Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 20:06, реферат
«Будь-які перешкоди для руху (місце, що вимагає зупинки) на перегоні і станції, а також місце виконання робіт, небезпечне для руху, що вимагає зупинки чи зменшення швидкості, мають бути огороджені сигналами з обох боків незалежно від того, очікується поїзд (маневровий состав) чи ні» [8] .
Перелік перегонів із зазначенням відстані Б, на якій повинні укладатися петарди, та відстані А, на якій повинні встановлюватися сигнали зменшення швидкості залежно від керуючого спуску і максимально допустимої швидкості руху поїздів на перегоні, визначається начальником залізниці.
До самостійної роботи працівниками колійного господарства допускаються особи чоловічої статі не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і визнані придатними для роботи у колійному господарстві. Особи, що зараховуються на посади бригадирів із поточного утримання та ремонту колії і штучних споруд, монтерів колії, обхідників колій, штучних споруд повинні мати залежно від розряду, за яким вони оформляються на роботу, загальносередню і професійно-технічну освіту. Під час зарахування у штат вони мають бути ознайомлені під розпис зі шкідливими та небезпечними умовами праці, що є на їхніх робочих місцях. Працівники повинні пройти вступний і первинний інструктажі з охорони праці, протягом 4-15 змін пройти стажування на робочому місці.
У процесі роботи працівники проходять періодичний медичний огляд, а також повторні, позапланові й цільові інструктажі з охорони праці.
Працівники повинні знати: вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що виникають під час роботи у колійному господарстві; місцеві екологічні умови праці; вимоги виробничої санітарії, електробезпеки і пожежної безпеки в межах своїх обов'язків; видимі й звукові сигнали, що обумовлюють безпечні умови праці та безпеку руху поїздів, знати знаки безпеки й порядок огородження місць виконання робіт; безпечні прийоми роботи, в тому числі знати й виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, іншими засобами виробництва; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; способи надання першої медичної допомоги; місця розташування аптечок першої допомоги; порядок надання оперативної інформації про нещасні випадки, інші надзвичайні події і порядок дій причетних працівників у нестандартних ситуаціях.
Працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей при виконанні робіт чи під час перебування на території підприємства.
Усі роботи у колійному господарстві, крім тих, що виконуються однією особою (черговий переїзду, монтер колії, що тимчасово призначений для огляду колії, сигналіст), необхідно виконувати під керівництвом і наглядом керівника робіт.
Під час виконання робіт бригадою з двох осіб, один із них, що має більший досвід, призначається старшим і відповідає за виконання необхідних заходів із безпеки праці.
Керівниками колійних робіт призначаються посадові особи у відповідності [5], а на роботи, що не вказані в цій інструкції, за призначенням керівника колійного підрозділу залізниці.
Керівниками робіт можуть призначатись монтери колії З, 4, 5 та 6 розрядів.
Керівники колійних підрозділів залізниці (дистанцій колії, колійних машинних станцій) зобов'язані забезпечити згідно з встановленими нормами лінійні підрозділи: бригади, околодки, переїзди, виробничі бази колійних машинних станцій необхідною кількістю справних машин, механізмів, інструментом, безкоштовним спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту, організувати його належне утримання і ремонт, стежити за своєчасним проведенням опосвідченням приладів і інструмента щодо відповідності їх встановленим вимогам.
Під час виконання робіт із будівництва, ремонту й поточного утримання колії працівники повинні користуватись спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а саме: костюмами бавовняними, черевиками шкіряними; куртками із плащ-намету (оранжевого кольору); комплектом повітрозахисного спецодягу із плащового полотна або бавовняної прогумованої тканини оранжевого кольору; рукавицями комбінованими; жилетом сигнальним зі світловідбивальними смугами (літній та зимовий); окулярами захисними закритими.
Працівники
повинні використовувати спецодяг, спецвзуття
та засоби індивідуального захисту за
призначенням і стежити за його збереження
[9].
