Дорожньо-транспортний травматизм. Правила поведiнки. Аптечка

Міністерство освіти,  науки, молоді та спорту України ОДЕУ

Кафедра:

Управління персоналом та економіки праці з циклу БЖД

Реферат на тему:

«Дорожньо-транспортний травматизм. правила поведінки.аптечка»

Виконав:

Зелінський Д.О.

Перевірив:

Викладач Сочинська Т.В.

Одеса 2011р.

Зміст

Вступ

1.      Статистичні дані.

2.      Класифікація травм.

3.      Правила поведінки.

4.      Аптечка. Склад аптечки.

Список використаної літератури.
Вступ

Дорожньо-транспортний травматизм за останнє десятиліття став найбільшою соціальною проблемою. . Багато економічно розвинених країн переживають справжню епідемію автомобільних катастроф, а число їх жертв досягло колосальних цифр. Щорічні втрати робочого часу складають через це 350-400 млн. чол.-днів, що нанесло істотної шкоди економіці.

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних заходів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

На сьогодні дорожньо-транспортний травматизм в усьому світі прийняв характер епідемії: щодня в результаті ДТП гинуть тисячі людей. Прогнози експертів невтішні: до 2020 року дорожньо-транспортний травматизм буде займати третє місце серед проблем здоров'я на нашій планеті, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням і важким депресіям.

Статистичні дані

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), на частку транспортного травматизму припадає 30-40% всієї смертності від нещасних випадків у світі. Згідно довідкових матеріалів, 60% всіх аварій припадають на період з липня по жовтень. Як правило, найвищий показник складності ДТП реєструється в лютому, а найменший - у грудні, повідомляє ЛIГАБiзнесIнформ. Найбільш висока аварійність спостерігається в п'ятницю, суботу та неділю - приблизно 46% дорожніх пригод. Переважна більшість пригод припадає на другу половину дня, при цьому 50% з них - у період з 17:00 до 23:00.

Експерти стверджують, що найважчі наслідки пригод припадають на 5 годин ранку - в цей час кожна третя ДТП закінчується смертельним результатом. Близько 55% подій відбувається з вини водіїв унаслідок перевищення швидкості, маневрування, виїзду на зустрічну смугу, порушення правил проїзду перехресть і водіння в нетверезому стані.

В даний час дорожньо-транспортний травматизм прийняв характер справжньої епідемії, а економічні витрати від ДТП складають майже 3% світового валового продукту, пише ЛIГАБiзнесIнформ. До кінця XX століття на Землі щорічно реєструвалося 30 млн. нещасних випадків, пов'язаних з дорожнім транспортом, в яких отримували травми 10-15 млн. чоловік. Минуле століття було названо навіть "століттям смертей від нещасних випадків на дорогах", адже в цей період автомобіль став причиною смерті близько 30 млн. чоловік.

Україна крокує "в ногу" з усією планетою: у середньому в нашій країні щорічно в ДТП гинуть більше 6 тис. людей і травмуються більше 40 тис. Дорожньо-транспортні пригоди в Україні відбуваються кожні півтори-дві хвилини, а кожні півтора-дві години на них гине людина. У середньому за добу в аваріях гинуть 15 і отримують травми близько 100 чоловік.

Згідно з даними Держкомстату, тільки в січні-серпні 2009 року в Україні в дорожньо-транспортних пригодах загинуло 3953 людини. Для порівняння: від туберкульозу за цей же період померло 5846 осіб, від хвороб, обумовлених ВІЛ - 3488, від ендокринних захворювань - 1754.

Абсолютна більшість українців не задоволені рівнем безпеки дорожнього руху в країні, про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною компанією Research & Branding Group.

79% опитаних водіїв і 74% респондентів - пішоходів відзначили, що вони в цілому не задоволені рівнем безпеки дорожнього руху, повідомив у понеділок на прес-конференції в Києві керівник компанії R & B Group Євген Копатько, презентуючи результати опитування.

Оцінюючи такі параметри дорожнього руху, як стан доріг і культура водіння, українці висловилися скоріше в негативному плані. За шкалою від 1 до 5 балів рівень безпеки на дорогах і оцінка культури водіння склали по 2,5 відповідно.

