Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 11:23, реферат
Редуктором називається механізм, який складається з зубчатих або червячних передач, виготовлених у вигляді окремого агрегату. Призначений для зниження кутових швидкостей і збільшення обертового моменту веденого вала у відношенні до ведучого. Редуктор складається з корпуса у якому розміщені елементи зубчастої передачі-зубчасті колеса, вали, підшипники. В деяких випадках у корпусі редуктора може бути розміщений пристрій для змащення зачеплення і підшипників (наприклад масляний насос) або пристрій охолодження (змійовик з охолоджуючою рідиною у корпусі черв′ячного редуктора)
1. Вступ
Редуктором називається
механізм, який складається з
зубчатих або червячних
Редуктор складається з
корпуса у якому розміщені
елементи зубчастої передачі-
Редуктори бувають:
Можливість одержання
ведених передаючих чисел при
малих габаритах, забезпечують
планетарні і хвильові
2. Кінематична схема приводу
А - ведучий вал
В - ведений вал
Тип редуктора – циліндричний вертикальний косозубий
Потужність на вхідному (А) валу (на вході): P=8,2 кВm.
Число обертів на вихідному (В) валу (на виході): n2=350 об/хв.
Матеріал зубчастих коліс: Сталь 45
Характер навантаження: легкі поштовхи
3. Вибір електродвигуна
По таблиці 1.1 приймаємо:
Рел=11 кВm
Nел=1500 об/хв
S=4.7%
Тип двигуна: 4А 100 L4.
nел= n1- S%
1500-28%
Х×4,7
nел=1500- Х% =1500-28=1472 об/хв
ω1= (π • n1)/30 = (3,14 • 1472)/30=154 рад/с
9. Кутова швидкість веденого вала:
ω2= (π • n2)/30= (3.14 • 350)/30=36,6 рад/с
10. Обрахуємо передаточне число редуктора по формулі:
U=I= ω1/ ω2=154/36,6 =4,2
11. Обертові моменти:
а) на валу шестерні:
T1= ρмр/ ω1=8,54•103/154=55,5 Н•м
б) на валу колеса:
Т2=Т1• U=55,5 •4,2=233Н•м
4. Визначення допустимих напружень матеріалів зубчастих коліс.
Визначаємо допустимі
Для шестерні приймаємо сталь 45:
155мм. - діаметр заготовки
σ,в= 690 мПа – границя міцності.
σ,т= 340 мПа –границя текучості.
НВ′ = 200 – твердість.
Для колеса сталь сталь 45:
155мм -діаметр заготовки
σ,,в=690мПа - границя міцності.
σ,,т=340 мПа - границя текучості.
НВ*′′ = 200 – твердість.
Допустимі однотактні напруження:
[σн]= (σнlimbКнL)/ [Sн], де
КнL – коефіцієнт довговічності при числі циклів навантаження більше норми, що має місце при довговічному використанні, приймаємо КнL = 1 коефіцієнт безпечності [Sн]=1,75, σнlimb – границя контактної витривалості при базовому числі циклів. По таблиці 3.2 для легованих сталей з твердістю поверхні зубів НВ≤350 і термообробкою покращення:
σнlimb=2НВ+70
Для прямозубих коліс розрахункове допустиме контактне напруження по формулі:
а) для шестерні:
[σн1]= [(2НВ1+70) КнL] / [Sн] = [( 2•200+70)•1]/1.75=268,6 мПа
б) для колеса:
[σн2]= [(2НВ2+70) КнL] / [Sн]= [( 2•200+70)•1]/1.75=268,6 мПа
Тоді розрахункове допустиме контактне напруження
Умова [σн1]=[σн2]= 268,6 мПа виконано.
5. Проектний розрахунок передачі
Приймаємо коефіцієнт Кнв=1.25 при симетричному розподілі коліс.