5.2
Техніка безпеки працюючих при виконанні
колійних робіт
При потребі виконання робіт із усунення раптових несправностей колії, що загрожують безпеці руху, бригадир або шляховий майстер про порядок виконання робіт на станційних коліях і стрілочних переводах, про заходи щодо організації безпечних умов праці повідомляє чергового по станції телефонограмою. Після закінчення робіт, керівник колійних робіт робить запис про це у Журнал огляду колії, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі (Журнал форми ДУ-46).
Колійні роботи на гіркових, сортувальних коліях і на коліях підгіркових парків виконувати лише під час перерви маневрової роботи і розпуску вагонів, при цьому з обов'язковим записом про це керівником робіт у Журнал форми ДУ-46.
Під час виконання колійних робіт у маневрових парких станції керівник робіт повинен завчасно сповіщати монтерів колії про місце складування інструмента і матеріалів та місця сходу з колії і перебування під час маневрових робіт.
Приступати до колійних робіт дозволяється у разі огородження місця робіт установленим порядком сигналами або сигнальними знаками, а при роботі на станціях - після відповідного запису у Журналі форми ДУ-46.
Під час роботи в тунелях керівник робіт зобов'язаний вияснити, чи діють попередження про особливу увагу локомотивних бригад під час руху у тунелі і необхідність частої подачі звукових сигналів для попередження монтерів колії про наближення поїзда, перевірити, чи справна автоматична світлозвукова сигналізація для сповіщення бригади щодо поїзда, який рухається тунелем, вказати кожному монтеру колії, у якій ніші він повинен знаходитись під час проходу поїздів.
Монтерам колії під час роботи на колії не слід закривати вуха.
При виявленні місць обриву проводів не наближатись до них ближче 10 м, а про випадок доповісти керівнику робіт для вжиття заходів.
Керівник робіт зобов'язаний:переходити колії лише під прямим кутом, попередньо впевнившись, що на тих коліях, де вони пересікаються, на підходах не має рухомого складу (локомотивів, вагонів, автодрезин); у випадках, коли колія зайнята рухомим складом, переходити її, користуючись перехідними (гальмівними) площадками; стежити, аби при переході колій і стрілочних переводів монтери колії не наступали на рейки, не ставили ноги між рамними рейками і гостряками, не ставили ногу в жолоби стрілочного перевода; не допускати випадків перебігання через колії перед маневровим складом або локомотивом, що наближається; при обході вагонів, що стоять на колії, не допускати перехода через колію ближче ніж за 5 м від крайнього вагона; прохід між вагонами дозволяється лише при відстані між ними не менше 10 м; попереджувати працівників про те, щоб при переході через колію перед составом вони пам'ятали про можливість раптового приведення рухомого складу в рух і про рух поїздів сусідньою колією; правильно розставити робочих по фронту робіт і вказати місце, куди вони повинні відходити під час проходу рухомого складу; стежити, щоб у зоні виконання робіт не знаходились сторонні люди.
При виході на колію особливу увагу необхідно приділяти місцям із поганою видимістю, у зв'язку з тим, що в будь-який час рухомий склад може з'явитися із-за будівель та інших об'єктів, що закривають видимість колії. Не дозволяти працівникам пролізати під вагонами та проносити під цими інструмент і матеріали; сідати на рейки, кінці шпал,баластну призму.
При потребі перейти з одного району станції в інший, перехід здійснювати маршрутом, указаним на схемах службового проходу. При цьому слід дивитись під ноги, враховуючи, що на міжколійї можуть бути різні предмети, в тому числі: шпали, куски рейок, скріплення, гальмівні колодки, граничні стовпчики, лотки, канави, інші перешкоди.
При наближенні поїзда керівник робіт зобов'язаний відвести працівників убік від колії у безпечне місце. За 400 м перед рухомим складом, що приближається, не залишати на колії інструмент, матеріали, працюючих. Відводити працівників з колії треба на достатню для безпеки людей відстань (не менше ніж 2 м від крайньої рейки).