Також 86% респондентів вважають, що основною причиною ДТП на дорогах є людський фактор. 38% опитаних вважають, що до подій на дорогах призводить неналежний стан дорожнього покриття. А першу трійку небезпечних факторів ризику виникнення ДТП стали: водіння в нетверезому стані (89%), перевищення швидкості (86%) і користування мобільними телефонами (38%).

Називаючи першочергові заходи для підвищення безпеки руху, українці вказали на необхідність поліпшення якості доріг (47%), підвищення культури учасників руху (46%) і важливість більш ретельної підготовки водіїв (45%).

Дослідження проводилося з 16 по 28 жовтня 2009 року компанією R & B Group методом інтерв'ю в 24 областях України та в Криму. Опитано 3118 осіб, помилка вибірки становить 1,8%.

Класифікація травм

Значне збільшення кількості різноманітних транспортних засобів останнім часом зумовило почастішання випадків транспортного травматизму.

Під транспортною травмою розуміють механічні пошкодження, заподіяні зовнішніми або внутрішніми частинами транспорту під час його руху, а також при падінні з транспорту, що рухається.

Автомобільна травма

Автомобільна травма — це сукупність пошкоджень, які виникають у водіїв, пасажирів і пішоходів внаслідок руху автотранспортних засобів.

Відповідно до класифікації А.О.Солохіна (1968), в основу якої покладено умови виникнення пошкоджень за різних обставин дорожньо-транспортних пригод, розрізняють такі види автомобільної травми:

1)               від наїзду (або удару) частинами автомобіля, що рухається;

2)               від випадіння з автомобіля, що рухається;

3)               від переїзду колесом автомобіля;

4)               від удару в кабіні автомобіля;

5)               від стискання тіла між автомобілем та іншими предметами;

6)               комбіновані.

Усі численні пошкодження, які виникають під час автомобільної травми, можна розподілити на специфічні, характерні і нехарактерні.

Специфічні пошкодження виникають при певних видах автомобільної травми. Це контактні пошкодження, що відображають форму, малюнок і розміри частин і деталей автомобіля при дії на одяг чи тіло людини (відбитки фар, підфарників, протектора тощо). Специфічність їх полягає в тому, що вони виникають тільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і не спостерігаються при травмах іншого походження.

Характерні пошкодження виникають значно частіше і мають виражені особливості, властиві автомобільній травмі, або характеризують її механізм.

До нехарактерних пошкоджень відносять такі, що спостерігаються при тупій травмі будь-якого походження, не мають характерних для автомобільної травми особливостей, а за своїми властивостями вказують на удар тупим предметом або на падіння тіла на тверде покриття (синці, садна, забиті рани, переломи кісток, розриви внутрішніх органів).

Травма від зіткнення автомобіля, що рухається, з людиною спостерігається найчастіше і становить понад 50% загального числа автомобільних травм.

Виділяють три варіанти зіткнення автомобіля з пішоходом: передньою, бічною і задньою поверхнями.

Специфічними для удару автомобілем є пошкодження, які завдаються облицюванням радіатора, фарою або обід­ком фари, що у вигляді синців круглястої чи візерунчастої, дугоподібної форми розташовані на стегнах чи в ділянці таза.

Травма від переїзду колесом автомобіля. Цей вид травми найчастіше спостерігається при переїзді вантажним автомобілем, у якого діаметр коліс значно більший, ніж у легкового, більша висота розташування від землі бампера, нижніх країв крил, більшого кліренсу, тощо.

Ця травма дуже тяжка, залежить від маси автомобіля, положення тіла, локалізації та напряму переїзду і характеризується складним механізмом утворення пошкоджень.

Найважливішою специфічною ознакою переїзду є відбитки малюнка протектора колеса, які можна виявити як на одязі, так і на тілі потерпілого.

Важливою характерною ознакою для цього виду автомобільної травми є деформація (сплющення) частин тіла, через які перекочувалось колесо.

Переїзд колесами автомобільного транспорту призводить не тільки до пошкодження м’яких тканин, а й до переломів кісток гомілок і стегон від згинання.

Травма у середині автомобіля виникає в момент зіткнення автомобілів між собою або з іншими транспортними засобами, нерухомими предметами, при перевертанні автомобіля під час руху, а також при різкому прискоренні руху або різкому гальмуванні.

