Функціональний генератор

Міністерство  науки і освіти України

Вінницькій  національний технічний університет

Факультет автоматики і комп’ютерних систем управління

Кафедра метрології і промислової автоматики   
 
 
 
 
 
 

Функціональний  генератор

Пояснювальна  записка до курсового проекту

з дисципліни «Електроніка та мікросхемотехніка»      
 
 
 
 

Курсова робота допущена до захисту

Керівник                                                                                           Дрючин О.О.

Курсова робота захищена з оцінкою

Керівник                                                                                          Дрючин О.О.   

Студент гр. MIT-06                                                                     Тульчій А.П.   
 
 

Вінниця 2009

    Анотація 

    В даному курсовому проекті розробляється функціональний генератор, який працює в діапазоні частот від 1кГц до 1МГц. Даний генератор виконаний на основі операційного підсилювача і генерує вихідну потужність до 12 Вт.

    Проведене моделювання каскаду генератора трикутних імпульсів доводить, що даний функціональний генератор може практично використовуватись для рішення реальних задач. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст 

Технічне  завдання..................................................................................................4

Вступ.......................................................................................................................5

1. Розробка  технічного завдання..........................................................................7

2. Розробка  функціонального генератора...........................................................8

2.1.  Визначення і  класифікація функціональних генераторів.................................8

2.2. Вибір типу функціонального генератора.....................................................11

2.2. Розрахунок кількості діапазонів функціонального генератора.................13

2.3. Вибір  буферного підсилювача.....................................................................13

2.4. Попередній  розрахунок обмежувача...........................................................14

2.5. Попередній  розрахунок каскаду підсилення  потужності..........................15

3. Розробка  детальної структури.........................................................................17

4. Електричний  розрахунок.................................................................................18

4.1. Розрахунок  кінцевого каскаду.....................................................................18

4.2. Розрахунок  підсилювача напруги................................................................20

4.3 Розрахунок  генератора трикутних імпульсів...............................................21

 5. Моделювання генератора трикутних імпульсів...........................................23

6.Конструкторське креслення.............................................................................25

Висновок................................................................................................................27

Література..............................................................................................................28 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

    Електроніка являє собою стрімко розвиваючу галузь науки та техніки. За останні  роки вона зазнала значних змін. Перш за все це пов’язано з стрімким розвитком мікроелектроніки. Поява  нових схемних рішень як окремих підсилювачів, так і мікропроцесорних комплектів тощо, привело до оновлення елементної бази.

    Електроніка вивчає принципи роботи і застосування різноманітних електронних приладів. До фізичної електроніки відносяться  електронні та іонні процеси в вакуумі, газах і напівпровідниках. В технічній електроніці вивчається побудова електронних пристроїв і їх застосування в техніці. Область по призначенню електронних приборів в промисловості, називають промисловою електронікою.

    Електронні  пристрої дозволяють проводити різноманітні досліди і вимірювання, які безпосередньо не пов’язані з електронікою. Електронні підсилювачі, генератори, осцилографи та інші вимірювальні прибори стали потужним засобом для наукових досліджень, автоматизації та контролю промислових процесів. Методи електроніки значно покращили вивчення властивостей ряду елементів, що існують в природі, дозволили глибше пізнати будову матерії.

      Розвиток електроніки та радіоелектроніки, підвищення вимог до них привело  до необхідності використовувати велику кількість елементів для виготовлення апаратури. Зокрема, особливо багато їх вимагалося для електронно-вимірювальних машин (ЕОМ). Виготовлення таких машин з дискретних елементів, тобто елементів, що представляють собою самостійні вироби (діоди, транзистори, резистори, конденсатори тощо), стало практично неможливим. ЕОМ та інші радіоелектронні пристрої створюються в наш час на основі мікроелектроніки – з застосуванням інтегральних мікросхем.

    Перехід до мікроелектроніки проходив поступово. Спочатку в радіоелектроніці на основі дискретних елементів стали застосовувати замість старого навісного (об’ємного) монтажу друковані схеми. Вони представляли собою нанесені на плату з діелектрика з’єднувальні проводи у вигляді металевих плівок, до яких припаювались дискретні елементи. Об’єм приладу при цьому значно зменшувався.

    Великий крок вперед в створені найскладніших  типів радіоелектронної апаратури  дозволили зробити інтегральні  мікросхеми. Інтегральними вони називаються, тому що тут всі елементи або їх частина та з’єднання між елементами нероздільно пов’язані і схема розглядається як єдине ціле.

    Головною  перевагою інтегральних схем – малі розміри та маса, мала споживана  потужність, висока надійність за рахунок  зменшення кількості паяних з’єднань, висока швидкодія, оскільки при дуже коротких з’єднанувальних лініях між елементами час пробігу сигналів по цих лініях зменшується, відносно низька собівартість.

    Поряд з численними перевагами інтегральні  схеми мають деякі недоліки. Перш за все вони є малопотужними. Проблеми виникають також при створені великих ємностей та індуктивностей.     

