Охоронра праці

      5 Охоронра праці 

     5.1 Кратка характеристика МСДЦ «КАСКАД» 
 

      Мікропроцесорна система диспетчерської централізації  «КАСКАД» призначена для організації  оперативного управління поїзними та маневровими переміщеннями на станціях диспетчерської дільниці, виконання функцій контролю та діагностики за станом стрілок, світлофорів та інших об’єктів централізації з єдиного центру диспетчерського управління.

      Основними компонентами систем є центральний  пост (ЦП) та лінійні пункти (ЛП) МСДЦ «КАСКАД», причому ЦП існує один на всю диспетчерську дільницю, а кількість ЛП визначається кількістю станцій в межах дільниці. До складу я ЦП, так і ЛП входить спеціалізоване комп’ютерне обладнання (промислові та офісні ЕОМ), мікропроцесорні модулі обробки та збору інформації, пристрої передачі та трансляції контрольної і командної інформації (кабелі, модеми, приймально-передавальні станції тощо). В якості первинного джерела електроживлення всіх пристроїв МСДЦ (як ЦП, та і ЛП) слугує промислова мережа змінної напруги 220 В частотою 50 Гц, вторинне перетворення напруги для живлення мікропроцесорних пристроїв, за необхідності, забезпечується знижуючими трансформаторами та випрямлячами.

      Весь  персонал управління рухом поїздів  та діагностикистану пристроїв сконцентрований  на центральнмоу посту, кожен представник якого працює на своєму автоматизованому робочому місці (АРМ): АРМ поїзного диспетчера, АРМ системного адмінистратора, АРМ енергодиспетчера, АРМ інженера СЦБ і зв’язку. Всі пристрої, з якими працює персонал, мають штучне захисне зазмелення та відповідають діючим стандартам з електробезпеки.

      До  користування системою «КАСКАД» та її обслуговування припускаються тільки особи, яки пройшли спеціальне навчання та мають відповідний сертифікат (посвідчення) державного зразка. Забезпечення безпечних умов праці для працівників всіх служб, які задіяні в обслуговуванні та експлуатації системи «КАСКАД», відповідно до українського законодавства з охорони праці, покладаєть на адміністрацію відповідних лінійних підрозділів залізничного транспорту. 
 

     5.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів при експлуатації та обслуговуванні системи 
 

     При експлуатації та технічному обслуговуванні електричних пристроїв МСДЦ «КАСКАД» людина (поїзний диспетчер, електромеханік СЦБ тощо) піддається впливу цілого набору несприятливих факторів, що можуть привести до ушкоджень і травм.

     Серед найбільш шкідливих та небезпечних  факторів, які впливають на людину, яка виконує експлуатацію та технічний  огляд пристроїв автоматики та зв’язку  є:

     – недостатнє чи неправильне освітлення;

     – шум, ультразвук та інфразвук;

     – можливість ураження електричним струмом;

     – електромагнітні коливання;

     – невірне розміщення предметів робочого місця.

     Наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів вимагає полегшення й покращання умов праці. У процесі роботи на людину, так само великий вплив мають різні параметри виробничої обстановки, такі як температура, вологість, рухливість повітря.

     При експлуатації і ремонті даної системи людина може виявитися в сфері дії електромагнітного поля або в безпосередньому зіткненні з провідниками електричного струму, що находились під напругою. У результаті проходження струму через людину може відбутися порушення її життєдіяльних функцій [13].

     Багато  робіт, що виконуються на залізничному транспорті, зв'язані з великими фізичними навантаженнями і нервово-емоційною напруженістю. Фізичні і нервово-психічні перевантаження електромеханіків СЦБ також можна віднести до шкідливих виробничих факторів.

     Людина  постійно відчуває дію шуму що досягає  у ряді випадків високого рівня. Інтенсивний шум несприятливо діє на організм людини і може з'явитися причиною професійних та виробничо обумовлених захворювань. При роботі в умовах шуму знижується продуктивність праці. Шум притупляє уважність, сповільнює реакцію людини на ті або інші подразники, заважає сприйняттю корисних сигналів, що особливо небезпечно при роботах зв'язаних з рухом поїздів. Так при перевищені нормативних значень на 15 – 20 Дб продуктивність праці знижається на 10 – 20 % [14].

      Причинами пожеж, що найбільш часто зустрічаються на залізничному транспорті й у транспортному будівництві, є необережне звертання з вогнем. Пожежі можуть виникнути також у результаті короткого замикання, перехідних опорів, перевантаження електропроводів і кабелів, порушення правил пристрою електроустановок, невідповідності електроустаткування класу пожежо – і вибухонебезпечності приміщень, недотримання правил пожежної безпеки при вогневих роботах, порушення технології виробництва й ін [14].

      Також пожежі виникають від розрядів блискавки  і статичної електрики.

      Блискавка небезпечна тим, що її удар у незахищений  будинок являє собою серйозну небезпеку для життя людей, що знаходяться як усередині будинку, так і біля нього.

      Грозові розряди-блискавки розглядають як електричні розряди гігантського конденсатора, одною обкладкою якого служить грозова хмара, а іншої — земля. Безпосередній розряд блискавки в який-небудь об'єкт може викликати руйнування, пожежі і привести до людських жертв. Комплекс заходів щодо грозозахисту залежить від категорії промислового об'єкта по інтенсивності грозових явищ [20]. 
 

      5.3 Заходи по створенню безпечних  умов праці  
 

     Проектуючи  систему було враховано  норми  ГОСТ 12.1.005–88 CCБТ, щодо мікроклімату в приміщенні де працюватимуть люди. Ця система призначена для експлуатації в районах із помірним і холодним кліматом у приміщеннях із штучно регульованими кліматичними умовами, а також в районах із вологим і сухим тропічним кліматом у приміщеннях із кондиціонуванням повітря.