Приймаємо для шевронних коліс коефіцієнт ширини вінця по міжосьовій віддалі:
Ψва=в/aw=0,4
Між осьова віддаль із умови контактної витримки активних поверхонь зубів визначається по формулі:
аw=Ка(U+1) 3√(Т2 Кнβ)/( [σн]2U2 Ψва )=43,0(4,0+1) 3√(55500•1,15)/( 268,6 2•4,02 •0,4)=136,4
Для шевронних коліс Ка= 43,0, а передаточне число редуктора U=Up=4,0
Найближче значення міжосьової відстані по ГОСТ 72146
аw = 140 мм
Нормальний модуль зачеплення приймаємо по наступній рекомендації:
m n=(0.01...0.02)•аw m n =(0.01...0.02)•140=1,9
Приймаємо по ГОСТ 9563-60 m n=2
Визначаємо кількість зубів:
Z1=(2• аw)/[(u+1)• mn]=(2•140)/ [(4,2+1)• 2]=27зубів
Приймаємо Z1=18 , тоді Z2= Z1• U=27 •4,2=113 зубів
Основні розміри шестерні і колеса:
Ділильні діаметри:
d1= m n• Z1=2 •27= 54 мм
d2= m n • Z2=2 •113=226 мм
Перевірка:
аw= (d1+d2)/2=(54 +226)/2= 140 мм
Діаметри вершин зубів:
dα1=d1+2 mn= 54 +2•2 = 58 мм
dα2=d2+2 mn=226+2•2 = 230 мм
Ширина колеса:
в2= Ψва •аw=0,4•140= 56 мм
Ширина шестерні
в1= В2+5=56+5=61 мм
Визначаємо коефіцієнт ширини шестерні по діаметру:
Ψвd=В1/ d1=61/54 =1,13
Колова швидкість коліс і ступінь точності передачі:
V= (w1•d1)/2 •103=(154 •54)/2•103=4,16 м/с.
При такій швидкості для косозубих коліс потрібно взяти 8-ий ступінь точності.
6. Перевірочний розрахунок передачі
Коефіціент навантаження
КН= КнL • Кнβ • Кнv
По таблиці 3.4 косозубих коліс маємо КнL=1,09. Значення Кнβ дані в таблиці 3.5 при Ψвd=1,4 ,твердості НВ≤350 і симетричному розміщені коліс відносно опор з розрахунком згину ведучого валу Кнβ=1,07 . По таблиці 3,6 для косозубих коліс при V≤5м/с маємо Кнv= 1,0 таким чином КН=1,09•1,07•1.0=1,17
Перевірка контактних напружень по формулі:
σh=(310/ аw) •√ [Т2 •Кн(U+1)3]/(В2•U2)=(310/140)√[
233000•1,17(4,2+1)3]/(56•4,22)
Сили діючі в зачеплені
-колове:
Ft=2T1/d1=(2•55500)/ 54 =2056 Н
-радіальне:
Fr= Ft•tgα= 2056• tgα=748,4 Н
Перевіримо зуби на витривалість по формулі:
σF= (Ft•KF•YF)/(в•m) ≤ [σF]
Тут коефіцієнт навантаження KF= KFβ • KFV. По таблиці 3,7(1), при Ψвd= 1,4 , твердості НВ≤350 і симетричному розміщені косозубих коліс відносно опор KFβ=1,19 і KFV=1,1 Таким чином, коефіцієнт KF= 1,19•1,1=1,309
YF – коефіцієнт, що враховує форму зуба і залежний від еквівалентного числа Zυ:(формула 3,25)
- у шестерні
Zυ1=Z1=27
- у колесі
Zυ2= Z2=113
YF1=3,90 YF2=3,60
Допустимі наруження по формулі 3,24:
[σF]=([σоF]limb)/ [SF]
По таблиці 3,9 для сталі 45 покращення при твердості НВ≤350
σоFlimb= 1,8•НВ
- для шестерні:
σоFlimb=1,8 •200=360 мПа
- для колеса:
σоFlimb=1,8 •200=360 мПа
[SF]= [SF]′ •[SF]′′ – коефіцієнт безпеки
[SF] = 1,75 по таблиці 3,9(1), [SF]=1,0 (для поковок і штамповок) із цього: [SF]=1,75
Допустимі напруження
- для шестерні: [σF1]=360/1,75=205,7 мПа
- для колеса: [σF2]= 360/1,75=205,7 мПа
Знаходимо відношення: [σF]/ YF
- для шестерні: 205,7 /3,90=52,7 мПа
- для колеса: 205,7 /3,60=57,1 мПа
Перевіримо витривалість зубів по формулі 3.22:
σF2= (Ft•KF•YF2)/(в•m) ≤ [σF2]
де:
σF2=(2056 •1,309•3,60)/(75•2)=64,6≤ [σF2]= 205,7 мПа
Умова пружності виконана.
