаційними умовами, а також наявними трудовими ресурсами повинна розвиватися в єдиному рекреаційному комплексі за чітко розробленою, протестованою і затвердженою програмою.

Для вирішення  проблем досліджуваного району слід виконати наступне:

        • Створити сприятливі умови  для залучення вітчизняних та  іноземних інвестицій в розвиток  рекреаційної сфери;

        • Створити нові курортно-санаторні  і оздоровчі комплекси;

        • Підвищити якість та розширити  асортимент рекреаційних послуг;

        • Здійснити систему заходів  щодо науково-організаційного забезпечення  розвитку рекреаційного комплексу  Київсько-Дніпровського району;

        • Провести реконструкцію існуючих  і будівництво нових автомобільних  доріг до рекреаційно-туристичних  центрів, створити інфраструктуру  розвитку автотуризму (зокрема,  об'єктів автосервісу), яка б за  рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів;

        • Налагодити систему підготовки  висококваліфікованих кадрів для  рекреаційної сфери, забезпечити  систематичну перепідготовку та  підвищення кваліфікації працівників  сфери рекреації та туризму  (тренінги, курси, семінари, стажування тощо) ;

    Слід  зауважити, що важливою проблемою  є те, щоб зробити рекреаційну  діяльність району  економічно  прибутковою галуззю місцевого  і народного господарства  і  заохочувати населення відпочивати  на власних курортах, витрачаючи  менше коштів і отримуючи гарний результат.

    І  насамкінець, варто додати, що  дана тема потребує свого подальшого  глибокого вивчення і наукового  дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури:

 

1. Бейдик О.О.  Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія.-К.: Видавничо-поліграфічний центр «київський університет»,2001-395с.

  2. Бейдик  О.О. Українсько-російський словник  термінів і понять з географії  туризму і рекреаційної географії. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1997. - 99 с.

3. Мацола В.І.  Рекреаційно-туристичний комплекс  України. - Львів, 1997. – 259 с.

4. Москаленко  В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець  С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь  та перспективи її розвитку. // Укр. бальнеол. журнал. – 2001.-№4. – С.5-14.

5. Николаенко  Д.В. Рекреационная география:  Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. Центр  ВЛАДОС, 2001. - 288 с.

6. Руденко В.П.  Географія природно-ресурсного потенціалу  України. У 3-х частинах: Підручник. - К.: ВД "К. - М.Академія" - Чернівці: Зелена Буковина, 1999. - 568 с.

7. Стан природного  середовища та проблеми його  охорони на Сумщині. За ред.  К.К. Карпенко. – Суми: Сумський  пед. Інститут, 1996. – 69 с

8. Статистичний  щорічник України. 2003. — К.: 2003.

9. Стафійчук  В.І. Рекреологія. Навчальний посібник.- К.: Альтерпрес, 2006.-12с.

10. Туристично-краєзнавчі  дослідження. Випуск 1. Матеріали  ІІІ Всеукраїнської науково-практичної  конференції «Туризм в Україні,  економіка та культура»- У двох частинах- К.: «КМ- Трейдинг», 1998.-Частина перша- 424с.

11. Туристично-краєзнавчі  дослідження. Випуск 1. Матеріали  ІІІ    Всеукраїнської науково-практичної  конференції «Туризм в Україні,  економіка та культура»- У двох  частинах- К.: «КМ- Трейдинг», 1998.-Частина друга- 360 с.

12.  http://tourlib.net/

13. http://www.ukrainainkognita.org.ua/pzf/ZAP_NPP/index.htm

14. http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2007/1/1.html

15. http://www.tour.sumy.ua/selo.php