    Що  ж стосується функціональних генераторів, то останнім часом користувачі все частіше зупиняють свій вибір на замкнутій релексаційній системі, що складається з інтегратора і компаратора. Пояснюється це тим, що такі генератори, як правило, простіше у виготовленні, чим генератори синусоїдального сигналу, а їхні можливості набагато ширше.

        

    У пропонованому увазі приладі як інтегратор застосований операційний підсилювач К574УД1 (швидкість наростання вихідної напруги - 50 В/мкс, частота одиничного підсилення - 10 МГц), а компаратор виконаний на елементах мікросхеми К561ЛА7. Це дозволило розширити діапазон генеруючи частот до 1 МГц. Генератор виробляє напруги прямокутної, трикутної та підтримує потужність на виході 12 Вт. Вихідна напруга можна змінювати в межах 1...10 В, що здійснюється за допомогою підсилювача потужності. 

    

    

    1. Розробка технічного завдання.

    Розробці  підлягає функціональний генератор.

    Який  має діапазон частот від 1 кГц до 1 МГц. Виходячи з стабільності 10^-3 генератор відноситься до генераторів з невисокою стабільністю, тому додаткова стабілізація частоти не потрібна і може бути виконаний на основі RС-генератора. Амплітуда сигналу може змінюватись від 1В до 10 В, що забезпечує потужність в діапазоні 0,125...12 Вт. Також даний функціональний генератор має опір навантаження 8 Ом.

    Згідно  ДСТУ 2681-94 „Метрологія. Терміни та визначення” та     ДСТУ 2682-94 „Метрологія. Метрологічне забезпечення” розроблений даний функціональний генератор відноситься до  первинних вимірювальних перетворювачів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

    

    2. Розробка функціонального генератора.

    2.1.  Визначення і  класифікація функціональних генераторів.

    Функціональними генераторами називають пристрої, що перетворять енергію джерел постійної напруги в енергію електричних імпульсів. На відміну від інших імпульсних пристроїв імпульсні генератори є пристроями, що не перетворять електричні імпульси, а створюють їх.

    Для класифікації імпульсних генераторів  можна використовувати ряд різних ознак. У залежності від форми створюваних імпульсів можна виділити генератори прямокутних імпульсів, трикутних імпульсів, генератори лінійно оцінюючої напруги і генератори спеціальної форми.

    Генератори  прямокутних імпульсів формують сигнали, за формою близькі до прямокутного. Такі генератори є релаксаційними. Вихідний сигнал генераторів має ділянки з швидкістю зміни напруги, яка різко змінюється: ділянки з дуже малою (рівні „0” і „1” на рисунку 1) і ділянки з дуже великою (переходи напруги від рівня „0” до рівня „1” і від рівня „1” до рівня „0”) швидкістю зміни напруги. Стани, що відповідають інтервалам формування вихідних рівнів „0” до „1” називають рівноважними. Характеристика рівноважного стану є одною із критеріїв класифікації генераторів прямокутних імпульсів. Рівноважні стани можуть бути довгостійкими і квазистійкими (майже стійкими).

    

    Рисунок 1. Вихідний сигнал генератора.

    У довгостійкому стані пристрій може знаходитися дуже довго. Вивести його з цього стану рівноваги і перевести в інший може тільки зовнішній вплив, наприклад поданий ззовні сигнал, який називається запускаючим.

    

Квазистійкий стан може існувати тільки кінцевий час, що визначається внутрішніми параметрами і структурою генератора. Після закінчення зазначеного часу пристрій самостійний, без використання яких-небудь зовнішніх сигналів, переходить в інший стан рівноваги. У залежності від характеру стійких станів генератори прямокутних імпульсів поділяються на бістабільні, моностабільні й астабільні.

    Бістабільний  генератор характеризується тим, що кожне з двох станів рівноваги в ньому є довгостроково стійким. Після включення джерел живлення такий генератор з однаковою імовірністю може виявитися в кожнім із двох можливих станів рівноваги. Переключення з одного стану в інше роблять за допомогою зовнішніх імпульсів напруги u_вх1(t) і u_вх2(t). Після припинення надходження зовнішніх імпульсів генератор залишається в тому стані, в який перевів його останній запущений імпульс, тобто здійснює запам'ятовування цього стану (рисунку 2). Представником імпульсних генераторів даного класу є тригери.

    Моностабільний  генератор має один тривалий стійкий стан рівноваги. Другий можливий стан рівноваги є квазистійким. Після включення джерел напруги генератор виявляється у відомому довгостійкому стані рівноваги (стану „0” на рисунок 3).                                                                                                                                                                                                      

                

 Рисунок 2. Запам'ятовуючий стан генератора             Рисунок 3. Довгостійкий стан рівноваги. 
 

    Імпульс, що запускається, переводить генератор у квазістійкий стан рівноваги „1”.

    

    Однак у цьому стані генератор може знаходитися тільки кінцевий час  , після чого автоматично повертається в стан „0”. Моностабільний генератор називають також ждучим («чекає» приходу запускаючого імпульсу) або загальмованим. Прикладом таких генераторів може бути ждучий мультивібратор і ждучий блокінг-генератор.