7. Орієнтовний розрахунок валів
Орієнтовний розрахунок валів проводимо накручення по понижених допустимих напруженнях:
Ведучий вал
Діаметр вихідного кінця при допустимому напруженні [τк]=25 мПа по формулі:
dв1=3√(16Т1)/(π •[τк])= 3√(16•55500)/(3,14•25)= 22,45мм
Приймаємо діаметр вала dв1=25мм
Під підшипником dn1=30мм.
Ведений вал
Діаметр вхідного кінця вала: [τк]=20 мПа
dв2=3√(16Т2)/(π •[τк])= 3√(16•233000)/(3,14 •20)=39мм
Діаметр вихідного кінця вала dв2=40мм
Під підшипником dn2=45мм
Під колесом dк2=50мм
8. Конструктивні
розміри зубчастої пари і
Шестерню виконуємо за одне ціле з валом.
d1=54 мм dα1=58 мм в1=61мм
Колесо коване:
d2=226 мм dα2=230 мм в2=56мм
Діаметр ступиці:
dc= 1,6•dк2=1,6•50=80мм
Довжина ступиці мм
lcm= (2,5÷1,5)•dк2=(2,5÷1,5) • 50 =125÷75 мм
Приймааємо lcm=100м
Товщина обода:
σо=(2,5÷4) • mn=(2,5÷4) •2=5÷8
Приймаємо σо=8мм
Товщина диска:
С=0,3• в2=0,3•56=16,8мм
Конструктивні розміри корпуса редуктора
Товщина стінок корпуса і кришки:
δ=0,025•аw+1=0,025•140+1=4,5мм
Приймаємо δ=8мм
δ1=0,02•аw+1=0,02•140+1=3,8мм
Приймаємо δ1=8мм
Товщина фланців поясів корпуса і кришки:
- верхнього пояса корпуса і кришки:
в =1,5•δ=1,5•8=12мм
в1=1,5• δ1 =1,5•8=12мм
- нижнього пояса корпуса і кришки:
p=2,35• δ =2,35 •8=18,8мм
Приймаємо p=20мм
9. Перший етап ескізної компоновки редуктора
Окреслюємо внутрішню стінку редуктора:
А)приймаємо зазор між торцем шестерні і внутрішньою стінкою корпуса А1=1,2δ=1,2•8=9,6≈10мм .
При наявності ступеці, зазор дається від торця ступеці;
Б)приймаємо зазор від округлості вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса А= δ= 8 мм.
В)приймаємо
відстань між зовнішнім
Намічаємо радіальні
шарикопідшипники легкої серії.
По таблиці П3 маємо:
Умовне позначення підшипників |
d |
D |
B |
Вантажопідйомність кН. | |
Розміри в мм. |
C |
C0 | |||
307 |
35 |
80 |
21 |
33,2 |
18 |
309 |
45 |
100 |
25 |
52,7 |
30 |
Вирішуємо питання про змазування підшипників. Приймаємо для підшипників пластичний змащувальний матеріал. Для запобігання виконання присадки в середину корпуса і вимиванням пластичного змащувального матеріалу рідким маслом із зони зачеплення, встановлюємо масло стримуючі кільця.
Їх ширину визначає розмір Y=8÷12мм.