     Освітлення  на робочому місці повинно бути таким, щоб виконавець міг без напруження зору виконувати свою робот. Найменша освітленість робочих поверхонь в виробничих приміщеннях встановлюється в залежності від характеристики зорової роботи і регламентується будівельними нормами і правилами СНиП II-4-79  і галузевими нормами штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту № П-14920 [17] .

     При оптимальних нормах температури, відносної  вологості і швидкості розповсюдження повітря в робочій зоні приміщення. Підтримка на заданому рівні параметрів, що визначають мікроклімат у приміщенні здійснюється шляхом опалення і проточно-витяжної вентиляції. Відповідно до СНиП 2.09.02-85 вентиляція забезпечує підтримку санітарно-гігієиичних норм температури, вологості, запилення повітря в робочих приміщеннях у вікна встановлюються кондиціонери, що працюють у жаркий період року, а в холодний період у міру необхідності включаються в роботу калорифери з подачею в них гарячої води з тепломережі [18].

      Боротьба  з шумом ведеться по таким основним напрямкам:

      – зниження шуму у джерелі, тобто створення  та застосування малошумних агрегатів  завдяки технічному прогресу;

      – зниження шуму шляхом регламентації  по місту, часу й якісному складу руху шумного транспорту;

      –  зниження шуму на шляхи його поширення;

• зниження шуму на  об’єкті захисту шляхом збільшення звукоізолюючої здатності зовнішніх огороджень, зміна об’ємо-планувального рішення самого об’єкту та т. п. [14].

      Пожежні норми на залізничному транспорті регламентовані "Правила пожежної безпеки  на залізничному транспорті ЦУО–0018.01.07.97".

      Необхідність  грозозахисту промислових будинків і споруджень установлюється згідно СН 305-77, виходячи з їхнього призначення, інтенсивності грозової діяльності в районі їхнього місцезнаходження, а також очікуваної кількості  враження  їхньою блискавкою в рік.

      Усі встановлені апарати й агрегати повинні бути приєднані до загальної системи заземлення за допомогою окремого відгалуження або мати самостійні заземлювачі [16]. 
 

     5.4 Розрахунок штучного освітлення 
 

  Світловий потік, що випромінюється одною лампою потужністю 40Вт, встановленою в даному світильнику, Ф=1995лм; всього у світильнику встановлено дві лампи.

Розрахунок  освітлювальної установки проводиться по методу коефіцієнта використання світлового потоку. Для визначення необхідної кількості світильників скористаємося формулою:

           N=(E K S Z)/(h Ф), (5.1) 

де N –  кількість світильників;

      Е – нормована мінімальна освітленість, лк;

      К – коефіцієнт запасу;

      S – площа що освітлюється, м ;

      Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення;

      Ф – світловий потік, що випромінюється одною лампою, лм;

     h – коефіцієнт використання світлового потоку.

     Виходячи  з встановлених норм, використовуємо люмінесцентні лампи і вибираємо світильник ЛДЦ 40-4.

     Для приміщення ремонтно-технологічного участка  що характеризується високою точністю виконуваних робіт нормована освітленість складає Е=300лк в відповідності до таблиці 4.

  Коефіцієнт запасу вибираємо рівним К=1,3.

     Коефіцієнт нерівномірності освітлення для світильників із люмінесцентними лампами Z=1,1.

     Приміщення  ремонтно-технологічного участка має  розміри 24(6 метрів).

  Отже площа дорівнює S=144м

     Коефіцієнт  використання світлового потоку визначаємо виходячи зі значень коефіцієнта відбитків і індексу приміщення.

     Індекс  приміщення визначаємо зі співвідношення: 

           i=(A*B)/(h (A+B))=(246)/(3(24+6))=1,6, (5.2) 

де А і В – розміри помешкання в плані, м;

    h – висота підвіски світильника 3м. 
 

     Розміщення   люмінесцентних  ламп  у  приміщенні  ремонтно-технологічної дільниці.

     Визначаємо  необхідну кількість світильників: 

           N=(300(1,3(1,1(144)/(2(1995(0,4)=39 (шт.), (5.3) 
 

      5.5. Висновки по розділу 
 

      Експлуатація  та ремонт електротехнічного обладнання неодмінно супроводжується впливом шкідливих та небезпечних виробничих факторів на оперативних та технічний персонал. Найбільш актуальною проблемою для поїзних диспетчерів при управлінні рухом потягів на дільниці засобами МСДЦ «КАСКАД» є недостатність освітлення робочої зони. Тому правильність розрахунку параметрів освітлення є запорукою збереження здоров’я та працездатності задіяних в даному процесі людей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Список  по охр. Труда 
 

     

14. Охрана  труда на железнодорожном транспорте и в транспортном строительстве: Учебник для техникумов ж.–д. трансп./ Крутяков В.С., Прохоров А.А. и др. – Москва: Транспорт, 1983.–416с.
15.   СНиП 2.01.02–85. Противопожарные нормы.
16.   ГОСТ 12.1.030–81.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.
17.   Державні санітарні правила і норми проектування штучного освітлення. ДСанПТН 3.3.2007, 1998 – 30 с.
18.   СНиП II–33–75. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.
19.   Коган Д.А., Эткин З.А. Аппаратура питания железнодорожной автоматики. -  2-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1987, 256с.
20. Методические указания к дипломному проектированию по разделу «Охрана труда» по защите от атмосферного и статического электричества. – Харьков: ХИИТ, 1985 – 21с.