У разі зустрічного зіткнення автомобілів або наїзду автомобіля на нерухомий предмет, тіло потерпілого внаслідок інерційного руху зміщується вперед. Основним механізмом утворення пошкоджень при цьому є удар об внутрішні частини салону чи кабіни автомобіля і загальний струс тіла. Травмування водія і пасажира, що сидить спереду, при лобовому зіткненні порівняно однотипне і характеризується комплексом пошкоджень (голови, грудей і кінцівок).

Характерними для травми всередині автомобіля, є пошкодження верхніх і нижніх кінцівок. У пасажирів найчастіше спостерігаються забиті рани на долонях, переломи кісток передпліч, ключиць.

Значно зменшує об’єм травмування осіб у кабіні автомобіля під час дорожньої пригоди використання ременів безпеки, які запобігають виникненню черепно-мозкової травми та зменшують тяжкість пошкоджень кінцівок.

Травма від випадіння з автомобіля, що рухається. Такий вид травми найчастіше спостерігається у випадку падіння тіла із кузова вантажного автомобіля і значно рідше при падінні з кабіни.

Пошкодження, що виникають при випадінні тіла з автомобіля, можуть бути такі, як при падінні з висоти, і механізм їх утворення характеризується ударом об дорожнє покриття, загальним струсом тіла, ковзанням по покриттю дороги та ударом об частини автомобіля.

Найчастіше виникає травма голови та численні переломи різних частин тіла. Внутрішні органи переважно пошкоджуються внаслідок струсу.

Травма від стискання тіла між автомобілем та іншими предметами. Цей вид травми спостерігається досить рідко. Найчастіше виникають пошкодження в ділянці грудей і живота від стискання тіла людини, що стоїть.

Мотоциклетна травма

Мотоциклетна травма — це сукупність пошкоджень, які виникають у водіїв, пасажирів і пішоходів внаслідок руху мотоцикла.

Мотоциклетна травма найчастіше спостерігається у молодих осіб, які легковажно ставляться до ситуацій на дорозі, перевищують швидкість, порушують правила руху та ін.

Виділяють такі різновиди мотоциклетної травми:

1)               при зіткненні мотоцикла з транспортом (вантажним чи пасажирським), що рухається;

2)               при зіткненні мотоцикла з нерухомими предметами;

3)               при зіткненні мотоцикла з пішоходом;

4)               при падінні з мотоциклом;

5)               при перекиданні мотоцикла.

Особливістю цього виду травми є те, що пошкодження виникають не тільки у пішоходів, а й водіїв і пасажирів мотоцикла. В останніх травмування відбувається під час падіння мотоцикла, а у пішоходів — від ударів частинами мотоцикла.

Для потерпілих як водіїв, так і пасажирів мотоцикла характерне травмування нижніх кінцівок і голови.

При падінні з мотоцикла і ударі об дорожнє покриття виникають тяжкі черепно-мозкові травми з переломами кісток черепа і тяжким забоєм головного мозку.

Стискання мотоцикліста або пасажира мотоциклом, що перекинувся, може призвести до асфіксії внаслідок стискання грудної клітки і живота.

Правила поведінки

1.      Ні в якому разі не вискакуйте тут же з машини на проїжджу частину, щоб покричати благим матом на другого учасника! Пам'ятайте: ви ще не в змозі адекватно оцінити ситуацію, а ризик потрапити під машину дуже великий.

2. Увімкніть аварійну сигналізацію - щоб уникнути ще одного зіткнення з іншими автомобілями, проїжджаючими повз і запам'ятайте час ДТП.

3. Переконайтеся, що Ви і Ваші пасажири не заблоковані в автомобілі, кінцівки цілі, відсутні кровотечі, ніхто не потребує медичної допомоги. У стресовій ситуації в кров надходить велика кількість адреналіну, що діє подібно знеболюючій, саме з цієї причини рекомендую не робити необдуманих вчинків і не робити різких рухів.

4. У випадку, якщо Ваш автомобіль опинився у «хвості» ДТП, тобто є останнім транспортним засобом, уважно озирнувшись (!), вийдіть з автомобіля і встановіть знак аварійної зупинки позаду аварійних машин - на відстань не менше 15 метрів в місті і не менше 30 на трасі. Якщо ні - порадьте водієві останнього авто встановити знак - це в його інтересах.