Колійний інструмент повинен бути завжди справним: ручки його виготовлені з міцного дерева (ясень, граб), чисто обстругані, поверхня відшліфована, без задирок; на ударних частинах інструмента (молотки, кувалди, зубила) поверхня повинна бути без напливу метала, не мати зазубнів, ручки надійно закріплені на інструменті.
Справність інструмента, що видається працівнику, перевіряє оглядом бригадир або шляховий майстер. Не застосовувати несправний, зношений або інструмент, який не відповідає даній роботі.
Ручки
електроінструмента мають бути ізольовані.
Не виконувати роботи з електроінструментом,
що має замикання на корпус або ушкодження
кабелю чи корпуса [9].
5.3
Охорона навколишнього середовища
Залізничний транспорт постійно впливає на стан навколишнього середовища, забруднюючи повітря, воду, ґрунти, ліси. На транспорт припадає до 70% хімічного і 90% шумового забруднення (особливо в містах). Майже на 60% забруднення атмосфери у великих містах залежить від роботи пересувних транспортних засобів.
Забруднення атмосфери транспортними та іншими технічними засобами негативно позначається на стані тваринного і рослинного світу. Тварини втрачають у вазі, в них порушуються обмін речовин і процеси росту. Під впливом забруднення атмосфери погіршується біохімічна активність лісу і ґрунтів, знижується врожайність сільськогосподарських культур.
Відповідно до чинного законодавства підприємства й організації, які здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування залізничного транспорту, виробництво і постачання палива, зобов'язані виконувати комплекс заходів щодо зменшення токсичності і знищення шкідливих речовин, дотримуватися режиму експлуатації транспортних засобів і встановлювати рівні фізичного впливу забруднювачів на навколишнє середовище.
Виробництво й експлуатація транспортних та інших пересувних засобів, у викидах яких вміст шкідливих речовин перевищує існуючі нормативи, не дозволяється. Керівники транспортних підприємств несуть відповідальність за додержання нормативів гранично допустимих викидів і скидів забруднюючих речовин та гранично допустимих рівнів фізичного впливу на навколишнє середовище, чинних для відповідних видів транспорту.
Для зменшення викидів шкідливих речовин на залізничному транспорті важливе значення мають:
- оптимізація перевезень, удосконалення системи транспортних потоків за допомогою планувально-архітектурних та інших рішень;
-
економія паливно-мастильних
-
підвищення відповідальності інженерно-технічних
працівників за додержання норм і нормативів
у галузі охорони навколишнього середовища
і раціонального використання природних
ресурсів [10].
1. Зеркалов Д.В. Довідник залізничника. У восьми книгах. Книга п’ята: - К.: Основа. 2006
2. Волков В.Н. / Путевое хозяйство: Пособие по дипломному проектированию – 2 – е издание переработанное и дополненное М: Транспорт. 1990
3. Наказ № 159 Ц від 26 червня 2003 року "Про нормативи праці по поточному утриманні колії і штучних споруд"
4. Збірник типових технологічних процесів комплексно-оздоровчого ремонту залізничної колії. ЦП\0032- Київ-. Транспорт України, 1997р,159с.
5. Інструкція з забезпечення безпеки руху поїздів при виконані колійних робіт / ЦП – 0067. – Д.: Вид – во АТЗТ ВКФ "Арт - Прес",2001. – 132 с. Затверджена наказом Міністерства транспорту України від 11.12.2000 р. №692
6.
Правила і технологія
7. Наказ №623 від 28.12.2000 року "Про порядок застосування системи організації оплати праці працівників зайнятих на роботах з поточного утримання колії, штучних споруд та земляного полотна на залізницях України"
8.
Правила технічної
9.
Примірна Інструкція з охорони
праці для працівників
10.
Основи екології. Екологічна економіка
та управління природокористуванням:
Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г.
Мельника та к.е.н., проф.. М.К. Шапочки. –
Суми::ВТД "Університетська книга",
2007. – 759 с.